Постанова

від 18.04.2023 по справі 916/3267/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3267/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент"- не з`яв. ,

відповідача - акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - Завод)

на рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2022 (суддя Гут С.Ф.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 (головуючий суддя - Колоколов С.І., судді Разюк Г.П. і Савицький Я.Ф. )

зі справи № 916/3267/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (далі - Товариство)

до Заводу

про спонукання до виконання договору та зобов`язання вчинити дії.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов подано про:

- зобов`язання Заводу укласти з Товариством додаткову угоду до договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 (далі - Договір) щодо визначення початку передачі давальницької сировини (далі - ДС) на переробку шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі ДС у вигляді природного газу (далі - ПГ) обсягом від 48 до 60 млн. куб. м кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт згідно з Договором;

-зобов`язання Заводу виконати умови Договору шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі ДС виконати роботи з переробки ДС у вигляді ПГ обсягом від 48 до 60 млн. куб. м кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт Товариства.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач з порушенням умов чинного законодавства не допускає позивача до роботи на умовах Договору, відмовляється підписувати додаткову угоду стосовно виконання його умов та повністю ігнорує відповідні судові рішення у справах № 916/1395/19 та № 910/3395/20.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2022, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022:

- позов задоволено частково;

- зобов`язано Завод укласти з Товариством додаткову угоду до Договору щодо визначення дати початку передачі ДС на переробку шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі ДС у вигляді ПГ обсягом від 48 до 60 млн. куб. м кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт згідно з Договором;

- стягнуто із Заводу на користь Товариства 2 270 грн. судового збору;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначеній їх частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Завод просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і направити останню на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України і зазначає, що судом не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- статті 75 ГПК України - без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №917/804/20;

- частини дев`ятої статті 238 ГПК України, статей 626, 628 Цивільного кодексу України, статті 187 Господарського кодексу України - без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18, від 25.05.2021 у справі №910/6138/20, від 06.12.2018 у справі №908/1634/17, від 11.12.2018 у справі №921/43/18, від 11.09.2018 у справі №911/1170/17;

- також Завод посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування статей 631, 651, 652, 850, 851, частини третьої статті 612 Цивільного кодексу України, статті 80 Господарського кодексу України відсутній;

- крім того, Завод обґрунтовує у касаційній скарзі необхідність скасування вказаних судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Доводи іншого учасника справи

7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

8. Заводом подано заяву про відкладення слухання справи, яка мотивована тим, що представник скаржника адвокат Мастістий І.А. не зможе бути присутнім в судовому засіданні в режимі відеоконференції у призначений час 18.04.2023 об 11:45, оскільки зайнятий в іншому судовому засіданні в Приморському ройонному суді м. Одеси об 11:00 у справі №522/16555/22.

Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника Заводу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПЕРЕВІРЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, І ЇХНІХ ВИСНОВКІВ

9. Товариством (замовник) і Заводом (виконавець) укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору роботи з переробки ДС на готову продукцію (далі - ГП) і відвантаження ГП на автомобільний, залізничний або морський транспорт замовника, а замовник зобов`язується прийняти ГП й оплатити роботи з переробки ДС і відвантаження ГП та додаткові послуги, надані виконавцем замовнику згідно з Договором.

Сторонами підписано також низку додатків до Договору і додаткових угод до Договору, які підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками контрагентів за Договором.

10. 18.12.2019 Південно-Західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі №916/1395/19, якою: задоволено апеляційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2019 у зазначеній справі; відповідне рішення скасовано; задоволено позовні вимоги Товариства до Заводу про внесення змін до Договору; внесено зміни до останнього з викладенням його пункту 9.1 у такій редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом 4 місяців з моменту набрання чинності рішення суду про внесення змін до цього пункту договору, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення".

11. 24.12.2019 Товариство звернулось до Заводу з листом, в якому доводило до відома Заводу зміст резолютивної частини зазначеної постанови суду та з метою уникнення невиконання рішення суду просило розпочати роботу за Договором, у зв`язку з чим просило також надати розрахунок споживання ПГ і провести переговори з давальцем, з яким "на даний момент" у Заводу також укладено договір на переробку ДС, щодо "можливості досягнення порозуміння та подальшої співпраці".

12. Завод у відповідь на повідомив Товариство про свою незгоду з вказаною постановою господарського суду та про її оскарження в касаційному порядку, а також зазначив, що інших документів на виконання даної постанови господарського суду до нього не надходило.

13. 25.03.2020 Товариство звернулося до Фонду державного майна України (органу, уповноваженого управляти корпоративними правами Заводу) і з посиланням на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 зі справи № 916/1395/19 повідомило про відмову Заводу від Договору в односторонньому порядку, оскарження ним згаданої постанови й просило названий Фонд (далі - ФДМУ) в межах його компетенції вжити заходів для забезпечення виконання зобов`язань за Договором.

14. Завод повідомив ФДМУ, що: на дату завершення строку дії Договору (31.05.2019) Товариством не поставлено жодного кубічного метру ДС; Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заводу на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 зі справи №916/1395/19.

15. Постановою Верховного Суду від 01.07.2020 із зазначеної справи касаційну скаргу Заводу залишено без задоволення, а відповідну постанову апеляційного господарського суду від 18.12.2019 - без змін.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, зокрема, що:

- за умовами пунктів 9.1 - 9.4 Договору останній може бути змінений або розірваний за згодою сторін або при прийнятті урядових документів, що унеможливлюють виконання цього договору. Всі зміни та доповнення до цього договору оформляються додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього договору;

- рішенням правління Заводу, оформленим протоколом від 29.05.2019 № 25: уповноважено т.в.о. голови правління директора Назаренка С.М. на підписання з Товариством додаткової угоди № 6 до Договору щодо визначення строку дії цього договору; питання щодо пролонгації зазначеного договору визначити на підставі умов, що передбачені додатковою угодою № 6 до цього договору.

16. 30.09.2020 Товариство звернулося до Заводу з листом, в якому, посилаючись на згадані постанови апеляційної і касаційної інстанції у справі № 916/1395/19 та додаткову угоду № 6 до Договору, просило виконати в повному обсязі умови Договору і підписати додаткову угоду стосовно виконання його умов, а саме: визначення дати початку безперебійного (без зупинок виробничих потужностей Заводу) та впродовж чотирьох календарних днів з дня початку передачі ДС; при цьому обсяг ДС, яку замовник зобов`язується передати виконавцю для переробки, становитиме від 48 до 60 млн. куб. м кожного календарного місяця постачання.

17. Також Товариством надано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 910/3395/20, якою: задоволено апеляційну скаргу Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у згаданій справі; відповідне рішення скасоване і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Предметом розгляду у вказаній справі визначено порушення Товариством умов Договору, у зв`язку з чим Завод просив суд стягнути з Товариства 97 819 428, 91 грн. штрафу, 10 233 959,70 грн. пені та 841 147,37 грн. трьох відсотків річних.

Зазначеною постановою апеляційної інстанції у справі №910/3395/20 встановлено, що, як вбачається зі змісту додаткової угоди № 6 до Договору, сторони досягли домовленостей не лише щодо продовження строку дії Договору (як вважав у згаданій справі місцевий господарський суд), а й змінили інші істотні умови Договору - порядок і строки передачі ДС, кількість ДС, яку замовник зобов`язується передати виконавцю для переробки. Фактично у сторін виникли нові зобов`язання, пов`язані з виконанням умов Договору та додаткових угод до нього.

Крім того, суд апеляційної інстанції у вказаній справі, погодившись з доводами скаржника в ній (Товариства), зазначив, що, змінивши порядок виконання Договору, сторони також визначили й нове зобов`язання, а саме - підписання в подальшому додаткової угоди стосовно виконання умов Договору після набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області у справі № 916/1395/19, тобто визначити дату початку безперебійного (без зупинок виробничих потужностей виконавця) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку такої передачі ДС.

18. 24.12.2020 Товариство звернулось до Заводу з листом, в якому, посилаючись на постанову Верховного Суду від 01.07.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 916/1395/19, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 910/3395/20 та додаткову угоду № 6 до Договору, просило виконати в повному обсязі умови Договору і підписати додаткову угоду стосовно виконання його умов, а саме визначення дати початку безперебійного (без зупинок виробничих потужностей Заводу) та впродовж чотирьох календарних днів з дня початку такої передачі ДС; при цьому обсяг ДС, яку замовник зобов`язується передати виконавцю для переробки, становитиме від 48 до 60 млн. куб.м кожного календарного місяця постачання.

19. У силу передбачених пунктами 1.7, 3.2, 3.3, 3.4, 5.2, 5.5 Договору його умов та приписів частини другої статті 840, частини першої статті 843, частини першої статті 854 та статті 846 Цивільного кодексу України, а також враховуючи необхідність погодження передбачених додатком № 7 до Договору (цей додаток має назву "Зразок щомісячної додаткової угоди з розрахунку вартості переробки Давальницької сировини в Готову продукцію протягом місяця") суттєвих умов, між Товариством як замовником і Заводом як підрядником укладаються додаткові угоди до Договору, якими відповідні суттєві умови погоджуються; як приклад погодження таких умов між сторонами, 18.01.2019 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, в якій погоджено передбачені додатком № 7 до Договору умови на лютий 2019 року.

Крім того, пункт 3.3 Договору прямо передбачено укладання відповідних додаткових угоди із плановим обсягом ДС, який замовник передає виконавцю у місяці поставки; відповідні додаткові угоди підписуються сторонами до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.

20. У свою чергу, 29.05.2019 Товариством і Заводом укладено додаткову угоду № 6 до Договору, відповідно до якої сторони погодили таке:

- визначити строк дії Договору шляхом укладання додаткової угоди до Договору впродовж трьох робочих днів з дати набрання законної сили рішенням по справі №916/1395/19 (пункт 1);

- якщо в період, визначений пунктом 1 даної угоди, замовник надасть ДС для переробки, то така переробка відбувається на умовах, визначених Договором (пункт 1.1);

- кількість ДС, яку замовник зобов`язується передати виконавцю для переробки, становить від 48 до 60 млн. куб.м кожного календарного місяця постачання (пункт 1.3);

- якщо в період, визначений пунктом 1 даної угоди, та за умови не розпочатого фактичного виконання пункту 1.1 даної угоди протягом 60 днів з дня укладання даної угоди, виконавець матиме іншу економічно привабливу пропозицію щодо переробки ДС, оформлену у вигляді попереднього договору, чи договору про намір, чи рішення Правління виконавця, то пункт 1 та підпункти 1.1-1.3 припиняють свою дію у день письмового повідомлення виконавцем замовника (пункт 1.4).

21. Отже, у позивача (Товариства) у спірних правовідносинах з 18.12.2019 виникли правомірні очікування на укладання із Заводом додаткової угоди до Договору (при цьому в силу умов останнього та необхідності погодження передбачених додатком № 7 до Договору умов відповідна додаткова угода є обов`язковою) щодо визначення дати початку передачі ДС на переробку шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі ДС у вигляді ПГ обсягом від 48 до 60 млн. куб.м кожного календарного місяця постачання на ГП у вигляді карбаміду та аміаку і відвантаження на автомобільний, залізничний або морський транспорт згідно з Договором.

При цьому звернення Товариства з відповідною письмовою пропозицією 24.12.2019 до Заводу останнім було проігноровано, хоча додаткова угода № 6 до Договору є чинною, не скасованою, а згадана постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 916/1395/19 набрала законної сили з дня її прийняття.

22. Крім того, Завод, будучи обізнаним зі змістом Договору та прийнявши передбачені останнім умови, мав можливість укласти відповідну додаткову угоду після 18.12.2019, адже додаткову угоду № 1 до Договору було укладено в той же день, що й Договір (18.01.2019), що прямо передбачено пунктом 3.3 Договору.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Причиною спору в даній справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог, наведених у пункті 1 даної постанови.

24. Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша);

- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина друга).

25. Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

26. Чинним законодавством не визначено такого способу захисту цивільного права або інтересу, як зобов`язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору.

Тому такий спосіб судового захисту не є належним, а відтак не є таким способом і похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача виконати умови договору (з урахуванням зазначеної додаткової угоди).

27. Більш того, подібне судове рішення взагалі є практично невиконуваним, оскільки з нього не вбачається, хто (яка із сторін) має скласти проект відповідної додаткової угоди та на яких конкретно умовах, так само як і те, що слід робити, якщо сторони не дійдуть згоди стосовно таких умов. Відтак обраний спосіб судового захисту неспроможний забезпечити додержання будь-яких прав та законних інтересів позивача.

28. Наведене було підставою для відмови в позові, чого не врахували попередні судові інстанції, не застосувавши до спірних правовідносин норми права, які підлягали застосуванню, - зазначені частину другу статті 16 Цивільного кодексу України і частину першу статті 5 ГПК України.

29. З урахуванням викладеного та відповідно до статті 311 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

30. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача. Отже, з Товариства на користь Заводу необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання апеляційної і касаційної скарг.

У справі відсутні відомості щодо виконання рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Заводу на користь Товариства суми судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції (2 270 грн.), тому Верховний Суд не розглядає питання щодо повороту виконання цього судового акта у відповідній частині. Водночас учасники справи не позбавлені права, за наявності підстав, звернутися до суду із заявою про поворот виконання судового рішення відповідно до статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 зі справи № 916/3267/21 скасувати.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" на користь акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 405 грн. і касаційної скарги в сумі 4 540 грн., а всього 7 945 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос