Ухвала

від 18.04.2023 по справі 916/1014/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1014/18

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Гут С.Ф., суддя Цісельський О.В., при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши заяву Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) за вх.суду№2-282/23 від 03.03.2023р. про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8 А, офіс 5, код ЄДРПОУ 13377798) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Едем-Едем (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "ЕДЕМ" База відпочинку (район "Центральний", код ЄДРПОУ 40164831) по справі №916/1014/18

за позовом: Акціонерного товариства Одесаобленерго (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8 А, офіс 5, код ЄДРПОУ 13377798)

про стягнення 2 192 201, 42 грн.

Представники сторін:

від позивача - Машкіна В.М. довіреність;

від відповідача не з`явився;

від ТОВ Едем-Едем Пошелюзний С.В. ордер;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019 позов Акціонерного товариства Одесаобленерго (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД на користь Акціонерного товариства Одесаобленерго оперативно-господарську санкцію в сумі 1482271 грн. 81 коп., пеню в розмірі 51 8389 грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 49 590 грн. 89 коп., інфляційні витрати у розмірі 13 9333 грн. 56 коп., витрати, понесені у зв`язку з проведенням експертного дослідження в розмірі 2 616 грн. 12 коп., судовий збір за подання позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 32 883 грн. 02 коп., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881 грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із наданням витребуваних доказів, в розмірі 795 грн. 80 коп.

11.04.2019р. на виконання судового рішення був виданий відповідний наказ.

03.03.2023р. за вх.суду№2-282/23 Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі як правонаступник Акціонерного товариства Одесаобленерго звернулось до суду в порядку ст.ст. 52, 334 ГПК України з заявою про заміну сторон по справі, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД (код ЄДРПОУ 13377798) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Едем-Едем (код ЄДРПОУ 40164831).

При цьому обґрунтування відповідної заяви заявник вказує, що 07.03.2017 р. під час проведення перевірки на об`єкті відповідача було виявлено порушення схеми обліку електричної енергії споживача, а саме (мовою оригіналу): ППЭЭ п.п. 10.2.9. Другие действия потребителя которые привели к изменению показаний прибора учета, а именно (установка перемычки, что шунтирует токовые цепи на испытательной колодке вторичных цепей по фазе С, ППЭЭ п.п. 10.2.26. Нарушение пломбы энергоснабжающей Компании ПАО Одессаоблэнерго). За результатами вказаної перевірки складено Акт про порушення № 037637 від 07.03.2017 р. чотирма представниками позивача у присутності представника відповідача. Акт № 037637 від 07.03.2017 р. підписано чотирма представниками позивача, представник відповідача від підпису акту відмовився, про що зазначено в самому Акті та складено акт відмови від підпису. Позивачем було здійснено розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії з останньої технічної перевірки, яка відбулась 01.09.2016р. по 07.03.2017р. (день виявлення порушення) на суму 1 484 271,81грн. На вказану суму позивачем виставлено відповідачу рахунок № 371/А від 21.07.2017 р. з терміном оплати до 21.08.2017 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019 позов Акціонерного товариства Одесаобленерго (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД на користь Акціонерного товариства Одесаобленерго (оперативно-господарську санкцію в сумі 1482271 грн. 81 коп., пеню в розмірі 518389 грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 49590 грн. 89 коп., інфляційні витрати у розмірі 139333 грн. 56 коп., витрати, понесені у зв`язку з проведенням експертного дослідження в розмірі 2616 грн. 12 коп., судовий збір за подання позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 32883 грн. 02 коп., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881 грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із наданням витребуваних доказів, в розмірі 795 грн. 80 коп.

Отже як вказує заявник зазначений факт є підтвердженим та відповідно до положень ст. 75 ГПК України не потребує доведенню.

Разом з тим як зазначає заявник, 18.11.2015 року Загальними Зборами Учасників ТОВ «Едем-Едем»прийнято рішення про заснуванняТОВ «Едем-Едем» шляхом виділу частини майна (активів) ТОВ «Едда ЛТД». В результаті виділу було здійснено державну реєстрацію створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Едем».

18.11.2015р. Загальними Зборами Учасників ТОВ «Едем ЛТД» затверджено розподільчий акт (баланс) ТОВ «Едда ЛТД», що реорганізується шляхом виділення. Відповідно до розподільчого балансу ТОВ «Едда ЛТД» передано до ТОВ «Едем-Едем», майно, а саме будівлі та споруди бази відпочинку «Едем», що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Едем» база відпочинку (район «Центральний»).

Заявник вказує, що на дату подачі даної заяви власником бази відпочинку «Едем», що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Едем» база відпочинку (район «Центральний») є ТОВ «Едем-Едем». Згідно з розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою а саме ТОВ «Едем-Едем» було передано майно, а саме: будівлі та споруди бази відпочинку «Едем», що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Едем» база відпочинку (район «Центральний»).

Отже заявник вважає, що у ТОВ «Едем-Едем» як правонаступника ТОВ «Едда ЛТД» виникли зобов`язання перед АТ «Одесаобленерго» (зараз АТ «ДТЕК Одеські електромережі»), незважаючи на те, що договір про постачання електричної енергії було укладено між АТ «Одесаобленерго» та ТОВ «Едда ЛТД».

Відповідно до п. 2.5.Договору про постачання електричної енергії №371 від 29.09.2006р. , укладеного між АТ «Одесаобленерго» таТОВ «Едда ЛТД», у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов`язаний повідомити Постачальникаелектричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів передбачених цим Договором до дня зміни власникаприміщення включно, а Постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

ТОВ «Едда ЛТД» не повідомляло АТ «Одесаобленерго» про зміну власника будівель та споруд бази відповіднику «Едем».

Таким чином, як вказує заявник АТ «Одесаобленерго» звернулось з позовною заявою до ТОВ «Едда ЛТД» щодо стягнення оперативно-господарської санкції у зв`язку з тим, що Договір про постачання електричної енергії №371 від 29.09.2006р. було підписано з ТОВ «Едда ЛТД», Споживач не повідомив Постачальника про зміну власника приміщення і АТ «Одесаобленерго» станом на дату звернення з позовною заявою не володіло інформацією щодо заміни власника будівель та споруд бази відповіднику «Едем».

З урахуванням наведеного заявник вважає, що наявні підстави для заміни боржника у справі №916/1014/19 а саме Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Едем-Едем.

При цьому в обґрунтування відповідної заяви, заявник посилається на положення ст. 109 ЦК України та правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 16.6.2020р. у справі №922/4519/14 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020р. по справі №910/1485/19.

Ухвалою суду від 13.03.2023р. відповідна заява Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі була прийнята та призначена судом до розгляду.

12.04.2023р. за вх. №11892/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Едем-Едем надійшли заперечення за заяву про заміну сторони, згідно якої останній вказує що вимоги викладені в заяві є необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені заяви відмовити.

Дослідивши заяву Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про заміну сторони по справі №916/1014/18, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Щодо співвідношення статей 52 та 334 ГПК України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, суд вказує, що ст.52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І Загальні положення глави 4 Учасники судового процесу цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, розташована в розділі V Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої положення статті 334 ГПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Так обґрунтовуючи свою заяву заявник посилає, на положення ст. 109ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є процес створення однієї або декількох юридичних осіб до якої (яких) за розподільчим балансом переходить частина майна, прав та обов`язків юридичної особи, яка існувала до виділу.

Зі змісту статті 109 ЦК України слідує, що передумовою встановлення субсидіарного боржника за зобов`язанням юридичної особи, з якою було здійснено виділ, є встановлення моменту виникнення відповідного зобов`язання. Якщо зобов`язання виникло до виділу, то субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної внаслідок виділу, настає; проте, якщо таке зобов`язання виникло після виділу, то відсутні підстави для субсидіарної відповідальності новоствореної юридичної особи.

Такий підхід до застосування статті 109 ЦК України є сталим в судовій практиці, що підтверджується: -висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2615/18 (пункт 6.16 Постанови від 20.04.2022 р.): «Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом.»; -висновком Верховного Суду у справі № 910/11030/18 (пункт 7.24 Постанови від 25.03.2021 р.): «Верховний Суд з урахуванням системного аналізу положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України, висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 у взаємозв`язку з правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 вважає, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, настає лише щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи, а не щодо зобов`язань, які виникнуть у майбутньому (після виділу).»; -висновком Верховного Суду у справі № 910/1485/19 (пункт 6.10 Постанови від 05.11.2020 р.): «Системний аналіз положень частин третьої та четвертої статті 109 Цивільного кодексу дозволяє дійти висновку, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, настає лише щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи, а не щодо зобов`язань, які виникнуть у майбутньому (після виділу).»

Як встановлено судом, виділ ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» з ТОВ «ЕДДА ЛТД» завершився 08.12.2015 р. (дата державної реєстрації ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ»), а розподільчий баланс було підписано 18.11.2015р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2006 р. між Публічним акціонерним товариством «Одесаобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД» було укладено договір про постачання електричної енергії № 371.

21.07.2017 р. на засіданні комісії AT «Одесаобленерго» був розглянутий Акт про порушення № 037637 від 07.03.2017 р. та було прийнято рішення, оформлене протоколом № 57, провести розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії з останньої технічної перевірки, яка відбулась 01.09.2016 р., по 07.03.2017 р. (день виявлення порушення) у розмірі 637 560 кВт/год, виходячи з даних про потужність, передбачених договором, на суму 1 484 271,81 грн., у тому числі ПДВ та на вказану суму AT «Одесаобленерго» виставлено ТОВ «ЕДДА ЛТД» рахунок № 371/А від 21.07.2017 р. з терміном оплати до 21.08.2017 р.

Провадження у справі за позовом AT «Одесаобленерго» до ТОВ «ЕДДА ЛТД» було відкрите Ухвалою Господарського суду Одеської області 01.06.2018 р. та рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р. позовні вимоги AT «Одесаобленерго» до ТОВ «ЕДДА ЛТД» було задоволено.

Зі змісту статті 11, частини першої та другої статті 509 ЦК України слідує, що цивільним законодавством розмежовано поняття зобов`язання, тому протягом строку дії договору між сторонами договору можуть виникати різні за змістом зобов`язання (надати послугу, сплатити гроші та ін.), а підставою виникнення таких зобов`язань можуть бути як умови договору, так і юридичні факти (зокрема, факт завдання шкоди, порушення умов договору та ін.).

Таким чином, зобов`язання щодо сплати оперативно-господарської санкції виникли у ТОВ «ЕДДА ЛТД» протягом строку дії Договору про постачання електричної енергії № 371 від 29.06.2006 року в результаті проведеної перевірки 07.03.2017 р. та на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» № 57 від 21.07.2017 р. про застосування до ТОВ «ЕДДА ЛТД» оперативно-господарської санкції. Період виникнення зобов`язання ТОВ «ЕДДА ЛТД» - з 01.09.2016 р. (дата попередньої технічної перевірки) до 07.03.2017 р.

Отже, зобов`язальні правовідносини щодо сплати оперативно-господарської санкції між ТОВ «ЕДДА ЛТД» та AT «Одесаобленерго» виникли після завершення виділу ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» з ТОВ «ЕДДА ЛТД», а тому, враховуючи положення ст. 109 ЦК України та висновки Верховного Суду про застосування вказаної норми матеріального права, ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» не може нести субсидіарну відповідальність за вказаним зобов`язанням ТОВ «ЕДДА ЛТД».

Крім того суд зазначає, що в п.п. 23 та 29 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, зазначено: «Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України)...»; «...Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні.»

Зі змісту частини першої статті 334 ГПК України слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, що також узгоджується зі змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також зі змістом статті 52 ГПК України щодо підстав процесуального правонаступництва та, відповідно, щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження внаслідок її вибуття.

Разом з тим, заявником не доведено наявність підстав та обставин, які свідчать: про припинення ТОВ «ЕДДА ЛТД»; про те, що ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» є правонаступником ТОВ «ЕДДА ЛТД» за зобов`язанням про сплату AT «Одесаобленерго» оперативно-господарської санкції на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» № 57 від 21.07.2017 р.; про перехід до ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» прав та обов`язків ТОВ «ЕДДА ЛТД», як боржника AT «Одесаобленерго» за зобов`язанням про сплату оперативно-господарської санкції на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» № 57 від 21.07.2017 р.; про наявність підстав для субсидіарної відповідальності ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» перед AT «Одесаобленерго» за зобов`язанням про сплату оперативно-господарської санкції на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» № 57 від 21.07.2017р.

Щодо посилань заявника на правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 16.6.2020р. у справі №922/4519/14 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020р. по справі №910/1485/19 суд зазначає наступне.

Так у справі №922/4519/14 про стягнення з віповідача основної заборгованості у розмірі 426677,70 грн., пені за прострочення платежу у розмірі 24349,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 16603,93 грн. та 3% річних у розмірі 3000,02 грн., спочатку було судове рішення (02.12.2014 р.) про стягнення грошових коштів з відповідача, а потім (16.06.2015 р., 01.09.2015 р.) було розпочато процес виділу з відповідача нової юридичної особи.

Відповідні висновки у вказаній справі не можуть бути застосовані у справі № 916/1014/18, оскільки виділ ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» з ТОВ «ЕДДА ЛТД» було завершено 08.12.2015 р., тобто до моменту виникнення у ТОВ «ЕДДА ЛТД» зобов`язання перед AT «Одесаобленерго» про сплату оперативно-господарської санкції на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» № 57 від 21.07.2017 р.

Це, також, підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2615/18 (пункт 6.42 Постанови від 20.04.2022 р.): «...викладені Великою Палатою Верховного Суду правові висновки в постанові від 16 червня 2020 року у справі №922/4519/14 стосуються випадків заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу».

У цій справі № 910/1485/19 - 16.02.2018 р. була проведена державна реєстрація нової юридичної особи, утвореної шляхом виділу. Щодо зобов`язань, боржником за якими є юридична особа з якої був здійснений виділ до нової юридичної особи, то судами встановлено, що ці зобов`язання виникли у зв`язку з поставками позивачем відповідачу товару в період з 14.03.2018 (перша партія) до 03.04.2018 (остання партія), тобто після виділу, незважаючи на те, що договори поставки були підписані до виділу (05.12.2017 р. та 15.02.2018 р.).

У зв`язку з цим, в п. 6.10 Постанови від 05.11.2020р. зазначено, що «Системний аналіз положень частин третьої та четвертої статті 109 Цивільного кодексу дозволяє дійти висновку, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, настає лише щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи, а не щодо зобов`язань, які виникнуть у майбутньому (після виділу).»; «Оскільки судами установлено, що поставка товару здійснювалась позивачем відповідачу у період з 14.03.2018 до 03.04.2018, видаткові накладні, як підстава виникнення у боржника зобов`язання по оплаті, були складені у період вже після виділу (виділ є завершеним 28.02.2018), колегія суддів з урахуванням вимог частини першої статті 692 Господарського кодексу України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання з оплати товару у боржника за Договором №1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та Договором №237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 виникли після 28.02.2018, тобто після виділу нової юридичної особи.»

Отже, з наведеного слідує, що висновки Верховного Суду у справі № 910/1485/19 не підтверджують позицію Заявника про правонаступництво ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» за зобов`язанням ТОВ «ЕДДА ЛТД» перед AT «Одесаобленерго».

Щодо посилань заявника на той факт що на момент звернення з позовної заявою до суду йому було невідомо про зміну власника будівель та споруд бази відповіднику «ЕДЕМ» суд зазначає наступне.

Провадження у справі № 916/1014/18 було відкрито Ухвалою Господарського суду Одеської області 01.06.2018 р. Підготовче провадження у справі № 916/1014/18 було закрито 17.12.2018 року.

Разом з тим 20.11.2018 р. Ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/2559/18 відкрито провадження за позовом AT «Одесаобленерго» до ТОВ «ЕДДА ЛТД» та ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» про стягнення 30315,50 грн., у т.ч.: 3% річних - 5116,88 грн. та інфляційних втрат - 25198,62 грн., у зв`язку з несплатою оперативно-господарської санкції застосованої до ТОВ «ЕДДА ЛТД» на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» №57 від 21.07.2017 р.

Окрім цього, 29.12.2018 р. Ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/2929/18 відкрито провадження за позовом AT «Одесаобленерго» до ТОВ «ЕДДА ЛТД» та ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» про стягнення 25868,68 грн., у т.ч.: 3% річних - 5116,88 грн. та інфляційних втрат - 20751,80 грн., у зв`язку з несплатою оперативно-господарської санкції застосованої до ТОВ «ЕДДА ЛТД» на підставі Протоколу AT «Одесаобленерго» №57 від 21.07.2017 р.

При цьому у справі № 916/2929/18 та у справі № 916/2559/18 AT «Одесаобленерго» стверджувало, що ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» є співвідповідачем за зобов`язанням ТОВ «ЕДДА ЛТД» перед AT «Одесаобленерго», оскільки є власником нерухомого майна за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "ЕДЕМ", база відпочинку (район "Центральний").

Отже з наведеного вбачається, що на момент розгляду дійсної справи в суді AT «Одесаобленерго» володіло інформацію про те, що ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» є власником бази відпочинку «ЕДЕМ» та вважало ТОВ «ЕДЕМ- ЕДЕМ» співвідповідачем за фактом несплати оперативно-господарської санкції, застосованої до ТОВ «ЕДДА ЛТД», проте маючи процесуальну можливість до 17.12.2018 р. залучити ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» до участі у справі № 916/1014/18 в якості співвідповідача, не реалізувало своє право на залучення ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» як співвідповідача у справі №916/1014/18.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням того що Виділ ТОВ «ЕДЕМ-ЕДЕМ» з ТОВ «ЕДДА ЛТД» завершився до виникнення зобов`язання ТОВ «ЕДДА ЛТД» перед AT «Одесаобленерго», враховуючи зміст статті 109 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для заміни сторони по справі №916/1014/18 Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА ЛТД на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Едем-Едем, в зв`язку з чим заява Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі за вх.суду№2-282/23 від 03.03.2023р. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.52, ст.234, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі за вх.суду№2-282/23 від 03.03.2023р. про заміну сторони у справі № 916/1014/18 відмовити.

Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали складено 24.04.2023р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя С.Ф. Гут

Суддя О.В. Цісельський