Ухвала

від 14.06.2023 по справі 180/2194/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/2194/18

Провадження 1-і/195/2/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про продовження запобіжного заходу)

14.06.2023 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання прокурора - начальника Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 28.09.2007 року Московським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 309 до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 20.12.2004, остаточне покарання - позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;

- 28.10.2008 року Дзержинським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців за вироком Московського районного суду м.Харкова від 28.09.2007, остаточне покарання - позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 31.05.2017 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.263, ч. 2 ст.309, ч. 2 ст.310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться матеріали об"єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040330000691 від 09.09.2017 р., №12018040330000381 (№12018040330000525) від 14.06.2018 р. та №12018040330000526 від 14.08.2018 р. стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що Постановою Верховного Суду України від 21.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 22.05.2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2023 року вищевказану ухвалу скасовано та обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, тобто до 16.06.2023 року, включно.

Так, 12.06.2023 року прокурор - начальник Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки запобіжний захід закінчується 17.06.2023 року.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів. Крім того, відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить суд задовольнити клопотання, оскільки клопотання є законим та обгрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не застосовувати цілодобовий домашній арешт, оскільки він проживає у м. Марганець, де є великі проблеми з водопостачанням та для нормального життєзабезпечення необхідно привозити чи приносити воду до житла.

Адвокат ОСОБА_5 також просив суд не застосовувати цілодобовий домашній арешт, а просив врахувати той факт, що згідно даних Укргідроенерго рівень води у Каховському водосховищі біля Нікополя впав нижче 9 метрів, у зв`язку з чим м. Марганець залишилось без централізованого водопостачання. Дані обставини викликають певні незручності відносно організації побутових умов та підтримання норм санітарії з боку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Прокурор не заперечував проти зміни цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час.

Суд, заслухав думку учасників судового провадження, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З вимог ч. 1 ст.194 КПК України вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, та ч. 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Як передбачено ч. 6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом і може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом, не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання особи під домашнім арештом лише у тому випадку, коли прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під домашнім арештом, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.

У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом та умови, за яких таке продовження можливе.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні відносно громадянина ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.ст. 181, 184 КПК України.

Судом встановлено, що Постановою Верховного Суду України від 21.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 22.05.2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2023 року вищевказану ухвалу скасовано та обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, тобто до 16.06.2023 року, включно

Крім того, в ході розгляду клопотання прокурором доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися, що на думку суду виправдовує подальше тримання обвинуваченого під домашнім арештом, а інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти наведеним ризикам.

Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких злочинів. Також суд враховує й стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження та процесуальну поведінку обвинуваченого. Тобто, вбачається, що наведені вище обставини можуть бути визнані судом такими, що свідчать про необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту.

Отже, суд вважає, що в теперішній час запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим і співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння. Саме такий запобіжний захід може як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити належну поведінку обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 14.08.2023 року (включно) шляхом заборони обвинуваченому залишати в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 , та продовження строку дії наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду; не відлучатися з місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у зазначений період; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, без використання електронних засобів контролю.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194-196, 206, 309, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора - начальника Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.263, ч. 2 ст.309, ч. 2 ст.310 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 2 місяці, тобто до 14.08.2023 року (включно) за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без використання електронних засобів контролю.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умови домашнього арешту з цілодобового на нічний, заборонивши останньому залишати у період часу з 22 години 00 хвилин кожного дня до 06 години 00 хвилин наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- не відлучатися з місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у зазначений період;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Повний текст ухвали виготовлено в нарадчій кімнаті 16 червня 2023 року.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

14.06.2023