Постанова

від 21.04.2023 по справі 902/908/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Справа № 902/908/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

представники сторін в судове засідання 19.04.2023 не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 12.01.2023 суддею Шамшуріною М.В., повне рішення складено 23.01.2023, у справі № 902/908/22

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В"

про стягнення 301 692,12 гривень

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" про стягнення 331 692,12 грн заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 10223/21/ВН від 12.04.2021, у тому числі 183 326,08 грн основного боргу, 77 843,34 грн пені, 9 400,92 грн 3% річних та 61 121,78 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" про стягнення 301 692,12 гривень ухвалено:

Провадження у справі № 902/908/22 в частині стягнення 15 000,00 гривень основного боргу закрити.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" 267 442,28 грн заборгованості, у тому числі 138 326,08 грн основного боргу, 58 732,80 грн пені, 9 400,92 грн 3% річних, 60 982,48 грн інфляційних втрат та 4 523,12 грн витрат на сплату судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19 110,54 грн пені та 139,30 грн інфляційних втрат відмовити.

Відповідач ТОВ "Індустрія Холдінг-В", частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 скасувати в частині стягнення 58 732,80 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Індустрія Холдінг-В" на користь ТОВ "Вартіс" пеню в розмірі 1 000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- починаючи з 24.02.2022 по 30.06.2022 відповідач фактично не здійснював господарської діяльності та внаслідок війни був позбавлений можливості отримувати прибуток, та обслуговувати (сплачувати) заборгованість за поставлений товар;

- наказом директора ТОВ "Індустрія Холдінг-В" від 30.06.2022 господарська діяльність відповідача була відновлена;

- починаючи з 01.07.2022 по дату прийняття рішення відповідачем сплачено на виконання умов договору 110 000,00 грн;

- відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, крім того у відповідача наявна значна дебіторська заборгованість, також відповідач сплачує кредит взятий на підтримку поточної виробничої та загальногосподарської діяльності;

- позивач просить стягнути з відповідача 9 400,92 грн 3% річних та 61 121,78 грн інфляційних втрат, що фактично компенсує втрату знецінень недоотриманих грошових коштів за період прострочення заборгованості;

- позивач не обґрунтував отримання ним збитків, але просить стягнути з відповідача крім основної суми заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, а також пеню, що складає майже половину від заборгованої суми, а саме стягнення такої надмірної пені негативно вплине на майновий стан відповідача та може призвести до повного припинення його діяльності;

- суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, даних обставин та стягнув з відповідача пеню, зменшивши її тільки на частину пропорційно сумі сплаченої заборгованості, крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, непереборної сили, а саме тому факту, що 24.02.2022 Росія розпочала повномасштабну війну в Україні внаслідок чого 02.03.2022 наказом по ТОВ "Індустрія Холдінг-В" призупинено поточну виробничу діяльність підприємства;

- 28.02.2022 Торгово-промислова палата України опублікувала лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, з якого вбачається, що "Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні";

- відповідно до п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) що виникли після укладання цього договору в результаті подій надзвичайного характеру.

Таким чином відповідач вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 в частині стягнення пені є не обгрунтованим, безпідставним, та таким, що не відповідає реальним обставинам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.04.2023 о 10:00 год /т. 2 а.с. 76-77/.

03.04.2023 (вх.№ 2683/23) на адресу суду від ТОВ "Вартіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 залишити без змін /т. 2 а.с. 80-84/.

Позивач та відповідач явку повноважних представників в судове засідання 19.04.2023 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 22.03.2023 явка представників сторін в судове засідання 19.04.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 10223/21/ВН (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторони погодили, що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, погодили передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається у рахунках - фактурах постачальника (надалі - рахунки-фактури), які мають силу специфікації, або в інших додатках до цього договору та визначаються у видаткових накладних.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних. Діюча ціна на момент відвантаження товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.

Пунктом 3.5 Договору сторони передбачили, що оплата товару проводиться на умовах передплати товару, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

За умовами пункту 3.6 Договору в платіжному дорученні на оплату товару в призначенні платежу покупець повинен зазначати як підставу плати цей договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили, що у випадку зазначення покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як то рахунок-фактуру, видаткову накладну - постачальник зараховує кошти за цим договором (в тому числі в рахунок оплати несплаченої поставки на дату надходження коштів).

Згідно з п. 4.1.1 Договору при передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару: рахунок-фактура, видаткова накладна або акт прийому-передачі, сертифікат якості за вимогою покупця (копія).

Сторони, підписуючи цей договір, погодили, що факт отримання покупцем товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у покупця відповідного рахунку - фактури, і не потребує подальшого доведення передачі постачальником покупцю факту передачі цих документів.

Відповідно до пункту 6.1 Договору у випадку порушення його умов сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та відповідним чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За умовами пункту 6.3 Договору у разі порушення строків оплати за товар, указаних в пункті 3.7 цього договору та строків приймання товару, указаних в пункті 4.2 цього Договору, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.5 Договору сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції з прострочення виконання зобов`язання за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік (п. 9.1 Договору) /т. 1 а.с. 28-31/.

03 травня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 10223/21/ВН від 12.04.2021, якою (п. 1 додаткової угоди) сторони погодили внести зміни до п. 3.5 розділу 3 "Ціна товару і порядок розрахунків" та п. 6.3 Розділу 6 "Відповідальність сторін", виклавши п. 3.5 та п. 6.3 в наступній редакції:

1.1 "п. 3.5 Оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

3.5.1 Передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальник, вказаний у цьому договорі або у Рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати Рахунку-фактури;

3.5.2 При відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Такий самий порядок, визначений в п. 3.5 договору оплати транспортних послуг".

1.2 "6.3 У разі порушення строків оплати за товар, указаних в п.п. 3.5.2 та 3.7 договору, та строків приймання товару, указаних в пункті 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня".

Відповідно до пунктів 2-4 додаткової угоди від 03.05.2021, ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін та діє протягом усього строку дії договору. У всьому іншому діють положення, що передбачені Договором № 10223/21/ВН від 12.04.2021. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору № 10223/21/ВН від 12.04.2021 /т. 1 а.с. 32/.

Договір та додаткова угода до договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін, факт укладення договору сторонами не заперечується.

На виконання умов укладеного договору за період з 28.05.2021 по 17.01.2022 відповідно до рахунків-фактур № 39199 від 28.05.2021, № 50781 від 01.07.2021, № 53480 від 09.07.2021, № 57195 від 20.07.2021, № 60989 від 27.07.2021, № 66291 від 11.08.2021, № 71028 від 26.08.2021, № 73646 від 01.09.2021, № 76199 від 08.09.2021, № 77392 від 13.09.2021, № 80157 від 20.09.2021, № 85294 від 01.10.2021, № 86270 від 04.10.2021, № 88456 від 11.10.2021, № 91662 від 22.10.2021, № 1012 від 17.01.2022 та видаткових накладних № 17871 від 31.05.2021, № 22885 від 01.07.2021, № 24358 від 09.07.2021, № 26025 від 20.07.2021, № 28531 від 02.08.2021, № 30174 від 11.08.2021, № 32239 від 26.08.2021, № 33299 від 01.09.2021, № 34561 від 08.09.2021, № 35404 від 13.09.2021, № 36655 від 20.09.2021, № 38800 від 01.10.2021, № 39272 від 04.10.2021, № 40637 від 11.10.2021, 42182 від 22.10.2021, № 1722 від 17.01.2021 позивач відвантажив відповідачу товар на загальну 1 919 858,08 грн /т. 1 а.с. 33-64/.

Вказані видаткові накладні спільно підписані представниками ТОВ "Вартіс" та ТОВ "Індустрія Холдінг-В" без заперечень та зауважень та скріплені їх печатками.

Як зазначено позивачем, станом на 28.05.2022 з боку відповідача позивачем було зараховано в рахунок передплати за рахунком-фактурою № 39199 від 28.05.2021 та видатковою накладною № 17871 від 31.05.2021 залишок за попередніми оплатами відповідача у розмірі 532,00 грн.

Відповідачем за період з 28.05.2021 по 19.08.2022 здійснено оплату за поставлений товар на суму 1 736 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку за вказаний період /т. 1 а.с. 65-156/.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар за договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 331 692,12 гривень заборгованості, у тому числі 183 326,08 грн основного боргу, 77 843,34 грн пені, 9 400,00 грн 3% річних та 61 121,78 грн інфляційних втрат.

Після звернення позивача з позовом відповідач здійснив часткове погашення суми основного боргу перед позивачем 18.10.2022 на суму 20 000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 1057 від 18.10.2022 та 14.11.2022 на суму 10 000,00 грн, що підтверджується копією виписки банку по рахунку позивача за 14.11.2022 /т. 1 а.с. 202, 255/.

06.12.2022 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги на суму 30 000,00 грн основного боргу та просив суд стягнути з відповідача 301 692,12 грн заборгованості, у тому числі 153 326,08 грн основного боргу, 77 843,34 грн пені, 9 400,92 грн 3% річних та 61 121,78 грн інфляційних втрат, яку прийнято судом.

30.12.2022 відповідач здійснив часткове погашення суми основного боргу перед позивачем у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується копією виписки банку по рахунку позивача за 30.12.2022 /т. 2 а.с. 13/.

Доказів сплати решти 138 326,08 грн основного боргу, 77 843,34 грн пені, 9 400,92 грн 3% річних та 61 121,78 грн інфляційних втрат, що нараховані у зв`язку із несвоєчасною оплатою поставленого позивачем товару за договором № 10223/21/ВН від 12.04.2021, матеріали справи не містять.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення від 12.09.2023 у справі № 902/908/22, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 138 326,08 грн, 9 400,92 грн 3% річних, 60 982,48 грн інфляційних втрат, 77 843,34 грн пені є обгрунтованими.

Разом з тим, розглянувши заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву, клопотання про зменшення розміру пені, враховуючи ступінь виконання зобов`язань за укладеним договором та те, що відповідачем сплачено основний борг за договором у розмірі 45 000,00 грн після подання позову до суду, що становить 24,55% від заявленої до стягнення суми, з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає задоволенню частково, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у пропорційному відношенні до погашеної суми основного боргу слід зменшити на 24,55%, що є співмірним у контексті балансу інтересів обох сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін спору.

Враховуючи, що судом першої інстанції визнано обгрунтованим нарахування пені в сумі 77 843,34 грн, з урахуванням зменшення розміру пені на 24,55%, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 58 732,80 грн, у стягненні решти пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 лише в частині стягнення пені, а саме у правомірності її нарахування та зменшення її розміру від заявленої позивачем суми на 24,55%.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 610, 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Так у пункті 6.3 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати за товар, указаних в п.п. 3.5.2 та 3.7 договору, та строків приймання товару, указаних в пункті 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання має місце, тому позовні вимоги в частині стягнення 77 843,34 грн пені за період просрочення з 04.06.2021 по 16.09.2022 є обгрунтованими

Відповідно до статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор), що виникли після укладання цього договору в результаті подій надзвичайного характеру, які постачальник або покупець не могли ні передбачати, ні запобігти їх виникненню розумними заходами.

Згідно з п. 7.2 Договору виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови сторін від розрахунків за товар, поставлений до моменту їх виникнення.

Відповідач на підтвердження форс-мажорних обставин надав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у якому визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заборгованість за договором у відповідача виникла до моменту виникнення форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, зокрема поставка товару була здійснена позивачем за період з 28.05.2021 по 17.01.2022, строк оплати за останньою видатковою накладною від 17.01.2022, відповідно до умов договору настав 21.01.2022.

Саме лише посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання ним зобов`язання за договором, що виникло до настання таких обставин. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, а також доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, не подано належних доказів, що внаслідок введення воєнного стану на території України відповідач не міг у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід і введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання зобов`язань щодо здійснення оплати за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість доводів відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини.

Водночас тимчасове зупинення робіт з 02.03.2022 по 30.06.2022, відсутність коштів на рахунку станом на 19.10.2022 та наявність дебіторської та позичкової заборгованості не є прямим і незворотнім наслідком неможливості здійснення господарської діяльності та виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Крім того у відзиві на позов відповідач, на підставі статей 551 ЦК України, 233 ГК України, просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем пені до 1 000,00 грн, посилаючись на форс-мажорні обставини, не здійснення господарської діяльності з 24.02.2022 по 30.06.2022, не доведення позивачем завданих несплатою заборгованості збитків, скрутне фінансове становище .

Відповідно до ч. 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Відповідач, укладаючи Договір із позивачем, мав усвідомлювати, що за отриманням товару в нього виникає обов`язок здійснити його оплату у встановлений Договором строк. Крім того за всіма видатковими накладними строк по оплаті товару настав задовго до обставин, що стали причиною неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності та виконання зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності клопотання відповідача про зменшення розміру пені задовільняється частково, а розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, визначається у пропорційному відношенні до погашеної суми основного боргу, тобто зменшується на 24,55%. Відповідно з відповідача на користь позивача стягується 58 732,80 грн пені та у стягненні решти пені у зв`язку із зменшенням її розміру за рішенням суду слід відмовити.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування в оскаржуваній частині.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Відповідно до част. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання 19.04.2023 позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили, тому датою ухвалення постанови у цій справі № 902/908/22 є дата складення повного тексту постанови.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Холдінг-В" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.01.2023 у справі № 902/908/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 902/908/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "21" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Юрчук М.І.