Ухвала

від 10.04.2023 по справі 2-1366/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"10" квітня 2023 р. Справа № 2-1366/11

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., при секретарі Лузану І.В., за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Щура В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області заяву

ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви, з урахуванням уточненої заяви, заявник зазначив, що 15.12.2011 року заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

19.01.2016 року рішенням апеляційного суду Київської області скасовано заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15.12.2011 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.

Суд апеляційної інстанції вирішив:

-Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 000 дол. США, що еквівалентно 39 861 грн. 00 коп.;

-Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 120 грн. судових витрат;

-В решті позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року, у відповідності до приписів ст. 319 ЦПК України (в редакції станом 19.01.2016 року), набрало законної сили з моменту його проголошення.

Частиною 2 ст. 368 ЦПК України (в редакції яка діяла станом на 2016 р.) визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Тобто, ОСОБА_2 мала право звернутись до Макарівського районного суду Київської області з заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, але вона з даною заявою до суду не звернулась.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року. При цьому вона не ставила питання про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 5 тис. доларів США, що еквівалентно 39861 грн. змінено, визначивши еквівалент у сумі 123 200 грн.

Після прийняття судом касаційної інстанції вищевказаної постанови, ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Макарівського районного суду Київської області:

з заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 09.02.2012 року, дата написання заяви 25.05.2020 року;

з заявою про видачу виконавчого листа на виконання постанови Верховного суду від 30 січня 2018 року, дата написання заяви 18.05.2020 року;

з заявою про видачу виконавчого листа на виконання постанови Верховного суду від 30 січня 2018 року, дата написання заяви 01.11.2021 року.

При цьому, ОСОБА_2 так і не звернулась до Макарівського районного суду Київської області з заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року.

04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області, за заявою ОСОБА_2 , видано виконавчий лист, у якому безпідставно вказано:

«- 30 січня 2018 року Верховний суд .... - постановив, -

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики у сумі 123200 гривень.;»

та усупереч приписів ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції чинній на день видачі документу) зазначено, що Рішення набрало законної сили 30 січня 2018 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 31 січня 2021 року.

Згідно резолютивної частини рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, вирішено:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 000 дол. США, що еквівалентно 39 861 грн. 00 коп.;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 120 грн. судових витрат.

Зазначена резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання підлягала виконанню, й на виконання зазначеного рішення ОСОБА_2 мала право звернутись до Макарівського районного суду Київської області з заявою (до 20.01.2019 року включно) про видачу виконавчого листа на виконання зазначеного рішення, але вона по сьогодні з даною заявою до суду не зверталась.

Згідно резолютивної частини постанови Верховного Суду, суд постановив:

Рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 3 тис. доларів США, що еквівалентно 39 861 грн. змінити, визначивши еквівалент у сумі 123 200 грн.

Зазначена резолютивна частина рішення, не передбачає заходи його примусового виконання, вона 30.01.2018 року змінила резолютивну частину рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, а саме суму 39 861 грн. 00 коп. на суму 123 200 грн.

При цьому, подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції, розгляд справи судом касаційної інстанції та зміна рішення судом касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції не зупиняло і не змінювало процесуальних строків, щодо примусового виконання рішення суду апеляційної інстанції, перебіг якого розпочався з 19.01.2016 року та закінчився 20.01.2019 року.

Імперативною нормою пп. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження унормовано, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Зазначеним приписом визначено, що виконавчий документ відображає резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання.

Заявник вважає, оскільки резолютивна частина постанови Верховного Суду 30.01.2018 року змінила резолютивну частину рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, відповідно рішення суду касаційної інстанції не підлягало примусовому виконанню, оскільки рішенням, що підлягало примусовому виконанню було рішення апеляційного суду Київської області, яке було змінено судом касаційної інстанції в частині суми.

У виданому 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області виконавчому листі безпідставно вказано неіснуючу резолютивну частину постанови Верховного Суду.

Наявність зазначених процесуальних підстав на думку заявника є обставиною для визнання судом виконавчого листа від 04.11.2021 року виданого у справі №2-1366/11 за заявою ОСОБА_2 на виконання постанови Верховного Суду від 30.01.2018 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно резолютивної частини постанови Верховного Суду, суд постановив:

- Рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 2 тис. доларів США, що еквівалентно 39 861 грн. змінити, визначивши еквівалент у сумі 123 200 грн.

Зазначена резолютивна частина рішення, не відображена у виданому 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області виконавчому листі.

Заявник вважає, що ОСОБА_2 мала і має право звернутись до Макарівського районного суду Київської області з заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, з урахуванням змін які були внесені судом касаційної інстанції, але вона по сьогодні з даною заявою до суду не зверталась.

Також заявник вказав, що у виконавчому листі не зазначена резолютивна частина постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року, на виконання якого, за заявою ОСОБА_2 , був виданий виконавчий лист (з датою набрання чинності: 30.01.2028 р., та строком пред`явлення до виконання 31.01.2021 р.), як і не вказана резолютивна частина рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року (з датою набрання чинності: 19.01.2016 р., та строком пред`явлення до виконання 19.01.2019 р.).

Невідповідність виконавчого листа рішенню суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, свідчить про наявність процесуально-правових підстав, існування яких має наслідком визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому заявник просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 2-1366/11, виданий 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області, за заявою ОСОБА_2 на виконання постанови Верховного Суду від 30.01.2018 року.

Ухвалою суду від 18.10.2022 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.10.2022 року, яке відкладено на 08.11.2022 року.

26.10.2022 року від заявника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення.

08.11.2022 року від представника ОСОБА_2 адвоката Лютого О.В. надійшли письмові заперечення, в яких він вказав, що заяву ОСОБА_1 вважає не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Твердження заявника про те, що відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких строк пред`явлення виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області, виданого по справі № 2-1366/11 становив три роки та мав бути пред`явленим починаючи з наступного дня після набранням рішення законної сили, тобто із 19.01.2016 року по 20.01.2019 року, а також те, що ОСОБА_2 не отримувала виконавчого листа на підставі (після) рішення суду апеляційної інстанції, а тому пропустила встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк для пред`явлення цього виконавчого листа до виконання, не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 432 ЦПК України, оскільки пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - не може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, оскільки в даному випадку застосовуються наслідки пропуску такого процесуального строку самим державним або приватним виконавцем при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що унормовано Законом України «Про виконавче провадження». Суд не вправі підміняти собою спеціальні, і орган, на який законом покладено обов`язки щодо примусового виконання рішень судів та інших державних органів. Також, представник ОСОБА_2 у своїх запереченнях вказував на те, що ч. 2 ст. 432 ЦПК України містить перелік підстав за наявності яких можливо визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Також зазначив, що заявник вважає, що саме із моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції почався перебіг строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, який був пропущений Позивачкою ОСОБА_2 станом на момент розгляду його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Проте заявник не взяв до уваги тієї обставини, що Позивачка має повне право поновити такий процесуальний строк в судовому порядку за наявності об`єктивних і поважних причин, що унормовано статтею 433 ЦПК України. В свою чергу, ОСОБА_2 у лютому 2022 року до Макарівського районного суду Київської області було подано заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання, та Макарівським районним судом Київської області наразі розглядається справа № 2-1366/11 провадження № 6/370/33/22 під головуванням судді КОСЕНКО Альони Василівни. Об`єктивним є той факт, що виконавчий лист по справі після рішення суду Апеляційної інстанції та постанови суду Касаційні інстанції не міг бути виданий Позивачці ОСОБА_2 Макарівським районним судом Київської області в строки, встановлені для його пред`явлення до примусового виконання з поважних причин (оскарження рішення апеляційного суду Київської області в касаційному порядку, де справі було помилково присвоєно інший єдиний унікальний номер). Після отримання вказаного виконавчого листа Позивачка пред`явила його на виконання до Макарівського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ), проте старшим державним виконавцем Макарівського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Пустовойт С.М. було повернено вказаний виконавчий лист Позивачці без прийняття до виконання. Також, аналізуючи норми частини 1 статті 432 ЦПК України, можна зробити висновок про те, що із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - має право звертатися виключно Стягувач або Боржник. Статус стягувача або боржника відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» набувають сторони виконавчого провадження в процесі виконання виконавчого документу, тобто виключно після відкриття виконавчого провадження. В даному випадку виконавче провадження з примусового виконання рішення Верховного Суду на підставі виконавчого листа Макарівського районного суду виданого, 04.11.2021 року не розпочато, що не дає права Відповідачеві звертатися із відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи викладене, представник ОСОБА_2 просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа, виданого Макарівським районним судом 04 листопада 2021 року на підставі Постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 2-1366/11, таким, що не підлягає виконанню.

13.12.2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Лютим О.В. подано заяву про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-1366/11 (провадження № 6/370/33/22) під головуванням судді Косенко А.В.

24.01.2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Щуром В.А. подано відповідь на заперечення, в якій викладені представником ОСОБА_2 адвокатом Лютим О.В. обставини у його письмових запереченнях вважає необґрунтованими та просив задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав викладених у заяві та письмових поясненнях.

Судовий розгляд відкладався неодноразово з різних причин, черговий раз на 10.04.2023 року.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Лютого О.В. про зупинення провадження у справі було відмовлено.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник адвокат Щур В.А. заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав, викладених у ній.

Суд, дослідивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15.12.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , борг в сумі 155459,35 (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять ) грн. 35 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15.12.2011 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 000 дол. США, що еквівалентно 39 861 грн. 00 коп. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 120 грн. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду від 30.01.2018 року рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року в частині стягнення зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 5 тис. доларів США, що еквівалентно 39 861 грн.,змінити, зазначивши еквівалент у сумі 123 200 грн. В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року залишено без змін.

04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області видано виконавчий лист з виконання вказаного рішення. У виконавчому листі вказано: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики у сумі 123200 гривень.

З відповіді Верховного суду на заяву ОСОБА_2 встановлено, що ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 року виправлено описку в постанові Верховного суду від 30.01.2018 року у вступній частині постанови, а саме в єдиному унікальному номері справи, вирішено замість «справа № 303/5407/15-ц» вважати написаним «справа №2-1366/11».

15.11.2021 року старшим державним виконавцем Макарівського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Пустовойт С.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу №2-1366/11 від 04.11.2021 року стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з пропущенням встановленого строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно ч. 3 ст.431ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.432ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 статті 432ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернуто увагу судів на те, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково за змістомстатті 432 ЦПК Українине є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі), інші підстави припинення зобов`язання, передбаченіглавою 50 Цивільного кодексу України.

Закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Отже, при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, суд має встановити обставини та факти, які свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

При цьому суд має враховувати права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник вказує про помилковість видачі судом виконавчого листа, оскільки виконавчий лист у справі № 2-1366/11 не відповідає рішенню суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, а саме: виконавчий лист видано за заявою ОСОБА_2 на виконання постанови Верховного Суду від 30.01.2018 року, а не рішення апеляційного суду Київської області ухваленого у справі № 2-1366/11, з урахуванням змін які були внесені судом касаційної інстанції. Вважає, що рішення суду касаційної інстанції не підлягало примусовому виконанню, оскільки рішенням, що підлягало примусовому виконанню було рішення апеляційного суду Київської області, яке було змінено судом касаційної інстанції в частині суми. Натомість, у виданому 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області виконавчому листі безпідставно вказано неіснуючу резолютивну частину постанови Верховного Суду.

Натомість, судом встановлено, що виконавчий лист виданий компетентним судом і не є таким, що видано помилково, відсутні обставини, які виключають виконання за цим виконавчим документом.

Відтак, обставини, з якими заявник пов`язує помилковість видачі судом виконавчого документу не є підставами, в розумінні ч. 2 с. 432 ЦПК України, для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

А тому, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у заяві відсутні належні та допустимі докази про наявність обставин передбачених ст. 432 ЦПК України, та судом таких обставин не встановлено.

При цьому, помилки, неточності, виявлені у виконавчому документі є підставою для їх виправлення згідно з нормами процесуального закону, а не підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 2-1366/11, виданий 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області, за заявою ОСОБА_2 на виконання постанови Верховного Суду від 30.01.2018 року.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 81, 247, 260, 261, 431, 432 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України через Макарівський районний суд Київської області.

Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2023 року.

Суддя Л.В. Білоцька