Ухвала
від 20.04.2023 по справі 405/4537/22
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4537/22

провадження № 1-кс/405/1223/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні у м. Кропивницькому клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022120000000241 від 30.08.2022, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному № 220221200000000241 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження за № 22022120000000241 від 30.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є РФ.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та Федеральним Законом РФ від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору РФ зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та РФ про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.

Згідно з статтями 1-2, 73, 132-134 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Отже, з урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного та національного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії РФ при наступних обставинах.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

У подальшому Збройні Сили РФ. які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора.

Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії РФ проти України.

У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який на цей час відповідно до чинного законодавства триває.

Разом з вказаним, досудовим розслідуванням встановлено, що на території України зареєстрована юридична особа ПрАТ «Олександрійська фабрика діаграмних Паперів» (код ЄДРПОУ 02424856), головним акціонером - власником 91,2%, якого є «Закрытое акционерное общество "Фабрика диаграммных бумаг"» (юридична особа Російської Федерації). Директором «Закрытое акционерное общество "Фабрика диаграммных бумаг"» (юридична особа Російської Федерації) станом на початок збройної агресії рф - 24.02.2022 по 04.10.2022 була громадянка України, уродженка Кіровоградської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ПрАТ «Олександрійська фабрика діаграмних Паперів» (код ЄДРПОУ 02424856) веде зовнішньоекономічну діяльність з «Закрытое акционерное общество "Фабрика диаграммных бумаг"» (далі: ЗАО) та в період часу з 01.01.2021 по 24.02.2022 укладено контрактів на суму понад 21 млн. рос. руб.

Відповідно до офіційного сайту ЗАО https://chartpaperexpert.com/ встановлено, що фабрика має декілька напрямів розвитку та планує здійснювати програми пов`язані з імпортозаміщенням товарів в Росії (для зменшення наслідків введених санкцій). Крім того до планів розвитку входить виготовлення білетів для кінотеатрів, театрів, виставок, зоопарків, аквапарків та інші.

05.08.2022 на офіційному сайті ЗАО https://chartpaperexpert.com/ опублікована інформація про зниження ціни на товари та послуги.

07.06.2022 на офіційному сайті ЗАО https://chartpaperexpert.com/ опублікована інформація про те, що ЗАО вже 20 років працює на ринку Російської Федерації та за 20 років стала справжньою сім`єю, разом раділи успіхам і досягненням, долали труднощі, вкладали сили, душу та серце у розвиток російської федерації (держави-агресора).

04.05.2022 на офіційному сайті ЗАО https://chartpaperexpert.com/ опублікована інформація про те, що добровільно надають допомогу державі-агресору, а саме:

- заявляють про те, що вони «отечественный производитель расходных материалов для медицинского диагностического оборудования»;

- добровільно зареєструвалися в «Росздравнадзоре»;

- добровільно пройшли сертифікацію;

- в умовах економічних санкцій не зупиняють виробництво продукції та запевняють що перебоїв з постачанням продукції не буде.

Крім того, відповідно до інтернет ресурсу державних закупівель сфери оборони Російської Федерації (сайт ГосЗатраты) встановлено, що «Закрытое акционерное общество "Фабрика диаграммных бумаг"» уклала контракти з підприємствами, що входять до військово-оборонного комплексу Російської Федерації, а саме:

- «Производственное объединение «Маяк»» укладено 13455 контрактів. Вказане підприємство розташоване в «г. Озёрск, Челябинской области, росія» та основним видом діяльності якого є виготовлення частин ядерного озброєння, зберігання та відновлення відпрацьованого ядерного палива;

- «ФКП «Завод имени Я. М. Свердлова»» укладено 8627 контрактів. Вказане підприємство розташоване в «г.Дзержинск, Нижегородская область, Росія» та входить до військово-промислового комплексу росії. Основним видом діяльності якого є виготовлення вибухових речовин;

- «Акционерное общество «Чебоксарское производственное объединение имени В. И. Чапаева» укладено 8424 контрактів. Вказане підприємство розташоване в «россия, г. Чебоксары» та входить до військово-промислового комплексу Росії. Основним видом діяльності якого є виготовлення продукції військового призначення;

- «Федеральное государственное унитарное предприятие «Крымская железная дорога» укладено 24 контрактів. Вказане підприємство розташоване в «Крым респ., г. Симферополь, ул. Павленко, д. 34»;

- Акционерное общество "Крымтеплоэлектроцентраль" укладено 3023 контрактів. Вказане підприємство розташоване в «Крым респ., г. Симферополь, пгт. Грэсовский, ул. Монтажная, д. 1».

Таким чином, зазначене вказує, що цими своїми умисними діями громадянка України ОСОБА_4 підтримує російську федерацію в супереч введеним санкціям та надає допомогу державі-агресору, збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її збройних формувань, тобто вчиняє злочин, передбачений ч. 1 ст. 111-2 КК України, який є особливо тяжким, а саме в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її збройних формувань.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на території Російської Федерації та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_2 від 08.03.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_4 на 11.03.2023, 13.03.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22022120000000241 від 30.08.2022, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_4 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 16.03.2023, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № 53 (7451) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).

Таким чином 16.03.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її збройних формувань.

Постановою слідчого від 23.03.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в розшук.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_4 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на території м. Бєлгород Російської Федерації, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи зазначені обставини до Ленінського районного суду м. Кіровограда в порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для розгляду вказаного клопотання, підозрювана за судовим викликом в судове засідання не з`явилася.

За результатами судового розгляду 11.04.2023 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда задоволено клопотання слідчого погодженого прокурором про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1. Актом огляду від 26.08.2022 з додатками;

2. Актом огляду від 26.08.2022 з додатками;

3. Контрактом № 25/2-21 від 01.09.2021;

4. Контрактом № 24-01-2022 від 24.01.2022;

5. Іншими матеріалами кримінального провадження

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її збройних формувань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема передбачених статтями 111-2 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, відповідно до якої Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 297-2 КПК України відомостями про те, що підозрювана перебуває на території м. Бєлгород Російської Федерації, тобто на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, свідчать такі докази:

- рапорт старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Кіровоградській області підполковника юстиції ОСОБА_8 , згідно якого підтверджує факт виїзду ОСОБА_4 , з України на територію Російської Федерації, через пункт перетину «Гоптівка», що знаходиться в Харківській області;

- відповідь начальника УІАП ГУНП в Кіровоградській області полковника поліції ОСОБА_9 , який підтверджує факт виїзду ОСОБА_4 , з України на територію Російської Федерації, через пункт перетину «Гоптівка», що знаходиться в Харківській області;

- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Кіровоградській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_10 , згідно якого підтверджує факт виїзду ОСОБА_4 , з України на територію Російської Федерації, а саме в місто Бєлгород, через пункт перетину «Гоптівка», що знаходиться в Харківській області.

Про те, що підозрювана переховується від слідства та суду свідчить таке:

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_2 від 08.03.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_4 на 11.03.2023, 12.03.2023, 13.03.2023 та 15.03.2023 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 220221200000000241 від 30.08.2022, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо;

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 137 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 (7451) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_4 , на 20.03.2023, 21.03.2023 та 22.03.2023 в період часу з 09:00 до 14:00, за зазначеною в повістці адресою для допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 220221200000000241 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_4 у призначене місце не з`явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Враховуючи те, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно даних системи «АРКАН», та рапортів перебуває на території м. Бєлгород Російської Федерації, необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів слідства на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрювана перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, де переховується від органів досудового розслідування.

Враховуючи наведене, з метою досягнення завдань кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається отримати дозвіл слідчого судді на проведення спеціального досудового розслідування.

Наведені положення КПК України щодо можливості проведення спеціального досудового розслідування повністю узгоджуються з діючою судовою практикою.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрювана

ОСОБА_4 : обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України; переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибула на виклик без поважної причини більше 2 разів, не прибув на судовий виклик); перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Слідчий в клопотанні стверджує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22022120000000241 від 30.08.2022 стосовно ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, спеціального досудового розслідування. У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 297-2 КПК України, слід зазначити, що наразі у кримінальному провадженні відсутня необхідність проведення допиту свідків під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею, зокрема, через те, що свідки у даному кримінальному провадженні на даний момент, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, не встановлені.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку слідчого та захисника слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження за № 22022120000000241 від 30.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Щодо процесуального статусу ОСОБА_4 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, лідчим за погодженням з прокурором 16.03.2023, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № 53 (7451) від 16.03.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження) (а.к. 82).

Таким чином, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України відбулося у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

16.03.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора та її збройних формувань.

Щодо обґрунтованості підозри:

Відповідно до ч.2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Її причетність до оголошеної підозри підтверджується матеріалами доданими до клопотання, а саме: актом огляду від 26.08.2022 з додатками (а.к. 1727), актом огляду з додатками (а.к. 28-43), контрактом №25/2-21 від 01.09.2021 (а.к. 44-48), контрактом №24-01-2022 від 24.01.2022 (а.к. 49-51).

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-2 КК України.

Щодо факту переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).

Про те, що підозрювана переховується від слідства та суду свідчить таке:

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_2 від 08.03.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_4 на 11.03.2023, 12.03.2023, 13.03.2023 та 15.03.2023 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 220221200000000241 від 30.08.2022, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо;

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 137 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 (7451) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_4 , на 20.03.2023, 21.03.2023 та 22.03.2023 в період часу з 09:00 до 14:00, за зазначеною в повістці адресою для допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 220221200000000241 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_4 у призначене місце не з`явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Так, підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та перебуває на тимчасово окупованій території (а.к.67, 83), а тому слідчий суддя дійшов до висновку, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Стаття 281 КПК України зазначає, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 від 23.03.2023 підозрювану ОСОБА_4 оголошено у розшук (а.к. 85-87).

З матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів, для того, щоб дійти висновку про те, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження наявні відомості про те, що ОСОБА_4 обізнана про те, що вона розшукується компетентними органами України за вчинення ним злочину проти держави, у зв`язку з чим, підозрювана переховується від органу досудового розслідування.

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 (ч. 1 ст. 297-1 КПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 3683, 3684, 369, 3692, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Частиною 2 статті 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

З урахуванням викладених обставин, в судовому засіданні, на підставі письмових матеріалів, доданих до клопотання, враховуючи, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та перебуває на тимчасово окупованій території України, де переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину щодо якого, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 297-1 - 297-4, 309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Здійснювати спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженню № 22022120000000241 від 30.08.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Копію ухвали суду надіслати прокурору, слідчому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_11

СудЛенінський районний суд м.Кіровограда
Дата ухвалення рішення20.04.2023
Оприлюднено25.04.2023
Номер документу110388523
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про здійснення спеціального досудового розслідування

Судовий реєстр по справі —405/4537/22

Ухвала від 21.02.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

Ухвала від 20.04.2023

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

Ухвала від 11.04.2023

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

Ухвала від 09.11.2022

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

Ухвала від 08.09.2022

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

Ухвала від 06.09.2022

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Кіровограда

Плохотніченко Л. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні