Постанова

від 11.04.2023 по справі 922/1508/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/1508/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Соляник Н.В.

представники учасників справи не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (вх. 276Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22 (повний текст якого складено та підписано в приміщенні господарського суду Харківської області 01.12.2022 суддею Пономаренко Т.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" (вул. Половка, б.64, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 44136918)

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (вул. Наукова, с. Дослідне, Красноградський район, Харківська область, 63308, код ЄДРПОУ 04717924)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

08.09.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України суму основного боргу у розмірі 300 000,00 грн., пеню у розмірі 69 263,20 грн., 3% річних у розмірі 8 225,72 грн., інфляційні витрати у розмірі 62 442,21 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 598,68 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №25 від 25.08.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (вул. Наукова, с. Дослідне, Красноградський район, Харківська область, 63308, код ЄДРПОУ 04717924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" (вул. Половка, б.64, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 44136918) суму основного боргу у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 69 263 (шістдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 8 225 (вісім тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 72 коп., інфляційні витрати у розмірі 62 442 (шістдесят дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 21 коп., а також стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 598 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 68 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ДП "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/1508/22 в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 69 263,20 грн. та постановити нове рішення, яким змінити розмір стягнення пені загального розміру у 1000,00 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить зменшити розмір пені до 1000,00 грн. посилаючись на положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України. В обґрунтування зменшення пені посилається на те, що заявлена позивачем пеня є значною за розміром і становить фактично 23,09% від суми основного боргу, пеня фактично нарахована за період тривання воєнного стану, інтенсивних боїв в Харківській області, заняття приміщень відповідача військовими підрозділами України з метою оборони, неможливості здійснювати повноцінну господарську діяльність із вирощування с/г продукції в полях Господарства через обстріли окупаційних військ і загрозу життю та здоров`ю працівникам апелянта, за умов від`їзду евакуації частини трудового колективу апелянта в інші області через військову загрозу рф. Вищенаведене, на його думку, свідчить про те, що прострочення протягом більшої частини періоду, за який нараховано пеню, спричинене об`єктивними поважними ускладненнями, які не залежали від волі апелянта. Як наслідок, таким що відповідає засадам справедливості, на переконання апелянта, є застосування законних штрафних санкцій за неналежне виконання Договору, у розмірі значно меншому ніж отриманий прибуток від виконання такого Договору, а саме в розмірі 1 000,00 грн. з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (вх. 276Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22. Розгляд справи призначено на 11.04.2023.

06.03.2023 від представника ТОВ "АЛЬПІНА ОІЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судове засідання, призначене на 11.04.2023, представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

В свою чергу, 10.04.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Також, 11.04.2023 від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник апелянта адвокат Овсяник С. А., перебуватиме в судовому засіданні у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «ВОСТОК-Н» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 520/28673/21, що розглядається Другим апеляційним адміністративним судом), що призначена до розгляду об 11 год. 00 хв.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, п. 2 ст. 2 ст. 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, апелянт не був позбавлений права забезпечити участь іншого представника в судове засідання, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

25.08.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" (продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №25 (надалі - Договір).

Згідно із п.1.1. Договору, постачальник, в порядку та на умовах визначених в даному Договорі, зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець, в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин А-76, А-92, А-95, дизельне паливо, абсорбент (компонент дизельного палива), масла та мастила (надалі - товар).

Відповідно до п.2.1 Договору асортимент та кількість товару за даним Договором вказується у товарних накладних та рахунках-фактурах.

Поставка товару здійснюється партіями протягом терміну дії цього Договору. Терміни поставки конкретних партій товару узгоджуються сторонами додатково. Товар повинен бути поставлений покупцю на протязі 4-х календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця на умовах зазначених у заявці або в інших додаткових угодах, додатках та ін. до даного Договору (п.3.1.Договору).

Перехід права власності на товар та ризиків відбувається в момент передачі. Моментом передачі товару за кількістю та якістю вважається дата підписання видаткових накладних про його отримання покупцем (п.3.2.Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, то ціна товару за даним Договором вказується постачальником у накладних та рахунках-фактурах.

Загальна сума договору визначається як вартість товару, поставка якого постачальником здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника (п.4.2.Договору).

Розрахунки між покупцем та постачальником здійснюється на умовах та порядку визначених Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.1.Договору).

Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості конкретної партії товару (згідно з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної парти товару (п.5.2.Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що в разі затримки платежу від дати, що зазначена в Договорі, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Зміни умов даного Договору відбуваються на підставі додаткової угоди, яка узгоджується сторонами шляхом її підписання (п.8.1.Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021, а частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (п.8.2.Договору).

Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не заявить про припинення дії дійсного Договору, його дія вважається продовженою на кожний наступний календарний рік (п.8.3.Договору).

Згідно видаткової накладної №194 від 07.10.2021 та товаро-транспортної накладної №Р194 від 07.10.2021 позивач передав відповідачу у власність товар (дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО) на суму у розмірі 266 710,08 грн. разом з ПДВ.

Зазначений товар було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності №2/10 від 07.10.2021.

На підставі вказаної накладної позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №159 від 07.10.2021 на суму у розмірі 266 710,08 грн.

Згідно із платіжними дорученнями №471 від 08 11.2021 на суму 64 857,54 грн., №479 від 12.11.2021 на суму 100 000,00 грн., №481 від 15.11.2021 на суму 50 000,00 грн., №52 від 04.02.2022 на суму 32 143,00 грн. відповідач здійснив оплату товару на підставі рахунок на оплату №159 від 07.10.2021 на загальну суму у розмірі 247 000,54 грн.

Як стверджує позивач, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за видатковою накладною №194 від 07.10.2021 яка складає 19 708,56 грн.

Згідно видаткової накладної №319 від 10.11.2021 та товаро-транспортної накладної №Р319 від 10.11.2021 позивач передав відповідачу у власність товар (дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО та дизельне паливо Energy-ДП-3-Євро5-ВО) на суму у розмірі 178 450,80 грн. разом з ПДВ.

Зазначений товар було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності №1/11 від 10.11.2021.

На підставі вказаної накладної позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №239 від 10.11.2021 на суму у розмірі 178 450,80 грн.

Проте, як стверджує позивач, відповідач вартість поставленого за видатковою накладною №319 від 10.11.2021 товару не оплатив, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість перед позивачем за вказаною поставкою у розмірі 178 450,80 грн.

Згідно видаткової накладної №378 від 29.11.2021 та товаро-транспортної накладної №Р378 від 29.11.2021 позивач передав відповідачу у власність товар (дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО) на суму у розмірі 157 248,00 грн. разом з ПДВ.

Зазначений товар було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності б/н від 29.11.2021.

На підставі вказаної накладної позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №281 від 29.11.2021 на суму у розмірі 157 248,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №547 від 16.12.2021 відповідач сплатив позивачу грошові кошти за товар на підставі рахунку на оплату №281 від 29.11.2021 у розмірі 35 407,36 грн.

25.03.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України було складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022 по 25.03.2022 по договору поставки нафтопродуктів №25 від 25.08.2021, згідно з яким у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 320 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №138 від 06.04.2022 відповідач сплатив позивачу грошові кошти за товар на підставі рахунку на оплату №281 від 29.11.2021 у розмірі 20 000,00 грн.

Як стверджує позивач, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за видатковою накладною №378 від 29.11.2021, яка складає 101 840,64 грн.

29.06.2022 представником позивача на адресу відповідача, було направлено претензію вих.№29/06-02 з вимогою погасити протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання даної претензії існуючу заборгованість за Договором у розмірі 300 000,00 грн.

Відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в розділі "Відстежити" направлена представником позивача претензія була вручена відповідачу 02.07.2022.

Однак, як стверджує позивач, відповідач на отриману претензію жодним чином не відреагував та до цього часу існуючу заборгованість за Договором перед позивачем не погасив, у з в`язку із чим останній змушений звернутися з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 300000,00 грн., 3% річних в розмірі 8 225,72 грн. та інфляційних втрат в розмірі 62 442,21 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору від 25.08.2021 №25 щодо повної та своєчасної оплати товару.

Оскільки рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат не оскаржується в апеляційному порядку, колегія суддів рішення в цій частині не переглядає.

Через те, що рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині стягнення пені, колегія суддів саме в цій частині переглядає судове рішення.

Так, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення в повному обсязі позовної вимоги про стягнення з відповідача 69 263,20 грн. пені, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Вказаний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Відповідальність у вигляді пені передбачена пунктом 6.2. Договору.

Так, сторони погодили, що у разі затримки платежу від дати, що зазначена в Договорі, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Верховний Суд у постанову по справі №917/194/18 від 02.04.2019 вказав, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Так, перевіривши розрахунок пені, колегія суддів встановила, що він здійснений з порушенням положень ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а саме позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання, що є більшим ніж встановлено вищезазначеним законом.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, вказаним законом регламентується, що розмір пені сторони мають встановити у договорі, втім, визначений граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", колегією суддів враховано наведені приписи закону та здійснено обрахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

За перерахунком апеляційного суду загальна сума пені складає 35679,26 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У частині стягнення 33583,94 грн. колегія суддів відмовляє у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України до 1000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на те, що ДП «ДГ «Красноградське» ДУІЗК НААН» є сільськогосподарським виробником, який здійснює діяльність із вирощування зернових, насіння соняшника та інших сільськогосподарських культур тощо, що підтверджується відомостями в ЄДР, а також предметом спірного договору.

Як зазначає апелянт, він знаходиться та здійснює діяльність на території Харківської області у Красноградському районі. Адміністративні та виробничі приміщення апелянта знаходяться за адресою: Харківська обл., Красноградський р-н, с. Дослідне, вул. Наукова. Протягом 2020 та 2021 року пандемія COVID-19 ускладнила виробничу діяльність апелянта через хворобу частини працівників та протиепідемічні заходи, проте осінню 2021 року ДП «ДГ «Красноградське» ДУІЗК НААН» вживалися всі можливі заходи для успішного виробничого року в с/г сезоні 2022 року. Натомість 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і понині. Значну частину Харківської області було окуповано військами російської федерації. І хоча безпосередньо с. Дослідне не було протягом 2022 року під окупацією, воно знаходилось дуже близько до лінії фронту та обстрілів, настільки близько, що приміщення апелянта були зайняті у 2022 році для розміщення збройних підрозділів Збройних Сил України для забезпечення оборони Харківської області України. Також частина трудового колективу апелянта тимчасово виїхала в інші регіони України подалі від лінії фронту через артилерійські обстріли в Харківській області. Через всі вище наведені поважні об`єктивні обставини сільськогосподарський сезон 2022 року був щонайменше надзвичайно фінансово важким для ДП «ДГ «Красноградське» ДУІЗК НААН». Крім того, апелянт зазначає, що позивач не поніс невідшкодованих збитків через прострочку оплати, оскільки судом на його користь вже стягнуто суму інфляційних втрат, а також стягнуто відсотки за користування коштами згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик.

Підписавши договір поставки нафтопродуктів №25, відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення строків розрахунку.

За приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Так, відповідач в обґрунтування зменшення розміру пені посилається на важке фінансове становище, спричинене військовою агресією російської федерації проти України, що зумовило неможливість нормально здійснювати господарську діяльність із вирощування сільськогосподарської продукції на полях, які перебували під обстрілами окупаційних військ агресора.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5.2. укладеного між позивачем та відповідачем договору, оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості конкретної партії товару (згідно з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної парти товару (п.5.2.Договору).

Як свідчать матеріали страви, позивач передав відповідачу у власність товар згідно:

- видаткової накладної №194 від 07.10.2021 та товаро-транспортної накладної №Р194 від 07.10.2021 на суму у розмірі 266 710,08 грн.;

- видаткової накладної №319 від 10.11.2021 та товаро-транспортної накладної №Р319 від 10.11.2021 на суму у розмірі 178 450,80 грн.;

- видаткової накладної №378 від 29.11.2021 та товаро-транспортної накладної №Р378 від 29.11.2021 на суму у розмірі 157 248,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, оплата товару відповідачем повинна була бути здійснена 07.10.2021, 10.11.2021, 29.11.2021 відповідно.

Так, допущення відповідачем прострочення строків сплати вартості поставленого товару відбувалося задовго до запровадження в Україні воєнного стану, що спростовує доводи відповідача про те, що причиною невиконання зобов`язань по оплаті вартості товару було саме важке фінансове становище спричинене бойовими діями на території Харківської області.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об`єктивних обставин, що виключали б можливість відповідача належним чином виконати свої зобов`язання за договором. Крім того, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням та не є надмірно великим.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 1-3 ч.1 ст. 277 ГПК України, є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 33 583,94 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі № 922/1508/22 в такій редакції:

«Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи інституту зернових культур НААН України (вул. Наукова, с. Дослідне, Красноградський район, Харківська область, 63308, код ЄДРПОУ 04717924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіна Оіл" (вул. Половка, б.64, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 44136918) суму основного боргу у розмірі 300 000,00 грн, пеню у розмірі 35679,26 грн, 3% річних у розмірі 8 225,72 грн, інфляційні витрати у розмірі 62 442, 21 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 6095,20 грн.».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.04.2023

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко