Постанова

від 12.04.2023 по справі 913/151/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Харків Справа № 913/151/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис (вх.№136 П/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі №913/151/22 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Лісовицьким Є.А., повний текст рішення складено 02.12.2022)

за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня, м. Сєвєродонецьк, Луганської області,

2) Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, м. Сєвєродонецьк, Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис, м. Київ,

про визнання недійсним частини договору та стягнення 392 523,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2022 року заступник керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис, в якій просить суд:

1. Визнати недійсним пункт 3.1 договору № 131 від 22.06.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис, в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість в розмірі 392 523,36 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис на користь Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня 392 523,36 грн, сплачених за договором № 131 від 22.06.2021.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 3.1 договору про закупівлю №131 від 22.06.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис, в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість в розмірі 392 523,36 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 46/48, ідентифікаційний код 38040427) на користь Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня (93401, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Сметаніна, будинок 5, ідентифікаційний код 01983789) 392 523,36 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 46/48, ідентифікаційний код 38040427) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 27, ідентифікаційний код 02909921) витрати по сплаті судового збору в сумі 8368,85 грн.

Рішення суду в частині визнання недійсним п.3.1. договору обґрунтовано тим, що станом на час укладення договору про закупівлю №131 від 22.06.2021 поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість. Як встановлено судом, пунктом 3.1. договору у загальну вартість товару 6000000,00 грн включено податок на додану вартість у сумі 392 523,36 грн, що суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 392 523,36 грн, рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач отримав від Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня суму ПДВ при тому, що відповідний товар був звільнений від оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що неповернення відповідачем позивачеві-1 суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача-1 на суму 392 523,36 грн поза підставою, передбаченою законом. Тому, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 392 523,36 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем-1 як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений на підставі прямої вказівки закону, визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що документи, наявні в матеріалах справи, підтверджують той факт, що УЗД апарат придбавався не для цілей боротьби з COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, оскільки трансвагінальні датчики та автоматичне вимірювання комплексу інтима-медіа ІМТ, ніяк не сприяє лікуванню та діагностиці короновірусній інфекції, оскільки використовується в гінекології.

Зазначає, що досліджуючи надану позивачем декларацію про відповідність від 06.05.2021 №02/06/05/2021, як доказ, судом взагалі не досліджувалось питання, яке відношення цей документ має до даного предмету спору, якими належними та допустимими доказами підтверджується той факт, що вказана декларація та сертифікат є тими документами, які відповідають вимогам постанови №224, оскільки ці документи не містять відмітки про відповідність вказаного товару одному з технічних регламентів, визначених зазначеною постановою. Наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується, що відносно спірного товару подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 або подано повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

03.03.2023 до суду від Луганської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2467), в якому прокурор проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що подана ТОВ ІПС-Україна декларація про відповідність від 06.05.2021 №02/06/05/2021, яка міститься в матеріалах справи, відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 03.03.2023.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.04.2021 Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня розмістило на вебпорталі Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-04-27-006961-a на закупівлю ультразвукової діагностичної системи (ДК 021:2015: 33124120-2, НК 024:2019: 40761 загальноприйнята ультразвукова система візуалізації). Очікувана вартість предмета закупівлі: 6 009 562,00 грн; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-04-27-006961-a від 22.06.2021 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-006961-a/print/report/pdf) у відкритих торгах взяли участь Товариство з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис з ціновою пропозицією 6 000 000,00 грн з ПДВ та Товариство з обмеженою відповідальністю Мед Сервіс+ з ціновою пропозицією 6 009 562,00 грн з ПДВ.

22.06.2021 за результатами проведення процедури відкритих торгів між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня (замовник) та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис (учасник) укладено договір про закупівлю № 131, згідно з яким учасник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений в п.1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. договору учасник поставляє замовникові ДК 021:2015: 33120000-7 системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (ультразвукова діагностична система (ДК 021:2015: 33124120-2, HK024:2019: 40761 загальноприйнята ультразвукова система візуалізації).

За умовами п.3.1. договору ціна цього договору (загальна вартість товару, що поставляється за цим договором) становить 6 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 392 523,36 грн, та складається з вартості всього товару, що поставляється за цим договором та зазначений в специфікації.

До ціни договору включені усі витрати, пов`язані з введенням в експлуатацію товару (установка, монтаж, налагодження, інструктаж/консультація персоналу замовника щодо правил використання товару та інші витрати пов`язані з поставкою товару).

Згідно з п.4.2. договору розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника після отримання замовником поставленого товару, на підставі видаткової накладної протягом 14 календарних днів.

Пунктом 5.1. договору визначено, що строк поставки товару: до 31 грудня 2021 р. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Місце поставки (передачі) товару: 93400, Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 4. Постачальник передає (постачає) митно очищений товар на умовах DDP (Інкотермс-2010) на склад замовника (п. 5.2. договору).

За умовами п.5.3 договору перевірка товару по кількості та якості здійснюється матеріально-відповідальними особами замовника та підтверджується підписом на всіх екземплярах видаткових накладних у день одержання товару.

Відповідно до п.5.4 договору під час поставки учасник повинен надати замовнику наступні документи, оформлені належним чином: видаткова накладна, інструкція з експлуатації виробника, сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію або інший документ відповідно до норм чинного законодавства України.

Умовами п.7.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною. Перевірка правильності комплектації замовлення учасником здійснюється матеріально-відповідальним лицем замовника згідно довіреності в день отримання замовлення.

За умовами п.12.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п.14.1.1 договору невід`ємною частиною договору є специфікація.

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору №131 від 22.06.2021) учасник зобов`язався поставити замовникові товар ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE у кількості 1 шт. вартістю 6 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 392 523,36 грн.

Договір про закупівлю № 131 від 22.06.2021 скріплений печатками та підписами уповноважених сторін.

17.12.2021 Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня здійснено оплату зазначеного обладнання на суму 6 000 000,00 грн (у тому числі ПДВ 392 523,36 грн).

Як зазначає прокурор, договір укладено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки закупівля поставленого відповідачем товару, який віднесено до Переліку № 224, не підлягала оподаткуванню, як передбачено пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Всупереч зазначеній нормі до ціни договору було включено ПДВ у розмірі 392 523,36 грн, що зумовлює, за твердженням прокурора, існування підстав для визнання такого договору недійсним у частині включення ПДВ до загальної ціни договору, та як наслідок, для повернення покупцю на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих відповідачем коштів у розмірі ПДВ.

Луганська обласна прокуратура в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру звернулась до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня з листом №15/2-439вих-21 від 31.12.2021, в якому просила, зокрема, надати інформацію про вжиті лікарнею заходи щодо визнання у судовому порядку недійсним частини договору та стягнення грошових коштів у сумі 392 523,36 грн у вигляді сплаченого податку на додану вартість за договором №131 від 22.06.2021, укладеним з ТОВ Промед Технолоджис. Повідомила, що у разі невжиття Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня відповідних заходів реагування, прокурор має намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня із позовною заявою про визнання недійсним договору в частині, зобов`язання ТОВ Промед Технолоджис повернути грошові кошти на суму 392 523,36 грн у вигляді сплаченого податку на додану вартість за договором №131 від 22.06.2021.

У відповідь Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня листом від 11.01.2022 за №01-4/14 повідомило, зокрема, що лікарня -провідний лікувально-профілактичний заклад, який забезпечує високоспеціалізовану планово-консультативну та екстрену медичну допомогу населенню, але КНП ЛОКД не внесено до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Маючи на меті покращення надання медичної допомоги, проведення планових лікувально-профілактичних та діагностичних заходів, з урахуванням потреби поліпшення матеріально-технічної бази лікарні, було прийнято рішення про оголошення торгів щодо придбання ультразвукової діагностичної системи для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КНП ЛОР Обласна клінічна лікарня у кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. Зазначило, що у даному випадку пільга на ПДВ згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №224 відсутня.

Луганська обласна прокуратура в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру звернулась до Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації з листом №15/2-440вих-21 від 31.12.2021, в якому просила, зокрема, надати інформацію про вжиті Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Департаментом охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації заходи щодо визнання у судовому порядку недійсним частини договору та стягнення грошових коштів у сумі 392 523,36 грн у вигляді сплаченого податку на додану вартість за договором №131 від 22.06.2021, укладеним з ТОВ Промед Технолоджис. Повідомила, що у разі невжиття Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Департаментом охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації відповідних заходів реагування, прокурор має намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня із позовною заявою про визнання недійсним договору в частині, зобов`язання ТОВ Промед Технолоджис повернути грошові кошти на суму 392 523,36 грн у вигляді сплаченого податку на додану вартість за договором №131 від 22.06.2021.

У відповідь Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації листом від 12.01.2022 №1/04/00123 повідомив, зокрема, що ультразвукова система була придбана для ведення досліджень в обласній поліклініці КНП ЛОР Обласна клінічна лікарня в кабінет УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. КНП ЛОР Обласна клінічна лікарня не включена до переліку закладів, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Кошти обласного бюджету були спрямовані не для виконання заходів на запобігання і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вказав, що у даному випадку пільга на ПДВ згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 відсутня.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 85). Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у пунктах 82- 84 зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №925/846/21.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як свідчать матеріали справи, позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня, 2) Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, з посиланням на їх бездіяльність стосовно захисту інтересів держави у бюджетній сфері, що полягає у порушенні вимог закону під час укладення спірного договору в частині включення податку на додану вартість до ціни договору та призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Тобто, одним із позивачів у позові у цій справі прокурор визначив Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня. При цьому прокурор у позові посилався, зокрема, на те, що відповідно до статуту вказаного підприємства (п.1.2 Статуту), підприємство є закладом охорони здоров`я; підприємство має право захищати свої законні права та інтереси в судах (п.20 п.п.5.1 Статуту), тобто наділено відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах щодо оскарження в судовому порядку укладеного ним правочину.

Проте вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції помилково не врахував, що Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня, яке визначено прокурором у позові одним із позивачів у цій справі, з огляду на викладене, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а отже, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі лікарні є неправомірним.

Таким чином, у зв`язку із тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі у наведеній частині, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального некомерційного підприємства, вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня, фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального некомерційного підприємства, натомість прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справ за такими вимогами. Звідси рішення суду у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі лікарні (перший позивач), слід скасувати, а позов прокурора в цій частині залишити без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалити нове рішення, яким позов заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня залишити без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України

Згідно з п.1 Положення про Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації- керівником обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2016 №785 (надалі Положення) Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації (надалі Департамент) є структурним підрозділом Луганської обласної державної адміністрації, який утворюється головою обласної державної адміністрації керівником обласної військово-цивільної адміністрації, входить до її складу і забезпечує виконання покладених на нього завдань щодо реалізації державної політики у галузі охорони здоров`я на території області.

Департамент підпорядкований голові, підзвітний та підконтрольний Міністерству охорони здоров`я України (п.2 Положення).

Підпунктами 1, 4 п.4 Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є: управління закладами охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, організація їх кадрового, матеріально-технічного і методичного забезпечення; здійснення заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію інфекційних захворювань, епідемій.

За змістом підпункту 2 п.5 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти розпоряджень голови, у визначених законодавством випадках проекти нормативно-правових актів з питань реалізації повноважень у галузі охорони здоров`я.

Відповідно до підпункту 24 п.5 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює фінансування закладів охорони здоров`я області, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.

Отже, Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації -обласної військово-цивільної адміністрації є органом державної влади який виконує владні управлінські функції та уповноважений здійснювати контроль за ефективним використанням, зокрема Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня фінансових ресурсів, в зв`язку з чим прокурором обґрунтовано визначено позивача у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 3.1 договору № 131 від 22.06.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис, в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість в розмірі 392 523,36 грн.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи № 910/22319/16).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ -непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Законом України від 30.03.2020 №540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Суд виходить з того, що приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність договору і без включення до нього умови щодо ПДВ.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

В розділі Переліку № 224 Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вказано код згідно з УКТЗЕД 9018 12 00 00 апарат УЗД з набором датчиків.

Згідно з приміткою 1 Переліку № 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Відповідно до примітки 3 Переліку № 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закон України Про технічні регламенти та оцінку відповідності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а у випадках, визначених частиною другою статті 11 цього Закону, - перебуває в експлуатації в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Технічними регламентами та процедурами оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, можуть бути встановлені особливості регулювання відносин, на які поширюється дія цього Закону.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності;

- підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання заданих вимог було доведене;

- технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Статтею 3 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності визначено, що законодавство про технічні регламенти та оцінку відповідності складається з цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

За приписами ч. 3 ст. 11 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або інших технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або іншим технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог цього технічного регламенту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 було затверджено Технічний регламент щодо медичних виробів (далі Технічний регламент).

Дія цього Технічного регламенту поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них (далі медичні вироби). Для цілей цього Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби (п. 1 Технічного регламенту).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності призначені органи повинні проводити оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними у відповідних технічних регламентах.

Згідно з п. 41 Технічного регламенту орган з оцінки відповідності інформує Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та інші відповідні органи з оцінки відповідності про тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та на їх запит - про видані сертифікати відповідності і про відмову в їх видачі, а також надає іншу інформацію.

ТОВ Промед Технолоджис, заперечуючи проти позову, зазначає, що ним не подавалася декларація про відповідність та не було нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення. Також зазначає, що на стадії переговорів щодо укладення договору № 131 від 22.06.2021 між сторонами було обумовлено, що вказаний УЗД апарат буде використовуватися замовником в гінекологічному відділенні, що ніяк не пов`язано з виявленням COVID-19.

Зі змісту листа Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня від 11.01.2-22 за №01-4/14 вбачається, що лікарня не внесена до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19; ультразвукова діагностична система була придбана у кабінет УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку.

Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації у листі від 12.01.2022 за №1/04/00123 зазначив ті ж самі підстави придбання лікарнею ультразвукової діагностичної системи- для потреб у гінекології.

Як свідчать матеріали справи, Луганська обласна прокуратура зверталась до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі -Держлікслужба) з запитом щодо надання копії декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо ультразвукової діагностичної системи HITACHI ARIETTA 750 VE, придбаної Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня у Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис за договором № 131 від 22.06.2021.

У відповідь, Держлікслужба листом № 1165-001.3/005.0/17-22 від 10.02.2022 повідомила прокуратуру, що до неї надійшла інформація від органу з оцінки відповідності ДУО Політехмед (лист від 11.10.2017 № 01-19/238) стосовно виданого сертифіката відповідності від 29.09.2017 № UA.101.MD.3.0214-2017 та внесених до нього змін на UA.101.MD.3.0214/1-20.02 від 29.09.2017, дата внесення змін 20.10.2020, виданого уповноваженому представнику в Україні ТОВ ІПС-Україна на медичні вироби ІІа класу безпеки Системи ультразвукові діагностичні з допоміжними засобами та комплектуючими виробами. Датчики, програмне забезпечення та приладдя до систем ультразвукових діагностичних виробництва Hitachi Ltd, Японія. Держлікслужба також повідомила, що листом від 08.02.2022 № 1055-001.2/005.0/17-22 звернулась до ТОВ ІПС-Україна з проханням надати копію декларації про відповідність на медичні вироби HITACHI ARIETTA 750 VE, виробництва Hitachi, Ltd., Японія. ТОВ ІПС-Україна листом від 09.02.2022 № 09022022 надало копію декларації про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021.

Зі змісту наданої ТОВ ІПС-Україна декларації про відповідність № 02/06/05/2021 від 06.05.2021 вбачається, що термін дії з 06.05.2021 до 28.09.2022, Diagnostic Ultrasound System ARIETTA 750 VE (система ультразвукова діагностична ARIETTA 750 VE), виробництва: Hitachi Ltd, 2-16-1, Higashi-Ueno, Taito-ku, Tokyo, 110-0015, Japan (Японія), Код УКТЗЕД: 9018 12 00 00, відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, EN 60601-1:2006/АС:2010, EN 60601-1-2:2007/ АС:2010, EN 60601-2-37:2008, EN 62366:2008, EN 62304:2006/АС:2008, EN 60601-1-6:2010, EN 1041:2008, EN ISO 14971:2012, EN 980:2008, EN ISO 10993-1:2009/ AC:2010, EN ISO 10993-5:2009, EN ISO 17664:2004. Сертифікат відповідності № UA.101.MD.3.0214/1-20.02. Дата реєстрації 29.09.2017, термін дії до 28.09.2022, виданий ООВ ДУО Політехмед на підставі оцінки та схвалення функціонування комплексної системи управління якістю згідно з додатком 3 до Технічного регламенту щодо медичних виробів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що ультразвукова діагностична система HITACHI ARIETTA 750 VE (Код згідно УКТЗЕД 9018 12 00 00), яка придбана позивачем-1 у відповідача, входить до переліку товарів необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, а відтак станом на час укладення договору про закупівлю №131 від 22.06.2021, поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитися з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на те, що інформація, яка зазначена у декларації про відповідність № 02/06/05/2021 про те, що продукція Diagnostic Ultrasound System ARIETTA 750VE відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, лише встановлює той факт, що даний УЗД відповідає заявленій моделі, якості та технічним параметрам, визначеним регламентом, а не те, що даний УЗД апарат підпадає під пільги на ПДВ, згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 224.

Крім того, з додатку №3 до договору №131 від 22.02.2021 Медико-технічні вимоги до товару вбачається, що до ультразвукової діагностичної системи було замовлено датчики, які використовуються у гінекології.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем декларації про відповідність, та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Отже, встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою № 224 умов для віднесення поставленого за договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання п.3.1 договору №131 від 22.06.2021 недійсним (подібний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20).

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає, зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом верховенства права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «L. та V. проти Австрії», «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Худякова проти Російської федерації», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства», «Устименко проти України», «Мінак та інші проти України» тощо. Правова визначеність, є комплексним поняттям. Елементи, через які розкривається зміст принципу правової визначеності, мають забезпечити правовий режим стабільності та безпеки функціонування держави і суспільства, які потребують захищеності правового статусу, правових відносин і наслідків правозастосування. Так, складовими принципу правової визначеності є: непорушність гарантованих прав та свобод людини; якість законодавства, високий рівень законодавчої техніки, однозначність, точність формулювань правових норм; передбачуваність законодавчих змін; єдність та стабільність судової практики; стабільність судових рішень, які набули законної сили.

Згідно з практикою ЄСПЛ, національне законодавство має бути передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати достеменну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку визначальною умовою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України згідно Закону України від 30.03.2020 №540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, є те, що визначені товари є необхідними для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), метою прийняття даної норми є - запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік визначений Постановою № 224 Кабінетом Міністрів України лише доповнює та конкретизує дану норму Закону, та являється підзаконним актом по відношенню до неї.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечуються сторонами договору, ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE було придбано для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КНП ЛОР Обласна клінічна лікарня у кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку

За таких обставин висновки суду першої інстанції, щодо того, що оскільки ультразвукова діагностична система HITACHI ARIETTA 750 VE знаходиться у переліку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 224 (Код згідно УКТЗЕД 9018 12 00 00), а відтак станом на час укладення договору про закупівлю №131 від 22.06.2021, поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість, є такими, що зроблені без врахування змісту норми Закону на виконання якої вона була прийнята.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що в тендерній документації була передбачена поставка товару з урахуванням ПДВ у розмірі 392 523,36 грн. Договором №131 від 22.06.2021 також було передбачено включення до ціни товару розміру ПДВ (392 523,36 грн). Загальний розмір нарахованого податку відповідає сумі, погодженій сторонами у специфікації № 1 до договору. Заперечень позивачів щодо включення до ціни товару ПДВ матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи міститься податкова накладна №2 від 15.12.2021, виписана відповідачем, відповідно до якої ПДВ у розмірі 392 523,36 грн включено до вартості товару, та, відповідно останнім перераховано зазначену суму до Державного бюджету України.

Задоволення позову щодо стягнення з відповідача 392 523,36 грн розміру ПДВ фактично призведе до покладення на нього, як товариства-продавця, обов`язку повернути Комунальному некомерційному підприємству Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня спірну суму ПДВ з власних коштів, чим буде порушено один з основних принципів господарювання, закріплених у ст.6 ГК України, що полягає у забезпеченні рівного захисту державою усіх суб`єктів господарювання та покладення на нього надмірного тягаря.

З огляду на викладене у позові, поданому заступником керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, слід відмовити. В зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі №913/151/22 підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись п.2,3 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі №913/151/22 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганська обласна клінічна лікарня залишити без розгляду.

У позові, поданому заступником керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації -відмовити.

Стягнути з Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 27, ідентифікаційний код 02909921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промед Технолоджис (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 46/48, ідентифікаційний код 38040427) 12553,29 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Повернути справу №913/151/22 до Господарського суду Луганської області для видачі наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.04.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова