Постанова

від 12.03.2019 по справі 826/9377/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9377/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Микільська Слобідка" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Микільська Слобідка" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-плюс", 3) Релігійне Управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви, за участю Прокуратури міста Києва про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Микільська Слобідка" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-плюс" про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2017 № ІУ115170271813.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити позов.

Доводи апелянта, обґрунтовані тим, що суд першої неповно встановив обставини справи, його висновки не відповідають положенням чинного законодавства. Крім того, апелянтом вказано на порушення відповідачем встановленого порядку видачі оскаржуваного дозволу, порушення вимог містобудівної документації, та зокрема, Закону України Про охорону культурної спадщини .

У відзиві на апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-плюс" зазначено про необґрунтованість вимог апеляційної скарги, з огляду на безпідставність посилань апелянта на Закон України Про охорону культурної спадщини , позаяк вказані правові норми не регламентують питання розроблення та затвердження проектної документації на об'єкт будівництва. Крім того, вказано на те, що доводи апелянта зводяться до законності надання земельної ділянки для будівництва, а не самого дозволу на будівництво, який отриманий у встановленому порядку.

Представники апелянта та Прокуратури міста Києва в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-плюс" заперечили проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Представник Релігійного Управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент" звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва до якої додано: проект Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва з містобудівними у мовами та обмеженнями земельної ділянки від 17.01.2017 № 36/17/012/009-17; експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 25.01.2017 № 0013-4299-17/УЕБ з додатком; наказ про затвердження проектної документації від 26.01.2017 № 0061/17; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2016; ліцензію видану Держархбудінспекцією ТОВ Спецбуд-плюс серія АЕ № 289010 з додатком; наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт від 22.12.2016 № 165; наказ про призначення відповідальної особи за ведення технічного нагляду від 26.12.2016; наказ про призначення відповідального на здійснення авторського нагляду від 17.01.2017 № 01/17; кваліфікаційний сертифікат архітектора ОСОБА_2; Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 76250068 від 19.12.2016; Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 77352753 від 28.12.2016; Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 77350924 від 28.12.2016; акт приймання-передачі земельної ділянки від 19.12.2016.

27.01.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ Укрбуд девелопмент дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115170271813 на об'єкт будівництва "Завершення будівництва житлово - офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва".

Громадська організація "Микільська Слобідка" не погоджуючись з дозволом від 27.01.2017 №ІУ 115170271813 та вважаючи, що у зв'язку з його виданням було порушено екологічні та культурні права її членів та їх громадські інтереси у сфері містобудування звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував встановлені обставини у справі № 826/6798/15, факт подання ТОВ "Укрбуд девелопмент" при отриманні дозволу документів, передбачених ч. 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та те, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі спірного дозволу на виконання будівельних робіт, або анулювання такого.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 09.07.2014 № 294 встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт.

Перелік документів, які має бути додано до заяви для отримання дозволу, визначено ч. 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Приписами ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається протягом 10 днів на підставі заяви замовника, до якої має бути надано документи перелік яких визначено частиною третьою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. При цьому виключний перелік підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт визначено частиною четвертою та для анулювання частиною шостою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Враховуючи викладене вище, ТОВ "Укрбуд девелопмент" з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва подано до органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву із відповідним переліком документів, який визначено ч. 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним врахування судом першої інстанції того, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі № 826/6798/15, в якій предметом спору було визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 13.01.2015 № IV 115150130533 Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал", а саме на будівництво житлово-офісного комплексу (перша черга, будинок №1, будинок №2, будинок №3) між вул. Микільсько-Слобідська та Броварським проспектом, та скасування вказаного дозволу.

Так, Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу від 13.12.2016, якою підтверджено правомірність дій відповідача щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва - будівництво житлово-офісного комплексу (перша черга, будинок № 1, будинок № 2, будинок №3) між вул. Микільсько-Слобідська та Броварським проспектом та оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2017 № ІУ115170271813 видано на об'єкт будівництва - Завершення будівництва житлово - офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва . Тобто, дозвіл на виконання будівельних робіт, який є предметом розгляду у справі № 826/6798/15 та оскаржуваний в даній справі дозвіл на виконання будівельних робіт видано щодо одного й того ж об'єкту, з тією різницею що перший видано на будівництво, а другий на завершення будівництва. Вищим адміністративним судом України вказано, що доводи позивача щодо порушення Земельного кодексу України та Закону України Про охорону культурної спадщини знаходяться поза межами доказування у справі про оспорювання дозволу на будівництво, а відповідні питання стосуються законності надання земельної ділянки для будівництва.

Крім того, в зазначеному рішенні вказано про те, що рішення Київради від 26.07.2007 № 67/1901 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським у Дніпровському районі м.Києва було неодноразово предметом судового контролю в адміністративних та господарських судах, його законність підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили (адміністративна справа № 2-а6650/11/2670, господарська справа № 910/28878/14). При цьому зазначено, що той факт, що в Генеральний план м. Києва не внесені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки відповідно до рішення Київської міської ради № 67/1901 від 26.07.2017, не тягне за собою висновок про невідповідність використання земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

Також, встановлено, що будівництво, на яке отримано спірний дозвіл ведеться на відстані 70 метрів від Русанівської протоки, при цьому, у ході розгляду справи сторонами подані відповіді на запити та роз'яснення Дочірнього підприємства Інститут генерального плану міста Києва та Державного агентства водних ресурсів України, Міністерства Інфраструктури України, які містять суперечливу та протилежну інформацію щодо класифікації Русанівської протоки як частини річки Дніпро (великої), чи частини річки Десенка (середньої) і відповідно ширини прибережної захисної смуги 100 м і 50 м та аналіз наданих роз'яснень суб'єктів владних повноважень (листа Держводагенства України на даного за дорученням Мінприроди від 29.01.2015, листа Державного комітету України по водному господарству від 29.11.2005 року № МБ/9-685, листа Дочірнього підприємства Інститут генерального плану міста Києва у листі від 02.11.2015, роз'яснення Держводагентства від 29.01.2015, роз'яснення Мінінфраструктури від 15.04.2013, листа Інститут генерального плану міста Києва листом від 18.12.2015) дає підстави колегії дійти висновку про непослідовність їх позицій щодо віднесення Русанівської протоки до елементів великих річок Дніпра та Десни, або ж середньої річки - Десенка.

Імперативними приписами ч. 2 ст. 14 та ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили у встановленому порядку, вказано про відсутність підстав для встановлення порушення вказаним будівництвом Земельного кодексу України, а також Закону України Про охорону культурної спадщини , позаяк такі доводи знаходяться поза межами доказування у справі, предметом оскарження якої є дозвіл на виконання будівельних робіт.

Крім того, доводи апелянта щодо обмеженого використання земельної ділянки та порушення відповідачем при видачі дозволу вимог ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України можуть підлягати оцінці при вирішенні справи щодо законності надання земельної ділянки для будівництва, а не під час розгляду спору про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, судом враховується, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2017, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 826/8141/17 за позовом громадської спілки Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство природних ресурсів та екології України, Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуд Девелопмент , про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки встановлено, що оскільки об'єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:178:0258, розташований на відстані 70 метрів від Русанівської протоки, добудова житлово-офісного комплексу за межами 50-метрової прибережної захисної смуги Русанівської протоки відповідає вимогам чинного законодавства України. Вказане рішення також є чинним на даний час, а відтак підлягає врахуванню.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на невідповідність технічних умов, на підставі яких розроблялась проектна документація щодо об'єкту Завершення будівництва житлово - офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва , оскільки, як вказує апелянт, такі умови були отримані не ТОВ "Укрбуд девелопмент", а ТОВ "Терра капітал". Проте, відповідні технічні умови було отримано на той же об'єкт будівництва, щодо якого здійснюється завершення будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд девелопмент", а отже зазначені посилання апелянта жодним чином не свідчать про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта в частині того, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 78 КАС України, врахувавши рішення судів у справах № 826/6798/15 та № 826/4181/17, позаяк висновки та обставини справи, викладені у відповідних судових рішеннях стосуються вказаного спору та свідчать про безпідставність звернення з даним позовом до суду.

Крім того, такі посилання спростовуються вищевикладеними аргументами суду.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог, встановивши обставини подання всіх належних документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, перелік яких визначений ч. 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутність підстав для анулювання такого дозволу та обставини, встановлені судами у справі № 826/6798/15.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Микільська Слобідка" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.03.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя І.О. Лічевецький