Постанова

від 24.04.2023 по справі 826/9377/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 826/9377/17

адміністративне провадження № К/9901/10848/19

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Громадської організації "Микільська Слобідка"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 (колегія у складі суддів Огурцова О.П., Арсірія Р.О., Кузьменка В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (колегія у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., Земляної Г.В.)

у справі №826/9377/17

за позовом Громадської організації "Микільська Слобідка"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа - Релігійне управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. Громадська організація "Микільська Слобідка"</a> звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-плюс", про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2017 №ІУ115170271813.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 17.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Микільська Слобідка".

4. Ухвалою від 22.04.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

5. Скаржник клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив у задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Укрбуд девелопмент" звернулося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва» до якої додано такі документи:

проект «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва» з містобудівними у мовами та обмеженнями земельної ділянки від 17.01.2017 № 36/17/012/009-17;

експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 25.01.2017 № 0013-4299-17/УЕБ з додатком;

наказ про затвердження проектної документації від 26.01.2017 №0061/17;

договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2016;

ліцензію видану Держархбудінспекцією ТОВ «Спецбцд-плюс» серія АЕ №289010 з додатком;

наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт від 22.12.2016 №165;

наказ про призначення відповідальної особи за ведення технічного нагляду від 26.12.2016;

наказ про призначення відповідального на здійснення авторського нагляду від 17.01.2017 №01/17;

кваліфікаційний сертифікат архітектора ОСОБА_1 ;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 76250068 від 19.12.2016;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 77352753 від 28.12.2016;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 77350924 від 28.12.2016;

акт приймання-передачі земельної ділянки від 19.12.2016.

7. 27.01.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ "Укрбуд девелопмент" дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115170271813 на об`єкт будівництва "Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва".

8. Громадська організація "Микільська Слобідка"</a>, не погоджуючись з дозволом від 27.01.2017 №ІУ 115170271813, та вважаючи, що у зв`язку з його виданням було порушено екологічні та культурні права її членів та їх громадські інтереси у сфері містобудування, звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, видавши позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.01.2017 № ІУ115170271813, порушив вимоги ст.ст. 19, 54, 66 Конституції України, ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 2, 5 Закону України "Про основи містобудування". Проектна документація на будівництво, на підставі якої видано оскаржуваний дозвіл, розроблена з порушенням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Закону України "Про державну екологічну експертизу", без урахування містобудівної документації та вихідних даних, без дотримання вимог ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 13 Закону України «Про державну екологічну експертизу», ДБН Б.2.2 -2 - 2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

10. Відповідач зазначив, що ТОВ "Укрбуд девелопмент" з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт було надано вичерпний перелік документів визначених чинним законодавством, у тому числі експертний звіт з додатком. У ньому зазначено, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.

Оскільки об`єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:178:0258, розташований на відстані 70 метрів від Русанівської протоки, добудова житлово-офісного комплексу між Броварським просп. та вул. Микільсько-Слобідською в Дніпровському р-ні м. Києва за межами 50-метрової прибережної захисної смуги Русанівської протоки відповідає вимогам чинного законодавства України.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, взяв до уваги, що ТОВ "Укрбуд девелопмент" надало відповідачу всі документи, перелік яких визначений ч. 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суд врахував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 у справі № 826/6798/15, а також факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2017, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, та дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для відмови ТОВ "Укрбуд девелопмент" у видачі дозволу на виконання будівельних робіт та відсутні підстави для його анулювання визначені ч.ч. 4 та 6 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2017 № ІУ115170271813 протиправним та його скасування.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Зокрема, звертає увагу на те, що:

А) висновки судів попередніх інстанцій про те, що дозволи на виконання будівельних робіт у 2015 та 2017 роках видавалися щодо одного й того ж об`єкта будівництва не підтверджуються жодними доказами. В ухвалі від 13.12.2016 у справі №826/6798/15 Вищий адміністративний суд України зазначив, що доводи щодо порушення Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини» знаходяться поза межами доказування у справі. Також суд дійшов висновку про спірність доказів, які підтверджують ширину прибережних захисних смуг, а тому не зміг встановити або спростувати факт належності земельної ділянки до прибережних захисних смуг;

Б) посилання апеляційного суду на висновки судів у справах № 826/4437/15 та №826/4181/17 є помилковими, оскільки у справі № 826/4437/15 не вирішувалося питання стосовно належності до об`єктів історично-культурної спадщини земельної ділянки, належної позивачу;

В) судами попередніх інстанцій не досліджено докази, які обґрунтовують приналежність земельної ділянки до прибережних захисних смуг - витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 8000000000:66:178:0258, витяг з містобудівного кадастру щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов провадження містобудівної діяльності від 08.12.2016 №0018804;

Г) висновки у судовій справі №826/4181/17 (предметом якої є містобудівні обмеження) в частині ширини прибережної захисної смуги ґрунтуються на доказах, достовірність яких у справі №826/6798/15 було поставлено під сумнів;

Ґ) земельна ділянка знаходиться в межах прибережних захисних смуг лівого берегу річки Дніпро. В свою чергу, прибережна захисна смуга лівого берегу річки Дніпро, згідно підпункту 3.4.6 пункту 3.4 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.02.2002 №979 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і охорони пам`яток історії та культури у м. Києві", в редакції розпорядження від 25.12.2007 №1714, встановлено нормативні межі зони охоронюваного ландшафту - прибережна захисна смуга лівого берегу річки Дніпро;

Д) документи про право власності на об`єкти незавершеного будівництва містять недостовірні відомості щодо підстави реєстрації права власності з огляду на те, що така реєстрація відбулася на підставі анульованого дозволу на виконання будівельних робіт від 13.01.2015 №ІУ115150130533.

13. У відзиві ТОВ «Укрбуд Девелопмент» покликається на правомірність рішень судів попередньої інстанції. Зазначає, що:

А) ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 у справі №826/6798/15 містить узагальнені висновки щодо питання дотримання вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому суди правомірно застосували висновки справи №826/6798/15;

Б) питання приналежності земельної ділянки до території історико-культурного призначення було предметом розгляду у справах №826/4437/15, №826/4181/17 та №826/3921/17;

В) окрема проектна документація щодо встановлення меж прибережних захисних смуг вздовж Русанівської протоки в Дніпровському районі м. Києва не розроблена та у встановленому законом порядку не затверджена;

Г) речове право третьої особи на об`єкти незавершеного будівництва є чинним;

Ґ) відповідність розробленого проекту будівництва об`єкту «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва» законодавству підтверджена експертним звітом щодо розгляду проектної документації від 25.01.2017 № 0013-4299-17/УЕБ.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов таких висновків.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

16. Частиною 2 ст. 37 зазначеного Закону встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

17. Підпунктом 4 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 09.07.2014 №294 встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт.

18. Таким чином, видання дозволу на виконання будівельних робіт віднесено до повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України та він має бути наданий протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

19. Виключний перелік документів, які має бути додано до заяви для отримання дозволу, визначено частиною третьою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

20. Відповідно до п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

21. Частиною 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

22. Відповідно до ч. 6 ст. 37 вказаного Закону дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

23. Однією з умов отримання дозволу на виконання будівельних робіт є подання проектної документації на будівництво, розробленою та затвердженою в установленому законодавством порядку.

24. Позивач неодноразово покликався на те, що проектна документація, на підставі якої було видано оскаржуваний дозвіл, розроблена з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про державну екологічну експертизу».

25. Ключовими питаннями, що постали у цій справі, є:

- приналежність земельної ділянки площею 0,7 га, що розташована між вул. Микільсько-Слобідською та пр-том Броварським у Дніпровському районі м. Києва, до прибережних захисних смуг лівого берегу річки Дніпро;

- приналежність цієї ж земельної ділянки до зони охоронюваного ландшафту.

(а) щодо приналежності земельної ділянки до прибережних захисних смуг

26. Питання приналежності земельної ділянки площею 0,7 га, що розташована між вул. Микільсько-Слобідською та пр-том Броварським у Дніпровському районі м. Києва до прибережних захисних смуг лівого берегу річки Дніпро вже поставало перед судами.

27. Зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 у справі №826/6798/15 було зазначено:

«Що стосується тверджень Позивача щодо порушення норм Водного кодексу України, які стосуються заборони будівництва в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро (100 м), суд касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи , будівництво, на яке отримано оспорюваний дозвіл ведеться на відстані 70 метрів від Русанівської протоки. У ході розгляду справи сторонами подані відповіді на їх запити та роз`яснення Дочірнього підприємства «Інститут генерального плану міста Києва» та Державного агентства водних ресурсів України, Міністерства Інфраструктури України, які містять суперечливу та діаметрально-протилежну інформацію щодо класифікації Русанівської протоки як частини річки Дніпро (великої), чи частини річки Десенка (середньої) і відповідно ширини прибережної захисної смуги 100м і 50м.

Так, Держводагентство України за дорученням Мінприроди 29 січня 2015 року своїм листом роз`яснило, що на спірній земельній ділянці розташована протока Русанівська між рукавом Десенка русла Дніпра (за іншими джерелами - протока Десенка між гирлом Десни та Дніпром). Річки Дніпро та Десна відповідно до ст. 79 Водного кодексу України належать до великих річок.

Відповідно до листа Державного комітету України по водному господарству від 29.11.2005 року № МБ/9-685 Русанівська протока є частиною річки Десенка, яка класифікується як середня річка.(т.2, а.с.37).

Дочірнє підприємство «Інститут генерального плану міста Києва» у листі від 2 листопада 2005 року зазначив, що погодження відведення земельної ділянки ТОВ «Майк» під будівництво готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом проведено з урахуванням 50-метрової прибережної захисної смуги Русанівської протоки.

Міністерство інфраструктури України 15 квітня 2013 року на звернення Народного депутата ОСОБА_2 роз`яснило, що відповідно до «Лоційного опису річки Дніпро» її фарватер біля острову Гідропарк ділиться на два: основний судновий хід притискається до правого берега і йде по руслу річки Дніпро до Подолу, додатковий - до лівого берега по Русанівській протоці до причалу «Русанівські сади». Враховуючи наведене, міністерство класифікувало річку на даному відрізку як велику.

Враховуючи роз`яснення Держводагентства від 29 січня 2015 року та Мінінфраструктури від 15 квітня 2013 року щодо класифікації водного об`єкту, топонімічна назва Русанівська протока, як частини великої річки, Інститут генерального плану міста Києва листом від 18 грудня 2015 року підтвердив необхідність коригування меж прибережної захисної смуги річки Десенка та її частини - Русанівської протоки.

Аналіз наведених роз`яснень суб`єктів владних повноважень дає підстави колегії дійти висновку про непослідовність їх позицій щодо віднесення Русанівської протоки до елементів великих річок Дніпра та Десни, або ж середньої річки - Десенка.

На момент видачі дозволу вказане питання не було спірним та забудовник з цього приводу не надавав недостовірної інформації органу архітектурно-будівельного контролю».

28. Крім того, у постанові від 07.11.2019 у справі №826/4437/15 Верховний Суд дійшов такого висновку:

« 27. У справі, яка розглядається суди встановили, що для отримання дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ "Терра Капітал" надало до ДАБІ всі передбачені законом документи.

28. При цьому колегія суддів зазначає, що непослідовність позицій суб`єктів владних повноважень, викладених у їх роз`ясненнях щодо віднесення Русанівської протоки до елементів великих річок Дніпра та Десни, або ж середньої річки - Десенка, не дає підстави для висновку, що на момент видачі оспорюваного дозволу відповідач діяв протиправно, оскільки на час його видачі вказане питання не було спірним та вважалось, що земельна ділянка, на якій заплановано будівництво, знаходиться у протоці середньої річки, де прибрежно-захисна смуга становить 50 метрів від урізу води».

29. Враховуючи вищезазначені висновки, Суд відхиляє аргументи скаржника щодо приналежності земельної ділянки площею 0,7 га, що розташована між вул. Микільсько-Слобідською та пр-том Броварським у Дніпровському районі м. Києва, до прибережних захисних смуг лівого берегу річки Дніпро.

(б) щодо приналежності земельної ділянки до зони охоронюваного ландшафту

30. Питання статусу земельної ділянки площею 0,7 га з кадастровим номером: 8000000000:66:178:0258 та її приналежності до зони охоронюваного ландшафту було предметом розгляду у справі №826/3921/17, на яку також покликалися і суди попередніх інстанцій.

31. Постановою від 14.09.2022 у справі №826/3921/17 Верховний Суд скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 і направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, зазначивши при цьому таке:

« 30. Відповідач покликався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:66:178:0258 розташовується в зоні охоронюваного ландшафту, в межах території пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (охоронний №560-Кв) і є їх частиною.

… 35. Відповідач та Громадська організація "Микільська Слобідка"</a> неодноразово покликалися на те, що відповідно до п. 3.4.6 Додатку 1 розпорядження від 17.05.2002 №979 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві" ріка Дніпро з островами і прибережною смугою намиву в районі Оболоні і смугою лівого берегу: вздовж водоводу Деснянського водопроводу західна межа с. Троєщина, затока р. Деснянки, південно-західні межі Русанівських садів, Микільської слобідки, Русанівська набережна, Березняківська набережна, затока Берковщина, с. Осокорки, оз. Підвірки, колективні сади, південні межі міста належать до зон охоронюваного ландшафту.

36. При цьому в п. 13 Додатку 2 вищезазначеного розпорядження зазначено, що в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно виливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об`єктів обмежується.

37. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що визначальним у цій справі є встановлення статусу земельної ділянки площею 0,7 га, з кадастровим номером: 8000000000:66:178:0258, що розташована між вул. Микільсько-Слобідською та пр-том Броварським у Дніпровському районі м Києва, та відповідних обмежень.

38. Аналогічних висновків стосовно статусу земельної ділянки, яка також знаходиться на Микільсько-Слобідській, але буд. 7-9, дійшов Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/11374/15 і Суд не вбачає підстав для відступу від нього.

…

41. Отже, судами попередніх інстанції належним чином не досліджено віднесення земельної ділянки до зони охоронюваного природного ландшафту, а висновки, покладені в основу оскаржуваних постанов, зроблено з порушенням норм процесуального права щодо доказування».

32. Враховуючи вищезазначені висновки, Суд доходить висновку про доречність доводів позивача щодо недослідження судами попередніх інстанцій питання приналежності земельної ділянки до зони охоронюваного ландшафту, яке має істотне значення для правильного вирішення цієї справи.

33. Крім того, постановою Верховного Суду від 25.06.2022 було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №826/4181/17, а справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

34. Отже, судами попередніх інстанції належним чином не досліджено віднесення земельної ділянки до зони охоронюваного природного ландшафту, а висновки, покладені в основу оскаржуваних рішень, зроблено з порушенням норм процесуального права щодо доказування.

35. Суд відхиляє аргументи скаржника щодо права власності позивача на об`єкти незавершеного будівництва, адже вони не є предметом розгляду цієї справи.

36. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

37. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

39. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

41. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

43. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій внаслідок порушення норм процесуального права не встановили належним чином суттєві обставини справи, справу слід направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

44. 15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

45. Статтею 1 вказаного закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

46. У п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

47. Враховуючи викладене, справа підлягає направленню до Київського окружного адміністративного суду.

48. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до ст.139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Микільська Слобідка" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 826/9377/17 скасувати.

Справу № 826/9377/17 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб