Рішення

від 11.04.2023 по справі 910/12288/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023Справа № 910/12288/22Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проф едвайс"

про стягнення 18 450,00 грн

Представники:

від позивача: Смітюх І.І.

від відповідача: Медведський В.В.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України про стягнення майнової шкоди у розмірі 18 450,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №757/5617/21-к повернуто майно позивача зі значними пошкодженнями при зберіганні, з огляду на що позивач просить суд стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України майнову шкоду у розмірі 18 450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

28.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.12.2022; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проф- едвайс».

19.12.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

19.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про закриття провадження у справі.

У підготовче засідання 20.12.2022 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У підготовчому засіданні 20.12.2022 з метою належної підготовки справи для розгляду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 17.01.2023.

26.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

27.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

05.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

17.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 17.01.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.

Представники відповідача підтримали клопотання про закриття провадження у справі, представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання Національної поліції України про закриття провадження у справі № 910/12288/22, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи клопотання відповідач посилається на те, шо позивачем у справі № 910/12288/22 є фізична особа, тому даний спір не підлягає втрішенню в порядку господарського судочинства.

Позивач проти клопотання відповідача заперечує та зазначає, що позивач, як ФОП передав ТОВ «Проф-Едвайс» (третій особі) за відплатним договором в оренду рухоме майно, яке під час обшуку вилучено правоохоронними органами. При цьому, станом на момент вилучення майна позивач мав статус ФОП. Позивач вказує, що усі його права та обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припинилися, а залишились за ним як за фізичною особою. Відтак, враховуючи те, що спірне майно, пошкодження якого стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення збитків, використовувалося позивачем в підприємницькій діяльності, а не для власних потреб, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №757/5617/21-к повернуто майно позивача зі значними пошкодженнями при зберіганні, з огляду на що позивач просить суд стягнути збитки. При цьому, як стверджує позивач, спірне майно, пошкодження якого стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення збитків, використовувалося позивачем в підприємницькій діяльності, а не для власних потреб, що вбачається, зокрема, з договору оренди.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі № 910/12288/22, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відтак, підстави для закриття провадження у справі № 910/12288/22 відсутні, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача судом відмовлено.

Разом з тим, з метою надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 07.02.2023.

03.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів.

07.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подачу доказів.

У підготовче засідання 07.02.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За наслідками розгляду клопотання позивача про долучення доказів та поновлення строку на їх подачу, судом задоволено зазначене клопотання та прийнято подані позивачем докази до розгляду.

У підготовчому засіданні 07.02.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

У судове засідання 07.03.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи в судове засідання не прибули.

Представник позивача подав клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2023.

У судове засідання 04.04.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2023.

У судове засідання 11.04.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи в судове засідання не прибули.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та подав письмову промову в судових дебатах. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 11.04.2023, за відсутності представників третьої особи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 11.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувало кримінальне провадження № 12018000000000698 від 15.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснювалося прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження 29.01.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2021 року по справі № 757/3545/20-к слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Міським І.І., проведено обшук 4 (четвертого) та 5 (п`ятого) поверху групи приміщень № 9, що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Оболонська, 29, яке належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває у користуванні ТОВ «Проф едвайс».

В ході проведення обшуку у ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» було вилучено майно, зокрема, техніку.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі № 757/5617/21-к скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни в інтересах ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» на бездіяльність слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України Міського Івана Івановича, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12018000000000698 від 15.11.2018 задоволено. Зобов`язано старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Міського І.І. чи іншого слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12018000000000698 від 15.11.2018 року, негайно повернути ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» та/або адвокату Красовській Уляні Дмитрівні, як уповноваженій особі (представнику) майно, вилучене в рамках кримінального провадження № 12018000000000698 від 15.11.2018 року під час проведення 29.01.2021 року обшуку за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 29, група приміщень № 9 на 4 та 5 поверхах.

09.08.2021 вилучене під час обшуку майно було повернуто представнику ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС», про що був складений Акт прийому-передачі майна від 09.08.2021, який підписаний уповноваженою особою ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» з однієї сторони, та головним інспектором ДКП НП України Юрченко Я.Л. і старшим інспектором ДКП НП України Сизоненком В.І. з іншої сторони.

Разом з тим, при поверненні майна було встановлено його пошкодження, що зафіксовано в Акті приймання-передачі майна від 09.08.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №757/5617/21-к повернуто майно позивача зі значними пошкодженнями при зберіганні, з огляду на що позивач просить суд стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України майнову шкоду у розмірі 18 450,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач не надає жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про те, що саме внаслідок неналежного зберігання вилученого майна в кімнаті речових доказів, йому було завдано майнову шкоду. Так, зокрема, з наданих позивачем копій фотографій неможливо ідентифікувати ні факту неналежних умов зберігання вилученого майна, про які вказує позивач, ні те, що саме належне йому на праві власності майно відображене на вказаних фотографіях. Також, позивачем не доведено, що саме та техніка, яка передавалася позивачем третій особі за договором оренди, була вилучена та зберігалася в неналежних умовах. З наданого позивачем звіту про оцінку вартості майна від 09.08.2022 № 09-02-22 вбачається, що оцінка вартості майна була проведена 02 серпня 2022 року, однак вилучене майно було повернуто 09 серпня 2021, тобто, за рік до здійснення оцінки завданих збитків, що в свою чергу викликає обґрунтовані сумніви в достовірності такого доказу.

Третя особа підтримує позовні вимоги та зазначає, що під час отримання вилучених речей представником ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» було встановлено неналежні умови зберігання майна, про що зазначено в акті прийому-передачі, однак, робочий стан речей у момент їх отримання перевірити не було можливості. Разом з тим, умови зберігання майна та їх стан при повернені зафіксовано на фото та відео, що містяться в матеріалах справи, відтак, вимоги про стягнення шкоди підтверджуються належними доказами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф Едвайс» (третя особа; орендар) та ФОП Мартинюком А.С. (позивач; орендодавець) укладено Договір 01/04/2019 оренди обладнання від 01.04.2019, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати орендареві у строкове оплатне користування наступне обладнання (надалі іменується «предмет оренди») - обладнання в асортименті (системні блоки, монітори, комп`ютерні клавіатури, комп`ютерні маніпулятори «миші», ноутбуки, принтери та інше).

Відповідно до п. 1.5 Договору 01/04/2019 оренди обладнання від 01.04.2019 орендодавець передає орендареві предмет оренди у належному стані, що відповідає умовам його використання та цільовому призначенню.

Зі змісту п. 3.3 Договору 01/04/2019 оренди обладнання від 01.04.2019 вбачається, що орендар зобов`язується, зокрема, забезпечувати належне використання (експлуатацію) та зберігання переданого йому предмета оренди за місцезнаходженням орендаря.

Ризик випадкового пошкодження або знищення предмету оренди після його передачі за актом приймання-передачі несе орендар (п. 4.6 Договору 01/04/2019 оренди обладнання від 01.04.2019).

Судом встановлено, що ФОП Мартинюк А.С. передав, а ТОВ «Проф Едвайс» прийняв обладнання в асортименті (системні блоки, монітори, комп`ютерні клавіатури, комп`ютерні маніпулятори «миші», ноутбуки, принтери та ін.), всього - 45 позицій, що вбачається з Додатку № 1 Договору № 01/04/2019 від 01.04.2019 Акту прийому-передачі від 01.04.2019.

Як було встановлено судом, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018000000000698, 29.01.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2021 року по справі № 757/3545/20-к слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Міським І.І., проведено обшук 4 (четвертого) та 5 (п`ятого) поверху групи приміщень № 9, що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Оболонська, 29, яке належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває у користуванні ТОВ «Проф едвайс».

В ході проведення обшуку у ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» вилучено наступне майно: друкований текст скріплений скобою на 5 арк.; друкований текст скріплений скобою на 4 арк.; друкований текст скріплений скобою на 2 арк.; друкований текст скріплений скобою на 3 арк.; бланк заяви директору ТОВ «Проф едвайс» на 1 арк.; бланк договору між ТОВ «Проф едвайс» та виконавцем на 2 арк.; рукописний текст на 1 арк.; папка швидкозшивач із файлами, в яких документи щодо фінансово-господарської діяльності на 140 арк.; папка швидкозшивач жовтого кольору в яких документи щодо фінансово-господарської діяльності та друкований текст на 15 арк.; монітор «LG» серійний номер 81 lntgy04999; монітор «LG» серійний номер 710ntabb4648; монітор «LG» серійний номер 706ntsuc8070; монітор «Dell» серійний номер 6n84pm2; монітор «LG» із надписом 3038; монітор «Рhilips» серійний номер uk0al928023814; монітор «Samsung» серійний номер cwbkh4tn800484v; системний блок ПК чорного кольору із надписом all74770; системний блок ПК чорного кольору із надписом 306.00062; системний блок ПК чорного кольору із надписом 306.00060; системний блок ПК чорного кольору із надписом 200.00041; системний блок ПК чорного кольору із надписом all74762; системний блок ПК чорного кольору із надписом 200.00026; системний блок ПК чорного кольору із надписом all74761; системний блок ПК чорного кольору із надписом all74801; клавіатури до ПК в кількості 7 шт.; оптичні мишки до ПК в кількості 7 шт.; монітор «LG» із надписом 710ntsub4662; монітор «LG» із надписом 801ntsu5p350; клавіатури до ПК в кількості 2 шт.; оптичні мишки до ПК в кількості 2 шт.; системний блок ПК чорного кольору із надписом 777.00003; системний блок ПК чорного кольору із надписом 777.00002; клавіатури до ПК в кількості 1 шт.; оптичні мишки до ПК в кількості 1 шт.; монітор «LG» із надписом 101.00004; монітор «LG» із надписом 250.00024; монітор «LG» із надписом 306.00048; системний блок ПК чорного кольору із надписом 200.00042; системний блок ПК чорного кольору із надписом 250.00027; системний блок ПК чорного кольору із надписом 777.00004; ноутбук «Асег» серійний номер nxgceeu936340837d6600; ноутбук «Lenovo» серійний номер 80xh00xera; ноутбук «НР» із надписом 306.00004; вайфай роутер «tp-link» із надписом 11Ь88905865; вайфай роутер «Asus» із надписом g8im0z001435; вайфай роутер «Asus» із надписом j7in0z001851; вайфай роутер «Asus» із надписом g80i01z001800; мобільний телефон «Nокіа» без сім картки імеі НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Nокіа» без сім картки імеі НОМЕР_2 ; системний блок ПК чорного кольору із надписом 101.00094; монітор «Dell» із надписом 203.00037; монітор «Samsung» із надписом 777.00005; клавіатури до ПК в кількості 3 шт.; оптичні мишки до ПК в кількості 2 шт.; стартовий пакет «МТС» (конверт без сімкартки) 1 шт.; стартовий пакет «МТС» (запаковані) 6 шт.; стартовий пакет «МТС» (конверт із сімкартками) 2 шт.; тримачі із сімкартками «travelsim» 22 шт.; тримачі без сімкартк «travelsim» 2 шт.; тримачі із сімкартками «beeline» 2 шт.;тримачі без сімкартк «beeline» 1 шт.;тримачі без сімкартк «МТС» 1 шт.; тримачі із сімкартками «МТС» 6 шт.; стартовий пакет «Vodafone» (конверт без сімкартки) 3 шт.; стартовий пакет «lifecell» (конверт без сімкартки) 1 шт.; стартовий пакет «joice» (конверт із сімкарткою) 1 шт.; тримач із сімкарткою «Іуса mobile»; сімкартка «Київстар»; сімкартка «Vodafone»; сімкартка «МТС»; акти надання послуг в кількості 5 шт. по 1 арк.; договори в кількості 4 шт. всього на 12 арк.; флеш накопичувач сірого кольору; мобільний телефон «Samsung» із надписом на корпусі 356421091180370.

Позивач стверджує, що саме він є власником вилученого у ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» майна в ході проведеного обшуку, а зазначене майно було передане третій особі на підставі Договору 01/04/2019 оренди обладнання від 01.04.2019, щодо чого суд звертає увагу на наступне.

Так, судом було встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі № 757/5617/21-к скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни в інтересах ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» на бездіяльність слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України Міського Івана Івановича, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12018000000000698 від 15.11.2018 задоволено. Зобов`язано старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Міського І.І. чи іншого слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12018000000000698 від 15.11.2018 року, негайно повернути ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» та/або адвокату Красовській Уляні Дмитрівні, як уповноваженій особі (представнику) майно, вилучене в рамках кримінального провадження № 12018000000000698 від 15.11.2018 року під час проведення 29.01.2021 року обшуку за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 29, група приміщень № 9 на 4 та 5 поверхах.

При цьому, як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі № 757/5617/21-к судом, зокрема, було встановлено, що в ході проведення обшуку у ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» вилучено майно, яке товариством набуте у законний спосіб та використовується у здійсненні законної господарської діяльності. 01.02.2020 року представником ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» на адресу слідчого засобами поштового зв`язку направлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна за вих. № 376-к/00237/2020-4073 від 01.02.2021 року, однак станом на день звернення до суду із даною скаргою жодних дій спрямованих на повернення такого майна законному власнику слідчий так і не вчинив, відповідь на клопотання не надав.

09.08.2021 вилучене під час обшуку майно було повернуто представнику ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС», про що був складений Акт прийому-передачі майна від 09.08.2021, який підписаний уповноваженою особою ТОВ «ПРОФ ЕДВАЙС» з однієї сторони, та головним інспектором ДКП НП України Юрченко Я.Л. і старшим інспектором ДКП НП України Сизоненком В.І. з іншої сторони.

В акті прийому-передачі майна від 09.08.2021 зазначено, що на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі № 757/5617/21-к уповноважена особа - головний інспектор ДКП НП України Юрченко Я.Л. передає, а уповноважена особа ТОВ «Проф Едвайс» приймає належне Товариству майно.

Статтею 16 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.

Порядком № 1104, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р., визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно за наявності законних підстав прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Схожі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17.

Разом з тим, суд зазначає, що в межах розгляду даної справи позивачем не надано доказів, які б підтверджували набуття позивачем права власності на вилучене майно, а відтак, не доведено обставини завдання майнової шкоди внаслідок неналежного зберігання доказів саме позивачу, тобто, не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Так, зокрема, в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі № 757/5617/21-к судом було встановлено обставину набуття вилученого майна у законний спосіб Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФ ЕДВАЙС» (третьою особою).

Скаргу Генеральному прокурору України № 376-к/00235/2020-5223 від 11.06.2021, на яку посилається позивач, також, було подано в інтересах ТОВ «Проф Едвайс».

У свою чергу, звіт № 09-02-22/2 про оцінку вартості майна від 02.08.2022, складений ФОП Поляковим В.М. містить інформацію про те, що власником майна є громадянин Мартинюк Андрій Степанович, однак, оцінювач зазначає, що не несе відповідальність за достовірність прав замовника на об`єкт оцінки, у зв`язку з тим, що він не проводив юридичну експертизу документів, підтверджуючих права власника на оцінюване майно. Аналіз законності здобуття замовником і афілійованими з ним особами майна і майнових прав не був предметом досліджень в рамках даної оцінки. Оцінювач не бере на себе відповідальність за повноту обліку майна і майнових прав, а також зобов`язань і обтяжень, які могли мати місце на дату оцінки відносно майна і майнових прав замовника, а також за аналіз юридичних аспектів виникнення таких зобов`язань і обтяжень.

Також, як було зазначено вище, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і обов`язок доведення наявності цих умов покладено саме на позивача.

Щодо причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою, що на переконання позивача підтверджується актом прийому-передачі майна, фотографіями та присутністю у процесі отримання майна ФОП Полякова Володимира Михайловича, суд зазначає про таке.

Так, з наявних у матеріалах справи фотографій вбачається, що на них зображено певні об`єкти (майно), яке упаковане в поліетиленові пакети, однак, належних ідентифікуючих ознак такого майна, які б дозволяли встановити факт того, що зображені на фото предмети є саме майном, вилученим в ході обшуку, проведеного 29.01.2020, надані позивачем фото не містять.

Також, матеріали справи, не містять належних доказів на підтвердження того, що спірне майно при вилученні було в робочому стані та те що описані ФОП Тіхоновим О.В. пошкодження та несправності техніки є саме наслідком неналежного зберігання майна уповноваженими службовими особами відповідача, тобто, позивачем не надано належних доказів, на підставі яких суд міг би встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та шкодою, про яку зазначено в позові.

Більше того, щодо зазначення ФОП Тіхоновим О.В. причин несправності техніки, зокрема як «не працює у зв`язку з не забезпеченням належного пакування при вилученні, транспортуванні та зберіганні», суд зазначає, що, по-перше, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у ФОП Тіхонова О.В. певної кваліфікації, по-друге, причинно-наслідковий зв`язок в межах розгляду справ про стягнення шкоди встановлюється виключно судом на підставі поданих учасниками справи доказів, однак, як було зазначено вище, належних доказів суду надано не було.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відтак, оцінивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд зазначає, що позивачем не доведено обставин порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та причинного зв`язку між діями відповідача і шкодою, що є предметом розгляду даної справи, відтак, правові підстави для стягнення шкоди у розмірі 18 450,00 грн відсутні, з огляду на що, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у справі № 910/12288/22.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.04.2023

Суддя Ю.В. Картавцева