КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 2-1366/11
номер провадження 22-ц/824/9019/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2
на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року /суддя Косенко А.В./
за заявою ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
15.02.2022 року до Макарівського районного суду звернулася ОСОБА_4 із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року заяву задоволено. Поновлено ОСОБА_4 строк пред`явлення до виконання виконавчого листа в цивільній справі №2-1366/11, виданого 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області./т. 2 а.с. 122-124/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, відмовивши у задоволенні заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що виправлення 08.12.2021 року допущеної описки судом касаційної інстанції, не впливало і не вплинуло на видачу 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області виконавчого листа, й відповідно зазначена обставина не могла і не є поважною причиною, що могла вплинути на пропуск строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Невірно зазначена Макарівським районним судом Київської області дата строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 31 січня 2021 року, в той час, як відповідно до приписів частини другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" необхідно було зазначити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 20.01.2019 року, оскільки, рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року, у відповідності до приписів ст. 319 ЦПК України (в редакції станом на 19.01.2016 р.), набрало законної сили з моменту його проголошення - 19.01.2016 року, й чинним законодавством України не передбачено зміни строку пред`явлення виконавчих документів до виконання за рішенням суду, що набрало законної сили. ОСОБА_4 не наводилось суду пояснень того, чому протягом тривалого часу у період з 20.01.2016 року по 19.05.2020 року, вона, як стягувач, не проявляла жодного інтересу з виконання судового рішення апеляційного суду Київської області, що підлягало примусовому виконанню, й яке було змінено судом касаційної інстанції в частині суми. Суд безпідставно поновив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чим порушив гарантоване право на справедливий суд.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області №2-1366/11 від 15.12.2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 155459,35 грн. (а.с.35, том 1).
Рішенням апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_3 , а саме: заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15.12.2011 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5 000 дол. США, що еквівалентно 39861,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 120 грн. судових витрат (а.с.124-126, том 1).
Постановою Верхового Суду від 30.01.2018 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_4 , а саме: рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики в сумі 5 тис. доларів США, що еквівалентно 39861,00 грн., змінено, зазначено еквівалент у сумі 123 200 грн. В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року залишено без змін (а.с.144-147, том 1).
13.02.2012 року ОСОБА_4 отримала виконавчий лист від 09.02.2012 року, виданий на підставі заочного рішення Макарівського районного суду Київської області №2-1366/11 від 15.12.2011 року (а.с.39, том 1), який було пред`явлено до виконання та постановою від 04.06.2013 року заступника начальника ВДВС Макарівського РУЮ Булашенко В.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 (а.с.156, том 1).
Згідно відповіді №10595 від 31.03.2020 року (а.с.158, том 1) на звернення ОСОБА_4 , Макарівський районний відділ виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), повідомив заявницю, що 29.12.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника), що підтверджується також і копією самої постанови про повернення виконавчого документа (а.с.159, том 1).
29.04.2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа №2-1366/2011, виданого Макарівським районним судом 09.02.2012 року, у зв`язку з його втратою, та з відповідною вимогою про поновленням строків пред`явлення його до виконання.
Листом №16008 від 08.06.2020 року (а.с.183, том 1) у відповідь на ухвалу Макарівського районного суду від 25.06.2020 року про витребування доказів, Макарівський районний відділ виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), повідомив суд, що відділ позбавлений можливості надати належним чином завірені копії матеріалів ВП НОМЕР_1 у зв`язку з закінченням строків зберігання завершеного виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 27.11.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено (а.с.202-204, том 1).
Постановою Київського апеляційного суду від 07.04.2021 року (а.с.6-9, том 2), апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27.11.2020 року змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а саме: «…судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15.12.2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 5000 дол. США, що еквівалентно 39861 грн.
30.01.2018 року Верховним Судом було винесено постанову, якою було змінено рішення Апеляційного суду Київської області в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню із боржника ОСОБА_3 на користь стягувача із зазначенням еквіваленту в сумі 123 200 грн.
ОСОБА_4 19.05.2020 року зверталась до суду з письмовою заявою про видачу виконавчого листа на підставі саме постанови ВС від 30.01.2018 року (а.с.162, том 1).
ОСОБА_4 повторно, а саме 27.01.2021 року (а.с.205, том 1) зверталась до суду з письмовою заявою про видачу виконавчого листа на підставі постанови ВС від 30.01.2018 року.
Як вбачається з довідкового листа у справі, виконавчий лист видано 04.11.2021 року (том1), строк пред`явлення його до виконання зазначено «31.01.2021 року».
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» про те, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
В ході розгляду справи, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено поважність причин пропуску заявницею строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 31.01.2021 р., заявниця ОСОБА_4 зверталась до суду з письмовими заявами про видачу вказаного виконавчого листа 19.05.2020 року та повторно 27.01.2021 року, тобто в межах строку пред`явлення його до виконання, проте виконавчий лист їй було видано лише 04.11.2021 року, вже після спливу такого строку, а отже, стягувач ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з відповідною заявою про видачу виконавчого листа на підставі постанови Верховного Суду 30.01.2018 року в межах встановленого строку.
Доводи апеляційної скарги, про те, що виправлення 08.12.2021 року допущеної описки судом касаційної інстанції, не впливало і не вплинуло на видачу 04.11.2021 року Макарівським районним судом Київської області виконавчого листа, й відповідно зазначена обставина не могла і не є поважною причиною, що могла вплинути на пропуск строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, апеляційним судом відхиляються, оскільки підставою для поновлення строку стали інші причини - пізня видача судом виконавчого листа.
Щодо дати строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 31 січня 2021 року, строк зазначено за остаточним рішенням суду касаційної інстанції, тому доводи апеляційної скарги щодо визначення строку пред`явлення з моменту рішення апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року, ґрунтується на суб`єктивному трактуванні закону.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_4 не наводилось суду пояснень того, чому протягом тривалого часу у період з 20.01.2016 року по 19.05.2020 року, вона, як стягувач, не проявляла жодного інтересу з виконання судового рішення також відхиляються апеляційним судом, оскільки ОСОБА_4 з заявою про видачу виконавчого листа звернулась у межах строків для його виконання і лише з вини суду, виконавчий лист було видано поза строками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119532684 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Лапчевська Олена Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні