Ухвала

від 17.04.2023 по справі 911/898/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" квітня 2023 р., м. Київ Справа № 911/898/23

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, перевіривши заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 21, код ЄДРПОУ 31924756) про забезпечення позову у справі за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 21, код ЄДРПОУ 31924756) до Богуславської міської ради (09701, Київська обл., Обухівський р-н, місто Богуслав, вул. Франка Івана, будинок 4, код ЄДРПОУ 25299709) про укладення договору оренди землі,

за участю представників:

позивача: Ситенок О.Д.;

відповідача: Будянська Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської регіональної спілки споживчої кооперації про укладення договору оренди землі. Відповідачем у цій позовній заяві визначено Богуславську міську раду.

Позов обґрунтовується тим, що всупереч вимог закону Богуславською міською радою не вчиняються дії для підписання договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з позовною заявою на розгляд до суду надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою від 29.03.2023 суд повернув без розгляду заяву про забезпечення позову, оскільки вона була такою, що подана без додержання вимог ст. 139 ГПК України, та в силу вимог ч. 7 ст. 140 ГПК України підлягала поверненню заявнику.

До господарського суду 04.04.2023 повторно подано заяву про забезпечення позову. Позивач просив суд заборонити Богуславській міській раді та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) та кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки площею 0,5857 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Богуслав, вул. Ярослава Мудрого, 5, кадастровий номер 3220610100:01:010:0228, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта, повернення земельної ділянки до земель запасу тощо.

В цій заяві, в контексті наведених в ухвалі суду положень ГПК України позивач вказав про те, що жодні збитки відповідачу нанесені не будуть. Крім того, на думку позивача, заявлені заходи забезпечення позову не передбачають собою обмеження у нарахуванні та стягненні відповідачем орендної плати з позивача за користування вищевказаною земельною ділянкою.

Суд, ухвалою від 29.03.2023, вже звертав увагу заявника, що в силу пункту 6 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Ані пропозицій, ані позицій щодо відсутності підстав для зустрічного забезпечення у повторно поданій заяві позивач не вказав, а лише зазначив про те, що відповідач не понесе жодних збитків.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Таким чином, з огляду на недостатність цих письмових тверджень заявника щодо вимог суду, на які вже акцентувалася увага суду ухвалою від 29.03.2023, суд призначив судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову з викликом представників сторін спору у порядку частини 1 статті 120 ГПК України задля повного та всебічного з`ясування наявності підстав для забезпечення позову з урахуванням балансу інтересів сторін та інших осіб, яких може стосуватися предмет спору та з огляду на необхідність з`ясування реальних доцільних чи недоцільних наслідків до яких може призвести задоволення заяви позивача.

У судове засідання 17.04.2023 з`явились представники позивача та відповідача. Заслухавши виступи учасників справи суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи. Слід зазначити, що оцінка адекватності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Перш за все суд вказує, що позивач заявляє про необхідність задоволення заяви про забезпечення на обставинах, що озвучені в ефірі місцевого радіо та одноосібному виступі депутата міської ради. Суд не вбачає доцільності у застосуванні заходів забезпечення позову з огляду на те, що позиція позивача будується на самих лише припущеннях, не підкріплених жодним документально підтвердженим рішенням ради, яке б свідчило про намір укласти договір купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачу в оренду іншому орендарю, вчинення дій, що передують поділу об`єкта, чи повернення земельної ділянки до земель запасу.

У судовому засіданні було констатовано, що без згоди землекористувача, яким є власник нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці (тобто, позивача), жодних дій з приводу поділу земельної ділянки здійснено бути не може.

Представник відповідача запевняла суд, що відсутні підстави стверджувати, що міська рада має намір ухилятися від виконання рішення суду чи перешкодити виконанню рішення суду, у разі задоволення вимог позивача.

Таким чином, озвучення позиції одного з депутатів ради не є спільним рішенням ради, яке могло б бути дійсною підставою для застосування до земельної ділянки заходів судового забезпечення позову. Крім того, відповідач має усвідомлювати наслідки до яких призведе протизаконне відчуження ділянки, якщо за час розгляду справи буде з`ясовано підставність задоволення заяви позивача, зокрема подальше покладення на нього витрат позивача при зверненні до суду.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, докази та доводи про потребу в застосуванні наведених заходів забезпечення позову, суд, враховуючи принципи співмірності та адекватності заходів забезпечення позову, збалансованості інтересів учасників провадження приходить до висновку про відсутність на момент розгляду заяви підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Позивачем належним чином не доведено, що відповідачем вчиняються дії, що дають дійсні підстави припускати про ймовірність подальшого утруднення виконання рішення суду.

У разі якщо позивачу стануть відомі інші обставини, які б дійсно свідчили про намір відповідача ухилитися від рішення суду у разі задоволення позову або про дії відповідача, які можуть призвести до утруднення виконання такого рішення суду, останній не позбавлений можливості повторно звернутися з відповідною заявою про забезпечення позову навівши більш переконливі докази ніж докази, що подавалися з цією заявою, що була на розгляді в суду.

Керуючись ст.136, 140, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 24.04.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз