Рішення

від 21.04.2023 по справі 357/11608/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11608/22

Провадження № 2-др/357/33/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 квітня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участю секретаря Сокур О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a>, треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» про захист прав споживача туристичних послуг та стягнення грошової суми, -

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2023 року судом отримано від ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a>, треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» про захист прав споживача туристичних послуг та стягнення грошової суми, мотивуючи тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа № 357/11608/22. У позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що для надання професійної правничої допомоги, представництва та захисту її інтересів в суді, вона звернулася до адвоката, та станом на день пред`явлення позовної заяви вже понесла витрати в сумі 2 000 гривень, і оскільки розмір цих витрат не остаточний, обґрунтування понесених судових витрат та належні докази цьому, будуть надані додатково, у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Просив суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат в сумі 3 550 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 10.04.2023 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І.

Відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, зазначені матеріали були отриманні суддею 11.04.2023 року.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a>, треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» про захист прав споживача туристичних послуг та стягнення грошової суми були задоволені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a> на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 24 893,80 гривень та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a> на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Встановлено, що у позовній заяві позивач ОСОБА_2 зазначала, що для надання професійної правничої допомоги, представництва та захисту її інтересів в суді, вона звернулася до адвоката, та станом на день пред`явлення позовної заяви вже понесла витрати в сумі 2 000 гривень, і оскільки розмір цих витрат не остаточний, обґрунтування понесених судових витрат та належні докази цьому, будуть надані додатково, у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Тобто, з боку позивача ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 10.04.2023 року, що підтверджується відповідним штампом суду, направлено до суду засобами поштового зв`язку 27.03.2023 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ( 23.03.2023 року ухвалено рішення, п`ять днів для подачі відповідної заяви ).

Отже, як зазначено вище, заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2023 року позовні вимоги позивача були задоволені.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України ).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором № 14102022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року; Додатком до Договору про надання правової допомоги № 14102022 від 14.10.2022 року, укладеного 14 жовтня 2022 року; Детальним описом робіт ( послуг ), виконаних ( наданих ) адвокатом Нестройним О.Г.; Актом приймання-передачі робіт ( послуг ), виконаних ( наданих ) адвокатом від 25 березня 2023 року; Розрахунковими квитанціями Серії АААА № 000230 на суму 2000 грн. від 01.12.2022 року, Серії АААА № 000250 на суму 500 грн. від 21.02.2023 року та Серії АААА № 000263 на суму 1050 грн. від 25.03.2023 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання правової допомоги № 14102022 від 14 жовтня 2022 року, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар ( винагороду ) за домовленістю.

Згідно Додатку до Договору про надання правової допомоги № 14102022 від 14 жовтня 2022 року, укладеного 14.10.2022 року, Сторони у відповідності до п. 3.1 Договору про надання правової допомоги № 14102022 від 14 жовтня 2022 року, дійшли згоди щодо наступної вартості наданих послуг ( виконання робіт ) Адвоката: консультація клієнта, узгодження правової позиції 250 грн.; виготовлення та направлення адвокатських запитів з метою збирання доказів 400 грн. за 1 запит; підготовка позовної заяви, інших заяв по суті справи та апеляційної скарги 1 750 грн. за 1 документ; ознайомлення з матеріалами справи в суді першої або апеляційної інстанції 250 грн. за 1 ознайомлення; складання заяв та клопотань з процесуальних питань, письмових пояснень, інших процесуальних документів 400 грн. за 1 документ; представництво та захист інтересів в суді ( участь у судових засіданнях ) 500 грн. за 1 судове засідання.

З Акту приймання-передачі робіт ( послуг ), виконаних ( наданих ) адвокатом від 25.03.2023 року вбачається, що Адвокатом передано Клієнту, а Клієнтом прийнято від Адвоката наступні послуги з надання правової допомоги, згідно з Договором про надання правової допомоги № 14102022 від 14.10.2022 року: консультація клієнта, узгодження правової позиції 250 грн.; виготовлення та направлення адвокатських запитів з метою збирання доказів 400 грн.; підготовка позовної заяви 1 750 грн.; ознайомлення з матеріалами справи 250 грн.; складання заяви про виклик свідка 400 грн.; представництво та захист інтересів в суді 21.02.2023 року 500 грн., загалом 3 550 грн.

Отже, позивачем доведено понесення останнім витрат на правову допомогу при розгляді вищевказаної справи в розмірі 3 550 гривень.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, яке відповідно до ст. 1512 Конституції України є обов`язковим, остаточним і не може бути оскаржено, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Так, з опису та інформації про відправлення від 27.03.2023 року вбачається, що на адресу ТОВ «Летс Тревел», ТОВ «Пегас Туристик» та ОСОБА_3 , адвокатом Нестройним О.Г. було направлено заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками.

Однак, до суду, станом на час розгляду судом вищевказаної заяви ( 21.04.2023 року ) з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки від відповідача не надходило заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Така правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц.

В даній постанові Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять клопотання Особа_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

В своїй постанові, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені ОСОБА_2 витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, дійсно підлягають стягненню з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a> у вищезазначеному розмірі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a>, треті особи: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» про захист прав споживача туристичних послуг та стягнення грошової суми, - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a> на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 550 ( три тисячі п`ятсот п`ятдесят ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Летс Тревел»</a> (адреса місцезнаходження: 09111, Київська область, м. Біла Церква, пров. Інституцький, буд. 4, в. 8, ЄДРПОУ: 41472414 );

Третя особа: ОСОБА_3 ( адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» ( адреса реєстрації: 04071, м. Київ, вул. Волоська, 55/57, адреса для листування: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201-203, літера 2А, 14-й поверх, ЄДРПОУ: 33104339 ).

Повний текст додаткового рішення складено 21 квітня 2023 року.

Додаткове рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов