Рішення

від 21.04.2023 по справі 320/490/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2023 року № 320/490/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Броварського району Київської області, третя особа: Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій, про визнання протиправним та скасування рішення і визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі відповідач -1), Виконавчого комітету Броварського району Київської області (далі відповідач-2), третя особа: Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 №1141-48-07, яким відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області на черговій сесії міської ради, затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області щодо відмови розглянути заяву позивача від 26.06.2018 року та 05.09.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на чергових сесіях Броварської міської ради від 16.08.2018 та 27.09.2018.

- визнати протиправними рішення Броварської міської ради Київської області про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

- скасувати рішення Броварської міської ради Київської області про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

- визнати протиправними дії Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

- скасувати висновок Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.09.2018 він звернувся із заявою до Броварської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) та додав виготовлений КП «Бровари землеустрій» проект землеустрою, однак Рішенням сесії Броварської міської ради від 08.11.2018 йому відмовлено у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка зареєстрована за іншою особою.

Вказує, що він 25.05.2017 звернувся до міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за адресою АДРЕСА_1 , та лише 15.08.2017, рішенням сесії Броварської міської ради йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, за адресом АДРЕСА_1 , що майже в три рази перевищує термін розгляду заяви, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Вважає, що Броварська міська рада взяла на себе відповідальність за дії КП «Бровари землеустрій» в разі порушення терміну виготовлення проекту землеустрою за договором від 11.09.2017 №423-фо-пз-17, повідомивши позивачу 17.04.2017, що немає порушень терміну виготовлення проекту землеустрою, КП « Бровари землеустрій».

Зазначає, що 16.08.2018 рішенням сесії міської ради йому відмовили в затвердженні проекту землеустрою, в зв`язку з відсутністю проекту землеустрою, однак оригінал якого знаходився в КП «Бровари землеустрій», та умисно не віддавали, незважаючи, що термін виготовлення його давно закінчився.

Стверджує, що незважаючи на неодноразові клопотання, йому лише 05.09.2018 під час особистого прийому в міського голови, надали оригінал проекту землеустрою, який він 05.09.2018 зареєстрував в центрі надання адміністративних послуг Броварської міської ради, та надав заяву про затвердження проекту землеустрою по АДРЕСА_1 ., але всупереч законодавству, незважаючи на наявність оригіналу проекту землеустрою відповідач не виніс заяву позивача, про затвердження проекту землеустрою на сесію міської ради 27.09.2018.

Тому вважає, що фактично його заява від 26.06.2018 та 05.09.2018 про затвердження проекту землеустрою була розглянута на сесії міської ради лише 08.11.2018.

Крім цього, наголошує, що нормами закону, що регулюють дані правовідносини, не передбачено можливості (і тим більше не передбачено обов`язку) погоджувати два проекти землеустрою щодо відведення одної і тої самої земельної ділянки двом різним особам, або погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку вже був погоджений інший проект іншій особі - претенденту.

На думку позивача, рішенні про відмову в затвердженні проекту землеустрою є необґрунтованим та безпідставним, тому підлягає скасуванню. Вважає, що для поновлення порушених прав є саме зобов`язання відповідача-1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Відповідачем-1 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що рішенням від 16.08.2018 №1034-44-07 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що заявником не поданий проект землеустрою. Прийняття даного рішення ґрунтувалося на нормах Земельного кодексу України.

Зазначив, що 08.11.2018 прийнято рішення №1141-48-07, яким відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру.

21.03.2019 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення та зазначено, що 07.06.2018 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки дана земельна ділянка вже зареєстрована в національній кадастровій системі за іншим користувачем. Зазначено, що 22.12.2017 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1000га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , а 18.04.2018 ОСОБА_2 подано на затвердження відповідний проект землеустрою.

Повідомлено, що відділом у м. Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області 13.04.2018 вказана вище земельна ділянка була зареєстрована за ОСОБА_2 та 27.06.2018 проведена реєстрація права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га за кадастровим номером 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_2 .

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечував. Стверджував, що рішенні про відмову в затвердженні проекту землеустрою є необґрунтованим, безпідставним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню. Наголосив на тому, що слід зобов`язати відповідача-1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність, для поновлення його порушених прав та інтересів.

Позивачем подано заяву від 08.04.2019 про збільшення позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення Броварської міської ради Київської області від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 грн. та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 грн.;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 грн. та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 закрито провадження у справі №810/490/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, в частині позовних вимог, а саме щодо:

- визнання протиправними рішення Броварської міської ради Київської області про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

- скасування рішення Броварської міської ради Київської області про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

- визнання протиправними дії Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є).

скасування висновку Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є);

- визнання протиправним рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 ;

- скасування рішення Броварської міської ради Київської області від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2

18.04.2019 позивачем подано до суду заяву про роз`яснення судового рішення від 12.04.2019 у справі №320/490/19 про закриття провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 про закриття провадження у справі відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем оскаржено її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №320/490/19 до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного від 29.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 - залишено без змін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №320/490/19.

10.07.2019 від позивача у підготовчому засіданні надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у справі №320/490/19 необґрунтованим та зупинено провадження у справі №320/490/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення і визнання дій протиправними до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у задоволенні заяви про відвід судді Колеснікової І.С. відмовлено та повернуто справу судді Колесніковій І.С. для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду віл 12.07.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №320/490/19.

12.07.2019 суддею Київського окружного адміністративного суду Колесніковою І.С. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 заяву головуючої судді Колеснікової І.С. про самовідвід задоволено, адміністративну справу №320/490/19 передано для здійснення перерозподілу з урахуванням приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 (з наступними змінами та доповненнями), на виконання ухвали про самовідвід судді Колеснікової І.С. від 12.07.2019. проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/490/19 із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючою суддею визначено Брагіну О.Є.

09.07.2019 р., позивачем повторно подана заява про роз`яснення ухвали від 12.04.2019 у справі №320/490/19 про закриття провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 12.04.2019 р., - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, роз`яснити ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 та спосіб її виконання, повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції до іншого судді.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 про закриття провадження в частині позовних вимог та з постановою Шостого апеляційного адміністративного суді від 29.05.2019, позивачем 15.07.2019 подано касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

30.09.2019 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (у складі судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М.) винесено ухвалу від 30.09.2019 в якій зазначено, що у справі, яка розглядається ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої палати Верховного Суду.

У зв`язку з чим ухвалено справу №320/490/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду розглянувши справу №320/490/19 зазначила, що у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що предметом спору у цій справі є вимога про визнання незаконним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки, тобто спір стосується цивільного права, тобто (зважаючи на суб`єктний склад) має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У зв`язку цим справу №320/490/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії повернуто на розгляд відповідної колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.12.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №320/490/19 залишено без змін.

Після надходження справи до Київського окружного адміністративного суду, у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя, відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.11.2020, на виконання вимог частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами та доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями) призначено повторний автоматизований розподіл справи №320/490/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 (у складі головуючого суддів Щавінського В.Р.) вирішено прийняти до провадження адміністративну справу №320/490/19. Визначено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Щавінським В.Р. за правилами загального позовного провадження.

19.03.2021 позивачем подано клопотання щодо розгляду позовної заяви позивача від 31.01.2019 року, справа №320/490/19, з врахуванням всіх позовних вимог викладених в позовній заяві від 31.01.2019 року, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Розглянувши вказане клопотання у відкритому судовому засіданні, 12.05.2021, Київським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду позовної заяви позивача від 31.01.2019, з врахуванням всіх позовних вимог викладених в позовній заяві від 31.01.2019.

19.03.2021 позивачем подано клопотання про передачу адміністративної справи №320/490/19 згідно Ухвали Касаційного адміністративного суду від 30.09.2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Розглянувши вказане клопотання у відкритому судовому засіданні, 12.05.2021, Київським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу адміністративної справи №320/490/19 згідно Ухвали Касаційного адміністративного суду від 30.09.2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 замінено відповідача-2 у справі №320/490/19 Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області на належного відповідача - Виконавчий комітет Броварського району Київської області.

До суду від позивача 30.07.2021 надійшло клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» (Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд 15, (код ЄДРПОУ 34465670).

До суду 18.11.2022 від Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» надійшли додаткові пояснення. Вказує, що КП «Бровари-землеустрій», відповідно до ст. 26 «Про землеустрій», є розробником документації із землеустрою, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якого працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою. 11.09.2017 сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 прийнято матеріали від гр. ОСОБА_1 та укладено договір №423-фо-пз-17 на виконання землевпорядних робіт, а саме виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу не наданих у власність, або постійне користування для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану за адресою АДРЕСА_1 , в якому вказано в п.8.6 що погодження з підприємствами, установами та організаціями виконує Виконавець.

Зазначено, що після розробки проекту землеустрою та погодження його в органах Держгеокадастру, даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був поданий на державну реєстрацію до відділу у м. Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного Держгеокадастру у Київській області. Зазначив, що у подальшому, отримано рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка вже зареєстрована в НКС ДЗК за іншим землекористувачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/490/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судових засіданнях позивач підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів проти позову заперечувала, зазначивши, що при прийнятті спірного рішення жодних порушень чинного законодавства вчинено не було. Зазначила, що позивач просить скасувати акти індивідуальної дії які стосуються майнових прав іншої особи, при цьому стверджуючи що дано особа йому не відома, однак, позивачем примірник позовної заяви подано і до власника земельної по АДРЕСА_1 ( ОСОБА_2 ).

Представник третьої особи проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Протокольною ухвалою від 16.03.2022 суд ухвалив на підставі ч. 3 ст. 194, КАС України подальший розгляд справи здійснювати суддею Щавінського В.Р. у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, представника відповідачів та представника третьої особи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус інваліда ІІ групи, що надає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, а також інваліда ІІІ групи, що надає йому право на пільги та переваги, встановлені законодавством СРСР і радянських республік для інвалідів Вітчизняної війни.

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 15.08.2017 №647-31-07, надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність: ОСОБА_1 , земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000га, за рахунок земель житлової забудови, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення за замовленням позивача Комунальним підприємством Броварської міської ради „Бровари-землеустрій був розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 : земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житло: будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га.

Комунальним підприємством Броварської міської ради „Бровари-землеустрій листом від16.05.2018 повідомлено, що замовлений ОСОБА_1 проект землеустрою неодноразово повертався екстериторіальними органами Держгеокадастру по причини неузгодженості проекту та фактично наявних матеріалів щодо розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1

У подальшому, вищевказаний проект землеустрою 15.08.2018 був погоджений Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області у порядку визначеному 186-1 Земельного кодексу України.

Листом від 26.06.2018 Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, розглянувши заяву про надання інформації стосовно земельної ділянки щодо надання даних стосовно земельної ділянки повідомлено, що до Броварської міської ради не надходило заяв від інших осіб стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження його на сесії щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Листом від 27.06.2018 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, повідомлено що Броварською міською радою не приймалось рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 30.07.2018 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, повідомлено, що рішення про набуття у власність земельної ділянки, кадастровий. номер 32.10600000:01:057:0056, за адресою АДРЕСА_1 , Броварською міською радою не приймалося.

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 16.08.2018 №1034-44-07, розглянувши заяву від 26.06.2018, відмовлено ОСОБА_1 , у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що заявником не поданий проект землеустрою.

05.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до міського голови Броварської міської ради Київської області із заявою про надання у власність земельної ділянки площею до 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 .

Виконавчим комітетом Броварської міської ради в листі від 24.10.2018 повідомлено, що клопотання ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16-2/6929, №11-16-2/6930, №11-16-2/6931 щодо відведення земельної ділянки та розгляду розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до проекту рішення чергової сесії Броварської міської ради, що запланована на 08.11.2018.

Листом від 07.11.2018 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, повідомлено, що висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не надавався. Зазначено, що надавався висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 01000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 від 22.03.18р. №115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:057:0056 відповідає адресі, зазначеній в проекті землеустрою гр. ОСОБА_2 .

За результатом розгляду заяв громадянина ОСОБА_1 від 03.09.2018 №11-16-3/6168, від 05.09.2018 №11-16-3/6251, від 01.10.2018 №11-16-2/6931, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розроблений комунальним підприємством Броварської міської ради «Бровари-землеустрій», з врахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0002030732018 від 13.09.2018, Броварською міською радо Київської області прийнято рішення від 08.11.2018 №1141-48-07, яким відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 26.12.2018 звернувся до міського голови Броварської міської ради ОСОБА_5 зі скаргою на юридичний відділ Броварської міської ради (№9-5-Л-3296).

Листом від 08.01.2019 міським головою Броварської міської ради надано відповідь про те, що за наслідком розгляду звернення від 26.12.2018 щодо шахрайських дій та підробці документів юридичним управлінням Броварської міської ради Київської області жодних порушень вчинено не було. З усіх порушених питань вже були надані роз`яснення, зокрема листами від 02.01.2019 за вих. №9-7-8; від 19.12.2018 за вих. №9-7-4136; від 02.01.2019 за вих. №9-7-74; від 10.10.2018 за вих. №9-7-3375; від 30.10.2018 №9-7-3604; від 02.05.2018 за вих. №9-7-1377 та ін.

21.06.2018 Броварською міською радою прийнято рішення №972-41-07 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельних ділянок у власність, зокрема ОСОБА_2 .

Вважаючи, що винесення на сесію Броварської міської ради 21.06.2018 проект рішення щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є протиправними діями відповідачів позивач 08.07.2019 звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 в справі №320/3492/19 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії голови Броварської міської ради Київської області ОСОБА_5 , вчинені під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 26.12.2018;

- стягнуто з Броварської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позовної заяви відмовлено.

Відтак, в адміністративній справі №320/3492/19 встановлено, що позивач неодноразово звертався до голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича з метою реалізації власних прав та про притягнення винних осіб до відповідальності, проте, йому не було надано належної та вичерпної відповіді на поставлені ним питання.

Не погодившись із відмовами відповідача в затвердженні проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 40 ЗК України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За правилами частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За нормами ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 8 ст. 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частинами 9 та 10 ст. 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п`ятнадцята статті 186 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення обставин)).

Частинами 5 та 6 ст.186-1 ЗК України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зазначено вище, нормами ч. 9 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу, який розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який надає висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому відповідний орган може відмовити в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою або надати висновок про відмову в погодженні цього дозволу лише у разі невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

На підставі ч.8 ст. 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Враховуючи викладене, процедура погодження проекту землеустрою передбачає перевірку цього проекту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов`язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проекту, і саме на цій стадії відповідний орган має повноваження відмовити в погодженні проекту землеустрою з наданням часу його розробнику на усунення визначеного вичерпного переліку недоліків проекту.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварської міської ради Київської області №647-31-07 ОСОБА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га, за рахунок земель житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення за замовленням позивача Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Бровари- землеустрій" був розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки .У подальшому, вищевказаний проект землеустрою був погоджений у порядку визначеному 186-1 Земельного кодексу України.

Рішенням Броварської міської ради Київської області №1034-44-07 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що ним не поданий проект землеустрою.

Надалі, позивач звернувся вже 03.09.2018 та .05.09.2018 до Броварської міської ради Київської області з клопотаннями, в якому просив затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати йому у власність земельну ділянку.

Проте, рішенням Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 №1141-48-07 відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 123 ЗК України, передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Водночас згідно із приписами ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у ст. 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст.152 ЗК України, згідно якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з приписів ст.ст.116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Таку правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 22.02.2019 у справі №813/1631/14 та від 29.03.2022 у справі №340/1195/20

Велика Палата Верховного Суду у справі ід 18.05.2022 у справі №154/3345/16 прийшла до висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Отримання дозволу не свідчить про те, що особа яка його отримала в подальшому набуде у власність земельну ділянку, а відповідно і реалізує гарантоване Конституцією України право на землю.

В даному випадку, як позивач, так і ОСОБА_2 мали рівне право розробити проекти землеустрою щодо однієї земельної ділянки, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварської міської ради Київської області №972-41-07 від 21.06.2018 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000га, з них 0,0215га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:057:0056 (копія рішення додається).

До того ж, ОСОБА_2 є учасником бойових дій та інвалідом війни II групи, тому твердження позивача про встановлення відповідачем пріоритетності того чи іншого заявника не знайшли свого підтвердження. Підстав вважати, що відповідачем порушено принцип рівності перед законом, чи вчинено дії (бездіяльність) всупереч запобіганню всім формам дискримінації відсутні.

Судом встановлено та підтверджено інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої станом на 18.03.2019, запитувана позивачем до відведення земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують право власності третьої особи на вищевказану земельну ділянку, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність землю.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2021 у справі №823/106/18 дійшов висновку, що на стадії затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність чи користування, бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 з підстав зазначених у рішенні від 08.11.2018 №1141-48-07 формально є обґрунтованою, тому, відсутні підстави для скасування рішення Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 №1141-48-07.

Крім цього суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача на черговій сесії міської ради, затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність підстав для відмови у його затвердженні.

Суд зауважує, що згідно з ч.2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Разом з тим, суд надає правову оцінку діям Броварської міської ради Київської області у відповідності всіх критеріїв, наведених у ст. 2 КАС України, тоді як невідповідність хоча б одному із вищевказаних критеріїв є підставою для визнання таких дій протиправними.

Пунктом 34 ч. 1. ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до Регламенту Броварської міської ради Київської області VII скликання, затвердженого рішенням Броварської міської ради Київської області від 07.12.2015 р. №05-02-07, проекти рішень на пленарні засідання міської ради виносяться міським головою, секретарем міської ради, депутатами, постійними комісіями, заступниками міського голови, начальниками управлінь, відділів, інших виконавчих органів не пізніше, ніж за 22 робочих дня до сесії міської ради.

Проекти рішень на пленарні засідання міської ради підлягають обов`язковому оприлюдненню не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на сесії міської ради. Оприлюднюються проекти рішень на офіційному веб-сайті Броварської міської ради.

26.06.2018 позивач звернувся до Броварської міської ради Київської області із заявою про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , за результати розгляду якого, 16.08.2018 прийняте рішення №1034-44-07, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що заявником не поданий проект землеустрою.

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 №1141-48-07, розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 03.09.2018 №11-16-3/6168, від 05.09.2018 №11-16-3/6251, від 01.10.2018 №11-16-2/6931 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру.

Як вбачається із змісту вищевказаних заяв, позивач просив відповідача здійснити їх розгляд на черговій сесії.

Судом встановлено, що заяву позивача від 03.09.2018, 05.09.2018 не розглянуто ні у місяці у якому надійшло звернення позивача, ні у наступному місяці, а лише на сесії, яка відбулася 08.11.2018.

Отже, зважаючи на встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, проекту землеустрою на затвердження), відповідачем не розглянуто порушене на черговій сесії, яка відбулася у наступному місяці, а саме у жовтні 2018 року.

Слід зазначити, що строк розгляду вищевказаних заяв є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до цього.

Також, для визнання протиправними дій недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від18.05.2022 по справі 580/4257/21.

Суд дійшов висновку, що Броварською міською радою Київської області розглянуто заяви позивача від 26.06.2018 та 05.09.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням строків, передбачених законодавством.

За таких обставин підлягає задоволенню позовна вимога позивача про визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області щодо відмови розглянути заяву позивача від 26.06.2018 та 05.09.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на чергових сесіях Броварської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та вирішення питання щодо способу відновлення його прав, суд вважає за необхідне розглянути позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява N 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

Відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №750/6330/17, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 2000000,00 грн. позивач пов`язує з тим, що дії відповідача є зневажливими по відношенню до нього, принижують його честь, гідність.

Позивач зазначає, тривала відмова відповідача розглянути його заяву, дозволила відповідачам рейдерські захопити земельну ділянку та призвело до позбавлення позивача права на набуття земельної ділянки у власність та завдало тяжких моральних страждань, які потребують повного відшкодування.

В судовому засіданні позивач підкреслив, що він має загострене відчуття справедливості, однак такої справедливості від відповідачів він не дочекався, що призвело до розчарувань і моральних страждань та психічного напруження, пов`язаних з такою діяльністю народних обранців громади під час розгляду його заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, №29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, №14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст.1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

У справі, що розглядається, оскаржуються дії Броварської міської ради Київської області щодо відмови розглянути заяву позивача від 26.06.2018 року та 05.09.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на чергових сесіях Броварської міської ради від 16.08.2018 та 27.09.2018.

Відповідачами не доведено, що такі протиправні дії не викликали у позивача психічне напруження у зв`язку з очікуванням відповіді, розчарування в діяльності народних обранців громади та додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією під час розгляду його заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались.

Відтак, суд доходить висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок вчинення дій щодо розгляду заяв позивача від 26.06.2018 та 05.09.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з порушенням розумного строку.

Що стосується розміру моральної шкоди, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями та суд має встановити фактичні обставини справи і має широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що моральна шкода в розмірі 2000000,00 грн. позивачем розрахована з урахуванням не лише невчасного розгляду його заяв про затвердження проекту, а й створенням перешкод в наданні інформації стосовно запитуваної земельної ділянки, в оскарженні рішень міської ради, надання інформації про результати розгляду скарг та позбавлення позивача права на набуття земельної ділянки, беручи до уваги, що в рамках даної судової справи вирішується виключно спір стосовно відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та порушення строків при розгляді його заяв від 26.06.2019 та 05.09.2018, суд вважає, що справедливим розміром відшкодування моральної шкоди в даному випадку є 10000,00 грн, що підлягає присудженню в повному обсязі з Броварської міської ради на користь позивача.

Щодо вимог позивача про компенсацію матеріальних збитків, суд зазначає наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у ст. 1166 ЦК України, частиною 1 якого передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова (матеріальна) шкода полягає у знищенні або пошкодженні майна потерпілого. Об`єктом правопорушення виступає річ, тобто предмет матеріального світу, або гроші. Майнова шкода поділяється на реальні збитки фактичні втрати, пов`язані із знищенням або пошкодженням майна, та (або) витрати, пов`язані із відновленням свого порушеного права, а також упущену вигоду/доходи, які особа могла б одержати, якщо б її право не було порушено.

Доказів понесення позивачем будь-яких матеріальних втрат у зв`язку з порушенням відповідачем порядку розгляду його звернення матеріали справи не містять.

Сам по собі факт порушення строку при розгляді заяви не означає заподіяння матеріальної шкоди.

Беручи до уваги недоведеність позивачем фактів понесення ним матеріальних збитків у зв`язку з неправомірними діями відповідача під час розгляду його заяви, вимоги позивача про компенсацію та стягнення з відповідача коштів у розмірі 2000000,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема осіб з інвалідністю II групи.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно звільнений від сплати судового збору.

Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області щодо невчасного розгляду заяв ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.06.2018 та 05.09.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на чергових сесіях Броварської міської ради від 16.08.2018 та 27.09.2018 з порушенням строку, передбаченого законодавством.

3. Стягнути з Броварської міської ради Київської області (ЄДРПОУ 26376375) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.