Постанова

від 19.04.2023 по справі 663/216/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 663/216/19

провадження № 61-14407св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за зустрічним позовом:

позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Скадовська районна державна адміністрація Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2019 року в складі судді Пухальського С. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року в складі колегії суддів: Базіль Л. В., Приходько Л. А., Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив усунути перешкоди у володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою площею 10, 0041 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0157, розташованою на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, шляхом повернення її частини площею 1,8 га з незаконного використання відповідачів.

На обґрунтування вимог зазначав, що в 2011 році було проведено розпаювання земель фермерського господарства «Ромашка» (далі - ФГ «Ромашка»), в результаті якого він отримав у власність земельну ділянку площею 10,0041 га. В той же час, відповідачі використовують частину належної йому земельної ділянки для власних потреб, посилаючись на те, що вони отримали у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1,8 га на підставі рішення виконкому Радгоспненської сільської ради від 18 грудня 1991 року № 68 та державних актів від 22 січня 1998 року.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

У квітні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, в якому просили визнати недійсними пункти 8, 8.1 розпорядження голови Скадовської РДА від 23 листопада 2012 року № 690 про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 10, 0041 га для ведення фермерського господарства, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно від 20 лютого 2013 року, видане на ім`я ОСОБА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що на підставі рішення Радгоспненської сільської ради від 18 грудня 1991 року № 68 вони отримали земельну ділянку площею 1,80 га для ведення особистого підсобного господарства. В подальшому їм були видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 1,2 га та на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,60 га.

В 2017 році їм стало відомо, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 10,0041 га і що їх земельні ділянки знаходяться в межах належної ОСОБА_1 земельної ділянки. Земельні ділянки, якими вони правомірно володіють, були передані розпорядженням голови Скадовської РДА у власність ОСОБА_1 без припинення їх права власності та користування ними у встановленому порядку, межі земельної ділянки ОСОБА_1 з ними не погоджувалися, тому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили їх зустрічний позов задовольнити

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди у володінні і користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 10,0041 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0157, розташованою на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, шляхом повернення її частини площею 1,8 га з незаконного використання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яку неправомірно використовують ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Технічна документація на земельну ділянку, яка була виділена ФГ «Ромашка» та в подальшому частина якої була передана ОСОБА_1 , виготовлена раніше, ніж відповідачі за первісним позовом отримали державні акти на право постійного користування та право власності на земельні ділянки. За відсутності технічної документації на належні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельні ділянки суд позбавлений можливості перевірити їх виділення саме в тих межах, які зазначені в державних актах.

Відповідачі за первісним позовом не надали належні докази на підтвердження правомірності використання частини земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просили скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначали про застосування судами в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 460/762/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржили судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вони використовують надані ним земельні ділянки з 1992 року, однак суди не врахували державні акти в якості доказів правомірності володіння та користування наданими їм у встановленому законом порядку земельними ділянками.

Земельне законодавство передбачає, що складання та підписання акту погодження меж є обов'язковим при виготовленні проекту землеустрою, проте межі земельної ділянки, переданої ОСОБА_1 , з ними не погоджувалися. Оскільки земельна ділянка, яка знаходилася у їх правомірному володінні, була передана розпорядженням голови Скадовської РДА у власність ОСОБА_1 без припинення їх права власності на цю ділянку у встановленому порядку, межі земельної ділянки не погоджувалися, це розпорядження є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Скадовського районного суду Херсонської області.

18 грудня 2020 року справа № 663/216/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Радгоспненської сільської ради народних депутатів Скадовського району Херсонської області від 18 грудня 1991 року № 68 ОСОБА_3 надано земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства за межами населеного пункту села Зелене площею 1,80 га та присадибну ділянку площею 0,20 га.

22 січня 1998 року ОСОБА_3 виданий державний акт І-ХС № 007863 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства на території Радгоспненської сільської ради, а також державний акт серії ХС-ХVI на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства на території Радгоспненської сільської ради.

22 січня 1998 року ОСОБА_2 виданий державний акт серії ХС-ХVI на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства на території Радгоспненської сільської ради.

28 лютого 1995 року рішенням Скадовської районної ради народних депутатів № 71 ОСОБА_4 надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу, виділених для ведення виключно селянських (фермерських) господарств, площею 32 га на території Радгоспненської (в подальшому перейменованої в Благодатненську) сільської ради.

16 жовтня 1995 року ОСОБА_4 виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 009435 площею 32,0 га на території Радгоспненської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

В 1998 році ОСОБА_4 засновано селянське (фермерське) господарство «Ромашка», статут якого в 2019 році викладено в новій редакції, членами господарства стали ОСОБА_5 та позивач за первісним позовом ОСОБА_1 .

У 2011 році було проведено розпаювання землі ФГ «Ромашка».

Розпорядженням голови Скадовської районної державної адміністрації № 690 від 23 листопада 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок загальною площею 32,000 га, розташованих на території Радгоспненської сільської ради, для ведення фермерського господарства (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля) із земель, наданих в постійне користування ФГ «Ромашка», громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (пункт 8 розпорядження). Передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 32,000 га, розташовані на території Радгоспненської сільської ради, для ведення фермерського господарства (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля) із земель, наданих в постійне користування ФГ «Ромашка», громадянам ОСОБА_4 площею 10,9172 га; ОСОБА_5 площею 11,0787 га; ОСОБА_1 площею 10,0041 га (пункт 8.1 розпорядження).

13 лютого 2013 року в Державному земельному кадастрі зареєстровано право приватної власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку із зазначенням її кадастрового номеру та конфігурації.

21 жовтня 2013 року припинено юридичну особу - ФГ «Ромашка», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

Згідно акту про використання земельних ділянок за підписом депутата Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області Очук Т. М. від 26 грудня 2016 року, земельні ділянки, надані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства, використовуються ними з 1992 року.

Згідно висновку експерта № 191/19 від 20 березня 2020 року, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, накладання земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 має місце. Земельна ділянка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повністю накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 10,0041 га.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечував факту користування позивачами за зустрічним позовом вказаними земельними ділянками, проте зазначав про правомірність таких дій, оскільки вони отримали вказані земельні ділянки у власність та постійне користування для ведення особистого селянського господарства в установленому законом порядку на підставі рішення виконкому Радгоспненської сільської ради та державних актів.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи вимоги первісного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом повернення її частини з незаконного використання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , суди виходили з того, що відповідачі неправомірно використовують частину земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Радгоспненської сільської ради народних депутатів Скадовського району Херсонської області від 18 грудня 1991 року № 68 ОСОБА_3 було надано земельну ділянку площею 1,8 га за межами села Зеленого для ведення особистого підсобного господарства. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 22 січня 1998 року було видано державні акти на право постійного користування та право власності на три земельні ділянки площею 0,6 га кожна для ведення особистого підсобного господарства на території Радгоспненської сільської ради.

Вказані рішення та державні акти є чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнавалися.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право користування спірними земельними ділянками у 1991 році, тобто раніше, ніж ОСОБА_4 було надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства (1995 рік).

З огляду на наведене, вимоги ОСОБА_1 про повернення йому частини земельної ділянки площею 1,8 га з незаконного використання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судами встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повністю накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 10,0041 га.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Пунктом «г» частини третьої статті 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Оскільки земельна ділянка, яка надана у власність ОСОБА_1 , сформована частково за рахунок земельних ділянок, які на момент прийняття оскаржуваного рішення вже перебували у постійному користуванні та власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пункти 8, 8.1. розпорядження голови Скадовської районної державної адміністрації № 690 від 23 листопада 2012 року підлягають визнанню недійсними.

Вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно від 20 лютого 2013 року задоволенню не підлягають, оскільки вони не є ефективним способом захисту прав позивачів за зустрічним позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, четверта статті 412 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та частково задовольнити зустрічний позов.

Керуючись статтями 400, 409, 412,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсними пункти 8, 8.1 розпорядження голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області від 23 листопада 2012 року № 690 про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 10, 0041 га для ведення фермерського господарства.

У задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов