Постанова

від 19.04.2023 по справі 607/16524/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 607/16524/20

провадження № 61-4920св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Герчаківської О. Я., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Дикун С. І., Костіва О. З., Парандюк Т. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» (далі - АТ «Укртрансгаз») про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що наказом від 19 червня 1995 року № 32 о/с вона прийнята на роботу в Тернопільське управління магістральних газопроводів ДП «Львівтрансгаз» на посаду бухгалтера. За період безперервної роботи підприємство неодноразово змінювало назву та підпорядкування, останнє місце роботи її на посаді бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчику Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз».

Наказом філії «Управління магістральних газопроводів» «Прикарпаттрансгаз» м. Івано-Франківськ від 02 липня 2019 року № 249-к її звільнено з роботи з посади бухгалтера І категорії за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, однак рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року у справі № 607/18097/19 її поновлено на роботі. Після звернення до ДВС її поновлено на роботі наказом від 21 травня 2020 року № 348-к та допущено до роботи 26 травня 2020 року.

Вказувала на те, що з 26 травня 2020 року по 17 червня 2020 року її пропускали на територію, але її не було допущено до виконання попередніх обов`язків. 18 червня 2020 року її не допустили на територію промислового майданчика, мотивуючи забороною перебування на чужій території, тому вона викликала поліцію, про що було складено акт.

Трудова книжка до 18 червня 2020 року знаходилася у неї, а не на зберіганні у відповідних кадрових службах, невчасно зроблено запис в трудову книжку щодо її поновлення на роботі згідно рішення суду, записи в трудовій книжці не відповідають дійсності.

05 червня 2020 року вона отримала попередження про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників з 01 червня 2020 року посади бухгалтера із посиланням на наказ від 29 травня 2019 року № 307 «Про затвердження змін до штатних розписів» та перелік вакантних посад, а вона надала згоду на переведення її на посаду директора управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз»

22 червня 2020 року їй був вдруге наданий перелік вакантних посад на 37-ми аркушах, а на другий день їй надали додатковий перелік, що свідчило про надання неповного переліку, а саме посад в апараті АТ «Укртрансгаз», які відповідають її кваліфікації, освіті і роботі, яку вона виконувала протягом усіх років на посаді бухгалтера з 1995 року. Тому 24 червня 2020 року вона знову подала заяву на переведення на посаду начальника відділу комплексних непрофільних об`єктів апарату АТ «Укртрансгаз» згідно із запропонованим додатковим переліком станом на 19 червня 2020 року.

04 серпня 2020 року вона знову подала заяву на переведення на посаду економіста провідного відділу планування та формування бюджету апарату АТ «Укртрансгаз» згідно з вакантними посадами станом на 03 серпня 2020 року.

Зазначала, що кожен раз їй відмовляли у переведенні.

Наказом від 17 червня 2020 року № 30к їй встановлено простій не з вини працівника з 18 червня 2020 року до 04 серпня 2020 року і наказом від 05 серпня 2020 року № 39к продовжено простій з 05 серпня 2020 року до 12 серпня 2020 року.

Вказувала, що вказані накази є незаконними, оскільки підприємство продовжувало працювати.

17 червня 2020 року вона із заявами зверталась до генерального директора AT «Укртрансгаз» та до начальника Долинського ЛВУ МГ про влаштування їй віддаленого доступу до робочого місця за її адресою проживання, однак її не було ознайомлено із змінами у штатному розписі та розміром її заробітної плати. Також не було переведено до новоствореної структури ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Наказом філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» м. Київ від 27 серпня 2020 року № 462-к її звільнено 28 серпня 2020 року з роботи з посади бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Вважала, що виданий відповідачем наказ є незаконним, упередженим і таким, що підлягає до скасування.

Зазначала, що повний розрахунок з нею не проведений в день звільнення. Розрахунковий листок за серпень 2020 року отриманий 09 вересня 2020 року поштою без роз`яснення. При розрахунку 28 серпня 2020 року їй не нараховано і не оплачено в серпні місяці перебування на лікарняному з 13 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року, а саме за 11 робочих днів. У серпні 2020 року нараховано лікарняні з 20 липня 2020 року по 29 липня 2020 року за 10 календарних днів лише в сумі 1 551,60 грн.

Вказувала на те, що діями адміністрації підприємства щодо незаконного звільнення її з роботи, недопущення до роботи після поновлення та невиплати заробітної плати їй завдана моральна шкода

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила:

- визнати незаконним і скасувати наказ від 27 серпня 2020 року № 462-к про її звільнення з роботи з посади бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчику Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» та поновити її на роботі;

- стягнути з АТ «Укртрансгаз» середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на попереднє місце роботи з часу звільнення, а також невиплачені суми допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- скасувати накази про простій від 17 червня 2020 року № 30-к, від 05 серпня 2020 року № 39 та зробити перерахунок середньої заробітної плати;

- стягнути з АТ «Укртрансгаз» на її користь моральну шкоду в сумі 55 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач із дотриманням вимог чинного законодавства України звільнив позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Відповідач попередив позивача про майбутнє звільнення за два місяці, запропонував їй іншу роботу, від якої позивач відмовилась.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення її на роботі, їхнє задоволення залежить від встановлення факту незаконності такого звільнення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у задоволенні цих вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування наказів про простій та перерахунок середньої заробітної плати, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо оголошення позивачу простою узгоджуються з вимогами статей 34, 113 КЗпП України та не порушують трудових прав ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 117 КЗпП України, оскільки відповідач не допустив порушень вимог статті 116 КЗпП України.

Установивши відсутність порушень відповідачем трудових прав позивача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про законність її звільнення з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки вона відмовлялась від запропонованих вакантних посад, не витребували штатні розписи, взяли до уваги тільки письмові пояснення відповідача щодо запропонованих їй вакантних посад.

Вказувала, що вакантні посади, які були їй запропоновані, не були вакантними та не були вільними, а пропоновані нібито вакантні посади - відпустка у зв`язку із вагітністю і пологами, суміщення та посади, які не були вільними, були зайняті штатними працівниками.

Зазначала, що вона не відмовлялась від пропонованих вакантних посад, подавала заяви на переведення на запропоновані вакантні посади, а саме такі посади: директора «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», начальника відділу комплексних непрофільних об`єктів, економіста провідного відділу планування та формування бюджету, економіста провідного департаменту продажу та послуг, які відповідають її кваліфікаційному рівню та освіті, однак їй відмовлено відповідачем.

Отже, відповідач не довів, що її звільнення з роботи проведено без порушення вимог чинного законодавства.

Також суди не надали належної оцінки щодо факту її недопуску до роботи.

Вказувала на те, що при її повторному звільненні не було надано згоди профспілкової організації, членом якої вона була з 20 червня 1995 року і не подавала заяви про вихід. Вона поновлена на роботі на підставі рішення суду від 15 травня 2020 року, а тому незаконне звільнення з роботи не може бути підставою припинення її членства в профкомі, оскільки звільнення з роботи відбулось поза її волею, а тому поновлення членства має відбуватись автоматично з дати поновлення трудових прав без складання будь-яких додаткових заяв про вступ до профспілки.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 607/8298/18 (провадження № 61-18730св19), від 11 квітня 2018 року у справі № 591/3104/16-ц (провадження № 61-4137св18).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом від 19 червня 1995 року № 32 о/с ОСОБА_1 прийнята на роботу в Тернопільське ЛВУМГ ДП «Львівтрансгаз» на посаду бухгалтера.

За період роботи позивача підприємство неодноразово змінювало назву та підпорядкування, останнє місце роботи ОСОБА_1 - на посаді бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського ЛВУМГ філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Наказом від 02 липня 2019 року № 249-к філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера І категорії за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням посади на підставі наказів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» від 05 березня 2019 року № 62 «Про скорочення посад»; від 28 лютого 2019 року № 58 «Про затвердження змін до штатних розписів»; наказ Долинського ЛВУМГ від 06 березня 2019 року № 34-М «Про скорочення штату працівників»; статті 34 Закону України «Про відпустки» та згоди профспілкової організації Тернопільського ЛВУМГ, протокол від 02 липня 2019 року № 23.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року у справі № 607/18097/19 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним і скасовано наказ філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» від 02 липня 2019 року № 249-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» з 03 липня 2019 року.

Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 164 504,61 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відрахуванням необхідних податків і зборів, за період з 03 липня 2019 року до 14 травня 2020 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, зменшено суму стягнення з АТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 з 164 504,61 грн до 49 350,84 грн з відрахуванням необхідних податків, зборів за період з 03 липня 2019 року до 14 травня 2020 року.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Поновлено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Наказом АТ «Укртрансгаз» від 21 травня 2020 року № 348-к на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року у справі № 607/18097/19 скасовано наказ філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» від 02 липня 2019 року № 249-к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» з 03 липня 2019 року. Здійснено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року у справі № 607/18097/19, виплачено належні ОСОБА_1 виплати у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

За результатами впровадження проекту «Відокремлення діяльності з транспортування природного газу», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» та Закону України від 17 жовтня 2019 року № 2239-1 «Про внесення змін до деяких законів України у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу» діяльність АТ «Укртрансгаз» з транспортування природного газу з 01 січня 2020 року була припинена, що стало причиною для змін у виробництві і праці.

З метою мінімізації негативних наслідків для працівників Товариство видало наказ від 13 лютого 2020 року № 78, яким затверджена «Програма припинення трудових відносин з працівниками АТ «Укртрансгаз» за згодою сторін у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці», що застосовується під час звільнень працівників Товариства у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі під час ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання Товариства, скорочення чисельності або штату працівників підрозділів Товариства. Працівники, що підлягають вивільненню у зв`язку із скороченням штату працівників, які не погодилися на пропозицію Товариства припинити трудовий договір за угодою сторін на умовах, передбачених цією програмою, підлягають вивільненню у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 3.3. Розділу 3 Обмеження програми).

12 червня 2020 року ОСОБА_1 ознайомилась зі змістом цієї програми, однак відмовилась від пропозиції Товариства, про що є її власноручний запис.

Наказом генерального директора АТ «Укртрансгаз» Олексієнка С. О. від 29 травня 2020 року № 307 «Про затвердження змін до штатних розписів» на виконання наказів АТ «Укртрансгаз» від 29 травня 2020 року № 303 «Про перейменування та удосконалення структури за напрямом діяльності «закупівлі», від 31 липня 2017 року № 507 «Про формування штатних розписів та внесення змін до них» (зі змінами та доповненнями) та відповідно до звернень філій прийнято рішення про затвердження змін до штатних розписів та введення їх в дію з 01 червня 2020 року в тому числі і щодо працівників філій «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Зміни до штатного розпису працівників Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз», які вводилися з 01 червня 2020 року, передбачали виведення зі штату Тернопільського промислового майданчика посади бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку.

05 червня 2020 року ОСОБА_1 була ознайомлена із попередженням про вивільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників. У вказаному попередженні їй було запропоновано вакантні посади згідно з переліком вакантних посад АТ «Укртрансгаз» станом на дату попередження, за відповідною професією чи спеціальністю, з урахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня, зазначеного у кваліфікаційних вимогах, передбачених посадовими (робочими) інструкціями.

05 червня 2020 року ОСОБА_1 у попереджені про вивільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників зазначила, що надає заяву на переведення однієї із запропонованих вакантних посад, а саме на посаду директора «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз».

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці № 13 від 12 червня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у визначенні переважного права на залишення на роботі щодо призначення на посаду директора філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз», у зв`язку з її невідповідністю кваліфікаційним вимогам цієї посади.

22 червня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлена із переліком вакантних посад станом на 19 червня 2020 року, де вона зазначила: «Ознайомлена та відмовляюся від запропонованих вакансій станом на 19 червня 2020 року у зв`язку з відсутністю в переліку на Тернопільському ПМ моєї посади бухгалтера І категорії згідно з рішенням суду від 15 травня 2020 року № 607/18097/19».

24 червня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці на вакантну посаду начальника відділу комплексних непрофільних об`єктів апарату АТ «Укртрансгаз».

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці № 15 від 01 липня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у визначенні переважного права на залишення на роботі щодо призначення на посаду директора філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» начальника відділу комплексних непрофільних об`єктів Департаменту майна та непрофільних активів, у зв`язку з її невідповідністю кваліфікаційним вимогам цієї посади.

На аркуші «Вакантні посади АТ «Укртрансгаз» станом на 09 липня 2020 року» інспектором з кадрів зазначено, що 10 липня 2020 року відправлено на особисту електронну пошту ОСОБА_1 перелік вакантних посад на 15 аркушах, у понеділок 13 липня 2020 року по телефону узгоджено з ОСОБА_1 , що вона фізично не має змоги підписатися, бо перебуває у відпустці в Закарпатській області.

04 серпня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлена із переліком вакантних посад станом на 03 серпня 2020 року, де вона зазначила: «Надаю заяву на переведення однієї із запропонованих вакантних посад, а саме на посаду економіста провідного відділу планування та формування бюджету».

17 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявами до генерального директора АТ «Укртрансгаз» та начальника Долинського ЛВУМГ філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз», у якій просила влаштувати їй віддалений доступ до робочого місця за адресою проживання: АДРЕСА_1 .

17 червня 2020 року наказом начальника Долинського ЛВУМГ № 30-к, у зв`язку з припиненням діяльності АТ «Укртрансгаз» з транспортування природного газу з 01 січня 2020 року, оголошено простій не з вини працівника ОСОБА_1 , бухгалтеру (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Долинського ЛВУМГ філії «Оператор газотранспортної системи» АТ «Укртрансгаз» з 18 червня 2020 року до 04 серпня 2020 року. Дозволено ОСОБА_1 під час простою перебувати за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Оплату часу простою проводити у розмірі двох третин посадового окладу. 05 серпня 2020 року вказаний простій не з вини працівника ОСОБА_1 встановлено ще з 05 серпня 2020 року по 12 серпня 2020 року на таких самих умовах.

Відповідно до листків непрацездатності серії АДШ № 192585 та АДШ № 192846, ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 20 липня 2020 року по 30 липня 2020 року та з 13 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно.

Згідно з витягом із протоколу засідання комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці № 18 від 12 серпня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у визначенні переважного права на залишення на роботі щодо призначення на посаду економіста провідного відділу планування та формування бюджету Управління планування та бюджету Фінансово-економічного департаменту, у зв`язку з її невідповідністю кваліфікаційним вимогам цієї посади.

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлена із переліком вакантних посад станом на 18 серпня 2020 року, де вона зазначила: «Надаю заяву на переведення однієї із запропонованих вакантних посад, а саме на посаду головного бухгалтера «Оператора газосхову України».

25 серпня 2020 року позивачка подала заяву про відкликання вказаної заяви від 21 серпня 2020 року.

27 серпня 2020 року генеральним директором філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» Василенком Ю. Л. видано наказ № 462-к «Про звільнення», яким звільнено ОСОБА_1 , бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (табельний номер 50042070), 28 серпня 2020 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, пункт 1 статті 40 КЗпП України, із виплатою: компенсації за чотири календарних дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 03 липня 2020 року по 28 серпня 2020 року; вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України в розмірі місячного середнього заробітку; вихідної допомоги відповідно до пункту 2.3 колективного договору на 2016-2018 роки із змінами та доповненнями (стаж роботи в газовій промисловості 25 років 02 місяці). Підстава: наказ АТ «Укртрансгаз» від 29 травня 2020 року № 307 «Про затвердження змін до штатних розписів»; попередження ОСОБА_1 від 05 червня 2020 року; колективний договір ПАТ «Укртрансгаз» на 2016-2018 роки зі змінами та доповненнями.

Згідно з довіреністю від 11 червня 2020 року № 12339, Василенко Ю. Л. уповноважений генеральним директором АТ «Укртрансгаз» Олексієнком С. О. від імені Товариства в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти правочини, укладати (підписувати) договори, угоди, вносити (підписувати) зміни та доповнення до договорів, угод; підписувати з правом першого підпису (в тому числі за допомогою електронних ключів цифрових підписів) документи на обслуговування банківських, казначейських рахунків, платіжно-розрахункові документи, заяви на купівлю, продаж та обмін валюти, документи фінансової, податкової та статистичної звітності; підписувати акти приймання-передачі майна (товару), наданих послуг, виконаних робіт тощо, які складаються за результатами виконання договорів (угод); представляти інтереси Товариства в органах державної влади, Міністерстві юстиції України, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, Міністерстві енергетики та захисту довкілля України, нотаріальних органах, в інших державних органах, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх форми власності. Довіреність є чинною до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до розрахункового листа за серпень 2020 року ОСОБА_1 нараховано: оклад - 814,65 грн за серпень 2020 року; простой не з вини працівника - 4 344,80 грн за серпень 2020 року; ВД (по скороченню) - 17 514,98 за серпень 2020 року; ВП при припиненні трудового договору - 36 817,65 грн за серпень 2020 року; компенсація за відпустку - 1 963,60 грн за серпень 2020 року; оплата лікарняного (ФСС, дні) - 775,80 за липень 2020 року; оплата лікарняного (роботодавцем) - 775,80 за липень 2020 року; всього нараховано за липень 2020 року - 1 551,60 грн, за серпень 2020 року - 61 455,68 грн.

Із копії квитка члена профспілки серії НП № 050807 вбачається, що ОСОБА_1 з 20 червня 1995 року вступила в профком Тернопільського ЛВУМГ, також наявна відмітка про її належність до ППО Тернопільського ЛВУМГ з 15 січня 2003 року.

10 листопада 2020 року Тернопільською ППО працівників газотранспортної системи України у листі № 20/38 «Щодо перебування на обліку у Тернопільській ППО працівників ГТСУ ОСОБА_1 » повідомлено, що ОСОБА_1 не подавала заяви для вступу у Тернопільську первинну профспілкову організацію працівників газотранспортної системи України (Тернопільську ППО працівників ГТСУ) (код ЄДРПОУ 3405778), не сплачувала відповідні членські внески, а тому станом на 28 серпня 2020 не була членом Тернопільської ППО працівників ГТСУ.

Керівником сектору бухгалтерського обліку надано довідку про те, що ОСОБА_1 звільнена 28 серпня 2020 року відповідно наказу філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» від 27 серпня 2020 року № 462-к. У день звільнення їй нараховані та виплачені згідно наказу всі належні кошти: вихідна допомога по скороченню згідно зі статтею 44 КЗпП України в сумі 14 099,56 грн, вихідна допомога відповідно до пункту 2.3 колективного договору ПАТ «Укртрансгаз» у сумі 29 638,21 грн, та заробітна плата за серпень 2020 року в сумі 2 860,99 грн. Згідно з журналом обліку листків непрацездатності, оригінал листка непрацездатності ОСОБА_1 АДШ № 192846 за період 13 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року отримано відділом кадрів філії західного регіону (м. Івано-Франківськ) 07 вересня 2020 року. Даний листок непрацездатності включений до протоколу за вересень і поданий до Фонду страхування. Виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов`язане в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду соціального страхування після надходження грошей на рахунок. 06 жовтня 2020 року філія «Оператор газотранспортної системи України» виплатила заробітну плату за вересень 2020 року, а також 627,42 грн лікарняних за рахунок підприємства ОСОБА_1 . Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування виплачено 02 листопада 2020 року у сумі 1 254,83 грн, коли поступило фінансування від фонду.

За змістом колективного договору, укладеного між ПАТ «Укртрансгаз» (далі - Товариство) в особі Президента або особи, яка виконує його обов`язки (далі - роботодавець), з однієї сторони, та Радою голів профкомів працівників ПАТ «Укртрансгаз» (далі - Рада) від імені трудового колективу Товариства, з другої сторони (пункт 1.1), встановлено, що предметом цього договору є норми та положення про оплату і умови праці, соціальне і житлово-побутове забезпечення працівників, гарантії та пільги, що надаються Роботодавцем, з дотриманням умов, що не погіршують становища працівників у порівнянні з чинним законодавством, Генеральною та Галузевими угодами (пункт 1.3).

Роботодавець повідомляє про реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання виробництва, скорочення чисельності або штату працівників профспілкову організацію і державну службу зайнятості згідно з чинним законодавством і галузевими нормативними документами, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацію, розмір оплати праці тощо, а в десятиденний строк після вивільнення надає списки фактично вивільнених працівників (пункт 1 статті 40, 492, 494 КЗпП України, частина п`ята статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»).

У разі переведення на іншу роботу, зміни істотних умов праці та наступного вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, Роботодавець повідомляє працівників у письмовій формі не пізніше як за два місяці (статті 492 КЗпП України).

Вивільнення працівників здійснюється згідно з порядком, встановленим чинним законодавством України, з урахуванням вимог пункту 2.3. Галузевої угоди. Роботодавець за два місяці до початку звільнення припиняє набір нових працівників. Роботодавець надає працівникам, яких попереджено в установленому порядку про вивільнення з Товариства, з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, впродовж другого місяця з дня попередження про вивільнення, можливість здійснювати пошук нового місця роботи у робочий час, один робочий день на тиждень із збереженням посадового окладу (пункт 2.2).

Працівникам, звільненим у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією Товариства, скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів Товариства виплачується вихідна допомога залежно від загального стажу роботи в колишньому ВАТ «Укргазпром», ДК «Укртрансгаз» Товаристві у розмірах: а) жінкам зі стажем роботи: до 7 років місячний середній заробіток; від 7 до 12 років двомісячний середній заробіток; понад 12 років тримісячний середній заробіток;

б) чоловікам зі стажем роботи: до 10 років місячний середній заробіток; від 10 до 15 років двомісячний середній заробіток; понад 15 років тримісячний середній заробіток.

Роботодавець гарантує звільненому працівнику розрахунки з усіх сум, що належать до виплати, в день його звільнення (пункт 2.3). Працівники структурних підрозділів, що ліквідовуються, мають першочергове право на працевлаштування у новостворюваних і діючих структурних підрозділах Товариства за фахом з урахуванням досвіду роботи (пункт 2.4).

Відповідно до листа Тернопільської ППО працівників ГТСУ від 15 березня 2021 року, Тернопільська ППО працівників ГТСУ (код ЄДРПОУ 34905778, місцезнаходження: 46005, м. Тернопіль, вул. Козацька, 19) знаходиться у підпорядкуванні Об`єднаної профспілкової організації «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 43369134, місцезнаходження: 03065, місто Київ, просп. Любомира Гузара, 44). ОСОБА_1 була членом ППО Тернопільського ЛВУМГ; ОСОБА_1 не є членом Тернопільської первинної профспілкової організації працівників газотранспортної системи України (Тернопільської ППО працівників ГТСУ); ОСОБА_1 не подавала заяви для вступу у Тернопільську ППО працівників ГТСУ; ОСОБА_1 не сплачувала відповідні членські внески, а тому станом на 28 серпня 2020 року не була членом Тернопільської ППО працівників ГТСУ.

Згідно з листом Первинної профспілкової організації Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 17 червня 2021 року, Первинна профспілкова організація Долинського лінійного виробничого магістральних газопроводів (далі - ППО Долинського ЛВУМГ) є організаційною ланкою Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України. До ППО Долинського ЛВУМГ не надходила заява ОСОБА_1 про членство у Профспілці чи перебування на профспілковому обліку в первинній профспілковій організації та про сплату профспілкових внесків. Відповідно, ППО Долинського ЛВУМГ не підтверджує членства в Профспілці працівника нафтової та газової промисловості Каліщук М. М. Виходячи із викладеного, розгляд питання про надання згоди на звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України особи, яка не перебуває на обліку в первинній профспілковій організації, не відноситься до компетенції ППО Долинського ЛВУМГ.

Відповідно до листа Об`єднаної профспілкової організації управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» від 12 липня 2021 року, відповідно до Статуту Професійна спілка працівників нафтової і газової промисловості України (надалі Укрнафтогазпрофспілка) є всеукраїнською, добровільною неприбутковою громадською організацією, що об`єднує членів профспілки підприємств, організацій, установ, товариств та учбових закладів, пенсіонерів та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно в нафтовій і газовій промисловості України. Організаційними ланками Укрнафтогазпрофспілки є первинні профспілкові організації, які створені на підставі добровільного об`єднання членів профспілки, які працюють як правило на одному підприємстві або відокремленому структурному підрозділі підприємства, установи, організації. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи профспілкові комітети. Об`єднана профспілкова організація управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» (надалі ОПО) добровільне об`єднання первинних профспілкових організацій (надалі ППО) Укрнафтогазпрофспілка, а саме: ППО апарату філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», ППО Богородчанського ЛВУМГ, ППО Долинського ЛВУМГ, Профспілка Закарпатського ЛВУМГ, ППО Хустського ЛВУМГ, ППО Тернопільського ЛВУМГ; ППО Волинського ЛВУМГ, ППО К. Бузького та Сокальського ПМ Волинського ЛВУМГ, Профспілка працівників Рівненського ЛВУМГ (Рівненський ПМ), ППО Новоград-Волинський ПМ Рівненського ЛВУМГ, ППО Бібрського ПМ Бібрського ЛВУМГ, ППО Комарнівського ПМ Бібрського ЛВУМГ, ППО БВ «Карпати» філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», яке створено для координації дій цих первинних профспілкових організацій по представництву і захисту прав та інтересів членів Укрнафтогазпрофспілки у відносинах з роботодавцями (цем), з органами державної влади, місцевого самоврядування тощо. ОПО діє на підставі Положення про Об`єднану профспілкову організацію управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» та Статуту Укрнафтогазпрофспілки. Виборним органом ОПО УМГ «Прикарпаттрансгаз» є об`єднаний профспілковий комітет (далі -ОПК), який має статус вищого виборного органу для первинних профорганізацій, що входять до складу ОПО УМГ «Прикарпаттрансгаз».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо позовних вимог про визнати незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Відповідно до частини першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Наведені положення національного та міжнародного законодавства свідчать зокрема про те, що кожен працівник захищений від свавільного звільнення з роботи, а втручання у приватне життя особи шляхом звільнення з роботи за дисциплінарне порушення має бути законним, пропорційним та передбачуваним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у відповідача дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату, що стали підставою для вивільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15).

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_1 05 червня 2020 року, 22 червня 2020 року та 04 серпня 2020 року була ознайомлена із переліком вакантних посад в АТ «Укртрнсгаз», надавала свою згоду на переведення на посаду директора «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», посаду начальника відділу комплексних непрофільних об`єктів апарату АТ «Укртрансгаз», посаду економіста провідного відділу планування та формування бюджету», про що є її заяви від 05 червня 2020 року, 24 червня 2020 року, 04 серпня 2020 року.

Вказані заяви були предметом розгляду на засіданні комісії з визначення переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці Товариства, однак у їх задоволенні позивачці відмовлено у зв`язку з її невідповідністю кваліфікаційним вимогам цих посад, про що зазначено у витягах з протоколу від 12 червня 2020 року № 13, від 01 липня 2020 року № 15, від 12 серпня 2020 року № 18.

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву на переведення на посаду головного бухгалтера «Оператора газосхову України», але 25 серпня 2020 року подала заяву про відкликання вказаної заяви.

Установивши, що відповідач ознайомив позивачку з усіма вакантними посадами, які існували на дату її попередження про вивільнення та які з`явилися з дати її попередження про вивільнення до дати розірвання трудового договору, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що роботодавець дотримався трудового законодавства та належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про поновлення її на роботі, їх задоволення залежить від встановлення факту незаконності такого звільнення.

Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що при її звільненні допущено порушення вимог статті 43 КЗпП України, оскільки, як встановлено судами, позивач не була членом профспілкової організації, а тому її звільнення не потребувало згоди профспілкової організації.

Щодо позовних вимог про стягнення невиплачених сум допомоги з тимчасової непрацездатності

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 27 серпня 2020 року генеральним директором філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» Василенком Ю. Л. видано наказ № 462-к «Про звільнення», яким звільнено ОСОБА_1 , бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (табельний номер 50042070), 28 серпня 2020 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, пункту 1 статті 40 КЗпП України, із виплатою: компенсації за чотири календарних дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 03 липня 2020 року по 28 серпня 2020 року; вихідної допомоги у відповідності до статті 44 КЗпП України в розмірі місячного середнього заробітку; вихідної допомоги у відповідності до пункту 2.3 колективного договору на 2016-2018 роки із змінами та доповненнями (стаж роботи в газовій промисловості 25 років 02 місяці).

У день звільнення позивачці були нараховані та виплачені всі належні кошти, а лікарняний лист за період з 13 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року отримано роботодавцем із запізненням - 07 вересня 2020 року, тобто після звільнення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», 06 жовтня 2020 року АТ «Укртрансгаз» виплатило ОСОБА_1 заробітну плату за вересень 2020 року та 627,42 грн лікарняних за рахунок підприємства. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування здійснена 02 листопада 2020 року у сумі 1 254,00 грн після поступлення фінансування від Фонду.

Установивши вказані обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення невиплачених сум допомоги з тимчасової непрацездатності, оскільки відповідач не допустив порушень вимог статті 116 КЗпП України.

Щодо позовних вимог про скасування наказів про простій, здійснення перерахунку середньої заробітної плати

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

За змістом частини третьої статті 84 КЗпП України, у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

За змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 оголошено простій згідно з наказами від 17 червня 2020 року та від 05 серпня 2020 року «Про встановлення простою» на період з 18 червня 2020 року до 04 серпня 2020 року та з 05 серпня 2020 року до 12 серпня 2020 року відповідно; визначено перебування позивачки під час простою за її місцем проживання та оплату часу простою у розмірі двох третин посадового окладу.

У зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу діяльність АТ «Укртрансгаз» з транспортування природного газу з 01 січня 2020 року припинена, що стало причиною для змін у виробництві і праці, тому простій позивачки зумовлений певними обставинами - припиненням діяльності Товариства з транспортування природного газу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що дії відповідача узгоджуються з вимогами статей 34, 113 КЗпП України та не порушують трудових прав ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

За моральну шкоду, заподіяну працівникові під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових правовідносинах.

Оскільки судами не встановлено порушення трудових прав позивача з боку відповідача (роботодавця), тому є обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Посилання як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 607/8298/18 (провадження № 61-18730св19), від 11 квітня 2018 року у справі № 591/3104/16-ц (провадження № 61-4137св18), не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що установлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти лише такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно. Переоцінка доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 607/18097/19 (провадження № 61-3781св22) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець