Ухвала

від 24.04.2023 по справі 420/7016/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7016/23

У Х В А Л А

24 квітня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів - Панчошак О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.Погранична, 29В, офіс А707, код ЄДРПОУ 37386100) до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04.04.2023 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 10.11.2022 року № UA500500/2022/200328/1;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001155;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.03.2021 між ТОВ «ФАРУН» у якості покупця та SHANDONG ZHENZHENRAN INTERNATIONAL TRADING CO., LTD CHINA у якості продавця було укладено Контракт купівлі-продажу № SZZF-2101-31/03. 12.08.2022 було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № SZZF?2101?31/03 від 31.03.2021. Як вбачається зі специфікації № 3 від 12.08.2022 року, яка є додатком № 3 до Контракту № SZZF?2101?31/03 від 31.03.2021 року (копія надається), на підставі вказаного Контракту ТОВ «ФАРУН» придбало товар, а саме: - Водорості смажені пресовані, Норі у кількості 100 крб. ціною 15,90 дол. США за одну коробку, загальна сума - 1 590,00 дол. США; - Васабі порошок кількістю 100 крб. ціною 4,50 дол. США за одну коробку, загальна сума - 450,00 дол. США. Загальна сума, яку сплатило ТОВ «ФАРУН» за контрактом, становить 2 040,00 дол. США. Вартість продукції вказана з урахуванням вартості митного оформлення, фітосанітарного сертифікату, експортної декларації, сертифіката якості заводу виробника, тари та пакування з транспортними та страховими витратами. 23.03.2020 року ТОВ «ФАРУН» уклало Договір № МБ-256/20 про проведення митноїброкерської діяльності на території України з ТОВ «МЕРАІС». Від імені ТОВ «МЕРАІС» Договір підписала Бурзаковська З.П., яка на той момент була директором ТОВ «МЕРАІС», проте на теперішній час директором ТОВ «МЕРАІС» є ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Наказом № 27, тому саме вона безпосередньо вчиняла дії з митного оформлення товару. 08.11.2022 ТОВ «МЕРАІС», діючи від імені ТОВ «ФАРУН» у якості митного брокера, подало до Одеської митниці Держмитслужби України митну декларацію № 22UA500500040971U5 від 08.11.2022, що підтверджується повідомленням (ідентифікатор 9301CE24-966D-4F30-AA2B-40841DC75009). В ній було вказано митну вартість товарів: - Водорості сушені, смажені, пресовані, придатні для споживання людиною: норі для суші - 1 590,00 дол. США, визначену за основним методом - ціною договору; - Продукти для приготування соусів: васабі, сухий (порошок) - 450,00 дол. США, визначену за основним методом - ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було також подано документи згідно переліку, зазначеного у графах 44 митної декларації, щодо товарів № 1 та № 2. Вказану митну декларацію було прийнято в БД митниці, що підтверджується повідомленням. 09.11.2022 декларант отримав від ВМО № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» повідомлення, в якому зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, і що необхідно надати додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації фірми-виробника товару. ТОВ «ФАРУН» звертає увагу суду на ту обставину, що будь-які розбіжності в документах відсутні, а запитані документи вже було надано разом з митною декларацією. 10.11.2022 Одеською митницею було прийнято оскаржуване рішення, яким розраховану декларантом митну вартість товарів було скориговано, а саме: - Водорості сушені, смажені, пресовані, придатні для споживання людиною: норі для суші - розраховану декларантом митну вартість у сумі 1590,00 дол. США було скориговано на 23484,38 дол. США; - Продукти для приготування соусів: васабі, сухий (порошок) - розраховану декларантом митну вартість у сумі 450,00 дол. США було скориговано на 2150,00 дол. США. Також було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001155, якою було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Після цього ТОВ «ФАРУН» подало митну декларацію, яку було оформлено. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення ТОВ «ФАРУН» було нараховано митні платежі у сумі 324139,17 грн., що у разі визнання протиправним та скасування рішення будуть надмірно сплаченими митними платежами і підлягають поверненню. В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на конкретні документи, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, не було наведено перелік документів, які стали підставою для визначення рівня митної вартості 21,18 та 2,15 дол. США/кг нетто та не приєднано до рішення їх копій, а також не наведено інформації про те, що Одеською митницею було отримано висновок експертного дослідження стосовно визначення митної вартості товару.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 10 квітня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

20 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання (вх..№ЕС/3969/23) представника відповідача - Панчошак О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Подане клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI і статті 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Таким чином, внаслідок можливого задоволення позову у справі № 420/7016/23 про зобов`язання вчинити дії, у ТОВ «ФАРУН» виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 324139,17 грн, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Також в поданому клопотанні заявник просить суд у випадку відмови здійснювати розгляд справи № 420/7016/23 за адміністративним позовом ТОВ «ФАРУН» до Одеської митниці за правилами загального позовного провадження, розгляд справи № 420/7016/23 за адміністративним позовом ТОВ «ФАРУН» до Одеської митниці здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач не зазначає встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та у зв`язку з чим необхідно проводити судове засідання.

Варто зазначити, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників, повідомленням сторін.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання чи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вх..№ЕС/3696/23 від 20.04.2023) представника відповідача - Панчошак О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА