Постанова

від 27.02.2024 по справі 911/1921/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа№ 911/1921/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.02.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" *

на рішення Господарського суду Київської області

від 17.03.2023 (повний текст складено 24.04.2023)

у справі № 911/1921/22 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А груп"

про стягнення 160 965, 35 грн пені та 117 462, 20 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А груп» про стягнення 160 965,35 грн пені та 117 462,20 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №2006000277 від 22.06.2020 у повному обсязі та у визначені договором строки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2023 у справі №911/1921/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 48110,32 грн пені, 66819,89 грн штрафу та 1723,95 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з встановленого факту невиконання відповідачем робіт за договором на суму 668198,93 грн. Однак, за висновками суду прострочення виконання цих робіт настало з 19.01.2022, у зв`язку з чим здійснено перерахунок нарахованої відповідно до пункту 10.2 пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, яка за розрахунком суду становить 48110,32.

В частині вимог про стягнення штрафу відповідно до пункту 10.2 договору у розмірі 66819,89 грн суд також виходив з встановленого факту порушення відповідачем строку виконання робіт на більше ніж 30 календарних днів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 112855,03 грн пені та 50642,31 штрафу, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, а також за умов неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку стосовно того, що граничним терміном виконання робіт за договором є 18.01.2022, а тому моментом прострочення виконання робіт можна вважати 19.01.2022. Так, скаржник доводить, що оскільки роботи виконувались підрядником на об`єктах Сєвєродонецького ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», виробничі потужності якого в подальшому у відповідності до наказу від 19.10.2020 № 824 було об`єднано із Краматорським ЛВУМГ. Відповідно, всі дозволи на виконання робіт, журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях для працівників сторонніх організацій та відвідувачів, а також журнали обліку відвідувачів та виданих одноразових перепусток Сєвєродонецького ЛВУМГ (в подальшому - Сєвєродонецький проммайданчик Краматорського ЛВУМГ) зберігались у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

В свою чергу, позивач звернувся до суду із позовною заявою у даній справі 30.09.2022 (дата здійснення поштового відправлення), тобто, вже після окупації міста Сєвєродонецьк Луганської області російською федерацією. З огляду на зазначене, ТОВ «Оператор ГТС України» наголошує, що у зв`язку з тим, що Сєвєродонецький проммайданчик Краматорського ЛВУМГ знаходився у зоні активних бойових дій з 24 лютого 2022 року, а з кінця червня 2022 року перебував в окупації, на час звернення до суду та розгляду справи по суті була відсутня можливість надати дозволи на допуск підрядника до виконання робіт, які видавалися у 2020 році Сєвєродонецьким ЛВУМГ та зберігалися у м. Сєвєродонецьк.

Разом з тим, накази від 2021 року щодо допуску до надання послуг робітників ТОВ «А ГРУП», які видавалися Краматорським ЛВУМГ та, відповідно, зберігалися у м. Краматорськ Донецької області (місто також знаходилось в зоні активних бойових дій, проте не було окуповане) позивачем разом із позовною заявою було надано.

Отже, за доводами позивача, дозволи на проведення робіт у 2020 році відповідачу надавались, що можна підтвердити актами та довідками про виконання робіт починаючи з липня 2020 року. Однак, за викладених вище обставин, відсутні можливості для подання відповідних дозволів до матеріалів справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник відповідача в судове засідання 27.02.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0600250371737.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 22.06.2020 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та ТОВ "А груп" (підрядник) був укладений договір № 2006000277 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник за завданням замовника зобов`язувався на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель, і споруд ГРС Сєвєродонецького ЛВУМГ), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов договору.

Умовами договору сторони також погодили:

- склад та обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2.);

- підряду обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п.1.3.);

- підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3). що додасться до цього договору та є невід`ємною його частиною (п. 4.1.);

- датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору (порядок приймання-передачі виконаних робіт). Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (п. 4.2.);

- місцем виконання Робіт (Об`єкт) є:

1) ГРС Старобільськ 92740, Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, провулок Сінний, 64;

2) ГРС Артема 93632. Луганська область, Станично-Луганський район, с. Артема, вул. Молодіжна, буд. 20;

3) ГРС Червоний Жовтень 93612, Луганська область, Станично-Луганський р-н, с. Червоний Жовтень;

4) ГРС Розквіт 93625, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Розквіт вул. Молодіжна, 1а (п. 4.3.);

- замовник допускає підрядника на об`єкт для проведення робіт, що оформляється відповідно документацією зазначеною в п.п 7.1.1 договору. В п.п 7.1.1 зазначено, що замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдянь) на об`єктах ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу (п. 6.1.);

- підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації відповідно до (п. 7.3.).

Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно з договірною ціною(додаток №2 договору) становить 3 899 998,80 грн, в тому числі ПДВ 20% 649999,80 грн.

Відповідно до пункту 4.1 додатку № 1 до договору (технічні вимоги та якісні характеристики) строк виконання робіт 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника.

При цьому, у графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору) сторони домовились, що граничний термін виконання робіт щодо окремих об`єктів: 150 днів з моменту отримання від замовника дозволу стосовно ГРС Старобільськ, 120 ГРС Артема, 120 ГРС Червоний Жовтень, 100 ГРС Розквіт.

30.07.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до пункту 11.1. та виклали його у наступній редакції: « 11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2021. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.»

Отже, за доводами позивача граничним терміном виконання робіт «Ремонт будівель і споруд ГРС Сєверодонецького ЛВУМГ» є 30.09.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору наказом Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів №200 від 24.03.2021 допущено з 25.03.2021 по 30.06.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільних станцій (ГРС) Червоний Жовтень, Розквіт, Артема Краматорського ЛВУМГ Сєверодонецького промислового майданчика бригаду працівників ТОВ «А ГРУП» для виконання ремонту ГРС.

Наказом Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів №286 від 26.04.2021 допущено з 26.04.2021 по 30.06.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільної станції (ГРС) Старобільськ Краматорського ЛВУМГ Новопсковського промислового майданчика бригаду працівників ТОВ «А ГРУП» для виконання ремонту ГРС.

Наказом Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів №587 від 02.08.2021 допущено з 02.08.2021 по 30.09.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільних станцій (ГРС) Червоний Жовтень, Розквіт, Артема Краматорського ЛВУМГ Сєверодонецького промислового майданчика бригаду працівників ТОВ «А ГРУП» для виконання ремонту ГРС.

Наказом Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів №778 від 01.10.2021 допущено з 01.10.2021 по 30.11.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільних станцій (ГРС) Червоний Жовтень, Розквіт, Артема Краматорського ЛВУМГ Сєверодонецького промислового майданчика бригаду працівників ТОВ «А ГРУП» для виконання ремонту ГРС.

В свою чергу, відповідач на виконання умов договору виконав роботи на суму 3 231 799,87 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №№1, 2, 3 від 31.07.2020, №№4, 5, 6 від 15.09.2020, від 30.10.2020, №6 від 20.11.2020, №7 від 20.11.2020, №8 від 17.12.2020, від 1 від 31.05.2021, №№2,3 від 31.05.2021, №4 від 23.06.2021 (коригування за актом №1 за липень 2020 року), №5 від 23.06.2021 (коригування за актом №3 за липень 2020 року), №6 від 23.06.2021 (коригування за актом №6 за вересень 2020 року), №7 від 23.06.2021 (коригування за актом №5 за вересень 2020 року), №8 від 23.06.2021 (коригування за актом №2 за липень 2020 року), №9 від 31.08.2021, №10 від 30.09.2021, №11 від 06.12.2021, №12 від 31.12.2021. Зазначене також підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

За доводами ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" відповідачем допущено прострочення виконання робіт за актами № 11 від 06.12.2021 та № 12 від 31.12.2021, а невиконаними залишились роботи на суму, що складає 668198,93 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення з позовом до суду про стягнення штрафних санкцій за період з 01.10.2021 по 31.03.2022 за порушення строків виконання робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (стаття 853 Цивільного кодексу України).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті згідно 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 10.2 сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3) до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

У даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі №904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Водночас, розглядаючи вимогу позивача про стягнення штрафу та пені, суд вважає за необхідне детальніше зосередитись на умовах укладеного між сторонами договору підряду та акцентувати увагу сторін на наступному.

Позивач вважає моментом прострочення наступний день після закінчення строку дії договору, тобто позивач вважає, що прострочення зобов`язань відповідача починається з 01.10.2021.

В той же час як правильно зауважив суд першої інстанції, умовами договору (пункт № 4.1. та у додаток № 1) сторонами узгоджено, що строк виконання робіт становить 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника. Таким чином суд не може погодитися з твердженнями позивача, що цей строк закінчився в день закінчення строку дії договору, адже сторони погодили момент відрахування періоду виконання робіт, який напряму відсилає до дня отримання дозволу на виконання робіт.

Підрядник не вважається таким, що прострочив виконання робіт, у разі якщо він не міг виконати роботи в строк, що розраховується від моменту отримання письмового дозволу замовника. Обов`язок повідомити підрядника про надання йому дозволу лежить саме за замовнику, що обумовлено наведеним вище пунктом 7.1.1.

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що незважаючи на те, що договір датований 22.06.2020 письмовий дозвіл на виконання робіт за ним надано позивачем лише 25.03.2021. Ця обставина вбачається з наказу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № 200 від 24.03.2021, де вказано: "допустити з 25.03.2021 по 30.06.2021 до ремонту будівель та споруд виробничого призначення на території газорозподільних станцій Червоний жовтень, Розквіт, Артема Краматорського ЛВУМГ Сєвєродонецького промислового майданчика бригаду працівників ТОВ "А Груп".

В подальшому, починаючи з 01.10.2021 позивачем були видані і інші накази щодо допуску працівників ТОВ "А Груп" для виконання робіт на об`єктах позивача за договором.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що узгоджений сторонами строк для виконання робіт за договором слід відраховувати саме з моменту першого в хронологічному порядку наказу, який фактично є допуском відповідно до договору. При цьому, судом взято до увагу обставину зазначення в наказі хибного № договору, за яким надано дозвіл (20060000277 замість 2006000277), водночас дана обставина визнається судом, як технічна описка, оскільки і дата укладання договору і об`єкти, за якими повинні бути здійснені роботи, відповідають тим, що зазначені у договорі № 2006000277.

У пункті 10.2 договору суд також не знайшов підтвердження того, що пеня стягується за невиконання проміжних етапів робіт. "Несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "окремі етапи робіт". З аналізу цього пункту договору вбачається, що погоджені сторонами умови в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачали можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконаних робіт, оскільки в ньому відсутня пряма вказівка на таке.

Отож, з огляду на те, що письмовий дозвіл на виконання робіт надавався 24.03.2021 (дата видачі наказу позивача), то граничний термін виконання робіт за договором є 18.01.2022. Відтак, за правильним висновком суду першої інстанції моментом прострочення виконання робіт можна вважати 19.01.2022.

В контексті наведених висновків, суд не погоджується з доводами позивача про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку сплачувати штрафні санкції щодо робіт, які виконані за актами приймання виконаних будівельних робіт № 11 від 06.12.2021 та № 12 від 31.12.2021, оскільки такі роботи були виконані в строк, що визначений пунктом 4.1 договору та технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1 до договору). Зважаючи на те, що ці роботи були виконані, мета договору в цій частині досягнута стягнення пені та штрафу за окремий етап робіт суперечитиме умовам договору. За вказаних обставин, у задоволенні вимоги про стягнення штрафу та пені за поручення строків виконання робіт, які були виконані за актами № 11 та № 12,слід відмовити.

В той же час, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідачем не виконано робіт за договором на загальну суму 668198,93 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, факт невиконання ТОВ "А груп" робіт за договором на суму 668198,93 грн, прострочення яких настало з 19.01.2022.

За вказаних обставин, судом першої інстанції здійснено перерахунок нарахованої відповідно до пункту 10.2. договору пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані за кожен день прострочення виконання робіт, починаючи з 19.01.2022 по 31.03.2022. Відтак позов у цій частині підлягає задоволенню у розмірі 48110,32 грн.

Також, оскільки порушення відповідачем строку виконання робіт становить більше ніж 30 календарних днів (ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано доказів виконання робіт на суму 668198,93 грн в період з 19.01.2022 по 18.02.2022, тобто протягом 30 днів після завершення строку виконання робіт в 300 днів з моменту отримання письмового дозволу замовника), вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт відповідно до пункту 10.2. договору у розмірі 66819,89 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів скаржника про те, що дозволи на виконання відповідачем робіт видавались у 2020 році, колегія суддів зазначає таке.

Загальновідомим фактом, який не підлягає підтвердження доказами, є ті обставини, що починаючи з 24 лютого 2024 року м. Сєвєродонецьк Луганської області знаходився у зоні активних бойових, а з кінця червня 2022 року перебуває в окупації російської федерації. Колегія суддів допускає, що починаючи з 24.02.2024 у позивача не було доступу до документації підприємства і дозволи на проведення робіт відповідачу у 2020 році дійсно не могли бути надані.

Водночас, пунктом 1 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку суд дійшов до висновку про те, що умовами договору (пункт № 4.1. та у додаток № 1) сторонами узгоджено строк виконання робіт, який становить 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника.

Отже, колегія суддів зазначає, що оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні дозволи за 2020 рік (якщо вони дійсно мали місце), суд не має можливості встановити дату таких дозволів та вирахувати дати початку та закінчення робіт.

За вказаних обставин, колегія суддів, з огляду на наявні у матеріалах справи документи, вважає обґрунтований висновок суду першої інстанції про те, що граничний термін виконання робіт за договором є 18.01.2022, і відповідно прострочення виконання починається з 19.01.2022.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2023 у справі №911/1921/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2023 у справі №911/1921/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2023 у справі №911/1921/22 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1921/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 15.04.2024 після повернення суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. з відрядження, виходу судді Скрипки І.М. з підготовки для підтримання кваліфікації.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська