Постанова

від 22.08.2023 по справі 913/151/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/151/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача-1- не з`явилися,

позивача-2 - не з`явилися,

відповідача - Гурез І. О. (адвоката),

прокурора - Єреп В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 (колегія суддів: Білоусова Я. О. - головуючий, Пуль О. А. , Тарасова І. В.) у справі

за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Луганська обласна клінічна лікарня", 2) Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації (обласної військово-цивільної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС"

про визнання недійсною частини договору та стягнення 392 523,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Луганська обласна клінічна лікарня" (далі - КП "Луганська обласна клінічна лікарня") та Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації (далі - Департамент охорони здоров`я) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" (далі - ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС"), в якій просив:

- визнати недійсним пункт 3.1 договору від 22.06.2021 № 131, укладеного між КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС", в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість в розмірі 392 523,36 грн;

- стягнути з ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" на користь КП "Луганська обласна клінічна лікарня" 392 523,36 грн, сплачених за договором від 22.06.2021 № 131.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що КП "Луганська обласна клінічна лікарня" як замовник 08.06.2021 провело відкриті торги на закупівлю ультразвукової діагностичної системи очікуваною вартістю 6 009 562,00 грн (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2021-04-27-006961-а). За результатами проведення процедури відкритих торгів між КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" укладено договір від 22.06.2021 № 131 на закупівлю ультразвукової діагностичної системи HITACHI ARIETTA 750VE на загальну суму 6 000 000,00 грн, у тому числі 392 523,36 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ). 17.12.2020 КП "Луганська обласна клінічна лікарня" оплатило зазначене обладнання на суму 6 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 392 523,36 грн. Прокурор, посилаючись на положення Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", зазначав, що таке обладнання є у Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 (далі - Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224), тому замовник безпідставно включив до загальної суми товару ПДВ та у подальшому перерахував грошові кошти ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС". У зв`язку з невідповідністю частини договору від 22.06.2021 № 131 вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України прокурор просив визнати договір недійсним в частині включення до договірної ціни ПДВ у розмірі 392 523,36 грн. З урахуванням заявленої вимоги про визнання недійсним спірного договору в частині включення до ціни ПДВ, прокурор також заявив вимогу про стягнення на користь замовника суми ПДВ в розмірі 392 523,36 грн.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі № 913/151/22 (суддя Лісовицький Є. А.) позов прокурора задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131, укладеного між КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС", в частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 392 523,36 грн.

Вирішено стягнути з ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" на користь КП "Луганська обласна клінічна лікарня" 392 523,36 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що згідно з наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "ІПС-Україна" декларацією про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021 система ультразвукова діагностична ARIETTA 750 VE відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ультразвукова діагностична система HITACHI ARIETTA 750 VE (код згідно з УКТЗЕД 9018 12 00 00), яка придбана позивачем-1 у відповідача, входить до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224. Суд першої інстанції зауважив, що станом на час укладення договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 поставка визначеного договором товару мала би здійснюватися без нарахування ПДВ. Оскільки суд установив, що відповідно до пункту 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 до загальної вартості товару 6 000 000,00 грн включено ПДВ у сумі 392 523,36 грн, тому дійшов висновку, що пункт 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 в частині включення суми ПДВ суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і його слід визнати недійсним.

Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки відповідач отримав від КП "Луганська обласна клінічна лікарня" суму ПДВ, а відповідний товар був звільнений від оподаткування ПДВ, тому неповернення відповідачем позивачеві-1 суми, перерахованої поза межами договірних платежів, зумовило збагачення відповідача за рахунок позивача-1 на суму 392 523,36 грн поза підставою, передбаченою законом. Тому суд визнав обґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача 392 523,36 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем-1 як ПДВ.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі № 913/151/22 скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов прокурора в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" залишено без розгляду.

У позові, поданому прокурором в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

2.4. За висновком суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції помилково не врахував, що КП "Луганська обласна клінічна лікарня" не є належним позивачем, в особі якого прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а отже, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Департаменту охорони здоров`я, зазначив, що відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, встановлення обставин щодо недотримання передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 умов для віднесення поставленого за договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначальною умовою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 71, є те, що визначені товари є необхідними для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), метою прийняття цієї норми є - запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, лише доповнює та конкретизує цю норму закону, та є підзаконним актом стосовно неї. Суд апеляційної інстанції встановив, що ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE було придбано для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КП "Луганська обласна клінічна лікарня" в кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені без урахування змісту зазначеного закону.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 і залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 29.11.2022 у справі № 913/151/22.

3.2. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, та порушення норм процесуального права, що передбачено пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру". При цьому скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21 щодо застосування наведених норм матеріального права. За твердженням заступника керівника Харківської обласної прокуратури, висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18, від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, від 31.03.2021 у справі № 260/1666/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 08.11.2021 у справі № 917/561/21 та від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 08.02.2019 у справі № 925/20/18, від 21.12.2022 у справі № 905/1907/21, від 23.09.2021 у справі № 907/576/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, свідчать про можливість прокурора звертатися з позовом в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня". Крім того, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо застосування статей 73, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України (стандарт доказування).

Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури стверджує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 79, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

3.3. ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" у відзиві на касаційну скаргу, поданому через систему "Електронний суд" 31.07.2023, просить відмовити у її задоволенні, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 913/151/22 залишити без змін. ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо можливості представництва органами прокуратури інтересів держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня", посилається при цьому на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21. ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" вважає необґрунтованими твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, зважаючи на висновки, викладені у постанові Верховного суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 27.04.2021 КП "Луганська обласна клінічна лікарня" розмістило на вебпорталі Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-04-27-006961-a на закупівлю ультразвукової діагностичної системи (ДК 021:2015: 33124120-2, НК 024:2019: 40761 Загальноприйнята ультразвукова система візуалізації). Очікувана вартість предмета закупівлі: 6 009 562,00 UAH; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

4.2. Згідно зі звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-04-27-006961-a від 22.06.2021 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-006961-a/print/report/pdf) у відкритих торгах взяли участь ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" з ціновою пропозицією 6 000 000,00 грн з ПДВ та Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД СЕРВІС+" з ціновою пропозицією 6 009 562,00 грн з ПДВ.

4.3. За результатами проведення процедури відкритих торгів між КП "Луганська обласна клінічна лікарня" (замовник) та переможцем аукціону - ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" (учасник) укладено договір про закупівлю від 22.06.2021 № 131.

4.4. Згідно з пунктом 1.1 цього договору учасник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

4.5. Відповідно до пункту 1.2 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 учасник поставляє замовникові ДК 021:2015: 33120000-7 Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (ультразвукова діагностична система (ДК 021:2015: 33124120-2, HK024:2019: 40761 Загальноприйнята ультразвукова система візуалізації) (далі - товар).

4.6. Умовами пункту 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 ціна цього договору (загальна вартість товару, що поставляється за цим договором) становить 6 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 392 523,36 грн, та складається з вартості всього товару, що поставляється за цим договором, та зазначений у специфікації.

До ціни договору включені всі витрати, пов`язані з введенням в експлуатацію товару (установка, монтаж, налагодження, інструктаж / консультація персоналу замовника щодо правил використання товару та інші витрати, пов`язані з поставкою товару).

4.7. Пунктом 5.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 визначено строк поставки товару: до 31.12.2021. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Місце поставки (передачі) товару: 93400, Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 4. Постачальник передає (постачає) митно очищений товар на умовах DDP (Інкотермс-2010) на склад замовника (пункт 5.2 цього договору).

4.8. Згідно зі специфікацією (додаток № 1 до договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131), яка відповідно до підпунктів 14.1.1. пункту 14.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 є невід`ємною частиною цього договору, учасник зобов`язався поставити замовникові товар - ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE у кількості 1 шт. вартістю 6 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 392 523,36 грн.

4.9. У зв`язку зі зміною назви компанії виробника обладнання, що є предметом цього договору з Hitachi Ltd (Японія) на FUJIFILM Healthcare Corporation (Японія) 27.07.2021 сторони уклади додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131, якою внесли зміни у додаток № 1 до цього договору.

Відповідно до специфікації в редакції додаткової угоди № 1 від 27.07.2021 та умов договору учасник зобов`язався поставити замовникові товар - ультразвукову діагностичну систему FUJIFILM ARIETTA 750 VE у кількості 1 шт. вартістю 6 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 392 523,36 грн.

Згідно з даними Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua 17.12.2021 КП "Луганська обласна клінічна лікарня" здійснено оплату зазначеного обладнання на суму 6 000 000,00 грн (у тому числі ПДВ 392 523,36 грн).

4.10. Суд апеляційної інстанції встановив, що в тендерній документації була передбачена поставка товару з урахуванням ПДВ у розмірі 392 523,36 грн; договором про закупівлю від 22.06.2021 № 131 також було передбачено включення до ціни товару розміру ПДВ (392 523,36 грн). Загальний розмір нарахованого податку відповідає сумі, погодженій сторонами у специфікації № 1 до договору. Заперечень позивачів щодо включення до ціни товару ПДВ матеріали справи не містять. Також суд установив, що в матеріалах справи наявна податкова накладна від 15.12.2021 № 2, виписана відповідачем, відповідно до якої ПДВ у розмірі 392 523,36 грн включено до вартості товару, та перераховано зазначену суму до Державного бюджету України.

4.11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Луганська обласна прокуратура відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до КП "Луганська обласна клінічна лікарня" з листом від 31.12.2021 № 15/2-439вих-21, в якому просила, зокрема, надати інформацію про вжиті лікарнею заходи щодо визнання у судовому порядку недійсним частини договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 та стягнення грошових коштів у сумі 392 523,36 грн сплаченого ПДВ за договором про закупівлю від 22.06.2021 № 131. Луганська обласна прокуратура повідомила, що у разі невжиття КП "Луганська обласна клінічна лікарня" відповідних заходів реагування прокурор має намір звернутися до суду в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" з позовною заявою про визнання недійсним договору в частині, зобов`язання ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" повернути грошові кошти в сумі 392 523,36 грн сплаченого ПДВ за договором про закупівлю від 22.06.2021 № 131.

4.12. У відповідь КП "Луганська обласна клінічна лікарня" листом від 11.01.2022 за № 01-4/14 повідомило, зокрема, що лікарня - провідний лікувально-профілактичний заклад, який забезпечує високоспеціалізовану планово-консультативну та екстрену медичну допомогу населенню, але КП "Луганська обласна клінічна лікарня" не внесено до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. КП "Луганська обласна клінічна лікарня", маючи на меті покращення надання медичної допомоги, проведення планових лікувально-профілактичних та діагностичних заходів, з урахуванням потреби поліпшення матеріально-технічної бази лікарні, було прийнято рішення про оголошення торгів щодо придбання ультразвукової діагностичної системи для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КП "Луганська обласна клінічна лікарня" у кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. КП "Луганська обласна клінічна лікарня" зазначило, що пільга на ПДВ згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 224 відсутня.

4.13. Луганська обласна прокуратура відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до Департаменту охорони здоров`я з листом від 31.12.2021 № 15/2-440 вих-21, в якому просила, зокрема, надати інформацію про вжиті КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та Департаментом охорони здоров`я заходи щодо визнання в судовому порядку недійсним частини договору та стягнення грошових коштів у сумі 392 523,36 грн сплаченого ПДВ за договором про закупівлю від 22.06.2021 № 131. Повідомила, що у разі невжиття КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та Департаментом охорони здоров`я відповідних заходів реагування прокурор має намір звернутися до суду в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" з позовною заявою про визнання недійсним договору в частині зобов`язання ТОВ "ПРОМЕД ТЕХНОЛОДЖИС" повернути грошові кошти в сумі 392 523,36 грн у вигляді сплаченого ПДВ за договором про закупівлю від 22.06.2021 № 131.

4.14. У відповідь Департамент охорони здоров`я листом від 12.01.2022 № 1/04/00123 повідомив, зокрема, що ультразвукова система була придбана для ведення досліджень в обласній поліклініці КП "Луганська обласна клінічна лікарня" в кабінет УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. КП "Луганська обласна клінічна лікарня" не включена до переліку закладів, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Кошти обласного бюджету були спрямовані не для виконання заходів на запобігання і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вказав, що у цьому випадку пільга на ПДВ згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 відсутня.

4.15. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що ним не подавалася декларація про відповідність та не було нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення. Відповідач також зазначав, що на стадії переговорів щодо укладення договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 між сторонами було обумовлено, що вказаний УЗД апарат буде використовуватися замовником в гінекологічному відділенні, що ніяк не пов`язано з виявленням COVID-19.

4.16. Суд апеляційної інстанції встановив, що Луганська обласна прокуратура зверталася до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба) із запитом щодо надання копії декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту ультразвукової діагностичної системи HITACHI ARIETTA 750 VE, придбаної КП "Луганська обласна клінічна лікарня" у відповідача за договором закупівлі № 131 від 22.06.2021.

У відповідь Держлікслужба листом від 10.02.2022 № 1165-001.3/005.0/17-22 повідомила прокуратуру, що до неї надійшла інформація від органу з оцінки відповідності Державного українського об`єднання "ПОЛІТЕХМЕД" (лист від 11.10.2017 № 01-19/238) щодо виданого сертифіката відповідності від 29.09.2017 № UA.101.MD.3.0214-2017 та внесених до нього змін на UA.101.MD.3.0214/1-20.02 від 29.09.2017, дата внесення змін 20.10.2020, виданого уповноваженому представнику в Україні Товариству з обмеженою відповідальністю "ІПС-Україна" (далі - ТОВ "ІПС-Україна") на медичні вироби ІІа класу безпеки "Системи ультразвукові діагностичні з допоміжними засобами та комплектуючими виробами. Датчики, програмне забезпечення та приладдя до систем ультразвукових діагностичних" виробництва Hitachi Ltd, Японія. Держлікслужба також повідомила, що листом від 08.02.2022 № 1055-001.2/005.0/17-22 звернулась до ТОВ "ІПС-Україна" з проханням надати копію декларації про відповідність на медичні вироби HITACHI ARIETTA 750 VE, виробництва Hitachi, Ltd., Японія. ТОВ "ІПС-Україна" листом від 09.02.2022 № 09022022 надало копію декларації про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021.

4.17. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за змістом наданої ТОВ "ІПС-Україна" декларації про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021 термін дії з 06.05.2021 до 28.09.2022, Diagnostic Ultrasound System ARIETTA 750 VE (система ультразвукова діагностична ARIETTA 750 VE), виробництва: Hitachi Ltd, 2-16-1, Higashi-Ueno, Taito-ku, Tokyo, 110-0015, Japan (Японія), Код УКТЗЕД: 9018 12 00 00, відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, EN 60601-1:2006/АС:2010, EN 60601-1-2:2007/ АС:2010, EN 60601-2-37:2008, EN 62366:2008, EN 62304:2006/АС:2008, EN 60601-1-6:2010, EN 1041:2008, EN ISO 14971:2012, EN 980:2008, EN ISO 10993-1:2009/ AC:2010, EN ISO 10993-5:2009, EN ISO 17664:2004. Сертифікат відповідності № UA.101.MD.3.0214/1-20.02. Дата реєстрації 29.09.2017, термін дії до 28.09.2022, виданий ООВ "ДУО "Політехмед" на підставі оцінки та схвалення функціонування комплексної системи управління якістю згідно з додатком 3 до Технічного регламенту щодо медичних виробів.

Суд першої інстанції зазначив, що в декларації про відповідність зазначено набір датчиків (Додаток 1 до Декларації про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021).

4.18. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання недійсним пункту 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 в частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 392 523,36 грн та стягнення з відповідача суми ПДВ, сплаченої за цим договором.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 913/151/22 в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити, а касаційну скаргу - залишити без задоволення з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та Департаменту охорони здоров`я про визнання недійсним частини договору про закупівлю та стягнення коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 3.1 договору про закупівлю в частині включення до договірної ціни суми ПДВ суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а тому ПДВ слід стягнути з відповідача як безпідставно збережені кошти.

5.4. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прокурора, зазначив, що згідно з наданою ТОВ "ІПС-Україна" декларацією про відповідність від 06.05.2021 № 02/06/05/2021 система ультразвукова діагностична ARIETTA 750 VE відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ультразвукова діагностична система HITACHI ARIETTA 750 VE (код згідно з УКТЗЕД 9018 12 00 00), яка придбана позивачем-1 у відповідача, входить до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224. Суд першої інстанції зауважив, що станом на час укладення договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 поставка визначеного договором товару мала би здійснюватися без нарахування ПДВ. Оскільки суд установив, що відповідно до пункту 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 до загальної вартості товару 6 000 000,00 грн включено ПДВ у сумі 392 523,36 грн, тому дійшов висновку, що пункт 3.1 договору про закупівлю від 22.06.2021 № 131 в частині включення суми ПДВ суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і його слід визнати недійсним.

Суд першої інстанції також установив, що відповідач отримав від КП "Луганська обласна клінічна лікарня" суму ПДВ, а відповідний товар був звільнений від оподаткування ПДВ, тому дійшов висновку, що неповернення відповідачем позивачеві-1 суми, перерахованої поза межами договірних платежів, зумовило збагачення відповідача за рахунок позивача-1 на суму 392 523,36 грн поза підставою, передбаченою законом. Тому суд визнав обґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача 392 523,36 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем-1 як ПДВ.

5.5. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора, зазначив, що відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, встановлення обставин щодо недотримання передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 умов для віднесення поставленого за договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначальною умовою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 71, є те, що визначені товари є необхідними для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), метою прийняття цієї норми є - запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, лише доповнює та конкретизує цю норму закону, та є підзаконним актом стосовно неї. Суд апеляційної інстанції встановив, що ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE було придбано для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КП "Луганська обласна клінічна лікарня" в кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені без урахування змісту зазначеного закону.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.6. Касаційну скаргу з посиланням, зокрема, на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, від 31.03.2021 у справі № 260/1666/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 08.11.2021 у справі № 917/561/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 21.12.2022 у справі № 905/1907/21, від 23.09.2021 у справі № 907/576/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

5.7. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, передбачених цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.8. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.9. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

5.10. У постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21 викладено висновок, на який посилається скаржник:

"55. Отже, зважаючи на встановлення обставин, які свідчать про те, що предметом закупівлі за договором був товар, необхідний для запобігання та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), який підлягав звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсним пункту 3.1 Договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, адже таке включення здійснено без дотримання вимог податкового законодавства.

56. При цьому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи Відповідача про те, що поставлені за Договором товари відсутні у Переліку з огляду на вказаний у податковій накладній код УКТЗЕД 6210101000, оскільки відповідно до примітки 1 до Переліку коди згідно з УКТЗЕД наводяться у ньому довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку. Для цілей цього переліку засоби індивідуального захисту, визначені Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 66, ст. 2216), є медичними виробами (примітка 2 до Переліку)".

5.11. Колегія суддів установила, що у справі № 916/707/21 за позовом Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Окрус" про визнання договору недійсним в частині та стягнення 222 488,33 грн, позов мотивований тим, що включення до вартості товару за договором ПДВ у відповідному розмірі та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020, оскільки зазначений товар віднесений до товарів, звільнених від оподаткування ПДВ. Суди задовольнили позов прокурора. За встановленими у справі № 916/707/21 обставинами договір про закупівлю передбачав поставку відповідачем позивачу-1 товару, необхідного саме для запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У цій справі № 913/151/22, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE було придбано для проведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КП "Луганська обласна клінічна лікарня" в кабінеті УЗД: для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку. Отже, у справі № 913/151/22, що розглядається, встановлено інші фактичні обставини, що впливають на зміст спірних правовідносин.

Таким чином, доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21 щодо застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, є безпідставними, оскільки наведені в зазначеній постанові висновки стосуються застосування наведених норм права у правовідносинах, які не є подібними із правовідносинами у справі № 913/151/22, що розглядається.

5.12. Щодо доводів скаржника про належність визначених прокурором позивачів та неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" колегія суддів зазначає таке.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18, від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, від 31.03.2021 у справі № 260/1666/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 08.11.2021 у справі № 917/561/21 та від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 08.02.2019 у справі № 925/20/18, від 21.12.2022 у справі № 905/1907/21, від 23.09.2021 у справі № 907/576/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

5.13. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

5.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

5.15. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (подібні висновки викладені у постановах від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

5.16. У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

5.17. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

5.18. Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

5.19. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі, зокрема, державних компаній.

5.20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 зазначеного Закону, дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

5.21. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вказаний висновок та додатково зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

5.22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

5.23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

5.24. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позов прокурора в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано виходив із того, що позивач-1 не є належним позивачем, в особі якого прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а отже, звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" є неправомірним. У зв`язку з тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі у наведеній частині спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального некомерційного підприємства, суд апеляційної інстанції зазначив, що вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального некомерційного підприємства, натомість прокурор не має повноважень на ведення справ за такими вимогами.

Колегія суддів з огляду на викладені правові позиції Великої Палати Верховного Суду вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня" та про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі КП "Луганська обласна клінічна лікарня", без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, тому вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

5.25. Стосовно доводів заступника керівника Харківської обласної прокуратури про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 щодо застосування статей 73, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України колегія зазначає таке.

5.26. У постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, за твердженням скаржника, Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. У постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, як наголошує скаржник, зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

5.27. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, вважає, що оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції не суперечить висновкам Верховного Суду, наведеним у пункті 5.25 цієї постанови. При цьому відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.28. Посилання скаржника на інші постанови Верховного Суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не містять вказівки на висновки Верховного Суду, які, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

5.29. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися після відкриття касаційного провадження.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.30. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 у подібних правовідносинах.

5.31. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.32. Отже, положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.33. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.34. Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункт 71 якого викладено в такій редакції:

"71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020".

5.35. На виконання цього Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з Переліком товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224 до медичних виробів, медичного обладнання та інших товарів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, входить апарат УЗД з набором датчиків, код згідно з УКТЗЕД 9018 12 00 00.

5.36. Таким чином, за змістом наведених положень законодавства критерієм віднесення лікарських засобів, медичних виробів та / або медичного обладнання, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільнялися від оподаткування ПДВ, є необхідність їх використання для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

5.37. Згідно з приміткою 1 Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому Переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

5.38. Відповідно до примітки 3 Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання) № 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

5.39. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/12764/20 зазначено:

"підставою для звільнення від оподаткування, крім віднесення товару до Переліку № 224, згідно з приміткою 3 до нього є декларація про відповідність товару одному з таких технічних регламентів: Технічному регламенту щодо медичних виробів, Технічному регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, Технічному регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я чи Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

…встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою № 224 умов для віднесення поставленого за Договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання Договору недійсним у спірній частині".

У справі № 910/12764/20 за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального підприємства "Дитяча лікарня імені В. Й. Башека" Житомирської міської ради та Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" про визнання недійсним договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість і стягнення коштів, позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення до вартості медичного обладнання ПДВ у розмірі 96 708,17 грн. та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції із ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" від 20.03.2020 № 224. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову прокурора з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на поставлений відповідачем товар, до вартості якого було включено ПДВ відповідно до видаткових накладних, тому відповідач правомірно включив суму ПДВ до вартості такого товару; вимога прокурора про стягнення є похідною від первісної вимоги про визнання частково недійсним договору і відмова у її задоволенні унеможливлює задоволення похідної вимоги.

5.40. У справі № 913/151/22, що розглядається, як і у справі № 910/12764/20, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем декларації про відповідність, та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Тому, враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/12764/20, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлення обставин щодо недотримання передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 умов для віднесення поставленого за договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання пункту 3.1 договору № 131 від 22.06.2021 недійсним. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що ультразвукову діагностичну систему HITACHI ARIETTA 750 VE було придбано для ведення досліджень у обласній консультативній поліклініці КП "Обласна клінічна лікарня" у кабінеті УЗД для проведення експертного скринінгу першого, другого та третього періодів вагітності та з метою виявлення вад розвитку.

5.41. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

5.42. Оскільки правовідносини у справі № 913/151/22, що розглядається та у справі № 910/12764/20 є подібними, і Верховний Суд у вказаній справі вже викладав висновок щодо застосування норм, на які посилається скаржник, касаційне провадження у справі № 913/151/22 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.43. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 79, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

5.44. Колегія суддів зазначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

5.45. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

5.46. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

5.47. Проте доводи касаційної скарги у зазначеній частині фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки. При цьому скаржник не зазначає, які саме докази, на його думку, не були досліджені судом, чи є недопустимими. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції та не доводять порушення ним норм матеріального чи процесуального права, а деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.48. Верховний Суд підкреслює, що в силу принципів диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, Верховний Суд переглядає справу в межах усіх доводів касаційної скарги, та з урахуванням установлених у справі конкретних обставин, та не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Перевірка відповідних доводів (аргументів) касаційної скарги перебуває поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.49. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, на які посилався скаржник, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення немає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити, а в частині підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 913/151/22 в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 913/151/22 залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 913/151/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак