Рішення

від 17.03.2023 по справі 911/1921/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р.

м. Київ,

Справа № 911/1921/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А груп» (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Северинівська, будинок 9, каб. 4, квартира 3, код ЄДРПОУ 35340718)

про стягнення 160 965,35 грн пені та 117 462,20 грн штрафу,

за участю представників:

позивача: Даниляк Олена Сергіївна;

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №ТОВВНХ-22-10484 від 29.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А груп» про стягнення 160 965,35 грн пені та 117 462,20 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області вказану позовну заяву залишено без руху. Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Тож ухвалою від 30.11.2023 суд відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.01.2023.

У судовому засіданні 10.01.2022 був присутній представник позивача. Задля забезпечення відповідачу доступу до правосуддя, суд відклав відклав підготовче засідання на 17.01.2023 на 15:00.

У судовому засіданні 23.01.2023 була присутня представник позивача. Суд, враховуючи відсутність повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції, в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 20.02.2023 на 14:30.

У судовому засіданні 20.02.2023 була присутня представник позивача. З огляду на те, що процесуальний строк для надання відповідачем відзиву сплив, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.03.2023 на 16:00.

У судовому засіданні 14.03.2023 суд заслухав виступ позивача та оголосив перерву до 17.03.2023.

В день судового засідання 17.03.2023 позивачем подано письмові пояснення, які прийняті судом та долучено до матеріалів справи.

Суд констатує, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями № 0103281760614 про вручення 08.12.2022 ухвали про відкриття провадження у справі, № 0103281798921 про вручення відповідачу ухвали від 10.01.2023, № 0103283105400 про вручення ухвали від 20.02.2023. Також суд бере до уваги те, що відповідачем подавалися заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 2 від 10.01.2023 та № 15-1222 від 15.12.2022, на які накладено резолюцію судді про надання матеріалів для ознайомлення. Таким чином, суд констатує факт обізнання відповідача з наявним провадженням у справі за позовом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд роз`яснив відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в силу ч.2 ст. 178 ГПК України,

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Зміст та підстави позовних вимог

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 160965,35 грн пені та 117462,20 грн штрафу за порушення строків виконання зобов`язання за договором № 2006000277.

Дослідивши наявні у справі документи суд з`ясував, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2006000277 від 22.06.2020, в якому позивач, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" виступав у ролі замовника, а відповідач, ТОВ "А груп" у ролі підрядника.

Підрядник за завданням замовника зобов`язувався на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель, і споруд ГРС Сєвєродонецького ЛВУМГ), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов договору, вказано у пункті 1.1 договору підряду.

В силу пункту 1.2 склад та обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору підряду обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Пунктом 4.1 сторони узгодили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3). що додасться до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Датою закінчення виконаних підрядником робіт відповідно до пункту 4.2 вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору (порядок приймання-передачі виконаних робіт). Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

Місцем виконання Робіт (Об`єкт) згідно пункту 4.3 договору є:

ГРС Старобільськ 92740, Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, провулок Сінний, 64;

ГРС Артема 93632. Луганська область, Станично-Луганський район, с. Артема, вул. Молодіжна, буд. 20;

ГРС Червоний Жовтень 93612, Луганська область, Станично-Луганський р-н, с. Червоний Жовтень;

ГРС Розквіт 93625, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Розквіт вул. Молодіжна, 1а.

У графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору) йдеться про те, що граничний термін виконання робіт щодо окремих об`єктів: 150 днів з моменту отримання від замовника дозволу стосовно ГРС Старобільськ, 120 ГРС Артема, 120 ГРС Червоний Жовтень, 100 ГРС Розквіт.

Відповідно до пункту 6.1 замовник допускає підрядника на об`єкт для проведення робіт, що оформляється відповідно документацією зазначеною в п.п 7.1.1 договору. В п.п 7.1.1 зазначено, що замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдянь) на об`єктах ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу.

Підрядник же в свою чергу відповідно до пункту 7.3 зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Відповідно до пункту 4.1 додатку № 1 до договору (технічні вимоги та якісні характеристики) строк виконання робіт 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника.

Позивач, у позові звертав увагу суду, що між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 30.07.2021, якою змінено пункт 11.1 та продовжено дію договору до 30.09.2021. Тож позивач стверджував, що граничним терміном виконання робіт є 30.09.2021.

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" подано до суду копії актів виконання робіт. Позивач стверджував, що відповідачем допущено прострочення виконання робіт за актами № 11 від 06.12.2021 та № 12 від 31.12.2021, а невиконаними залишились роботи на суму, що складає 668198,93 грн. Позивач підтверджує свої слова довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Позивач надає до суду розрахунок штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, відповідно до якого період нарахування починається 01.10.2021 і закінчується 31.03.2022 щодо невиконаних робіт, 05.12.2021 стосовно акту № 11, та 30.12.2021 стосовно акту № 12. Загальна сума нарахованої пені за договором становить 160965,35 грн, а штрафу 117462,20 грн.

Висновки господарського суду

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення штрафу та пені, суд вважає за необхідне детальніше зосередитись на умовах укладеного між сторонами договору підряду та навести свої міркування у тексті цього рішення акцентувавши увагу сторін на наступному.

Відтак, в силу пункту 10.2 у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток №3) до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач вважає моментом прострочення наступний день після закінчення строку дії договору. В той же час ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" певною мірою ігнорує умову, яка узгоджена між сторонами і в договорі (пункт № 4.1) і в додатку № 1 за якою строк виконання робіт становить 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника. Таким чином суд не може погодитися з твердженнями позивача, що цей строк закінчився в день закінчення строку дії договору, адже сторони погодили момент відрахування періоду виконання робіт, який напряму відсилає до дня отримання дозволу на виконання робіт.

Суд доводить до відома позивача, що підрядник не вважається таким, що прострочив виконання робіт, у разі якщо він не міг виконати роботи в строк, що розраховується від моменту отримання письмового дозволу замовника. Обов`язок повідомити підрядника про надання йому дозволу лежить саме за замовнику, що обумовлено наведеним вище пунктом 7.1.1.

Перевіривши долучені до матеріалів справи докази, судом встановлено, що незважаючи на те, що договір датований 22.06.2020 письмовий дозвіл на виконання робіт за ним надано позивачем лише 25.03.2021. Ця обставина вбачається з наказу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № 200 від 24.03.2021, де вказано: "допустити з 25.03.2021 по 30.06.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільних станцій Червоний жовтень, Розквіт, Артема Краматорського ЛВУМГ Сєвєродонецького промислового майданчика бригаду працівників ТОВ "А Груп".

В подальшому, починаючи з 01.10.2021 позивачем були видані і інші накази щодо допуску працівників ТОВ "А Груп" для виконання робіт на об`єктах позивача за договором, в той же час, суд починає відраховувати узгоджений строк для виконання робіт за договором саме з моменту першого в хронологічному порядку наказу, який фактично є допуском відповідно до договору. Разом з тим, судом взято до увагу обставину зазначення в наказі хибного № договору за яким надано дозвіл (20060000277 замість 2006000277), водночас дана обставина визнається судом, як технічна описка, оскільки і дата укладання договору і об`єкти за якими повинні бути здійснені роботи відповідають тим, що зазначені у договорі № 2006000277.

Суд у пункті 10.2 договору не знайшов підтвердження того, що пеня стягується за невиконання проміжних етапів робіт. "Несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "окремі етапи робіт". З аналізу цього пункту договору вбачається, що погоджені сторонами умови в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачали можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконаних робіт, оскільки в ньому відсутня пряма вказівка на таке.

Отож, з огляду на те, що письмовий дозвіл на виконання робіт надавався 24.03.2021 (дата видачі наказу позивача), то граничний термін виконання робіт за договором є 18.01.2022. Відтак, моментом прострочення виконання робіт можна вважати 19.01.2022.

В контексті наведених висновків, суд не може погодитися з позивачем, що є підстави для покладення на відповідача обов`язку сплачувати штрафні санкції щодо робіт, які виконані за актами приймання виконаних будівельних робіт № 11 від 06.12.2021 та № 12 від 31.12.2021, оскільки такі роботи були виконані в строк, що визначений пунктом 4.1 договору та технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1 до договору). Зважаючи на те, що ці роботи були виконані, мета договору в цій частині досягнута стягнення пені та штрафу за окремий етап робіт суперечитиме умовам договору. Суд не вбачає у діях відповідача порушення зобов`язання, його невиконання, неналежне виконання чи порушення умов, визначених змістом зобов`язання, тому відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення штрафу та пені за поручення строків виконання робіт, які були виконані за актами № 11 та № 12.

В той же час, досліджуючи надані позивачем до позову матеріали, а також додаткові пояснення, які надійшли до суду 17.03.2023, суд дійшов до висновку, що відповідачем дійсно не виконано робіт за договором на загальну суму 668198,93 грн.

У процесі розгляду справи по суті, у суду виникали питання чи не стало невиконання робіт за договором у сумі 668198,93 грн наслідком заощадливої роботи відповідача, у разі, якщо останній вдавався до розумної економії наданих для виконання робіт ресурсів.

Позивач пояснив, що пунктом 8 додатку 1 (Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі) до договору № 2006000277 передбачено, що для підтвердження розрахунку договірної ціни підрядник надає замовнику кошторисну документацію (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунки тощо). Вбачається, що саме ТОВ «А Груп» 10.06.2020, як переможцем процедури закупівлі, через електронну систему закупівель в електронному вигляді було надано замовнику кошторисну документацію стосовно робіт.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звертав увагу суду, що від відповідача після підписання Договору № 2006000277 не надходило будь-яких заперечень, зауважень чи пропозицій стосовно необхідності зменшення обсягу виконуваних робіт чи їх вартості. отже, самостійне складання підрядником кошторисної документації за договором № 2006000277 свідчить, що саме ТОВ «А Груп» було остаточно визначено обсяг робіт на відповідну вартість.

Таким чином, суд констатує факт невиконання відповідачем робіт за договором на суму 668198,93 грн та враховуючи наведені вище висновки констатує, що прострочення виконання цих робіт настало 19.01.2022. Тож суд вважає за можливе здійснити перерахунок нарахованої відповідно до пункту 10.2 пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані за кожен день прострочення виконання робіт. Оскільки позивач заявляє до стягнення суму нараховану у період з 01.10.2021 по 31.03.2022, суд не може вийти за межі визначеного позивачем періоду, та зазначає, що сума пені, за здійсненими судом розрахунками у період з 19.01.2022 по 31.03.2022 становить 48110,32.

Також суд констатує факт порушення відповідачем строку виконання робіт на більше ніж 30 календарних днів, оскільки ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано доказів виконання робіт на суму 668198,93 грн в період з 19.01.2022 по 18.02.2022, тобто протягом 30 днів після завершення строку виконання робіт в 300 днів з моменту отримання письмового дозволу замовника. Зважаючи на це, суд вважає наявність реальних підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт відповідно до пункту 10.2 договору у розмірі 66819,89 грн, як і було зазначено позивачем у розрахунках, що додані до позовної заяви.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1723,95 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що ним, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А груп» (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Северинівська, будинок 9, каб. 4, квартира 3, код ЄДРПОУ 35340718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) 48110,32 грн пені та 66819,89 грн штрафу за договором № 2006000277 від 22.06.2020 та 1723,95 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз