Постанова

від 19.07.2023 по справі 388/2066/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

19 липня 2023 року м. Кропивницький

справа № 388/2066/21

провадження № 22-ц/4809/871/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Міщенко Людмила Григорівна, на рішенняДолинського районногосуду Кіровоградськоїобласті від18квітня 2023року у складі судді Баранського Д.М.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування. В обґрунтування позовної заяви посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік померла її мати ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки та житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою. Спадкоємцем ОСОБА_3 , окрім неї є інші діти спадкодавця, а саме відповідачка ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 . Заяву про прийняття спадщини подала позивачка та відповідачка. На випадок смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, за яким заповіла земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Інше майно спадкується за законом. За життя ОСОБА_3 протягом тривалого часу у зв`язку із тяжким станом здоров`я та через похилий вік не могла самостійно забезпечувати умови свого життя. Після перенесеної хвороби не підводилась із ліжка та потребувала постійного стороннього догляду, допомоги та піклування. Спадкодавець проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 будучи обізнаною про безпорадний стан матері та її потреби, не доглядала за нею та її не навідувала, при цьому маючи можливість виконувати свої обов`язки, але свідомо нехтуючи ними не вчиняла необхідних дій, усунулася від надання будь-якої допомоги, а мати у свою чергу просила її про допомогу.

Посилаючись назазначені обставинипросила суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Міщенко Людмила Григорівна, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановленота підтвердженописьмовими доказамипо справі,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 у віці 81 рік, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 11).

Також встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця (а.с.7)

Після смерті ОСОБА_3 11 липня 2021 року була заведена спадкова справа Приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В. №38/2021 (а.с.34-47).

Сторони у справі після смерті матері ОСОБА_3 звернулись до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н.В. із заявами про прийняття спадщини (а.с.35,46).

Згідно з довідкою Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 13 липня 2021 року №439 на момент смерті громадянка ОСОБА_3 проживала разом із сином ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42).

На випадок смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, що посвідчений 11 січня 2008 року секретарем Березівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області Заміховським С.В., зареєстрований у реєстрі за №6, згідно з яким вона заповіла ОСОБА_2 належний їй земельний пай згідно з державним актом на право приватної власності на землю №3521987600:02:000:0224 від 15 лютого 2002 року, що розташований на території Березівської сільської ради (а.с.37).

Ухвалюючи рішенняпро відмовуу задоволенніпозову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 , умислу, винної поведінки, спрямованої на ухилення від надання спадкодавцеві допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом чч.1-3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як роз`яснено у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» правило ч.5 ст.1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі №359/9293/18 викладено правову позицію про те, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

Вказані висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 березня 2020 року у справі №133/1625/18, від 19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №404/2163/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі №491/1111/15-ц, від 02 березня 2020 року у справі №133/1625/18 зазначено, що підлягають з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Аналізуючи положення частини п`ятої ст.1224 ЦК України слід дійти висновку, що усунути від права на спадкування можливо виключно спадкоємця за законом, а не за заповітом. При цьому матеріали спадкової справи свідчать про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину як за заповітом, так і за законом (а.с.35, 37), а тому дані правовідносини регулюються нормами ч.5 ст.1224 ЦК України.

За таких обставин суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, тому рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставістатті 375 ЦПК Українизалишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ч.ч.4, 5 ст.268, ст.ст.367,374,375,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Міщенко Людмила Григорівна, залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко