Яготинський районний суд Київської області
Справа № 365/112/18
Провадження № 2/382/2/23
РІШЕННЯ
Іменем України
30 березня 2023 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:
головуючого суддіКисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М., Закомірна Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос" про визнання договорів оренди недійсними та зустрічною позовною заявою правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , правонаступники ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" звернулося до Згурівського районного суду Київської області з позовом до Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос", про визнання договорів оренди недійсними, котрий обргунтовано тим, що Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" надалі СП ТОВ «Нива Переяславщини» та/або «Позивач» з метою здійснення статутної діяльності укладено ряд договорів із Відповідачами про оренду належних їм земельних ділянок, а саме: ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 від 01.11.2006р. №371.
Зареєстровано у відділі держземагенства 20.04.2007р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 від 20.03.2005р.№185. Зареєстровано у відділі держземагенства 28.07.2006р. Відповідно до додаткових угод Договір діє .до 01.08.2024р. ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0008 від 02.06.2012р.№444.
Зареєстровано у відділі держземагенства 27.12.2012р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_5 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 від 21.10.2009р. №629.
Зареєстровано у відділі держземагенства 14.12.2009р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_9 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:007:0009 від 20.03.2005р.№316. Зареєстровано у відділі держземагенства 28.07.2006р.
Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. з моменту укладення вищезазначених договорів та до теперішнього часу, позивач користується вказаними земельними ділянками та виплачує громадянам орендну плату.
Позивачам стало відомо, що у 2015-2017 роках, під час дії договорів оренди укладених між Позивачем та фізичними особами - відповідачами, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Згурівського районного управління юстиції, надалі - Відповідач 1 зареєстровано право оренди на ті ж земельні ділянки відповідно до якого Селянське (фермерське) господарство "Колос", надалі - Третя особа та/або СФГ «Колос» є орендарем.
Так як договори оренди, укладені між позивачем та фізичними оеобами - відповідачами у встановленому законом порядку, на момент державної реєстрації права оренди за СФГ «Колос», розірвані чи визнані недійсними не були, строк їх дії не закінчився, укладення інших договорів оренди на ті ж самі земельні ділянки протирічить вимогам закону.
З огляду на вищезазначені обставини та норми законодавства слід дійти висновку що, в момент укладання спірних договорів, дії сторін не були спрямовані на настання реальних правових наслідків та спірні договори є недійсними.
Таким чином здійснено подвійну реєстрацію права оренди, що грубо порушує вимоги законодавства України.
Отже, з вищенаведеного видно, що право оренди спірних ділянок на момент проведення державної реєстрації Реєстраційною службою Згурівського районного управління юстиції, було зареєстровано за позивачем, тому подвійна реєстрація права оренди на земельні ділянки суперечить вимогам законодавства України та порушує права позивача у користуванні земельними ділянками.
Враховуючи вищевикладене просив визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію дооворів, що укладені між СФГ "Колос" та ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 дата реєстрації договору 18.12.2015 року, ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 дата реєстрації договору 18.12.2015 року, ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0008 дата реєстрації договору 03.12.2015 року, ОСОБА_5 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 дата реєстрації договору 18.12.2015 року, ОСОБА_9 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:007:0009 дата реєстрації договору 18.12.2015 року, та судові витрати покласти на відповідачів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді Хижному Р.В..
Ухвалою судді Згурівського районного суду від 21.03.2018 року відкрито провадження по даній справі та надано сторонам час на надання відзивів та заперечень, роз`яснено порядок та строки подання зустрічного позову.
Третьою особою подано письмові пояснення у строк визначений ухвалою суду.
Ухвалою судді Згурівського районного суду від 18.04.2018 року заявлено самовідвід.
Розпорядженням судді Згурівського районного суду Київської області Хижного Р.В. справа передана на розгляд до Яготинського районного суду Київської області.
24.04.2018 року вищевказана справа надійшла до Яготинськгго районного суду Київської області.
Згідно автоматизованого розподілу головуючим суддею по даній справі визначено суддю Литвин Л.І.
12.04.2018 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, договору оренди землі та скасування їх реєстрації з котрої вбачається, що позивачам, на праві приватної власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області: ОСОБА_1 , площею 3,8999 га, кадастровий номер 3221985800:03:016:0001, згідно державного акту серії КВ №114856, ОСОБА_3 , площею 3,000 га., кадастровий номер 3221985800:02:013:0025, згідно державного акту серії ІУ-КВ№017001, ОСОБА_4 , площею 3,0001 га., кадастровий номер 3221985800:03:005:0008, згідно державного акту серії ЯД №648629, ОСОБА_5 , площею 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, згідно державного акту серії ЯИ №400910. Як вбачається з матеріалів справи між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та позивачами, укладені договори оренди землі, а саме: ОСОБА_1 , договір оренди строком на 5 років земельної ділянки з кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 від 01.11.2006р. №371., що зареєстрований у Згурівському відділі Київської регіональної філії ЦЦЗК від 20.04.2007р. та відповідно діяв до 20 квітня 2012 року. ОСОБА_3 , договір оренди строком на 5 років земельної ділянки з кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 від 20.03.2005р. №185, що зареєстрований у Зрурівському відділі Київської регіональної філії ЦЦЗК від 28.07.2006р. та відповідно діяв до 28 липня 2011 року. ОСОБА_5 , договір оренди строком на 5 років земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 від 21.10.2009р.№629, що зареєстрований у Згурівському відділі Київської регіональної філії ЦЦЗК від 14.12.2009р. та відповідно діяв до 14 грудня 2014 року. Позивачі підтвердужують, що письмових договорів оренди землі чи додаткових угод з СП ТОВ «Нива Переяславщини» не укладали, та не погоджували жодних істотних умов, в тому числі, щодо продовження дії договорів оренди. Крім того, з позовної заяви СП ТОВ «Ниви Переяславщини» від 05.03.2018 та додатків до неї, їм стало відомо, що між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та нами - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , укладені додаткові угоди до договорів оренди землі та договір оренди землі, а саме: ОСОБА_1 , додаткова угода до договору оренди землі №371 від 01.11.2006 кадастровий номер 3221985800:03:016:0001, зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004004697 від 29.12.12. ОСОБА_3 , додаткова угода до договору оренди землі №185 від 20.03.2005 кадастровий номер 3221985800:02:013:0025, зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004004310 від 29.12.12. ОСОБА_4 , договір оренди землі №444 вщ 02.06.2012 кадастровий номер 3221985800:03:005:0008, зареєстрований у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004002855 від 27.12.12. ОСОБА_5 , додаткова угода до договору оренди землі №629 від 21.10.2009 кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004004264 від 29.12.12.
З вищевказаних додаткових угод та договору оренди вбачається, що підписи виконані від імені орендодавців - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не належить їм тобто є сфальшованими.
Позивачі, як законні власники, земельних ділянок мають на меті вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. При цьому стверджують, що жодних письмових договорів оренди про продовження строку дії договорів до 01 серпня 2024 року з СП ТОВ «Нива Переяславщина» вони не укладали, не підписували, та не погоджували жодних істотних умов, відповідно до Закону України «Про оренду землі».
Додаткові угоди та договір оренди землі ними не були підписані, а тому не відповідають їх внутрішній волі, так як вони не бажали настання будь-яких правових наслідків, що випливають з даних угод, тому вважаємо, що вони є недійсними.
Беручи до уваги зазначені обставини, вважають, що додаткові угоди та договір оренди землі укладені від їх ім`я з СП ТОВ «Нива Переяславщини», не відповідає дійсності, їх волі, є сфальшованим та повинні бути визнаними недійсними в судовому порядку.
У зв`язку з тим, що земельні ділянки не перебували в оренді, інших договорів оренди де об`єктом були їх земельні ділянки не було, державний реєстратор реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції в Київській області, провів реєстрацію іншого речового права, права оренди на земельні ділянки, при цьому були здійсненні всі заходи щодо перевірки державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 на вищевказані земельні ділянки.
У зв`язку з пропозицією у 2015 році співпраці, між позивачами та СФГ «Колос» були укладені договори оренди земельних ділянок, а саме; ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 зареєстрований від 18.12.2015 реєстраційною службою Згурівського РУЮ. ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221985800.02.013.0025 зареєстрований від 18.12.2015 реєстраційною службою Згурівського РУЮ. ОСОБА_5 , договір оренди земельної дшянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 зареєстрований від 18.12.2015 реєстраційною службою Згурівського РУЮ. ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800.03.005:0008 зареєстрований від 03.12.2015 реєстраційною службою Згурівського РУЮ.
Уклавши договори оріенди з СФГ «Колос», вони отримують орендну плату відповідно до умов договору, з яких господарство сплачує податки.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перща статті 627 ЦК України)
Частиною перщою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інщих видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 вказаного Закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Обов`язок належним чином укласти договір оренди земельної ділянки (паю) передбачений Указом Президента України від 3.12.1999 р. № 1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».
Відповідно до ст 15 Закону України «Про оренду землі» в договорі повинні бути зазначені істотні умови, якими є; об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розтащування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Відповідно до ч. 2 ст, 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 затверджено типовий договір оренди землі, а тому форма договору оренди землі із зазначенням істотних умов договору має дотримуватись сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до частини четвертої цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовленні ним.
У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис сторони договору є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок вказаного, підписання правочину здійснюється кожною із сторін власноручно або власноручно уповноваженими на те стороною особами.
У разі відсутності власноручного підпису, слід вважати, що правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою залежить вчиняти у письмовій формі.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підписання договору оренди землі безпосередньо сторонами є основною і обов`язковою умовою його вчинення. Якщо підтверджено, що одна із сторін його не підписувала, це є підставою для визнання договору недійсним за ст. ст. 203, 215 ЦК України як такого, що вчинений поза волею учасника правочину.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Таким чином додаткові угоди та договір оренди землі були укладені без нашого реального вотевиявлення, а тому слід дійти правильного висновку про недійсність спірних угод та договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Вони дізналися про порушення свого права, тобто про наявність спірних угод та договору оренди з отриманої копії позовної заяви та додатків до них 29.03.2018, шо в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути вйзнаний судом недійсним.
Згідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовленні ним.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним: розірвання договору оренди землі: стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна.
Враховуючи ту обставину, що місцем укладення та виконання угод та договору оренди є с. Стара Оржиця Згурівського району Київської області, а земельні ділянки розташовані на території Згурівського району Київської області, тому вважаємо, що ми маємо право на звернення саме до Згурівського районного суду Київської області.
Враховуючи вищевикладене просили визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію:Додаткову угоду до договору оренди землі №371 укладену між СП ТОВ «Нива Переямавщини» та ОСОБА_1 , від 20.03.2012 кадастровий номер 3221985800:03:016:0001, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004004697 від 29.12.12. Додаткову угоду до договору оренди землі №185 укладену між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_3 , від 28.06.2011 кадастровий номер 3221985800:02:013:0025, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського Київської області за №322190004004310 від 29.12.12. Додаткову угоду до договору оренди землі №629 від 14.11.2012 укладену між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_5 , кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004004264 від 29.12.12. Договір оренди землі №444 від 02.06.2012 укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_4 , кадастровий номер 3221985800:03:005:0008, зареєстрований у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за №322190004002855 від 27.12.12. Призначити почеркознавчу експертизу з метою ідентифікації викорнавці підпису у додаткових угодах та договору оренди землі. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Яготинського районного суду від 26.04.2018 року дану справу прийнято суддею до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального провадження.
Ухвалою суддя Яготинського районного суду Київської області від 27.04.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с.Переяславське вул.Привокзальна, 2 Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство "Колос", про визнаня не дійсними додаткових угод до договорів оренди, договору оренди землі та скасування їх реєстрації залишено без руху, та надано позивачам строк на усунення недоліків.
01.06.2018 року на адресу суду від представника позивачів адвоката - О. Костенко надійшла заява про усунення недоліків, та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2018 року об`єднано в одне провадження первісний позов Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос", про визнання договорів оренди недійсними та зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, договору оренди землі.
09.07.2018 року від представника третьої особи без самостійних вимог СФГ "Колос" Мухи О. О. надійшла на адресу суду заява про закриття провадження у справі, з котрої вбачається, що в силу ст. 119 ЦПК України, в редакції 3 жовтня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.... Судова практика виходить з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по друге, суб`єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Позивачем за первісним позовом пред`явлені позовні вимоги до реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції. Приписами п.7 ч.1 ст. 5 КАС України встановлено, що суб`єктом владних поноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.Таким чином, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у ній необхідно закрити.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09.07.2018 року залишено без розгляду частину позовних вимог, пред`явлених Спільним Українсько-Великобританським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до ОСОБА_9 про визнання договорів оренди недійсними та про скасування їх державної реєстрації. У задоволенні клопотання представника третьої особи СФГ "Колос" про закриття провадження у справі за первісним позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області, вул. Привокзальна, 2 до реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос", с. Стара Оржиця Згурівського району Київської області, вул. Гагаріна, 11 про визнання договорів оренди недійсними та про скасування їх державної реєстрації відмовлено.
10.07.2018 року від представника відповідача ОСОБА_10 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву з котрого вбачається, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2018 року прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (надалі за зустрічним позовом - Позивачі) до СП ТОВ "Нива Переяславщини" (надалі за зустрічним позовом - Відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди та договору оренди землі.
Заперечує проти позовних вимог викладених у зустрічному позові, вважає позов необгрунтованим, надуманим а твердження позивачів такими, що не відповідають дійсності, з огляду на наступне:
Між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та позивачами укладені договори оренди землі та додаткові угоди до них, а саме: ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 від 01.11.2006р. №371. Зареєстровано у відділі держземагенства 20.04.2007р. Відповідно до додаткової угоди, що зареєстрована 29.12.2012р. договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 від 20.03.2005р. №185. Зареєстровано у відділі держземагенства 28.07.2006 р. Відповідно до додаткової угоди, що зареєстрована 29.12.2012р. договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0008 від 02.06.2012р. №444. Зареєстровано у відділі держземагенства 27.12.2012р. ОСОБА_5 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800.02:017:0006 від 21.10.2009р. №629. Зареєстровано у відділі держземагенства 14.12.2009р. Відповідно до додаткової угоди, що зареєстрована 29.12.2012р. договір діє до 01.08.2024р.
З моменту укладання договорів оренди Відповідач належним чином виконує зобов язання по даним договорам, а позивачі отримують орендну плату відповідно до умов договорів, що підтверджується відомостями про нарахування та виплату орендної плати.
Щодо строків позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
В зустрічному позові зазначено, що позивачі, про існування додаткових угод, що є предметом даного спору, дізналися із первісного Позову, проте жодним чином не підтвердили вказані твердження.
У відповідності до ст. 68 Конституції України: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.» отже як зазначають самі позивачі у своєму зустрічному позові, що ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» визначено наступне: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. З даної норми чітко видно, що саме поняття «орендна плата» може випливати лище з договору оренди землі, яким визначається її розмір, умови та строки виплати.
Звертають увагу що за оскаржуваними додатковими угодами, окрім збільшення строку дії договору, змінено форму виплати орендної плати в порівнянні із самим договором оренди а саме: у договорах виплата орендної плати визначена у натуральній формі а у додаткових угодах визначено, що орендна плата виплачується у грощовій формі. Отже Позивачі до 2012 року отримували орендну плату у натуральній формі, а після підписання додаткових угод Позивачі отримували орендну плату у грощовій формі, цей факт є черговим доказом того, що Позивачі знали про існування договорів оренди та додаткових угод.
Так відповідно до додаткових угод розмір орендної плати становив 5% нормативно-грощової оцінки землі і становить 3300 грн.
Оскаржувані додаткові угоди були підписані: Катеринчук ЛФ 20 03 2012р- МолодаМ.1. 28.12.2011р., ОСОБА_5 14.11.2012р.
Таким чином починаючи з моменту укладання договорів оренди та додаткових угод до них Сторони (Орендар та Орендодавці) почали виконувати умови договорів, і до теперіщнього часу Орендар використовує земельні ділянки, що є предметом спірних договорів оренди, сплачує Орендодавцям орендну плату та податки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України: «Перебіг позовної давності за вимоги про застосування наслщків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання».
Відповідно до ст. 256 ЦК України «Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу».
Таким чином вважають, що позивачі дізналися або могли дізнатися про існування оскаржуваних додаткових угод при їх підписанні - тобто ОСОБА_1 20.03.2012р., ОСОБА_3 28.12.2011р.; ОСОБА_5 14.11.2012р.
Верховний суд України у справі за №6-2469цс16 визначив наступне: «Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх маннових прав, а толгу доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо».
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування конвенції (пункт 1 статті 32 конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змущені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»),
Позивачі також повинні довести той факт, що вони не могли дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Про існування додаткових угод до договорів оренди свідчить і те, що позивачі, не сплачували податок за належні їм земельні ділянки після закінчення строку дії первісного договору оренди. Для підтвердження даного факту СП ТОВ «Нива Переяславщини» звернулося з відповідним запитом до податкових органів і у майбутньому надасть до суду відповідну відповідь.
Відповідно до пп. 14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно зі стст..269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання (законних прав та обов`язків) закріплених частиною 1 статті 68 Конституції України. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
Таким чином, оскільки Позивачі не сплачували земельний податок із належних їм земельних ділянок, як їх власники, вони усвідомлювали, що цей податок сплачується землекористувачем СП ТОВ "Нива Переяславщини" (підтвердження сплати додається у вигляді податкової звітності до відзиву).
Відповідно до п.3. ст.267 ЦК України «Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення».
Згідно із п.4. ст.267 ЦК України «Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові».
Таким чином, позивачі знали про існування додаткових угод до договорів оренди з моменту їх підписання, таким чином, просимо суд застосувати строки позовної давності до зустрічної позовної заяви та відмовити Позивачам у задоволенні позовних вимог.
Щодо позовних вимог ОСОБА_4 .
В зустрічному позові ставиться вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0008 від 02.06.2012р. №444, що зареєстровано у відділі держземагенства 27.12.2012р.
Даний договір укладений строком на 5 років, істотні умови договору дотримані і виконані сторонами під час дії самого договору. Позивач отримував орендну плату згідно умов договору.
Проте ОСОБА_4 порушив першочергове (переважне) право СП ТОВ "Нива Переяславщини" на укладання договору оренди на новий строк, що передбачено ст. 777 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про оренду землі».
Крім того, в зустрічному позові ОСОБА_4 не наводить жодних тверджень які б свідчили про невиконання Відповідачем умов договору оренди, що вимагає визнати недійсним.
Щодо проведення експертизи.
Позивачем заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, яку запропоновано доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Вважаємо призначення та проведення експертизи у справі передчасним, оскільки для проведення такої експертизи необхідно отримати оригінали документів, крім того у разі задоволення заяви Відповідача про застосування строків позовної давності, необхідність у проведенні експертизи відпаде.
У будь-якому випадку вважаємо Київський науково-дослідний інститут судових експертиз більш авторитетним органом для проведення почеркознавчої експертизи.
З огляду на вищенаведене, просила застосувати строки позовної давності, відмовити Позивачам за зустрічним позовом у задоволені позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивачів.
18.07.2018 року від представника позивачів за зустрічним позовом адвоката О. Костенко на адресу суду надійшла відповідь на відзив, з котрої вбачається, що відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2018 року об`єднано зустрічний та первісний позови в одне провадження.
Не погоджуючись з зустрічною позовною заявою СУВ ТОВ «Нива Переяславшини» (надалі -Відповідач) подало до суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, договору оренди землі.
Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2018 року, встановлено п`ятиденний термін для надання відповіді на відзив з дня отримання такого відзиву. Відзив позивачами отримано 10.07.2018 близько 20 год. 00 хв., тому подаючи відповідь на відзив 16.07.2018 року Позивачі не пропустили строк подачі пояснення так як 15.07.2018 є вихідним днем (неділя), а тому останнім днем подачі відповіді є наступний день після вихідного відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України.
Відповідно до ст.179 ЦПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , категорично не погоджуються з Відповідачем та викладеними ним запереченнями проти зустрічної позовної заяви, вважають його безпідставним, та таким що підлягає відхиленню з наступних міркувань:
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що «Отже позивачі до 2012 року отримували орендну плату у натуральній формі а після підписання додаткових угод Позивачі отримували орендну плату у грошовій формі, цей факт є черговим доказом того, що Позивачі знали про існування договорів оренди та додаткових угод.» «Про існування додаткових угод до договорів оренди свідчить і те, що Позивачі, не сплачували податок за належні 'їм земельні ділянки пітя закінчення строку первісного договору оренди.» «Таким чином, оскільки Позивачі не сплачували земельний податок із належних їм земельних ділянок, як їх власники, вони усвідомлювали, що цей податок сплачується СП ТОВ «Нива Переяславщини».
Відповідач у відзиві просить суд застосувати строки позовної давності і у зв`язку з цим відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції, що була чинна на час укладення оспорюваного правочину) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14,18,20 цього Закону).
Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини третьої статті 203 ІДК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутріщній волі, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.
Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Позивачі зазначають що оспорювані додаткові угоди та договір оренди, укладені від їх імені, підписаний не ними, а ішзіими невідомими особами. Таким чином, зазначені договори були укладені без їх волевиявлення, а тому необхідно прийти правильного висновку про недійсність зазначених додаткових угод, договору оренди землі на підставі частини третьої статті 203 та частини перщої статті 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Позивачі реально дізналися про порушення свого права, тобто про наявність спірних додаткових згод та договору оренди, лише 29.03.2018 (отримання позовної заяви з додатками), що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом почату перебігу строку позовної давності.
Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення оспорюваних додаткових угод та договору оренди, оскільки Позивачі вчиняли дії, спрямовані на його укладення, щляхом отримання плати за користування землею є такими, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.
При цьому звертають увагу, що вони як позивачі намагалися з`ясувати у відповідача на якій правовій підставі останній використовує земельні ділянки, але підприємство до березня 2018 року жодної інформації щодо укладення додаткових угод та договору оренди землі, не надавало, що підтверджується долученими копіями листів позивачів до відповідача.
Позивачі пов`язують порушення їх прав саме з фактом обізнаності про існування додаткових угод та договору оренди, і його змістом, які вони не підписували та про який дізналася у березні 2018 року, а не з фактом користування відповідачем їх земельними ділянками.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України у постанові від 22 квітня 2015 року справі № 6-48цс15, та рішенням Верховного Суду Ухвала від 27.06.2018 справа 624/606/16-ц; Постанова від 04.06.2018 справа 387/736/17; Постанова від 04.06.2018 справа 479/495/16-ц; Постанова від 12.03.2018 справа 613/1172/16-ц; Постанова від 21.03.2018 справа 146/293/16-ц; Ухвала від 20.06.2018 справа 624/605/16-ц.
Доводи відповідача у відзиві, що позивачі отримували орендну плату, усвідомлювали що СУВ ТОВ «Нива Переяславщини» оплачує земельний податок за їх земельні ділянки, що свідчить про наявність волевиявлення на укладення додаткових угод та договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з роз`ясненнями, які надані Пленумом Верховного Суду України у пункту 7 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Враховуючи вищевикладене просив відмовити у задоволенні первинної позовної заяви СУВ ТОВ «Нива Переяславщини» в повному обсязі. 3адовольнити зустрічну позовні заяву в повному обсязі. Відхилити відзив СУВ ТОВ «Нива Переяславщини». Судові витрати покласти на СП ТОВ «Нива Переяславщини».
01.10.2018 року в судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_11 звернувся з клопотанням про залишення позовної заяви СП ТОВ "Нива Переяславщини" без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки в судове засідання, призначене до розгляду на 10 годин 13.09.2018 року та повторно на 11 годин 1 жовтня 2018 року жоден із представників СП ТОВ "Нива Переяславщини" не з"явився, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи. Представник ОСОБА_12 направила електронною поштою заяву про розгляд справи у її відсутності, а потім про відкладення розгляду справи. Вважає, що посилання одного з представників СП ТОВ "Нива Переяславщини" про неможливість прибуття на розгляд справи, не може бути поважною причиною неявки сторони позивача, як юридичної особи, оскільки у справі беруть участь інші представники.
Представник СФГ "Колос" адвокат Муха О.О. також заявив клопотання про залишення позову СП ТОВ "Нива Переяславщини" без розгляду з аналогічних підстав.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.10.2018 року залишено без розгляду позовну заяву Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області, вул. Привокзальна, 2 до реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос", с. Стара Оржиця Згурівського району Київської області, вул. Гагаріна, 11 про визнання договорів оренди недійсними та про скасування їх державної реєстрації.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, 17 жовтня 2018 року представник Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» направила апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах Спільного Українсько-Великобританського тавариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" - задоволено. Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2018 року - скасовано та направлено справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
11.12.2018 року вищевказана справа надійшла до Яготинського районного суду Київської області.
Ухвалами Яготинського районного суду Київської області від 28.02.2019 року зобов`язано Згурівську районну державну адміністрацію Київської області (відділ економічного розвитку та державної реєстрації), смт. Згурівка Київської облсті, вул. Українська, 19 надати суду до 26 квітня 2019 року реєстраційні справи щодо земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: земельної ділянки площею 3,8999 га, кадастровий номер 3221985800:03:016:0001, земельної ділянки площею 3,000 га, кадастровий номер 3221985800:02:013:0025, земельної ділянки площею 3,0001 га, кадастровий номер 3221985800:03:005:0008, земельної ділянки площею 2,9999 га, кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, земельної ділянки площею 3,9209 га, кадастровий номер 3221985800:03:007:0009. Зупинено провадження у справі за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос", про визнання договорів оренди недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с. Переяславське вул. Привокзальна, 2 Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, договору оренди землі, до вступу у справі правонаступників ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21 квітня 2019 року. Зобов`язано Згурівську державну нотаріальну контору повідомити про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прізвище, ім`я, по батькові, адресу спадкоємців померлого, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26.04.2019 року ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26.04.2019 року відновити провадження у справі та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 , мешканку АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 , мешканку АДРЕСА_2 , направивши їм копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 22.07.2019 року зобов`язано Управління ДМС у Київській області, (м. Київ, вул. Петропавлівська, 11) надати суду заяви (форми № 1): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності видачі паспорта серії НОМЕР_1 від 16.03.1997 р., виданого Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо необхідності видачі паспорта серії НОМЕР_2 від 14.03.1997 р., виданого Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо необхідності видачі паспорта серії НОМЕР_3 від 24.01.1997 р., виданого Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо необхідності видачі паспорта серії НОМЕР_4 від 24.11.2003 р., виданого Яготинським РВ ГУ МВС України в Київській області. Зобов`язано Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, (08400, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 28 ) надати суду пенсійну справу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер платника податків: НОМЕР_5 , мешканки с. Стара Оржиця Згурівського району Київської області.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 31.10.2019 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 13.07.2020 року провадження у справі зупинено та призначено почеркознавчу експертизу .
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 16.10.2020 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою від 03.08.2021 року залучено до участі в справі правонаступника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 року, цивільну справу № 365/112/18 (номер провадження № 2/382/7/21) передано судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., оскільки суддю Литвин Л.І., згідно рішення Вищої ради правосуддя звільнено з посади судді Яготинського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою від 05.10.2021 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 07.10.2022 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник ТОВ "Нива Переяславщини" адвокат Пєнязькова О. О. в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила їх задоволити. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити, з огляду на застосування невірного способу захисту, враховуючи що представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що позивачі за зустрічним позовом користуються земельними ділянками, тому їх право не порушено. А також слід враховувати, що скасовується в першу чергу відповідний документ, а щодо державної реєстрації, то це є похідна вимога.
Представник відповідачів в судовому засіданні просив у задоволенні позову СУВ ТОВ "Нива Переяславщини" відмовити повністю. Зустрічні позовні заяви фізичних осіб задоволити в повному обсязі, судові витрати покласти на СУВ ТОВ "Нива Переяславщини" та надав письмові пояснення з котрих вбачається, що СП ТОВ «Нива Переяславшини» звернулася до суду з позовною заявою про визнання договорів оренди недійсними укладеними між фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , та СФГ «Колос» у період грудня 2015.
Свою заяву обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачами укладені договори оренди з додатковими угодами строком до 01.08.2024 року, проте Відповідачами були укладені ідентичні договори оренди землі з СФГ «Колос» на ті жсамі об`єкти оренди (подвійне передання об`єкта нерухомості різним суб`єктам господарювання).
В ході розгляду справи, 09.07.2018 року, на підготовчому судовому засіданні представник ТОВ «Нива Переяславщини», адвокат Пєнязькова О. О. у зв`язку з смертю ОСОБА_9 , під фіксацію відмовилася від частини позовних вимог, а саме, те що стосується договору оренди земельної ділянки 3221985800:03:007:0009, яка належала ОСОБА_9 . У зв`язку з чим у ТОВ «Нива Переяславщини» не був витребуваний оригінал додаткової угоди, не ставилися з даного приводу питання експерту, та і не було подано зустрічну позовну заяву про визнання такої додаткової угоди з ОСОБА_9 недійсною.
Спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9)
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Додаткові угоди укладені без волевиявлення, що підтверджено експертизою - висновок експерта від 07.05.2021 року №СЕ-19/111-21/17404-ПЧ.
Так в ході судового розгляду після проведеної судової почеркознавчої експертизи було встановлено, що: Підпис від імені ОСОБА_3 , в додатковій угоді до договору оренди землі №185 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 3,000 га., кадастровий номер 3221985800:02:013:0025 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, з наслідуванням її підпису. Підпис від імені ОСОБА_5 , в додатковій угоді до договору оренди землі №629 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006 - виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. У зв`язку з відсутністю оригіналу (ненадання СП ТОВ «Нива Переяславщини», яка надала копію додаткової угоди, при цьому обгрунтовувала такою копією свої позовні вимоги) документа - питання не чи належить підпис ОСОБА_4 в додатковій угоді до договору оренди землі №629 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 3,0001 га., кадастровий номер 3221985800:03:005:0008 - взагалі не вирішувалося.
У зв`язку з вкрай малою кількість зразків підпису ОСОБА_1 через що не було встановлено сукупності, достатньої для ймовірного чи категоричного висновку про наявність чи відсутність тотожності - питання не чи належить підпис ОСОБА_1 Додаткова угода №371, що укладена між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та, щодо земельної ділянки площею 3,8999 га, кадастровий номер 3221985800:03:016:0001 - не вирішувалося.
Додаткові угоди не були підписані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , а тому не відповідають їх внутрішній волі, є сфальшованим та повинні бути визнаними недійсними в судовому порядку, при цьому первинні вимоги Позивача не підлягають до задоволення.
Відсутні оригіналу Додаткової угоди.
Відповідно до відзиву та зустрічної позовної заяви фізичними особами наголошувалося, що «Крім того, у позивачів є ґрунтовні сумніви щодо справжності додаткових угод, копії яких приєднані до позову, а тому ними у порядку ст. 193 ЦПК України подано зустрічний позов про визнання договорів оренди та додаткових угод недійсними. У зв`язку із зазначеним, позивачі ставлять під сумнів справжність усіх додаткових угод, копії яких наявні у матеріалах справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 81, ч. 2, ч. 6 ст. 95ЦПК України, просять суд витребувати у позивача оригінали усіх Договорів та додаткових угод до них для їх огляду у судовому засіданні та тимчасового їх залишення у матеріалах справи (до закінчення розгляду справи) з метою надання цих оригіналів на огляд свідкам - державним реєстраторам, та відповідачам, щоб вони підтвердили чи спростували факт проставлення своїх підписів на них.»
У зустрічних позовних заявах фізичні особи просили витребувати оригінали додаткових угод від ТОВ «Ниви Переяславщини» укладених між фізичними особами та ТОВ «Нива Переяславщини».
Ухвалою суду було постановлено про витребувати від ТОВ «Ниви Переяславщини» оригінали договорів оренди та додаткових угод земельних ділянок укладених між фізичними особами та ТОВ «Нива Переяславщини».
При цьому представник фізичних осіб неодноразово наполягав в судових засіданнях, щодо надання всіх оригіналів додаткових угод, для можливості проведення експертного дослідження і встановлення факту відсутності їх підпису, а отже і відсутності факту волевиявлення.
ТОВ «Нива Переяславщини» не надала оригіналу додаткової угоди укладених між ОСОБА_4 та ТОВ «Нива Переяславщини» у зв`язку з її відсутністю.
Тобто на даний час ТОВ «Нива Переяславщини» просить визнати недійсними договір оренди, що укладені між ОСОБА_4 та СФГ «Колос» мотивуючи це ксерокопіями, які оспорюються і в категоричній формі не визнаються іншими учасниками справи
Згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, ч. 4 ст. 81 ЦПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Враховуючи що ТОВ «Нива Переяславщини» заявляли про існування у них такої додаткової угоди, ксерокопія якої стала підставою для звернення до суду, посилалися на її дійсність та укладення, а сторона відповідачів та третя сторона реально заперечувала вищевказані факти та події, тому суд не може визнати ксерокопії договорів належними доказами.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, нов язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвалою суду була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено КНДЕКЦ.
На адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, у якому пропонують додатково надати оригінали частини досліджуваних документів.
СП ТОВ «Нива Переяславщини» повідомила про втрату оригіналу додаткової угоди з ОСОБА_4 .
Клопотання експертів залишено без задоволення, оскільки ТОВ «Нива Переяславщини» додатково не надала оригіналів досліджуваних документів, зокрема додаткових угод до договорів оренди землі № 444.
Відповідно до наданого висновку експерта було встановлено, що провести почеркознавчу експертизу зокрема по додатковій угоді до договору оренди землі № 444 ( ОСОБА_4 ) не виявилося можливим, у зв`язку з відсутністю оригіналу досліджуваних документів.
Такі дії реально дають підставу стверджувати, що ТОВ «Нива Переяславщини» навмисне ухилилася від надання оригіналу додаткових угод, так як це унеможливило проведення почеркознавчої експертизи, а відповідно і не буде встановлено факт відсутності волевиявлення.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи, а саме неподання необхідних (підексперних) матеріалів або документів, які є в особи; відмова надати зразки для дослідження; недопущення до приміщень або майна, яке підлягає дослідженню, тощо.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" під час обговорення в попередньому судовому засіданні питання про призначення експертизи, а також в ухвалі про її призначення суд повинен роз`яснити наслідки ухилення від участі в експертизі. Визнання факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, або відмова у визнанні цього факту здійснюється судом в судовому засіданні з урахуванням оцінки доказів, аналізу правової позиції цієї особи та того результату, якого вона домагається. Про визнання факту в судовому засіданні постановлюється ухвала.
В матеріалах справи відсутні, та суду не були надано оригінал додаткової угоди, що можуть підтвердити факт укладення договірних правовідносин з ТОВ «Нива Переяславщини» та ОСОБА_4 , додаткова угода до договору оренди землі №444 кадастровий номер 3221985800:03:005:0008.
З приводу застосування строків позовної давності на які вказує представник ТОВ «Ниви Переяславщини».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
При цьому позивач повинен довести той факт, що він не міг довідатись про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, що інформацію щодо порушеного права позивач мав можливість отримати раніше.
ТОВ «Нива Переяславщини» не навела доводів, не подала доказів того, що фізичним особам було відомо про укладення оспорюваних додаткових угод, другі примірники таких угод були отримані фізичними особами, та і взагалі не змогла довести в якій кількості (примірниках) вони укладалися, оскільки така інформація в тексті угод відсутня.
При цьому сам факт сплати податків за користування земельних ділянок, не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особи, права якої порушено.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі 6-48цс15.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18) не знайшла підстав для відходу від такої правової позиції.
Фізичні особи стверджують, що їм стало відомо про існування оспорюваних додаткових угод у 2018 року, а тому подаючи у 2018 році зустрічні позовні заяви вони не пропустили строк позовної давності.
Оскільки за встановлених судами фактичних обставин справи фізичні особи до вересня 2018 року не знали і не могли знати по існування письмових додаткових угод, таким чином строк позовної давності вони не пропустили.
З приводу твердження ТОВ «Ниви Переяславщини», щодо неналежного способу захисту який обраний Позивачами за зустрічним позовом у зв`язку з зміною правової позиції ВС 16.06.2020 року.
У процесуальному законодавстві діє принцип («суд знає закони»), який полягає в тому, що: суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору.
Деталі пояснила Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/5726/19.
Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В даному випадку Позивач звернулася до суду у 2018 році з останньою правовою позицією ВС, однак під час довготривалого розгляду справи, зокрема у суді першої інстанції, судова практики змінилася та змінилося правозастосування.
Чи є відмова у позові, у зв`язку з зміною судової практики, ефективним захистом прав особи, яка звернулася до суду. Чи могла розраховувати особа на кардинальну зміну практики, чи мала вона таке право змінити фактично предмет і підстави позову на кінцевій стадії.
Вказане призводить до негативних наслідків, які є неефективними, не відповідають принципам ст.6 Конвенції, не забезпечують принципи правової визначеності та єдності судової практики і як наслідок не формують довіру громадян до судової гілки влади.
При цьому, ТОВ «Нива Переяславщини» наполягає, саме на тому, що додаткова угода була укладена сторонами, та є чинною, була проведена державна реєстрації вказаного договору, фактично Позивач відмовляється повертати земельну ділянку власнику, при цьому зазначає, що йому необхідно заявити новий - негаторний позов про повернення земельної ділянки, та повторно розпочати відстоювання своїх прав у суді.
У категорії судових спорів щодо оренди землі, було сформовано правовий висновок щодо випадку не підписання договору Верховним Судом України у постанові від 22.04.2015 року у справі № 6-48цс15, де було визначено, що такий правочин є недійсним в силу положень ст. 203 та 215 ЦК України. При цьому, належним способом захисту у такій категорії справ було визначено саме визнання договору недійсним. Вказана позиція була підтримана й Верховним Судом.
Однак, 16.06.2020 року постановою ВП ВС у справі №145/2047/16-ці було сформовано іншу правову позицію, де Суд відступив від раніше сформованої позиції та постановив, що у даній категорії справ, за умови наявності достатніх доказів про те, що особа не підписувала договорі оренди землі, останній вважається таким, що не було вчинено (тобто, договір що не укладено), а тому такий договір не підлягає визнанню недійсним. Належним способом захисту у такій категорії справ є визнання договору оренди землі неукладеним.
Така зміна правової позиції ВС призвела до того, що у цивільній справі, яка перебувала на розгляді у суді першої інстанції з 2018 року не можливо процесуально змінити предмет позову.
Проте звертаємо увагу суду, що позовні вимоги за зустрічним позовом викладені таким чином: «Визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію".
Київський апеляційний суд 23.09.2021 року в аналогічних правовідносинах за участі представника позивача О.Костенка та відповідача ТОВ «Нива Переяславщини» в цивільній справі 373/2044/18 дійшов висновку, що «Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспореная. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспореная та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Судом встановлено, що Додаткової угоди № 2 від 11 квітня 2016 року до Договору оренди землі №12 від 08 вересня 2012 року позивачка не підписувала. Вказане підтверджується висновком експертів за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово- технічної експертизи документів № 754/21-32/755/21-33/4008/21-32 від 22 лютого 2021 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз МЮ України у цій справі.
Враховуючи підстави позову, наведені у позовній заяві, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягала на тому, що вона не укладала спірної Додаткової угоди № 2 від 11 квітня 2016 року до договору оренди, а користування належною їй земельною ділянкою відповідачем без договірних відносин є незаконним.
Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.
Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної дізянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належиш їй майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення такої ділянки. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільщ відповідної земельної ділянки. Такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постанові Великої Пачати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) та в постановах Верховного від 09 вересня 2020 року у справі № 153/1327/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 292/209/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 380/1620/17 та від 10 лютого 2021 року у справі № 288/1260/19.
Щодо вимоги про скасування реєстращйної дії.
Запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки СП ТОВ «Нива Переяславщини» зі строком дії договору на 10 років на підставі додаткової угоди, яка є неукладеною, оскільки не була підписана власником земельної ділянки, не відповідає вимогам закону і порушує права позивача.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм .майном.
За положеннями пункту 9 частини першої статті 2 Закону України № 1952 (в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Однак щодо конкретно даного спору апеляційний суд враховує, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування реєстраційної дії (запису) про проведену державну реєстрацію права оренди на 10 років за відповідачем відповідав вимогам законодавства, чинного на момент звернення з даним позовом (01 листопада 2018 року), а наведене позивачем формулювання вказаної позовної вимоги, яке зокрема містить номер запису в реєстрі, індексний номер дозволяє суду під час вирішення нього спору згідно з приниипом «іига поуії сигіа» («суд знає закони») самостійно привести зміст заявленої вимоги у відповідність до вимог Закону № 1952 у редакиії з 16 січня 2020 року з метою забезпечення особі гарантованого статтею 55 Конституції України та конкуетизованого в статті 4 і 5 ЦПК України права на судовий захист.».
З приводу вимоги ТОВ «Ниви Переяславщини», за первинним позовом, про скасування державної реєстрації договорів, що укладені між СФГ «Колос» та фізичними особами.
ТОВ «Нива Переяславщина» просила визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію договорів. Право орендодавця підлягає судовому захисту за його позовом про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши сторони по справі, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, які і зустрічний позов підлягає до часткового задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини з метою здійснення статутної діяльності (а.с.45-65 том №1) укладало ряд договорів із відповідачами про оренду належних їм земельних ділянок, а саме: ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 від 01.11.2006р. №371. Зареєстровано у відділі держземагенства 20.04.2007р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 від 20.03.2005р.№185. Зареєстровано у відділі держземагенства 28.07.2006р. Відповідно до додаткових угод Договір діє .до 01.08.2024р. ОСОБА_4 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:005:0008 від 02.06.2012р.№444. Зареєстровано у відділі держземагенства 27.12.2012р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_5 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 від 21.10.2009р. №629. Зареєстровано у відділі держземагенства 14.12.2009р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. ОСОБА_9 , договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:007:0009 від 20.03.2005р.№316. Зареєстровано у відділі держземагенства 28.07.2006р. Відповідно до додаткових угод Договір діє до 01.08.2024р. з моменту укладення вищезазначених договорів та до теперішнього часу, позивач за зустрічним позовом користується вказаними земельними ділянками та виплачує громадянам орендну плату (а.с.7-44 том № 1) (а.с.107-117 том № 1). Відповідно до ухвали Яготинського районного суду від від 09.07.2018 року позовні вимоги за первісним позовом в частині ОСОБА_9 залишено без розгляду (а.с.227-229 т.1).
Відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства "Колос" (а.с.100-104, 139-146 том № 1) вбачається, що господарство є юридичною особою, яка створена та діє відповідно до чинного законодавства України.
Пояснення ОСОБА_13 (а.с.106, 207) суд не приймає до уваги з огляду на той факт, що дана особа не допитана в судовому засіданні, в якості свідка та не попереджена про кримінальну відповідальність. В якості спеціаліста також не допитувалась в судовому засіданні.
Із заяв. що нотаріально посвідчені (а.с.208-210) вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 стверджують той факт, що до них позивач за первісним позовом з пропозицією укласти договір оренди землі, продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки та укласти додаткову угоду до договору оренди вище зазначеної земельної ділянки за період з 2010 року по 2018 рік включно не звертались та договорів оренди, додаткових угод з позивачем за первісним позовм не підписували.
З копій відомостей податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку СП ТОВ "Нива Переяславщини" про сплату ПДФО (а.с. 9-70 том № 2) вбачається, що сплачувалися податки із орендної плати орендодавців за 2015-2017 роки.
З копії заяви ОСОБА_4 до СП ТОВ "Нива Переяславщини" від 18.04.2017 року (а.с.76 том № 2) вбачається, що ОСОБА_4 звертався до товариства та просив не здійснювати жодних дій щодо обробітку вказаних вище ділянок, та невідкладно повернути йому земельну ділянку, та просив надати йому другі примірники, а у разі їх відсутності належним чином засвідчені копії, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення на адресу СП ТОВ "Нива Переяславщини", але як вбачається з копії наспупної заяви від 12.06.2017 року (а.с. 77 том № 2) СП ТОВ "Нива Переяславщина" на вищевказану заяву ОСОБА_14 не відреагувала.
З копії заяви ОСОБА_1 до СП ТОВ "Нива Переяславщини" від 18.04.2017 року (а.с.78 том № 2) вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до товариства та просила не здійснювати жодних дій щодо обробітку вказаних вище ділянок, та невідкладно повернути йому земельну ділянку, та просив надати йому другі примірники, а у разі їх відсутності належним чином засвідчені копії, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення на адресу СП ТОВ "Нива Переяславщини", але як вбачається з копії наспупної заяви від 12.06.2017 року (а.с. 79 том № 2) СП ТОВ "Нива Переяславщина" на вищевказану заяву ОСОБА_1 не відреагувала.
Відповідно до копій листів направлених від Спільного українського-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 10.07.2017 року (а.с.80-81 том № 2) вбачається, що на підприємстві знаходиться лише один примірник оригіналу договору оренди , що надає СП ТОВ "Нива Переяславщини" право на використання земельної ділянки, а щодо отримання належним чином засвідчених копій, потрібно уточнити спосіб отримання документів.
З копії заяви ОСОБА_5 від 29 травня 2018 року зареєстрованої в реєстрі 1047 державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області Саркісян О. М. (а.с.82 том № 2) вбачається, що посвідчено підпис ОСОБА_5 та в заяві вказано, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області площею 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, та ОСОБА_5 стверджує той факт, що представники СП ТОВ "Нива Переяславщини" до нього з пропозицією продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2009 року №629 та укласти додаткову угоду до договору оренди вище защначеної земельної ділянки за період з 2009 року по 2018 року включно не зверталися, та ніяких джодаткових угод до договору оренди земельної від 21 жовтня 2009 року № 629 щодо пролонгації терміну дії договору оренди землі він не підписував.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого 23 жовтня 2018 року (а.с.228 том № 2) вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Яготин.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.09.2019 року Згурівська районна державна адміністрація Київської області направила на адресу суду копії реєстаційних справ сформованих під час реєстрації договорів оренди між СФГ "Колос" та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с.12-141 том №3).
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.09.2019 року Яготинськоа районна державна нотаріальна контора надала інформацію з котрої вбачається, що спадкоємці, які прийняли спадщину піля смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є - дружина спадкодавця ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_7 (спадкова справа №19/2019) (а.с.145-146 том № 3)
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за №1-288 спадкова справа № 19/2019 , вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_5 є - дружина спадкодавця ОСОБА_6 , якій належить 1/2 частки та дочка ОСОБА_7 , якій належить 1/2 частки майна. Спадщина на яку у вказаних частках видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею - 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, цільове призначення якої - для ведення таварного сільськогосподарського виробництва , розташованої Київська область, Згурівський район, Старооржицька сільська рада, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ№400910, виданого відділом земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області 14 вересня 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Згурівською районною державною нотаріальною конторою 22 грудня 2006 року за реєстровим "5557 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994400332, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 листапада 2015 року, номер запису про право власності 11952723, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-770612732219. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку земельної ділянки видано ОСОБА_7 (а.с.149 том №3)
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за №1-288 спадкова справа № 19/2019 , вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_5 є - дружина спадкодавця ОСОБА_6 , якій належить 1/2 частки та дочка ОСОБА_7 , якій належить 1/2 частки майна. Спадщина на яку у вказаних частках видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею - 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006, цільове призначення якої - для ведення таварного сільськогосподарського виробництва , розташованої Київська область, Згурівський район, Старооржицька сільська рада, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ№400910, виданого відділом земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області 14 вересня 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Згурівською районною державною нотаріальною конторою 22 грудня 2006 року за реєстровим "5557 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994400332, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 листапада 2015 року, номер запису про право власності 11952723, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-770612732219. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку земельної ділянки видано ОСОБА_6 (а.с.150 том №3).
З листа (а.с.202 т.3) вбачається, що представник позивача за первісним позовом повідомляє, що оригінал додаткової угоди до договору оренди землі № 444 укладеної із ОСОБА_4 втрачений.
Відповідно до висновоку експерта від 07.05.2021 року №СЕ-19/111-21/17404-ПЧ та оригіналів, що були передані експерту на дослідження (оглянутих в судоовму засіданні) з котрого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 , в додатковій угоді до договору оренди землі №185 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 3,000 га., кадастровий номер 3221985800:02:013:0025 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, з наслідуванням її підпису. Підпис від імені ОСОБА_5 , в додатковій угоді до договору оренди землі №629 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 2,9999 га., кадастровий номер 3221985800:02:017:0006 - виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. У зв`язку з відсутністю оригіналу (ненадання СП ТОВ «Нива Переяславщини», яка надала копію додаткової угоди, при цьому обгрунтовувала такою копією свої позовні вимоги) документа - питання не чи належить підпис ОСОБА_4 в додатковій угоді до договору оренди землі № 629 що укладена з СП ТОВ «Нива Переяславщина», щодо земельної ділянки площею 3,0001 га., кадастровий номер 3221985800:03:005:0008 - взагалі не вирішувалося у зв`язку з відсутністю в розпорядженні експерта оригіналу досліджуваного документу. У зв`язку з вкрай малою кількість зразків підпису ОСОБА_1 через що не було встановлено сукупності, достатньої для ймовірного чи категоричного висновку про наявність чи відсутність тотожності - питання не чи належить підпис ОСОБА_1 Додаткова угода №371, що укладена між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та, щодо земельної ділянки площею 3,8999 га, кадастровий номер 3221985800:03:016:0001 - не вирішувалося. Підписи виконані ОСОБА_13 на оригіналах додаткових угод відносно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 (а. с. 7-17 том №4)
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстрованому в реєстрі за № 198 від 13.02.2021 року посвідченого державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області, з котрого вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому заповіті майна ОСОБА_1 1963 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 є її син ОСОБА_2 , у тому числі й 1/6 частки від якої відмовився чоловік померлої ОСОБА_16 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею - 3,8999 га., кадастровий номер 3221985800:03:016:0001, цільове призначення якої - для ведення таварного сільськогосподарського виробництва, розташованої Київська область, Згурівський район, Старооржицька сільська рада, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ№114856, виданого на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 10 грудня 2003 року №654 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 12 січня 2004 року за №468, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 листопада 2014 року, номер запису про право власності 7909876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-516855432219. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів неркхомого майна щодо об`єкта та щодо об`єкта нерухомого майна №244269132 та №244269158 від 13.02.2021 року, відсутні актуальні відомості про наявність обмежень та реєстрації іпотек щодо цієї земельної ділянки. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3220834102020, виданого ОСОБА_13 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області 3 листаопада 2020 року, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.1.2012 року № 1051, не зареєстровані (а.с.26-27 том №4)
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені Земельним кодексом України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі».
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Аналогічна норма була закріплена в частині другій статті 124 ЗК України .
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з Законом України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
За змістом статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, серед яких право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Системний аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 125, 126 ЗК України та статтею 6 Закону України «Про оренду землі» дають підстави для висновку, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Відповідно до ст.93 ЗК України (яка діяла з 20.12.2012 по 010.01.2013 року ), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно ч.1 ст..116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст..124 ЗК України(яка діяла з 20.12.2012 по 01.01.2013 року ), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла з 05.09.2012 по 01.01.2013 року) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла з 05.09.2012 по 01.01.2013 року) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла з 05.09.2012 по 01.01.2013 року) укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла з 05.09.2012 по 01.01.2013 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» (яка діяла з 05.09.2012 по 01.01.2013 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч.3-5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
В силу ст. 205 ЦК України, закон визначає лише дві форми правочину - усну та письмову, а в силу ст.218 ЦК України заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитись доказами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги зустрічного позову щодо скасування державної реєстрації додаткових угод укладених між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не підлягають до задоволення з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, які б підтвердили порушене, невизнане або оспорюване право чи то свободи, чи законні інтереси позивача відповідно до ст..4 ЦПК України, саме даним Державним реєстратором. Як відповідно і позовні вимоги за первісним позовом щодо скасування державної реєстрації договорів оренди укладених між СФГ "Колос" та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не підлягають до задоволення з огляду на те, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б підтвердили порушене, невизнане або оспорюване право чи то свободи, чи законні інтереси позивача відповідно до ст..4 ЦПК України.
Що стосується решти позовних вимог за первісним позовом, то з огляду на відстуніть у відповідача за зустрічним позовом оригіналу додаткової угоди до договору оренди землі № 444 укладеної із ОСОБА_4 та з врахуванням висновку експерта від 07.05.2021 року №СЕ-19/111-21/17404-ПЧ, то позивачем за первісним позовом в частині позовних вимог щодо договорів що стосуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доведено тих обставин, що зазначені в позові, відповідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст..81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що позивачем за зустрічним позовом порушено строки позовної давності.
Що стосується позовних вимог зустрічного позову, то з врахуванням висновку експерта від 07.05.2021 року №СЕ-19/111-21/17404-ПЧ позовні вимоги що стосуються визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_6 із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 укладеної між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_3 від 28.06.2011 року, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської обалсті за № 322190004004310 від 29.12.2012 року та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_7 із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 укладеної між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_5 від 14.11.2012 року, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської області за № 322190004004264 від 29.12.2012 року, підлягають до задоволення, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 81, 51, 49, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 205, 202 ЦК України, ст.ст.93,116, 124 ЗК України, Закону України «Про оренду землі», суд
ВИРІШИВ:
Позов Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Селянське (фермерське) господарство "Колос" про визнання договорів оренди недійсними, задовольнити частково.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3221985800:03:016:0001 укладеного між СФГ "Колос" та ОСОБА_1 , що зареєстрований 18.12.2015 року.
Зустрічний позов правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , правонаступники ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_6 із кадастровим номером 3221985800:02:013:0025 укладеної між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_3 від 28.06.2011 року, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської обалсті за № 322190004004310 від 29.12.2012 року.
Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_7 із кадастровим номером 3221985800:02:017:0006 укладеної між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_5 від 14.11.2012 року, що зареєстрована у відділі Держземагенства Згурівського району Київської обалсті за № 322190004004264 від 29.12.2012 року.
Стягнути з Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" на користь ОСОБА_3 6768 (шість тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень витрат на проведення почеркознавчої експертизи.
Стягнути з Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 3384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) гривні кожному витрат на проведення почеркознавчої експертизи.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 20 квітня 2023 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110378803 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Яготинський районний суд Київської області
Кисіль О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні