Рішення

від 30.03.2023 по справі 452/4439/21

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4439/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2023 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі

головуючої судді Карнасевич Г.І.,

з участю секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариста з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення судового збору,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Самбірського міськрайоного суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла», Самбірська районна державна адміністрація Львівської області, в якій вона просить:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» з 18 листопада 2021 року;

- зобов`язати Самбірську районну державну адміністрацію Львівської області виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» та Самбірської районної державної адміністрації судовий збір у розмірі 1816,00 грн. та витрати, пов`язані з наданням професійної правничої (правової) допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.09.2016 року зареєстровано Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла», код ЄДРПОУ:40842243. Керівником з моменту реєстрації ТзОВ «Справжня цегла» призначено ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 8.3.1. Статуту ТзОВ «Справжня цегла» виконавчим органом Товариства, який виконує керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства.

Згідно п. 8.3.2. Статуту ТзОВ «Справжня цегла» Директор обирається/відкликається Загальними зборами учасників Товариства.

28.10.2021 року ТзОВ «Справжня цегла» та його учасникам було надіслано заяву ОСОБА_1 , якою остання просила звільнити її з посади директора ТзОВ «Справжня цегла» з 18 листопада 2021 року за ст. 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням.

Однак, ТзОВ «Справжня цегла» не відреагувало на заяву ОСОБА_1 та відповідно не звільнило її.

Після чого, у зв`язку з ігноруванням ТзОВ «Справжня цегла» заяви про звільнення, ОСОБА_1 вжила заходів щодо скликання позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Справжня цегла» для розгляду питання про її звільнення. Однак, такі не відбулись у зв`язку з неприбуттям учасників ТзОВ «Справжня цегла» та відсутністю кворуму.

Зважаючи на дотримання усієї процедури скликання позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Справжня цегла» та їх фактичною відмовою звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «Справжня цегла», ОСОБА_1 прийняла наказ № 18/11-1 від 18.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким повідомлено про припинення виконання обов`язків директора ТзОВ «Справжня цегла» у зв`язку із звільненням з посади директора ТзОВ «Справжня цегла» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням, з 18 листопада 2021 року.

Таким чином, відповідачем ТзОВ «Справжня цегла» порушені трудові права Позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи. На підставі зазначеного Позивач просить про задоволення позову.

Ухвалою суду від 11 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження.

25.03.2022 року від відповідача - Самбірської районної державної адміністрація Львівської області надійшов відзив у якому відповідач просив вважати Самбірську районну державну адміністрацію Львівської області неналежним відповідачем у справі та відмовити у позові в частині зобов`язання щодо Самбірської РДА виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла».

Ухвалою суду від 28.03.2022 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Науменко І.В. та замінено первісного відповідача - Самбірську районну державну адміністрацію Львівської області (код ЄДРПОУ 04056322, адреса місця знаходження: м. Самбір Львівської області, вул. І.Мазепи, 8) належним відповідачем - виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04056078, адреса місця знаходження: м. Самбір Львівської області, пл. Ринок, 1).

01.04.2022 року від відповідача - ТзОВ «Справжня цегла» надійшов відзив, у якому відповідач зазначив, що Позивач не звертався із заявою до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з проханням внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про неї як підписанта та директора (керівника) ТОВ. Вона, як уповноважена особа, має змогу надати документи для виключення її з даних про керівника ТОВ згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», заповнити відповідну форму, сплатити адміністративний збір та отримати відповідне рішення. Однак позивач не скористалась своїм правом і тому не може стверджувати, яка б відповідь була державного реєстратора.

Позивач скористався своїм правом та 07.04.2022 року подав до суду відповідь на відзив, в якій, в тому числі, вказав, що згідно п.2,ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі, змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою.

Оскільки відповідно до ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства (призначення на посаду директора товариства та його звільнення з такої посади), чинне законодавство не передбачає можливості зміни відомостей про керівника юридичної особи, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі без долучення примірника оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення особи з посади директора.

17 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, за результатом яких просила:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» з 18 листопада 2021 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» судовий збір у розмірі 1816,00 грн. та витрати пов`язані з наданням професійної правничої (правової) допомоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до такого.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що з 19.09.2016 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване ТзОВ «Справжня цегла» ЄДРПОУ 40842243, адреса місцезнаходження: Україна, 81434, Львівська обл., Самбірський р-н, село Вістовичі, вулиця Берегова, будинок 26, керівником ТзОВ «Справжня цегла» є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 8.3.1. Статуту ТзОВ «Справжня цегла» виконавчим органом Товариства, який виконує керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства.

28.10.2021 року ОСОБА_1 направила ТзОВ «Справжня цегла» та його учасникам заяву, якою просила звільнити її з посади директора ТзОВ «Справжня цегла» з 18 листопада 2021 року за ст. 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням.

Однак, ТзОВ «Справжня цегла» не відреагувало на заяву ОСОБА_1 та відповідно не звільнило її.

Згідно п. 8.3.2. Статуту ТзОВ «Справжня цегла» Директор обирається/відкликається Загальними зборами учасників Товариства.

У зв`язку з ігноруванням ТзОВ «Справжня цегла» заяви про звільнення ОСОБА_1 вжила заходів щодо скликання позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Справжня цегла» для розгляду питання про її звільнення. Однак такі не відбулись у зв`язку з неприбуттям учасників товариства та відсутністю кворуму.

Зважаючи на дотримання усієї процедури скликання позачергових Загальних зборів учасників ТзОВ «Справжня цегла» та їх фактичною відмовою звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «Справжня цегла», ОСОБА_1 прийняла наказ № 18/11-1 від 18.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким повідомлено про припинення виконання обов`язків директора ТзОВ «Справжня цегла» у зв`язку зі звільненням з посади директора ТзОВ «Справжня цегла» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 18 листопада 2021 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивач використав всі можливі засоби для захисту свого права щодо звільнення з займаної посади за власним бажанням в позасудовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Зазначені положення кореспондуються з національним законодавством.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 КЗпП України, право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності.

Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Вказані вимоги було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується наданими ним доказами.

Законодавством України визначено право особи вільно обирати собі місце роботи та припиняти трудові відносини за власним бажанням, будь-яких обмежень не допускається, оскільки це порушує невід`ємне право особи на вільний вибір праці.

Особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження N 61-11763св18), від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження N 61-49113св18), від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19.

Відповідно до КЗпП України встановлено загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом ст. 38 КЗпП України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни до Єдиного державного реєстру.

Верховний Суд у своїх постанові від 03.07.2019 року по справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), розглядаючи спір про звільнення з посади директора товариства та зобов`язання вчинити певні дії, зазначив про таке.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач вчинив, передбачені ст. 38 КЗпП України, статутом товариства, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», дії, необхідні для припинення трудових відносин, однак трудові відносини розірвано не було. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати трудові відносини директора ОСОБА_1 з ТзОВ «Справжня цегла» припиненими. Тобто, пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем та Товариством, оскільки в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості скористатися своїм правом на звільнення за власним бажанням, виходячи з неможливості проведення загальних зборів товариства.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 28 жовтня 2021 про звільнення з посади директора ТзОВ «Справжня цегла» за власним бажанням у встановлений строк та спосіб відповідачем розглянута не була. Зазначена бездіяльність відповідача порушує трудові права Позивача, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи.

За таких обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і таким, що не суперечить закону, а трудові відносини між ОСОБА_1 та ТзОВ «Справжня цегла» слід визнати припиненими з 18 листопада 2021 року - тобто дати вказаної позивачем в заяві про звільнення та яка вирахувана останньою з урахуванням двох неділь з моменту подання заяви про звільнення. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ТзОВ «Справжня цегла» на користь позивача судового збору в розмірі 1816,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариста з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення судового збору - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» з 18 листопада 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжня цегла» в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на оплату судового збору в розмірі

1816 (однієї тисячі вісімсот шістнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом

30 днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено та проголошено 07.04.2023 року.

Суддя