Постанова

від 17.04.2023 по справі 915/1348/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1348/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін:

Від позивача - Тараненко Ю.В.;

від відповідача не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023

по справі №915/1348/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сервіс ЛТД"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція "

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 3 267 285 грн. 21 коп.,

(суддя місцевого господарського суду: Давченко Т.М., Господарський суд Миколаївської області),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Індастріал Сервіс ЛТД (далі ТОВ «Індастріал Сервіс ЛТД») пред?явлено позов, з урахуванням заяви від 12.10.2021 про збільшення позовних вимог та заяв від 14.11.2022 та від 10.01.2023 про зменшення позовних вимог, про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція (далі ? ДП НАЕК Енергоатом) грошових коштів у загальній сумі 3267285 грн. 21 коп., із яких: 1) за договором підряду від 13.07.2020 № 01-2020: 175281 грн. 13 коп. ? пеня; 57832 грн. 50 коп. ? 3 % річних; 157753 грн. 01 коп. ? інфляційні втрати; 2) за договором підряду від 13.07.2020 № 02-2020: 2461040 грн. 86 коп. ? основний борг; 186272 грн. 86 коп. ? пеня; 61459 грн. 28 коп. ? 3 % річних; 167645 грн. 57 коп. ? інфляційні втрати.

В обгрунтування позову ТОВ «Індастріал Сервіс ЛТД» посилається на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за укладеними з позивачем договорами підряду від 13.07.2020 №№ 01-2020, 02-2020, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі та прострочення, на які позивачем здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також нараховано пеню в порядку п. 10.4 договорів. Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 по даній справі позов ТОВ Індастріал Сервіс ЛТД задоволено повністю, стягнуто з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь ТОВ Індастріал Сервіс ЛТД грошові кошти у загальній сумі 3267285 грн. 21 коп., із яких: 1) за договором підряду від 13.07.2020 № 01-2020: 175281 грн. 13 коп. ? пеня; 57832 грн. 50 коп. ? 3 % річних; 157753 грн. 01 коп. ? інфляційні втрати; 2) за договором підряду від 13.07.2020 № 02-2020: 2461040 грн. 86 коп. ? основний борг; 186272 грн. 86 коп. ? пеня; 61459 грн. 28 коп. ? 3 % річних; 167645 грн. 57 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 49009 грн. 28 коп., повернуто ТОВ Індастріал Сервіс ЛТД з Державного бюджету України судовий збір у сумі 42980 грн. 53 коп.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 по даній справі скасувати частково та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 61459,28 грн. залишити без задоволення.

Так, апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних в розмірі 61459,28 грн.

На переконання заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції не прийняв до уваги факт знаходження ДП «НАЕК «Енергоатом» у скрутному фінансовому становищі. Станом на сьогодні ринок електричної енергії України перебуває в кризовому стані, накопичена заборгованість поставила під загрозу стабільну безпечну роботу ДП «НАЕК «Енергоатом» та виконання ним своїх зобов`язань перед державою, працівниками, кредиторами, у т.ч. державними банками, та контрагентами.

Апелянт, з посиланням на ст.614 Цивільного кодексу України, вказує, що вина ДП НАЕК «Енергоатом», як підстава для відповідальності, відсутня.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №915/1348/21 за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023; витребувано з Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1348/21.

24.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1348/21.

10.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Індастріал Сервіс ЛТД» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів скарги, наполягає на її залишенні без задоволення, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 призначено розгляд апеляційної скарги на: 17.04.2023 року о 11-00 год.

В судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено договори:

1) Договір від 13.07.2020 № 1-123-13-20-06469 на виконання робіт за темою: Капітальний ремонт антикорозійного захисту механічного обладнання ТГАЕС (ККС 2*150 № 1) (далі договір-1), згідно умов якого ТОВ Індастріал Сервіс ЛТД (підрядник), в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за указаною вище темою, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29. Обсяги робіт за договором визначаються відомістю обсягів робіт (додаток № 4) (п. 1.1 договору-1);

2) Договір від 13.07.2020 № 1-123-13-20-06468 на виконання робіт за темою: Капітальний ремонт антикорозійного захисту механічного обладнання водозливної греблі (кран ККС 2*180+5т № 2) Олександрівської ГЕС (далі договір-2), згідно умов якого підрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за указаною вище темою, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29. Обсяги робіт за договором визначаються відомістю обсягів робіт (додаток № 4) (п. 1.1 договору-2).

У відповідності до умов обох указаних вище договорів, які є ідентичними за змістом, підрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи ВП Південноукраїнська АЕС (замовнику), за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виконання робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації, а замовник зобов?язується прийняти та сплатити виконані роботи (п. 1.2 договорів).

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені у залежності від реального фінансування видатків. Вартість договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1). Місцем виконання цього договору є смт. Олександрівка, Миколаївська обл., Україна (Олександрівська ГЕС) (п.п. 1.3-1.5 договорів).

Договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає:

-за Договором-1 ? 2504016 грн. 11 коп. з ПДВ;

-за Договором-2 ? 2661040 грн. 86 коп. з ПДВ;

джерело фінансування: власні кошти ДП НАЕК Енергоатом (п. 2.1 договорів).

Остаточна ціна договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат підрядника на придбання матеріальних ресурсів у порядку, визначеному умовами договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у договорі (п. 2.3 договорів).

Терміни виконання робіт визначені в Графіку виконання робіт (додаток № 3), який є невід?ємною частиною цього договору (п. 3.1 договорів).

Розрахунки за договором виконуються наступним чином: оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 робочих днів. Підрядник складає акти виконаних робіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП (п. 4.1 договору).

Податкова накладна, оформлена у відповідності до ст. 187 п. 201.1 ПКУ (повинна містити коди ДКПП та бути за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 №276) та зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, подається підрядником.

Підрядник надає замовнику податкову накладну, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 4.2 договорів).

У випадку ненадання підрядником замовнику у встановлений в договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН та в разі відсутності коду або допущення помилок у кодах УКТ ЗЕД та ДКПП замовник має право в односторонньому порядку зменшити вартість договору, передбачену п. 2.1 цього договору, на суму передбачену 1201.3 ПКУ у розмірі до 100% суми ПДВ. Сплата частини вартості товарів у розмірі суми ПДВ здійснюється замовником після отримання від підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН (п. 4.3 договорів).

Замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил на період до усунення цих порушень. При складанні відповідного акту має бути присутній представник підрядника (п. 4.4 договорів).

Підставою для затримки остаточних розрахунків є викладена в 15-денний термін претензія замовника за якістю робіт. Підрядник зобов?язаний протягом обумовлених при прийманні робіт термінів усунути ці зауваження, після чого замовник здійснює остаточний розрахунок (п. 4.5 Договорів).

Остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об?єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок за викопані роботи до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийнятті об?єкту в експлуатацію (п. 4.6 Договорів).

Приймання актів виконаних робіт вітчизняного виконавця здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 ? до 28 числа поточного місяця. Замовник зобов?язаний в термін 10-ти днів підписати акти виконаних робіт і повідомити про це підрядника або направити підряднику мотивовану відмову. Якщо в термін 10-ти днів підрядник письмово не повідомлений про мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті (п. 5.4 Договорів).

Замовник зобов?язується прийняти від підрядника будівельні роботи та провести розрахунки на умовах даного договору (п. 9.8 Договорів).

Сторонами погоджено, що договори набувають чинності з моменту підписання їх обома сторонами та скріплення печаткою та діють до 31.12.2020 (п. 16.6 Договорів).

До договорів сторонами укладено обумовлені в них додатки, зокрема, у додатках № 1 Протокол узгодження договірної ціни… та № 2 Договірна ціна сторонами погоджено договірну ціну:

-за Договором-1 ? 2504016 грн. 11 коп. з ПДВ;

-за Договором-2 ? 2661040 грн. 86 коп. з ПДВ;

у додатку № 3 до Договору Графік виконання робіт… сторонами погоджено термін виконання договірних робіт по обом договорам ? до 31.10.2020.

На виконання умов договору ТОВ Індастріал Сервіс ЛТД виконано обумовлені договорами роботи:

-за Договором-1 ? роботи на загальну суму 2504016 грн. 11 коп. з ПДВ, що підтверджується актом від 25.09.2020 № АК 1500/5-60а приймання-здавання з капітального ремонту обладнання (Кран козловий спеціальний ККС 2*150 № 1 ТГАЕС), згідно якого обумовлене в договорі-1 обладнання введене в роботу та вважається прийнятим замовником з 25.09.2020 15:00;

-за Договором-2 ? роботи на загальну суму 2661040 грн. 86 коп. з ПДВ, що підтверджується актом від 24.09.2020 № АК/ТО 1501.189 приймання-здавання з капітального ремонту обладнання (Кран козловий спеціальний ККС 2*180+5м № 2 ОГЕС), згідно якого обумовлене в договорі-2 обладнання введене в роботу та вважається прийнятим замовником з 24.09.2020 о 16:35 (а.с. 51-53, 102-104).

У подальшому 31.10.2020 сторонами складені та підписані передбачені договорами акти:

-за Договором-1 ? акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2020 № 1 (форма КБ-2В) за жовтень 2020 року на суму 2504016 грн. 11 коп. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.10.2020 форми КБ-3 за жовтень 2020 року на суму 2504016 грн. 11 коп.;

-за Договором-2 ? акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2020 № 1 (форма КБ-2В) за жовтень 2020 року на суму 2661040 грн. 86 коп. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.10.2020 форми КБ-3 за жовтень 2020 року на суму 2661040 грн. 86 коп. (а.с. 54-63, 69, 105-111, 116).

На виконання умов договорів позивачем також відображені відповідні зобов?язання у податковій звітності, поданій до ЄРПН, що підтверджується поданими позивачем копіями податкових накладних від 31.10.2020 № 5 на суму 2504016 грн. 11 коп. (по договору-1); від 31.10.2020 № 6 на суму 2661040 грн. 86 коп. (по договору-2), а також копіями квитанцій від 11.11.2020 та 12.11.2020 відповідно, про реєстрацію зазначених податкових накладних у ЄРПН (а.с. 117-120).

Позивач зазначає, що, з урахуванням умов п. 4.1 Договорів, розрахунки за виконані роботи мали бути проведеними відповідачем протягом 45 робочих днів після підписання сторонами довідки за формою КБ-3 та актів за формою КБ-2В, тобто до 05.01.2021 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після відкриття провадження в даній справі погашено заборгованість за Договором-1 у сумі 2504016 грн. 11 коп., згідно виписок по рахунку позивача за 21.09.2022 (сплачено суму 700000 грн.), від 11.10.2022 (сплачено суму 496000 грн.), від 21.11.2022 (сплачено суму 500000 грн.), від 20.12.2022 (сплачено суму 500000 грн.), від 27.12.2022 (сплачено суму 308016 грн. 11 коп.), а також частково погашено заборгованість за Договором-2 у сумі 200000 грн. (згідно виписки від 27.12.2022).

За твердженнями позивача, решту виконаних ним робіт за Договором-2 загальною вартістю 2461040 грн. 86 коп. (2661040 грн. 86 коп. 200000 грн.) підрядником не оплачено.

Викладеними обставинами зумовлене звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Звертаючись з апеляційної скаргою, відповідач не погоджується з рішенням місцевого господарського суду лише в частині стягнення 3% річних в розмірі 61459,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснює перегляд справи в межах та доводів апеляційної скарги, а саме в частині стягнення 3% річних в розмірі 61459,28 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1.ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Окремим видом договору підряду є договір будівельного підряду.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а ч.ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже вище було зазначено, місцевий господарський суд на підставі наявних доказів, встановив факт виконання робіт позивачем, визначених умовами договору, а також факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою робіт відповідачем, позивачем нараховано, зокрема, 3% річних у розмірі 61459,28 грн.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних відповідач наполягає на відсутність його вини в простроченні оплати за виконані роботи, у зв`язку зі значним зростанням простроченої заборгованості перед ДП НАЕК «Енергоатом» та суттєвим зменшенням обсягу відпущеної електроенергії, виникла фінансова криза неплатежів.

Відповідач у своїх аргументах не заперечує факт порушенням ним своїх зобов`язань перед позивачем у спірних правовідносинах за укладеним з позивачем договором.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України компенсаційні нарахування, зокрема стягнення 3% річних, є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, тобто вони не є мірою відповідальності (штрафними санкціями, передбаченими статті 230 ГК України), а тому на них не поширюються положення часини 1 статті 233 ГК України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Ставка процентів річних (3%) передбачена законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України) та не є завищеною, а стягнення відповідної суми є способом захисту майнового права та інтересу позивача.

В свою чергу, відсутність коштів у боржника, а також недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, та запровадження на території України воєнного стану, не є підставами для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з урахуванням 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи чинного законодавства України, правомірним є задоволення позову судом першої інстанції про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 61459,28 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 по справі №915/1348/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 по справі №915/1348/21 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 по справі №915/1348/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2023 в оскаржуваній часині по справі №915/1348/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2023 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош