Рішення

від 18.04.2023 по справі 388/2066/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/2066/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом до відповідачки та просить усунути її від права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки та житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою.

Спадкоємцем ОСОБА_4 , окрім позивачки є інші діти спадкодавця, а саме відповідачка ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 . Заяву про прийняття спадщини подала позивачка та відповідачка.

На випадок смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, за яким заповіла земельну ділянку на користь ОСОБА_3 . Інше майно спадкується за законом.

За життя ОСОБА_4 протягом тривалого часу у зв`язку із тяжким станом здоров`я та через похилий вік не могла самостійно забезпечувати умови свого життя. Після перенесеної хвороби не підводилась із ліжка та потребувала постійного стороннього догляду, допомоги та піклування.

Спадкодавець проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_3 будучи обізнаною про безпорадний стан матері та її потреби, не доглядала за нею та її не навідувала, при цьому маючи можливість виконувати свої обов`язки, але свідомо нехтуючи ними не вчиняла необхідних дій, усунулася від надання будь-якої допомоги, а мати у свою чергу просила її про допомогу.

Відповідачка ОСОБА_6 не надіслала до суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суду пояснив, що позивачка ОСОБА_2 все життя була разом з матір`ю. Інші діти участі в догляді матері не приймали. Йому не було відомо, що ОСОБА_4 мала іншу доньку. Вважає, що ОСОБА_4 ніхто не доглядав, окрім позивачки, яка робила все особисто. ОСОБА_4 після перенесеної хвороби була лежачою та не могла себе особисто обходити. Одного разу ОСОБА_2 просила його про допомогу та тоді чув від ОСОБА_4 прохання приїхати ОСОБА_3 , однак не знає, що відбулось далі. Про те, що ОСОБА_4 мала іншу доньку дізнався близько двох років тому. Не може точно сказати коли саме ОСОБА_4 стала лежачою. Особисто від ОСОБА_4 не чув, що вона мала іншу доньку. Спадкодавець постійно проживала з рідним сином ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 проживала неподалік та постійно до них приходила. Взагалі ніколи не чув про якійсь думки ОСОБА_4 з приводу доньки ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 суду пояснив, що ОСОБА_3 майже ніколи не приїжджала до спадкодавця. За ОСОБА_9 здійснювала догляд ОСОБА_2 . Особисто неодноразово підвозив її до лікарні та аптеки. Знав, що спадкодавець мала трьох дітей. За період коли ОСОБА_4 хворіла то ОСОБА_3 бачив одного разу. ОСОБА_4 була лежачою близько 1,5 роки. До того вона ходила опираючись на тростину. Від своєї матері чув, що ОСОБА_4 хотіла бачити ОСОБА_3 , однак особисто від неї цього не чув. ОСОБА_4 проживала разом із сином, а позивачка поблизу. ОСОБА_3 у свою чергу проживала у м. Херсоні. Особисто не чув від ОСОБА_4 , що вона зверталась до ОСОБА_3 про допомогу, а та їй у цьому відмовляла. Херсон від села приблизно 300 км.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суду пояснила, що ОСОБА_4 два роки була лежачою, була після операційного втручання, а також після перенесеної хвороби. Вона не могла здійснювати роботу, а тому їй допомагала ОСОБА_2 . ОСОБА_4 проживала із сином, який вживав алкогольні напої, ходив до людей, а не перебував удома. ОСОБА_4 знала приблизно 30-40 років. Спадкодавець мала доньку ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_4 зробили операцію та ОСОБА_3 була разом із своїм сином із нею близько неділі, а потім приїхала на похорон. ОСОБА_4 просила ОСОБА_3 приїхати до неї, виявляла бажання її побачити, поспілкуватися, допомогти, а та у свою чергу не могла цього зробити, зазначаючи різні причини. ОСОБА_4 любила всіх своїх дітей, особливо доньок. При ній особисто ОСОБА_4 повідомляла, що бажає побачити доньку ОСОБА_3 , а та не приїздить. Знає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мають власні земельні ділянки. ОСОБА_3 має власних троє дітей, а також онуків. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали теплих, сестринських відносин. Стверджує, що ОСОБА_4 після перенесеної операції виявляла бажання просто побачити доньку ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (чч. 1-3 ст. 83 ЦПК України).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11).

Сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми спадкодавця.

Сторони у справі після смерті ОСОБА_4 прийняли спадщину, а саме у шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини звернулись до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н.В. із заявами про прийняття спадщини, про що свідчить зміст спадкової справи.

На момент смерті ОСОБА_4 проживала разом із сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка від 13 липня 2021 року № 439.

На випадок смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, що посвідчений 11 січня 2008 року секретарем Березівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області Заміховським С.В., зареєстрований у реєстрі за № 6. За цим заповітом заповіла належний їй земельний пай, згідно з державним актом на право приватної власності на землю № 3521987600:02:000:0224 від 15 лютого 2002 року, що розташований на території Березівської сільської ради, ОСОБА_3 (а. с. 37).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом чч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За змістом п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Верховний Суд у постанові від 26 січня 2021 року (справа № 359/9293/18) зазначав, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Аналізуючи вищезазначене, можливо стверджувати, що усунути від права на спадкування можливо виключно спадкоємця за законом, а не за заповітом.

У цій справі згідно з дослідженими судом доказами суд установив, що спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до своєї смерті мала ряд хвороб. Спадкодавець постійно проживала разом із своїм сином, а позивачка ОСОБА_2 поблизу. На момент смерті ОСОБА_4 мала 81 рік та внаслідок перенесеної хвороби не могла ходити, лежала, а відтак для задоволення власних потреб потребувала стороннього догляду. Точного часу такого її стану матеріали справи не містять, однак допитані свідки стверджують, що вона внаслідок перенесених хвороб не могла себе особисто обходити близько 1,5 роки до смерті.

Догляд та піклування для ОСОБА_4 переважно забезпечувала позивачка ОСОБА_2 , попри те, що спадкодавець постійно проживала із власним сином ОСОБА_5 , 1968 року народження, про що наголошували свідки.

Допитані судом свідки не зазначали, що син спадкодавця ОСОБА_5 проживаючи разом із спадкодавцем не забезпечував їй будь-якого догляду та піклування.

Відповідачка ОСОБА_3 постійно проживала у м. Херсоні, тобто достатньо далеко від місця проживання спадкодавця, а відтак на відміну від інших дітей спадкодавця не могла забезпечувати догляд та піклування матері. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто на відміну від інших дітей спадкодавця в момент безпорадного стану матері досягла пенсійного віку, тобто особисто стала особою похилого віку. Жоден досліджений судом письмовий доказ, а також показання свідків не вказують на те, що ОСОБА_4 за життя, проживаючи порядок з іншими двома дітьми, потребувала допомоги в догляді та піклуванні саме від відповідачки ОСОБА_3 , а вона у свою чергу маючи можливість надавати допомогу в цьому їй відмовляла. Сукупність цього свідчить на користь відповідачки та свідчить про відсутність в її діях умислу, винної поведінки, спрямованої на ухилення від надання спадкодавцеві допомоги.

Матеріали цієї цивільної справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують вищезазначене.

З огляду на вказане, суд не знаходить підстав для задоволення цього позову, а тому в ньому має бути відмовлено.

Відповідачка у справі не надала доказів понесення нею судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1224, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24 квітня 2023 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський