Ухвала

від 22.11.2023 по справі 180/2194/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3133/23 Справа № 180/2194/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України та призначено йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки,

-за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік,

-за ч. 2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки,

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного по даному вироку, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 року, остаточно призначено до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 11 місяців 4 дні.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_7 , в строк відбування покарання зараховано строк перебування під вартою з моменту затримання, тобто, з 09.09.2017 року до 31.01.2018 року та з 05.10.2018 року по 17.04.2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено вважати ОСОБА_7 таким, що відбув покарання в повному обсязі.

Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

ОСОБА_7 визнано винуватими у тому, що він 09.09.2017 року, приблизно о 00 гол. 03 хв. знаходився поруч із торговими кіосками, розташованими по вулиці Торгівельній в м. Марганці, Дніпропетровської області, де побачив раніше невідомого йому потерпілого ОСОБА_9 , який йшов тротуаром вздовж дороги вказаної вулиці та розмовляв по мобільному телефону. В цей час, у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи.

На виконання свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 підбіг ззаду до потерпілого та застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, що виразилось у нанесенні одного удару кулаком в обличчя останнього, відкрито умисно з корисливих мотивів шляхом ривка з рук викрав мобільний телефон торгової марки «Кагbonn» моделі КS606 Вlаск, який належить ОСОБА_9 , вартістю 987.00 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Одразу після вчинення злочину ОСОБА_7 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, в березні 2018 року, точні дата та час встановлені не були, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування рослин роду конопель в кількості більше 50 рослин, знаходячись на території садиби АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_7 висіяв у відкритий ґрунт насіння конопель у кількості більше 50 рослин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне вирощування рослин роду конопель в кількості більше 50 рослин, ОСОБА_7 не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на вирощування наркотичних засобів, передбаченого Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зі змінами, незаконно, умисно, не маючи мети збуту, з невстановленого часу по 13 серпня 2018 року, тобто на час проведення обшуку садиби за адресою: будинок АДРЕСА_1 , вирощував рослини роду конопель, в кількості більше 50 рослин, а саме: обробляв їх шляхом поливу, окопування та підживлення з метою доведення рослин до стадії дозрівання, таким чином культивував рослини роду коноплі для подальшого особистого вживання без мети збуту.

13.08.2018 року у період часу з 16 години 52 хвилин до 20 години 29 хвилин, під час проведення обшуку садиби АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області за участю ОСОБА_7 та в присутності понятих, співробітниками поліції було виявлено та вилучено вирощувані останнім 406 (чотириста шість) рослин роду коноплі, в стадії вегетативного дозрівання, з кореневою системою, стеблом, листям, верхівковими частинами.

Відповідно до висновку експерта № 1/8.6/3283 від 27.09.2018 надані на експертизу 31.08.2018 рослини у кількісті 406 (чотириста шість) штук - є рослинами роду коноплі (Cannabis), що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Окрім того, ОСОБА_7 у невстановлені дату та час, у невстановленому місці придбав всупереч передбаченого законом порядку, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2.

Після придбання, умисно, без передбаченого законом дозволу зберігаючи при собі, ОСОБА_7 з метою подальшого незаконного зберігання переніс конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2 від місця незаконного придбання до території садиби, розташованої за адресою: будинок АДРЕСА_1 , володільцем якої є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в якій фактично проживає ОСОБА_7 , який сховав конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 у нижню шухляду книжкової полиці в кімнаті № 1 вищезазначеної садиби, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ шафу кімнати № 4 вищезазначеної садиби, уніфікований запал дистанційно дії типу УЗРГМ -2 під ванною у ванній кімнаті вищезазначеної садиби.

В подальшому 13.08.2018 року у період часу з 16 години 52 хвилин до 20 години 29 хвилин, під час проведення обшуку садиби АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області, за участі ОСОБА_7 , в присутності понятих співробітниками поліції було виявлено та вилучено конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме, спорядженні корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2.

Відповідно до висновку експерта № 33/5.2/309 від 25.09.2018 предмети вилучені 13.08.2018 року під час проведення обшуку, на підставі Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року, в садибі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: металевий предмет, схожий на корпус від гранати, з надписом на основі -НОМЕР_1, на боковій поверхні надпис - НОМЕР_2, який був виявлений у нижній шухляді книжної полиці в кімнаті № 1, та який в подальшому упакований в експертний спец. Пакет № 0022205 є: - конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1.

Металевий предмет схожий на запал від гранати, на поверхні якого будь- які позначки знищені, який був виявлений в шафі в кімнаті № 4, та який упакований в експертний спец. Пакет № 0022228 є -уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ військового призначення, використовується для спорядження ручних гранат типу Ф - 1, РГД - 5, РГ-42.

Металевий предмет, схожий на запал від гранати, на поверхні якого мається надпис - НОМЕР_3, який виявлений під ванною у ванній кімнаті, та який упакований в експертний спец. Пакет № 0022229 є уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ - 2 військового призначення, використовується для спорядження ручних гранат типу Ф - 1, РГД - 5, РГ - 42.

Дані предмети, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1 відноситься до категорії вибухових речовин.

Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ та УЗРГМ - 2 з маркуванням- НОМЕР_4 відносяться до категорії вибухових пристроїв.

Дані предмети, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ та УЗРГМ - 2 з маркуванням- НОМЕР_4 придатні до здійснення вибуху.

Крім того, ОСОБА_7 , приблизно в квітні 2018 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому місці та невстановленим способом умисно, незаконно, повторно, без мети збуту, маючи намір використати для власних потреб, придбав подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, а саме, наркотичний засіб - канабіс, маса якого становить не менше 57,013 г.

Тож, після придбання, умисно, незаконно, без мети збуту, маючи намір використати для власних потреб, зберігаючи при собі, ОСОБА_7 переніс вищевказану подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, а саме - наркотичний засіб - канабіс, від місця незаконного придбання до місця реєстрації та фактичного мешкання за адресою: будинок АДРЕСА_1 , де зберігав її у поліетиленовому пакеті у котлі, розміщеному в кухні, до 13.08.2018 року.

13.08.2018 року, у період часу з 16 години 52 хвилин до 20 години 29 хвилин, під час проведення санкціонованого обшуку в садибі за адресою: будинок АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.08.2018 року, в приміщенні житлового будинку, а саме - в котлі, розміщеному в кухні, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору масою 62,707 г, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 57,013 г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції кваліфікував за ч.2 ст. 186 КК України за ознаками - відкритого викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого; за ч.1 ст. 263 КК України, за ознаками- придбання, зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; за ч.2 ст. 309 КК України, за ознаками - незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно; ч.2 ст. 310 КК України, за ознаками - незаконного посіву та незаконного вирощування конопель особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтею 309 цього Кодексу, а також незаконний посів та незаконне вирощування конопель в кількості п`ятдесят і більше рослин.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 року в частині кваліфікації та призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із спливом строку давності, та закрити кримінальне провадження у цій частині.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017, та призначити остаточне покарання у вигляді 4 років 11 місяців 4 днів позбавлення волі.

В інший частині вирок залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що першого липня 2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Цим законом внесено відповідні зміни до диспозиції ч. 2 ст. 309 КК України, зокрема, кримінальним правопорушенням визнається незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Вказав, що ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України за кримінальне правопорушення, вчинене ним 13.08.2018, тобто до 01 липня 2020 року.

Прокурор вказав, що на момент ухвалення оскаржуваного вироку набрали чинності зміни до закону про кримінальну відповідальність, а також у обвинуваченого відсутні обтяжуючі обставини кваліфікованого складу кримінального правопорушення, тому прокурор вважає, що відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України.

Зазначив, що ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, вчинив 13.08.2018 року, тобто з моменту його скоєння минуло більше 3 років.

Вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, класифікується як кримінальний проступок, тому, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України закінчились 12.08.2021 року.

Заслухавши прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її вимоги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які також просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 310 КК України, доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні цих кримінальних правопорушень та правильноі кваліфікації його дій в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 309 КК України на ч.1 ст. 309 КК України і застосування у цьому випадку до обвинуваченого положень ст. 49 КК України, є обґрунтованими.

Так, згідно вироку обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції Закону України № 270 VІ від 15.04.2008 року), тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.

Натомість 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VІІІ від 22 липня 2018 року, яким внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 309 КК України та диспозиції ч. 2 ст. 309 КК України, які призвели до пом`якшення кримінальної відповідальності, яка має зворотну дію у часі (ст. 5 КК України), оскільки виключено такий вид покарання як позбавлення волі та виключено такі кваліфікуючі ознаки, як «вчинення злочину повторно», чи «особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 307, 308, 310, 317 КК України».

Згідно вироку, інкримінований обвинуваченому ОСОБА_7 злочин, передбачений ст. 309 КК України мав місце 13 серпня 2018 року, тобто до набрання чинності 01 липня 2020 року Закону України № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно вимог частини 3 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Отже, дії обвинуваченого за встановленими судом обставинами не містять в собі ознак передбачених ч. 2 ст. 309 КК України в новій її редакції, яка діє з 01 липня 2020 року, а тому внесені зміни до ч. 2 ст. 309 КК України, призвели до пом`якшення кримінальної відповідальності, яка має зворотню дію в часі.

Таким чином, за наведених обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, 13 серпня 2018 року.

Відповідно до ст. 12 КК України, даний злочин відноситься до категорії кримінального проступку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.

Отже, станом на момент апеляційного перегляду вироку, строк притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, визначений ст. 49 КК України сплинув. При цьому, відомості про ухилення обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду, а також про вчинення ним нового злочину матеріали провадження не містять.

Обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст. 285 КПК України, роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений підтримав клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, просив їх задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

При цьому, обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.

Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Таким чином, з огляду на вище наведене, вимоги апеляції прокурора підлягають задоволенню, дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 309 на ч.1 ст. 309 КК України, звільнити останнього від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України - задовольнити.

Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України - скасувати в частині кваліфікації та призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із спливом строку давності, та закрити кримінальне провадження у цій частині.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017, та призначити остаточне покарання у вигляді 4 років 11 місяців 4 днів позбавлення волі.

В інший частині вирок залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3