Ухвала

від 17.04.2023 по справі 180/2194/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1730/23 Справа № 180/2194/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2023 року про задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- 28.09.2007 року Московським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 309 до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 20.12.2004, остаточне покарання позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;

- 28.10.2008 року Дзержинським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців за вироком Московського районного суду м.Харкова від 28.09.2007, остаточне покарання позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 31.05.2017 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Томаківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.05.2023 року включно.

Рішення суду обґрунтовано тим, що по справі встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений знаходячись на свободі може перешкоджати здійсненню кримінального провадження, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В діях ОСОБА_8 також вбачається рецидив кримінальних правопорушень, постійного місця роботи або навчання не має, на утриманні неповнолітніх, або інших осіб, які потребують догляду також немає, що свідчить на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Здобуті достатні докази про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень свідчить про реальну небезпеку з боку ОСОБА_8 для оточуючих його людей, яка полягає в спрямованості його свідомості на вчинення злочинної діяльності, що обумовлено відсутністю постійних джерел доходів.

Отже, будь-який інший запобіжний захід окрім тримання під вартою, не може запобігти вищевказаним ризикам.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Окрім того, застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо, враховуючи те, що він раніше судимий, та обвинувачується у вчиненні злочинів, за який законом передбачено у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, отже дотримується обов`язкова умова обрання даного запобіжного заходу, передбачена п.5 ч.2 ст.183 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати щодо нього запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту у нічний час, які зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо нього у даному провадженні відсутні або низькі, оскільки у нього наявне постійне місце проживання, що унеможливлює наявність ризику у вигляді переховування від правосуддя; речові докази та документи по справі зібрані, отже ризик знищення речових доказів відсутній; жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків чи перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином не встановлено.

Вважає, що справа щодо нього була сфальсифікована, вирок суду було скасовано, проте він вже 5 років перебуває під вартою, рішення по суті не прийнято, свідків та потерпілого допитано не було.

На думку обвинуваченого його перебування під вартою унеможливлює розгляд кримінального провадження у розумні строки.

-захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжних захід з тримання під вартою на домашній арешт в період з 22.00 години до 06.00 години. Встановити обвинуваченому обов`язки:

- не залишати житло за місцем перебування у вказаний час;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не перевірив відповідність змісту клопотання прокурора вимогам ст. 184 КПК України, в якому на вказано наявність доказів того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, клопотання прокурора не містить доказів доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Ризик у виді можливості переховування обвинуваченого від суду, на думку захисника, втратив актуальність, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження завершено, обвинувальний акт знаходиться в провадженні суду.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, стан його здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, а також те, що судовий розгляд даного провадження триває досить тривалий час, вважає, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Враховуючи думки обвинуваченого та захисника, а також вимоги ч.4 ст. 422-1 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора.

В апеляційному суді обвинувачений Арзамасцев ГД. Та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційних скарг сторони захисту, просили їх задовольнити.

В судових дебатах учасники провадження підтримали свої позиції.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів. До спливу строку дії запобіжного заходу суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції не у повному обсязі дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.2. ст. 310 КК України.

Постановою Верховного Суду України від 21.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2023 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 продовжено до 27.03.2023 року.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.05.2023 року, включно.

Суд, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурор і дійшов до висновку про необхідність задоволення поданого клопотання та продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на дані про особу ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого вчинити спробу переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та поетрпілого, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується.

Вимогами ст. ст. 176, 178, 183 КПК України, визначено що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом і застосовується лише, якщо жоден із інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Як вбачається з ухвали, зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотриманні.

Так, суд належним чином не перевірив відповідність змісту клопотання вимогам ст. 184 КПК України, в якому не вказано наявність доказів того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Згідно клопотання прокурора, зазначено ризики, як можливість ОСОБА_6 переховуватися від суду з огляду на загрозу суворої кримінальної відповідальності, яка йому загрожує у випадку доведення його вини; незаконно впливати за свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань; та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 буду чи раніше судимою особою, повторно вчинив ряд злочинів під час іспитового строку.

Однак клопотання прокурора не містить доказів доведення наявності зазначених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначене, а також те, що судовий розгляд по даному провадженню проводиться досить тривалий час, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому необхідно обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що передбачено ст. 181 КПК України, з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом необґрунтовано застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування менш суворого запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України та буде відповідати завданням кримінального провадження, тому апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника підлягають частковому задоволенню, ухвала скасуванню з постановленням нової.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2023 року про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України скасувати.

Постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України

Обрати ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, тобто до 16 червня 2023 року, включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- не відлучатися з місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, у зазначений період.

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з -під варти негайно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту направити прокурору та до ДУ Дніпровська установа виконання покарань (№4) - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4