Ухвала

від 21.04.2023 по справі 331/2484/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

21.04.2023

Справа № 331/2484/23

Провадження № 1-кс/331/796/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя матеріали клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінального провадженні прокурором Якимівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню №22023080000000618, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенант юстиції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Якимівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню №22023080000000618, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання слідча зазначає, слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000618, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1899 та 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі Мелітопольського району, в який входить смт. Кирилівка, яке було захоплено 24.02.2022 представниками держави-агресора, та створили незаконні органи влади на вказаній території.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України, зокрема Законом України від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, який діє наразі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» станом на 22 грудня 2022 року», вся територія Мелітопольського району Запорізької області відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Після окупації зазначених територій Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій ними території області шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності місцевих громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування, правоохоронців, активістів, волонтерів та їх членів сім`ї і близьких родичів.

Нормативно правовим актом, який регламентує питання проведення всеукраїнського референдуму є Закон України «Про всеукраїнський референдум», прийнятий 26.01.2021. Так, частиною 2 статті 15 вказаного Закону передбачено, що Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України. Крім того, в частині 1 статті 20 вказаного Закону зазначено, що у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 05.05.2022, представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію російської федерації «Военно-гражданская администрация Запорожской области», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом та тимчасово окупованій території Запорізької області, а також реалізації узурпованих владних повноважень.

При цьому, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація рф це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

В той же час, 26.07.2022 указом незаконно призначеного голови військово-цивільної адміністрації Запорізької області №165-р створено незаконний орган влади «виборчу комісію Запорізької області».

Далі, 08.08.2022 незаконно призначений т.зв. голова «Военно-гражданской администрации Запорожской области», знаходячись у приміщенні палацу культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь,

пл. Перемоги, буд. 4, діючи умисно, використовуючи свої організаційно-розпорядчі владні повноваження голови окупаційної адміністрації держави-агресора, організував та провів збори мешканців громади із залученням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМІ, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням державної символіки російської федерації, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події, маніпулюючи таким чином їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, підписав розпорядження «Про підготовку організації проведення референдуму виборчою комісією Запорізької області» №195-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив створеній виборчій комісії пропрацювати та надати до військово-цивільної адміністрації Запорізької області пропозиції з організаційного, матеріально-технічного ті іншого забезпечення заходів до підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу рф.

Крім того, 20.09.2022 незаконно призначеним головою «Военно-гражданской администрации Запорожской области» видано указ №356-у, відповідно до якого було:

1) призначено проведення референдуму Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу рф на правах суб`єкта рф;

2) винесено питання на референдум щодо голосування за вихід Запорізької області із складу України, утворення Запорізької області самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф, а саме: «Ви за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, відповідь: «так» або «ні»»;

3) затверджено положення про референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу рф на правах суб`єкта рф;

4) в цілях забезпечення умов для реалізації прав на участь у референдумі, а також безпеки для учасників референдуму, членів комісій референдуму, наглядачів, представників засобів масової інформації визначено дні голосування на референдумі 23 вересня 27 вересня 2022 року.

У подальшому, приблизно у першій декаді вересня 2022 року громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх намірів та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на підтримку діяльності представників держави-агресора та окупаційної адміністрації рф щодо зміни меж території та державного кордону України всупереч установленого Конституцією України порядку шляхом організації та проведення незаконного референдуму, вступила у злочинну змову із т. зв. головою «Военно-гражданской администрации Запорожской области», незаконно призначеною головою «виборчої комісії Запорізької області» держави агресора, незаконно призначеним головою Мелітопольської військово-цивільної адміністрації Мелітопольського району, іншими очільниками незаконних органів влади окупаційних адміністрації держави-агресора, утворених на тимчасово-окупованій територій Запорізької області, а також іншими невстановленими на даний час особами, щодо організації та проведення незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу російської федерації.

Після чого, ОСОБА_5 , приблизно у першій декаді вересня 2022 року, будучи проросійськи налаштованою особою, діючи за попередньою змовою із незаконно призначеною головою «виборчої комісії Запорізької області», іншими очільниками незаконних органів влади окупаційних адміністрації держави-агресора, утворених на тимчасово-окупованій територій Запорізької області, на виконання загального злочинного плану, із відома незаконно призначеного голови «Военно-гражданской администрации Запорожской области» та на виконання його указу №165-р від 26.07.2022, добровільно зайняла посаду голови т.зв. «участковой избирательной комиссии №322 территориальной избирательной комиссии Мелитопольского района» (далі т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района»), що знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Кирилівка, вул. Центральна, буд. 40 А.

Надалі, ОСОБА_5 , починаючи з першої декади вересня 2022 року, діючи умисно, на виконання зазначених розпоряджень, під керівництвом т.з. голови «виборчої комісії Запорізької області», а також за попередньою змовою з очільниками незаконних органів влади окупаційних адміністрації держави-агресора, утворених на тимчасово-окупованій територій Запорізької області та іншими невстановленими особами, розпочала здійснювати організаційні заходи, направлені на проведення на тимчасово окупованій території смт. Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу рф, з метою незаконної зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами з числа окупаційної адміністрації держави-агресора та з числа т. зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района», протягом першої декади вересня 2022 року, на виконання вказаного розпорядження незаконно призначеного т.зв. голови «Военно-гражданской администрации Запорожской области», та з метою реалізації спільного з ним злочинного наміру, направленого на організацію та проведення абсолютно незаконного референдуму, за підтримки збройних формувань рф та представників держави-агресора провела комплекс необхідних заходів для підготовки та організації проведення вказаного референдуму, а саме:

- забезпечила підбір та комплектування членів і водіїв т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района»;

- забезпечила проходження членів комісії «УИК №322 ТИК Мелитопольського района» навчальної програми щодо організації та проведення референдуму;

- організувала отримання матеріально-технічного забезпечення діяльності «УИК №322 ТИК Мелитопольського района»;

- забезпечила інформування мешканців громади, як можливих учасників референдуму, про підготовку та проведення референдуму;

- склала попередні списки учасників референдуму;

- організувала проведення членами комісії попереднього опитування мешканців громади з метою встановлення громадської думки щодо проведення референдуму тощо.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 23.09.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме в смт. Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області, на виконання зазначених вище розпоряджень незаконно призначеного т.зв. голови «Военно-гражданской администрации Запорожской области», діючи умисно, а також за попередньою змовою з очільниками незаконних органів влади окупаційних адміністрації держави-агресора, утворених на тимчасово-окупованій територій Запорізької області та іншими невстановленими особами, будучи головою т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района» за безпосередньої участі інших осіб з числа вказаної т. зв. «участковой избирательной комиссии», фактично розпочала проведення референдуму про вихід Запорізької області зі складу України та її входження до складу рф, з метою подальшої зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме о 08 год. 00 хв. відкрила роботу вказаної територіальної комісії шляхом прийому осіб із числа місцевих жителів смт. Кирилівка, організації діяльності інших членів комісії через обхід жителів за місцем їх проживання, з метою забезпечення голосування якомога більшої кількості населення, видачі бюлетенів для голосування, подальшого підрахунку голосів та оформлення відповідної документації.

А в подальшому у період часу з 24.09.2022 по 27.09.2022 ОСОБА_5 , діючи умисно, на виконання обов`язків голови т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района» продовжила організацію та здійснення голосування на незаконному референдумі, після чого провела підрахунок голосів та передала результати голосування, отримані на території т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района», невстановленим представникам т.зв. «территориальной избирательной комиссии Мелитопольського района».

Таким чином, в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 ОСОБА_5 , будучи призначеною головою т.зв. «УИК №322 ТИК Мелитопольського района», перебуваючи у змові з іншими представниками окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території на тимчасово окупованій території Запорізької області, організувала та фактично провела незаконний референдуму про входження смт. Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області до складу російської федерації.

Слідчий вказує, що за викладених вище обставин громадянка України ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

31.03.2023 слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22022080000002311 від 28.11.2022 складено та відповідно до вимог

ст.ст. 111, 135, 276-278 КПК України 05.04.2023 повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий, на обґрунтування поданого клопотання вказує, 03.04.2023 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, та повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 10.04.2023, 11.04.2023, 12.04.2023, для отримання оригіналу повідомлення про підозру, а також участі в процесуальних діях, як підозрюваної.

Окрім зазначеного, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, та повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 10.04.2023, 11.04.2023, 12.04.2023 для отримання оригіналу повідомлення про підозру, а також участі в процесуальних діях, як підозрюваної, опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» у розділі «Оголошення» у номері НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, слідчий зазначає, що на вказані дату та час підозрювана ОСОБА_5 не з`явилася та про причини своєї неявки не повідомила.

Водночас, 05.04.2023 враховуючи перебування ОСОБА_5 на окупованій території Запорізької області, а саме смт.Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області, відсутності поштового зв`язку на вказаній території, слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, встановивши наявність у ОСОБА_5 номер мобільного телефону НОМЕР_3 , в подальшому використовуючи мобільний додаток «WhatsApp» було здійснено два дзвінки на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , окрім цього, на вказаний номер мобільного телефону здійснено відправлення інформаційного повідомлення про те, що 31.03.2023 у кримінальному провадженні № 22022080000002311 від 28.11.2022 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, а з 05.04.2023 ОСОБА_5 є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, а також з метою виклику ОСОБА_5 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, надіслано скан-копію повісток про виклик для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення слідчих дій за її участю як підозрюваної у даному кримінальному провадженні, а також надіслано скан-копію повідомлення про підозру.

Слідчий зазначає, що постановою прокурора від 14.04.2023 із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002311 від 28.11.2022 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали щодо вчинення громадянкою України ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, та зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №22023080000000618 від 14.04.2023.

08.04.2023 слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області було направлено постанову до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, та відповідно до доручення від 08.04.2023 №028-280000634 для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі призначено захисника адвоката ОСОБА_6 , якому 08.04.2023 вручено копію повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28

ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В той же час, слідчий зазначає у клопотанні, що дотепер ОСОБА_5 не з`явилася на виклики та жодним чином не повідомила про причини неявки, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

14.04.2023 постановою слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області підозрювану ОСОБА_5 оголошено у державний та міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам Мелітопольського РВ Управління Служби безпеки України в Запорізькій області.

Згідно інформації оперативного підрозділу та матеріалів кримінального провадження на даний час підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території, а саме: смт. Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області, та забезпечити її явку для участі у слідчих діях не виявляється за можливе.

Так, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.04.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000618, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачена можливість додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, з урахуванням санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, орган досудового розслідування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою його конфіскації.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що у підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне наступне майно:

- об`єкт нерухомого майна: - земельна ділянка, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0213, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 452500023203;

- об`єкт нерухомого майна: - земельна ділянка, загальною площею (га): 0.14, кадастровий номер: 2320355400:03:004:0232, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 658732923203, розмір частки: 1;

- об`єкт нерухомого майна: - земельна ділянка, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0212, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453105323203.

Окрім того, наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження, перереєстрації наведеного вище переліку майна ОСОБА_5 , з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та подальшої його конфіскації, шляхом встановлення заборони на користування, розпорядження та відчуження вказаним вище майном, орган досудового розслідування вважає за доцільне, здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення про це підозрювану та сторону захисту, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.

У цей час незастосування заборони або обмеження в користуванні, розпорядженні наведеним вище майном підозрюваного може призвести до: їх перереєстрації на інших фізичних або юридичних осіб, а отже неможливості забезпечити їх спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, тобто спричинення істотної шкоди інтересам держави.

Враховуючи цей факт, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України «Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна», просить провести розгляд клопотання без виклику підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника.

На підставі вищевикладеного слідчий просить суд клопотання про арешт майна,задовольнити. Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме на:

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0213, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 452500023203;

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.14, кадастровий номер: 2320355400:03:004:0232, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 658732923203, розмір частки: 1;

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0212, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район (наразі Мелітопольський район), смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453105323203, що підтверджується відповідними наданими документами.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності, слідчого, прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, взявши до уваги заяву слідчого, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, прийшов до наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А « 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , необхідне, зокрема, з метою запобігання відчуження майна та забезпечення його можливої конфіскації, шляхом встановлення заборони на розпорядження та відчуження вказаним вище майном, та з метою досягнення дієвості кримінального провадження, вважаю необхідним застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт цього майна, тому на підставі вищезазначеного, підлягає задоволенню у повному обсязі клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області лейтенанта .юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування №22023080000000618 від 14.04.2023 за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування арешту майна, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 21, 93, 98-100, 117, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінального провадженні прокурором Якимівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , про накладення арешту, - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0213, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 452500023203;

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.14, кадастровий номер: 2320355400:03:004:0232, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 658732923203, розмір частки: 1;

- об`єкт нерухомого майна: - земельну ділянку, загальною площею (га): 0.0096, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0212, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453105323203.

Роз`яснити, що згідно статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчою 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області лейтенантом юстиції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: ОСОБА_1