Постанова

від 23.03.2023 по справі 910/11319/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. Справа№ 910/11319/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Василюк О.Г. (службове посвідчення № 070536)

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мостовенко Ю.В. (посвідчення адвоката № 000297 від 16.03.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Леокон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 (повний текст складено 03.11.2022)

у справі № 910/11319/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Леокон"

про стягнення 242 225, 93 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

Солом`янська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Леокон" про стягнення 242225,93 грн збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 19.07.2013 по 12.05.2016 здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без одержання дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами.

На підтвердження вищевказаних обставин, прокурор посилається на акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05/406/а від 07.06.2016.

Також, прокурор зазначив, що розрахунок збитків (242225,93 грн) здійснено з урахуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (далі - Методика).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 задоволено позов. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Леокон" на користь Державного бюджету України 72667,78 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, та на користь бюджету міста Києва 169 558,15 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Леокон" на користь Київської міської прокуратури 3633,39 грн судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність прокурором наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Леокон" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/11319/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів

Відповідач не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням матеріального права та з порушенням процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції:

- невірно визначено початок перебігу строків позовної давності, оскільки на переконання відповідача, перебіг строку позовної давності щодо відшкодування збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства розпочинається з 07.06.2012. В той же час, актом перевірки № 05/406/а від 07.06.2016 було перевірено за період з 19.07.2013 по 12.05.2016 роки;

- відсутність у прокуратури повноважень на звернення з даним позовом в особі позивача.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор наголошує на тому, що право на захист порушених інтересів держави в частині стягнення збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виникло з 07.06.2016.

Таким чином, позовом прокурором подано 11.07.2017, строк позовної давності для стягнення збитків за весь нарахований період часу (з 19.07.2013 по 12.05.2016) не пропущено.

Також, прокурор вважає, що він правомірно звернувся до суду першої інстанції в особі позивача, оскільки останнім впродовж року не вживались будь-які заходи щодо стягнення збитків, що свідчить про його бездіяльність та нездійснення захисту інтересів держави в судовому порядку.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У своїх письмових поясненнях, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не встановлено та не досліджено повноваження позивача щодо права здійснення державного контролю у галузі охорони атмосферного повітря саме відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Узагальнений виклад позиції позивача

Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Леокон" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/11319/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11319/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Леокон" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/11319/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2023.

22.02.2023 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 розгляд справи № 910/11319/17 призначено на 23.03.2023.

В судове засідання, 23.03.2023, з`явились прокурор та представник відповідача, які підтримали свою правову позицію щодо апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином про свідчить долучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного документа від 02.02.2023 підтверджується, що документи в електронному вигляді, а саме "ст. 234 ГПК Зміст ухвали суду від 27.02.2023 у справі № 925/220/22 були надіслані одержувачам - відповідачу та третій особі в їх електронні кабінети та доставлені.

Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому відповідач та третя особа по справі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Враховуючи, що явка представників відповідача та третьої особи в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне акціонерне товариство "Леокон" є суб`єктом господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Ця обставина визнається сторонами та, відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не потребує доказування.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон). Атмосферне повітря, в розумінні Закону, це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Враховуючи життєву важливість атмосферного повітря, з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, Законом (ст. 11) передбачена можливість здійснення викидів суб`єктом господарювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря тільки після отримання дозволу на викиди.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видало Приватному акціонерному товариству "Леокон" дозвіл № 8038900000-037 від 18.07.2008 (переоформлений 04.06.2012 у зв`язку із зміною назви) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 5 років з 18.07.2008 по 18.07.2013.

У зв`язку зі зміною Відкритим акціонерним товариством "Елекон" назви на Приватне акціонерне товариство "Леокон" 04.06.2012 вказаний дозвіл Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві переоформлено на Приватне акціонерне товариство "Леокон". Строк дії дозволу залишився незмінним - з 18.07.2008 по 18.07.2013.

З 18.05.2013 функцію з видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин здійснює Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Цією установою дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря Приватному акціонерному товариству "Леокон" видано 13.05.2016 за номером 8038900000-10150 із терміном дії з 13.05.2016 по необмежений термін.

Інших дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 19.07.2013 по 12.05.2016 Приватне акціонерне товариство "Леокон" не отримувало, що також визнається сторонами.

Отже, в період з 19.07.2013 по 12.05.2016 Приватне акціонерне товариство "Леокон", всупереч наведеним вище вимогам Закону щодо здійснення викидів суб`єктом господарювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря тільки після отримання дозволу на викиди, здійснювало такі викиди за відсутності відповідного дозволу.

Факт здійснення в період з 19.07.2013 по 12.05.2016 відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу виявлено під час планової перевірки дотримання Приватним акціонерним товариством "Леокон" вимог природоохоронного законодавства, яка проводилась з 19.05.2016 по 07.06.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві (далі - Інспекція) на підставі наказу № 345 від 18.05.2016 та направлення на перевірку № 396 від 18.05.2016.

Станом на 2016 рік, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 454/2011 та постанови Кабінету Міністрів України № 995 від 14.09.2011, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин було покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи.

Порушення відповідачем вимог ст. 11 Закону зафіксовані Інспекцією у акті № 05/406а, складеному за результатами перевірки.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону є порушенням, за яке законом покладена відповідальність на осіб, винних у його вчиненні (ст. 33 Закону).

07.06.2016 Інспекцією складено протокол № 00888 про адміністративне правопорушення щодо головного енергетика Приватного акціонерного товариства "Леокон" ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів). Цього ж дня Інспекцією винесено постанову, якою ОСОБА_1за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф). Постанова є чинна, відповідальність ОСОБА_1 понесена (штраф сплачено 09.06.2016).

Крім відповідальності осіб, винних у вчинені правопорушення, Закон (ст. 34) покладає на суб`єкта господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, обов`язок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. Шкода підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

За діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 19.07.2013 по 12.05.2016 Інспекцією розраховано збитки та виставлено претензію № 39 від 11.04.2017 на суму 242225,93 грн. Збитки розраховані за період з 19.07.2013 по 12.05.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 задоволено позов. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Леокон" на користь Державного бюджету України 72667,78 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, та на користь бюджету міста Києва 169 558,15 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Леокон" на користь Київської міської прокуратури 3633,39 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 (далі - Методика), зміни до якої вносились наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 548 від 28.12.2016 року.

Так, за змістом п. 2.1.2 Методики (в редакції, яка діяла до 28.12.2016 року) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно п. 2.2 Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11 Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)). Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12 (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)). Розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення шкоди, завданої таким правопорушенням, виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 № 3-1033гс15.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, на час дії Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016) нарахування збитків необхідно проводити з моменту виявлення порушення до моменту усунення останнього.

Судом першої інстанції встановлено, що порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зафіксовано в акті перевірки від 07.06.2016.

Факт здійснення в період з 19.07.2013 по 12.05.2016 відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу виявлено під час планової перевірки дотримання Приватним акціонерним товариством "Леокон" вимог природоохоронного законодавства, яка проводилась з 19.05.2016 по 07.06.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві (далі - Інспекція) на підставі наказу № 345 від 18.05.2016 та направлення на перевірку № 396 від 18.05.2016.

Відповідно до розрахунку збитків, складених Інспекцією, їх розмір становить 242225,93 грн. Цей розмір не спростований висновком експертів, складним в рамках експертизи № 13172/18-48/1739/21-23 від 11.02.2022 (за висновком експертів розмір збитків за ІІІ квартал 2013, 2014 (річний), 2015 (річний) становить 400376,13 грн).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність заявлення позивачем у позові розмір збитків (242225,93 грн).

Доводи відповідача щодо пропущення позовної давності, колегією суддів відхиляються виходячи з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Порушення вимог Закону (ст. 11) мало місце з 19.07.2013 та тривало по 12.05.2016. Факт порушення виявлено під час проведення перевірки Інспекцією, на яку було покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Отже, перебіг позовної давності у спорі починається з дня складання акта про порушення, а саме з 07.06.2016.

На час звернення прокурора з позовом (11.07.2017) трирічний строк позовної давності не сплив.

Згідно з ч. 3 п. 7 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до находжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Підсумовуючи викладене, судом першої інстанції правомірно стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Леокон" суму 242225,00 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, з яких: 72667,78 грн - в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 169558,15 грн - в дохід бюджету міста Києва (70%).

Доводи скаржника про відсутність у прокуратури повноважень на звернення з даним позовом в особі позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Отже, враховуючи вищевикладене та обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, прокурором підтверджено належними та допустимими доказами розмір та порядок обчислення, заявлених до стягнення збитків, тому позовні вимоги є такими, що грунтуються на нормах законодавства України.

Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

В свою чергу, викладені прокурором у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Леокон" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/11319/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/11319/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.04.2023.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна