Ухвала

від 21.11.2023 по справі 916/3267/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3267/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023

у справі № 916/3267/21

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022

та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент"

до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

про спонукання до виконання договору та зобов`язання вчинити дії

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (надалі - Відповідач), в якому просило суд:

- зобов`язати Відповідача укласти з Позивачем додаткову угоду до договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 щодо визначення дати початку передачі давальницької сировини на переробку шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі давальницької сировини у вигляді природного газу обсягом від 48 до 60 млн. куб.м. кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт згідно з договором на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2;

- зобов`язати Відповідача виконати умови договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі давальницької сировини виконати роботи з переробки давальницької сировини у вигляді природного газу обсягом від 48 до 60 млн. куб.м. кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт Позивача.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач з грубим порушенням норм чинного законодавства України не допускає Позивача до роботи на умовах договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 та відмовляється підписувати додаткову угоду стосовно виконання його умов.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2022, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022, позов задоволено частково; зобов`язано Відповідача укласти з Позивачем додаткову угоду до договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 щодо визначення дати початку передачі давальницької сировини на переробку шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі давальницької сировини у вигляді природного газу обсягом від 48 до 60 млн. куб.м. кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантажити на автомобільний, залізничний або морський транспорт згідно з договором на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права Позивача шляхом укладання додаткової угоди до договору є належним способом захисту порушених прав Позивача, в межах укладеного договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що зобов`язанню Відповідача до виконання умов договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 № 20/СН-2 шляхом безперебійного (без зупинок виробничих потужностей) та впродовж чотирьох календарних місяців з дня початку передачі давальницької сировини виконання роботи з переробки давальницької сировини у вигляді природного газу обсягом від 48 до 60 млн. куб.м. кожного календарного місяця постачання на готову продукцію у вигляді карбаміду та аміаку і відвантаження на автомобільний, залізничний або морський транспорт Позивача, має передувати порушення Відповідачем відповідних умов договору, а тому в цій частині суд відмовив, оскільки в даному випадку відсутнє таке порушення.

5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21 рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 скасовано; у позові відмовлено.

6. Постанова Суду обґрунтована тим, що чинним законодавством не визначено такого способу захисту цивільного права або інтересу, як зобов`язання Відповідача укласти з Позивачем додаткову угоду до договору. Тому такий спосіб судового захисту не є належним, а відтак не є таким способом і похідна позовна вимога про зобов`язання Відповідача виконати умови договору (з урахуванням зазначеної додаткової угоди).

Більш того, подібне судове рішення взагалі є практично невиконуваним, оскільки з нього не вбачається, хто (яка із сторін) має скласти проект відповідної додаткової угоди та на яких конкретно умовах, так само як і те, що слід робити, якщо сторони не дійдуть згоди стосовно таких умов. Відтак обраний спосіб судового захисту неспроможний забезпечити додержання будь-яких прав та законних інтересів Позивача.

Наведене було підставою для відмови в позові, чого не врахували попередні судові інстанції, не застосувавши до спірних правовідносин норми права, які підлягали застосуванню, - частину 2 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) і частину 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Короткий зміст вимог заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Узагальнені доводи особи, яка подала заяву, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21.

8. Підставою подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 320 ГПК України, відповідно до якого підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

9. На думку Позивача, нововиявленою обставиною є направлення Позивачем Відповідачу пропозиції укласти додаткову угоду від 09.03.2020, яка була виявлена під час аудиту електронного листування між сторонами. Аудит було проведено 19.06.2023, а тому можливості подати цей доказ на остаточному судовому слуханні у Позивача не було, проте, на його думку цей доказ є вирішальним для прийняття справедливого та законного судового рішення.

10. Відповідач подав до Суду відзив на заяву, у якому просив в задоволенні заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 18.04.2023 за нововиявленими обставинами відмовити та залишити її в силі.

11. В обґрунтування заперечень проти задоволення заяви Відповідач зазначив, що не отримував будь-який електронний лист з додатком у вигляді додаткової угоди. Усі офіційні листи, звернення та інша кореспонденція в обов`язковому порядку реєструються в журналі вхідної кореспонденції Відповідача, проте за вказаний період жодного звернення від Позивача зареєстровано в цьому журналі не було.

12. Відповідач ставить під сумнів відповідність поданої Позивачем копії електронного доказу. Адже вказана копія є нечитабельною, з неї неможливо розібрати ані дати надіслання, ані змісту електронного листа, ані адресата чи скриньки, з якої лист був відправлений. Також до заяви не долучено вмісту електронного листа. З тверджень Позивача випливає, що до листа додано проект додаткової угоди. Проте за відсутності копії такої угоди, неможливо встановити її зміст та факт підписання з боку Позивача.

13. Відповідач вважає, що обставини, на які посилається Позивач щодо направлення пропозиції укласти додаткову угоду від 09.03.2020, яка була проігнорована Відповідачем, та була виявлена під час проведення 19.06.2023 аудиту електронного листування між Позивачем та Відповідачем, за своєю правовою природою є новим доказом, а не нововиявленою обставиною.

14. Також Відповідач зазначає, що Позивачем не зазначено, з огляду на мотиви скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій з підстав обрання неефективного та неналежного способу захисту, яким чином поданий Позивачем доказ здатен вплинути на прийняття іншого рішення. На думку Відповідача, Позивачем не обґрунтовано істотності значення обставини щодо надсилання електронного листа в контексті обрання ним неналежного та неефективного способу захисту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду касаційної інстанції та поясненнях учасників справи, а також матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

16. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом про банкрутство, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

17. За змістом частин 4 та 5 статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 4 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

18. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

19. Відповідно до частин 4, 5 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

20. Під час розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід врахувати, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення "res judicata", відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.

21. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

22. Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії").

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51, 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росі", ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; пункти 42-44 рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

23. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя. Також така процедура має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункти 27, 28 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", пункт 46 рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови").

24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

25. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

26. Тож, враховуючи викладене, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

27. Позивач у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду касаційної інстанції як на нововиявлену обставину посилається на лист, направлений 09.03.2020 Позивачем Відповідачу щодо пропозиції укласти додаткову угоду, що, на його думку, спростовує висновок Верховного Суду в постанові від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21 про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказаний доказ було отримано Позивачем вже після прийняття зазначеної постанови внаслідок проведення 19.06.2023 аудиту електронного листування між сторонами.

28. Однак, Суд доходить висновку про те, що обставини, на які у своїй заяві посилається Позивач, не мають ознак нововиявлених у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

29. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

30. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18).

31. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

32. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).

33. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

34. Зі змісту заяви Позивача вбачається, що обставини на які він посилається щодо направлення Відповідачу пропозиції укласти додаткову угоду, яка була проігнорована Відповідачем, існували на момент розгляду справи в судах всіх інстанцій та були відомі Позивачу.

35. До того ж Позивач не довів, що не мав можливості провести аудит листування між сторонами в період, коли суди попередніх інстанцій проводили розгляд справи. Підстав, які б унеможливлювали подачу такого доказу раніше, Позивачем не наведено.

36. Відтак наданий Позивачем доказ, отриманий шляхом проведення аудиту електронного листування між Позивачем та Відповідачем 19.06.2023, за своєю правовою природою є новим доказом, а не нововиявленими обставинами, як про це помилково вказує Позивач.

37. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (постанова Касаційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 914/1974/17).

38. Постановою Верховного Суду від 18.04.2023 у даній справі скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовлено у задоволенні позову з тих мотивів, що чинним законодавством не визначено такого способу захисту цивільного права або інтересу, як зобов`язання Відповідача укласти з Позивачем додаткову угоду до договору.

Тому такий спосіб судового захисту не є належним, а відтак не є таким способом і похідна позовна вимога про зобов`язання Відповідача виконати умови договору (з урахуванням зазначеної додаткової угоди).

39. Це також узгоджується з аргументами Відповідача, що Позивачем у своїй заяві не обґрунтовано, чому поданий ним доказ про направлення 09.03.2020 Відповідачу пропозиції укласти додаткову угоду до договору на переробку давальницької сировини від 18.01.2019 міг би вплинути на прийняття іншого рішення, ніж було постановлено Верховним Судом 18.04.2023.

40. У поданій заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами заявник фактично намагається спонукати Суд здійснити саме переоцінку доказів у справі, в той час, як переоцінка їх не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

41. Згідно з частинами 3, 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

42. З огляду на викладене, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21, у зв`язку з чим наведена постанова суду касаційної інстанції підлягає залишенню в силі.

Судові витрати

43. Зважаючи на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні заяви Позивача, судові витрати, понесені за її розгляд відповідно до норм статті 129 ГПК України покладаються на заявника.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 302, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21 відмовити.

2. Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 916/3267/21 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець