Вирок

від 24.04.2023 по справі 354/508/15-к

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 354/508/15-к

Провадження № 1-кп/348/6/23

24 квітня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

за участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

потерпілої (цивільного позивача) - ОСОБА_10 ,

представника потерпілої, адвоката - ОСОБА_11 ,

обвинуваченої - ОСОБА_12 ,

її захисника, адвоката - ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна кримінальне провадження №42014090110000015 від 09.10.2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з базовою вищою освітою, акушерки пологового відділення Яремчанської центральної міської лікарні (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області), несудимої, громадянки України, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_12 вчинила дії, які виразилися в неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило потерпілій ОСОБА_10 тяжкі наслідки.

Злочин вчинено нею при наступних обставинах.

Відповідно до наказу головного лікаря Яремчанської центральної міської лікарні №70-к від 03.05.1993 року ОСОБА_12 переведено на посаду акушерки родильного відділення вказаного лікувального закладу. 30.11.2011 року обвинуваченій ОСОБА_12 присвоєно першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Акушерська справа». Згідно посадової інструкції №34 від 2006 року акушерки пологового відділу Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_14 , затвердженої головним лікарем Яремчанської ЦМЛ, акушерка пологового відділу зобов`язана: готувати породіль до рентгенологічних, функціональних, лабораторних досліджень (п.6 розділу 2); приймати і розміщувати по палатах хворих роджениць, які поступили, контролювати якість проведення санобробки. Проводити зважування хворих, ознайомлювати їх з роботою відділення (п.8 розділу 2); вести і зберігати потрібну звітну медичну документацію (п.11 розділу 2); повідомляти лікуючому і черговому лікарю про стан здоров`я породіллі. (п.14 розділу 2). Акушерка пологового відділу несе відповідальність за недоліки, а також бездіяльність і неприйняття рішень, які входять в сферу її обов`язків і компетенцію, (п.2 розділу 5).

17.09.2014 року, приблизно о 19 год. 00 хв. до пологового відділення Яремчанської ЦМЛ, звернулась вагітна ОСОБА_10 зі скаргами на біль і злиття навколоплідних вод. В цей час на чергуванні у пологовому відділенні Яремчанської ЦМЛ знаходилась акушерка ОСОБА_12 , яка будучи медичним працівником, неналежно виконуючи покладені на неї обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, в порушення пункту 14 розділу 2 своєї посадової інструкції та пунктів 4; 8.5. Примірного положення про акушерку акушерського стаціонару, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №620 від 29.12.2003 року, після огляду вагітної ОСОБА_10 не повідомила про факт її звернення до пологового відділення і про стан її здоров`я лікарю-акушеру-гінекологу, завідуючому відділенням, лікуючому лікарю чи черговому лікарю Яремчанської ЦМЛ, при цьому вказала вагітній ОСОБА_10 , про те, що остання може іти додому, оскільки в неї на момент огляду низька родова діяльність і народжувати їй ще рано. Таке байдуже та неуважне виконання своїх професійних обов`язків акушеркою ОСОБА_12 , призвело до розвитку у вагітної ОСОБА_10 наступного ускладнення у вигляді хоріоамніоніту, що в свою чергу, в подальшому призвело до смерті її плода. 23.09.2014 року вагітна ОСОБА_10 звернулась за медичною допомогою до Івано-Франківського обласного перинатального центру, де цього дня у неї прийнято пологи плоду чоловічої статі з явищами аутолізу.

Згідно Висновку комісійної судово-медичної експертизи №84 від 26.05.2015 року у потерпілої ОСОБА_10 вагітність протікала нормально до моменту дородового злиття навколоплідних вод у терміні 41 тиждень. Медична допомога вагітній ОСОБА_10 в Яремчанській ЦМЛ на момент її звернення надавалась неправильно. При наявності скарг на злиття навколоплідних вод або навіть підозри про це, чергова акушерка пологового стаціонару повинна була повідомити чергового лікаря про випадок і госпіталізувати вагітну. При відмові вагітної від госпіталізації необхідно було документально оформити факт відмови із фіксацією у медичній документації. Якщо би вагітній ОСОБА_10 був своєчасно встановлений діагноз передчасного злиття навколоплідних вод, це дозволило б надати медичну допомогу в повному об`ємі, що в свою чергу дало б можливість уникнути настання смерті плода у вказаної громадянки. Смерть плода у вагітної ОСОБА_10 наступила внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії, яка стала наслідком розвитку запального процесу в плаценті та оболонках. Акушерка пологового відділення Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_12 порушила посадові інструкції, не повідомивши ургентного лікаря про звернення до закладу вагітної ОСОБА_10 , що стало причиною невстановлення правильного діагнозу. У випадку якщо би вагітній був своєчасно встановлений правильний діагноз, загибель плода у ОСОБА_10 можна було попередити.

Таким чином, неналежне виконання обвинуваченою ОСОБА_12 своїх професійних обов`язків акушерки і настання смерті плоду чоловічої статі у вагітної ОСОБА_10 знаходяться в причинному зв`язку.

Розгляд даного кримінального провадження продовжено в порядку ч.2 ст.319 КПК України, так як сторони, відповідно до вимог зазначеної вище частини статті не наполягали на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом під головуванням іншого судді, до заміни судді, а суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

В зв`язку з наведеним, в даному випадку, як передбачено цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнала та суду пояснила, що проживає з сім`єю в АДРЕСА_1 . Акушеркою в Яремчанській ЦМЛ вона працює з квітня 1993 року. В її обов`язки входило: приймати вагітних жінок, розміщувати їх в палатах, слідкувати за їх станом, проводити їх огляд та виконувати призначені їм маніпуляції.

В той день, а саме 17.09.2014 року, вона заступила на роботу о 19 год. 00 хв. Десь о 19 год. 15 хв. подзвонили у вхідні двері. Санітарка відчинила двері - там стояла вагітна жінка з речами і хотіла щоб її подивилися, тому вона впустила її у відділення. Жінка, а це була ОСОБА_10 , скаржилася на те, що в неї вдома відійшли навколоплідні води. Вона розпитала її, подивилася, провела вагінальне дослідження, однак не побачила ознак, що в тої відійшли навколоплідні води. Плід відштовхувався і вона про це їй сказала. Але оскільки жінка звернулася до неї, вона запропонувала їй залишитися в лікарні, а санітарка постелила їй ліжко.

Зазначає, що ОСОБА_10 не поступала через приймальний покій, а відразу звернулася в пологовове відділення, однак оглянути її вона була зобов`язана.

ОСОБА_10 почала проситися щоб її відпустили додому, бо її нічого не турбує і вона погодилась. Вказує, що повірила їй на слово, розписки ніякої не брала, оскільки ОСОБА_10 пообіцяла, що прийде на наступний день зранку на 9 год. 00 хв.

Ще ОСОБА_10 сказала, що вона сама з с.Микуличина, але в неї поблизу лікарні проживає сестра в якої вона переночує і тому обов`язково прийде вранці. Також розповідала їй, що вона навіть деякий період проживала в м.Яремче в сестри та допомагала робити ремонт, що її дуже здивувало, бо вагітній шкідливо дихати фарбами.

Після цього вона більше дану жінку не бачила. Тільки десь через тиждень, а саме 23.09.2014 року почула, що ОСОБА_10 народила в обласному перинатальному центрі що в м.Івано-Франківську мертву дитину.

Вважає, що її помилка тільки в тому, що вона не взяла в ОСОБА_10 розписку про те, що остання була оглянута нею, але не хотіла залишитися в лікарні.

Крім того, їй відомо, що ОСОБА_10 в с.Микуличин також зверталася до акушерки, яка теж казала їй йти в лікарню, але вона проігнорувала.

Стверджує, що пропонувала ОСОБА_10 лишитися до ранку, бо ввечері мав бути черговий лікар, який би її оглянув, однак вона знехтувала і пішла.

Чи мала при собі ОСОБА_10 документи з жіночої консультації і чи вона їх бачила - не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи повідомляла вона чергового лікаря про цей випадок.

На її думку, це не була якась нагальна ситуація, тому вона дала ОСОБА_10 номер телефону лікаря-гінеколога ОСОБА_15 .

Вона не бажала настання таких наслідків.

Вважає себе невинуватою та просила суд постановити щодо неї виправдальний вирок та відмовити в задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_10 , які, на її думку, також є безпідставними.

Незважаючи на те, що ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину (кримінального правопорушення) не визнала, її винуватість повністю підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , експерта ОСОБА_26 .

Зокрема, потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 17.09.2014 року в період часу з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. сусід з дружиною власним автомобілем відвезли її в пологове відділення Яремчанської ЦРЛ. ЇЇ також супроводжувала мама та чоловік.

Всі разом вони піднялися на другий поверх пологового відділення, вона подзвонила у дзвінок, їй відкрила двері санітарка і покликавши акушерку ОСОБА_27 , впустила в відділення.

Зазначила, що вона мала з собою паспорт, обмінну карту, два пакети одягу для себе та для народженої дитини. Спочатку вона пішла в кімнату для переодягання, а потім в оглядовий кабінет. В подальшому, акушерка ОСОБА_28 оглянула її поверхнево та вагінально, а після огляду сказала, що в неї "є відкриття на півтора пальця". Вона в свою чергу їй повідомила, що у неї десь біля години тому, а саме приблизно о 15 год. 00 хв. вдома відійшли води та кожні 45 хв. були родові перейми. Також повідомила, що в неї болить низ живота, на що акушерка заспокоїла її, що немає чого панікувати.

Під час розмови з акушеркою вона дізналася, що вона ( ОСОБА_28 ) є дружиною лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_15 , який приймав у неї другі роди.

В подальшому, ОСОБА_12 дала номер телефону свого чоловіка ОСОБА_15 та номер пологового відділення Яремчанської ЦРЛ і сказала, що все добре, щоб вона йшла додому, а якщо буде щось турбувати, щоб вона зателефонувала до її чоловіка.

Вказала, що ОСОБА_12 провела її до виходу, усміхнулася і запевнила її та її рідних, що з нею та з дитиною все добре, а до пологів ще далеко.

Пригадує, що на її слова, що в неї вдома відійшли навколоплідні води, ОСОБА_12 відповіла, що це передродова пробка і аж коли почнуться кров`яні виділення, тоді почнуться роди. Стверджує, що ургентного лікаря 17.09.2014 року ОСОБА_12 до неї не викликала та госпіталізацію не пропонувала.

Також, вказала, що у неї це третя вагітність, проходила вона нормально, а вела її лікар-гінеколог ОСОБА_21 .

Крім цього, потерпіла суду повідомила, що 21.09.2014 року вона зверталася до ОСОБА_17 (акушера Микуличанської лікарської амбулаторії), так як почувала себе погано, вона її оглянула у себе дома на дивані і теж сказала, що все добре.

З 17.09.2014 року по 21.09.2014 року сильних больових відчуттів у неї не було, болів тільки низ живота та спина. Потім їй стало гірше і 23.09.2014 року вона звернулася за медичною допомогою до Івано-Франківського обласного перинатального центру, де народила мертву дитину.

Просила покарати обвинувачену ОСОБА_12 згідно закону та задоволити цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в повному об`ємі, з підстав, викладених у ньому.

В подальші судові засідання потерпіла (цивільний позивач) не прибула, натомість подала заяву в якій просила проводити розгляд даного кримінального провадження без її участі, оскільки вона довіряє представляти її інтереси своєму представнику - адвокату ОСОБА_11 .

В свою чергу, представник потерпілої (цивільного позивача) - адвокат ОСОБА_11 17.03.2023 року направив на електронну адресу суду заяву, в якій вказав, що підтримує думку прокурора, а розгляд кримінального провадження просить проводити без його та потерпілої ОСОБА_10 участі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачену ОСОБА_12 знає, як колегу по роботі, стосунки з нею нормальні. Коли мали місце дані події вона працювала на посаді молодшої медичної сестри пологового відділення Яремчанської МЦЛ.

Пригадує, що 17.09.2014 року вона в 19 год. 00 хв. заступила на чергування. Через деякий час, точно сказати о котрій годині не може, однак на вулиці було вже майже темно, в пологове відділення поступила вагітна жінка. Жінку прийняла акушерка ОСОБА_12 порозмовляла з нею, оглянула і сказала залишатися в пологовому відділенні.

Після огляду ОСОБА_12 сказала їй щоб вона підготувала для жінки ліжко в палаті, бо вона залишається, бо хоч родової діяльності ще не було, але до ранку все може бути, тобто родова діяльність може початися в любий момент.

Вагітна жінка знаходилася в пологовому будинку десь протягом години, а потім пішла геть.

Також їй відомо, що жінка не хотіла залишатися, бо в неї в м.Яремче поблизу лікарні живуть родичі і вона планувала переночувати в них. ОСОБА_28 сказала щоб вона обов`язково зранку прийшла в лікарню, на що жінка відповіла, що буде.

Вказала, що ОСОБА_12 ургентного лікаря до даної пацієнтки не викликала. Чи пропонувала ОСОБА_12 написати потерпілій письмову заяву про відмову від госпіталізації вона не чула.

Свідок ОСОБА_17 - акушер Микуличинської лікарської амбулаторії суду повідомила, що з обвинуваченою ОСОБА_12 стосунки робочі, а потерпілу ОСОБА_10 знає, як жительку с.Микуличин. В вересні 2014 року вона перебувала у відпустці. Точно не пам`ятає, десь 21 а може 22 вересня, це була субота, в післяобідній час до неї додому прийшла потерпіла ОСОБА_10 , яка перебувала в стані вагітності, з подругою ОСОБА_29 .

ОСОБА_10 хотіла щоб вона подивилася її та послухала її дитину, тому вона запросила їх до хати. ОСОБА_10 лягла на диван, а вона оглянула її, пропальпувала живіт і він їй відразу не сподобався. Вона зрозуміла, що там щось не добре, тому сказала ОСОБА_10 що їй потрібно негайно йти в лікарню, бо вона не чує в животі дитину, і що вона викличе швидку медичну допомогу.

ОСОБА_10 відповіла, що не потрібно, бо вони в пологовий відділ Яремчанської ЦМЛ не підуть, а поїдуть на автомобілі в м.Івано-Франківськ в перинатальний центр. Зазначає, що ОСОБА_10 не пояснювала, в зв`язку з чим вона прийшла до неї, скільки місяців вагітна, а просто попросила послухати дитину. Огляд вона проводила десь 5-10 хв.

Після ОСОБА_30 та ОСОБА_31 сказали, що вже їдуть до Івано-Франківська.

Десь на наступний день вона подзвонила до ОСОБА_30 , а та їй повідомила, що ОСОБА_10 ще не поїхала, але вже збирається їхати.

Ствердила, що ОСОБА_10 в неї на обліку не стояла і окрім цього разу більше не зверталася.

З показань допитаної як свідка ОСОБА_18 встановлено, що потерпіла ОСОБА_10 є її донькою.

Коли 17.09.2014 року вона поверталася з роботи, дочка, яка була вагітна, подзвонила їй і сказала, що в неї відійшли води (це було після обіду). В подальшому, сусід з сусідкою повезли доньку, а також її та доньчиного чоловіка в м.Яремча в пологовий будинок.

Приїхали близько 20 год. 00 хв., подзвонили в дзвінок, на який вийшла санітарка. Вони їй сказали, що привезли родженицю, та передали два пакети з одягом: один для дочки, другий - для новонародженої дитини. Дочка зайшла у відділення, а вони залишилися чекати в коридорі.

Через деякий час двері відкрилися, вийшла дочка ОСОБА_32 і акушерка, яка повідомила, що родів ще немає.

Акушерка, а це була обвинувачена ОСОБА_12 , сказала, що запевняє їх, що ще нічого немає, написала номер телефону, і сказала, що якщо щось не так, дзвонити на цей номер.

Вони пішли вниз, вийшли з пологового будинку і поїхали додому.

А вже 23.09.2014 року у дочки почалася кровотеча, тому вони терміново повезли її у м.Івано-Фанківськ в обласне пологове відділення. Там спочатку не хотіли її приймати, однак в подальшому обстежили, повідомили, що плід мертвий і терміново прийняли роди.

Зазначає, що ні їй, ні доньці ніхто не говорив в Яремчанській ЦМЛ, що в пологове відділення поступати потрібно через приймальний покій. Стверджує, що ОСОБА_12 переконувала, що родової діяльності у її дочки вона не бачить. Ургентного лікаря ОСОБА_12 також не викликала.

Крім того їй відомо, що 22.09.2014 року її дочка разом з подругою ходила на обстеження додому до гінеколога ОСОБА_17 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_31 - це її сестра. 17.09.2014 року їй подзвонила мама і сказала, що в сестри починаються роди. Оскільки вона проживає в м.Яремче, то чекала їх біля Яремчанської ЦМЛ. Згодом приїхали на автомобілі сусіди, які привезли сестру, її чоловіка та маму, і вони всі разом пішли на другий поверх в пологове відділення Яремчанської ЦМЛ. Подзвонили в дзвінок при вході у відділення. Двері відкрила санітарка, вони повідомили, що привезли родженицю, і сестра, взявши пакети з речами, зайшла до відділення. Санітарка за нею зачинила двері, а всі решта стали чекати, коли сестра народить. Через деякий час двері відчинилися, і хтось з персоналу сказав купити рукавички, тому вона пішла до аптеки, купила рукавички та передала їх у пологове відділення. Десь приблизно через годину відкрилися двері відділу, вийшла сестра з речами в супроводі акушерки, яка сказала, що ніякої родової діяльності у ОСОБА_33 ще немає, інакше вона б її не відпустила додому.

Вказала, що сестра мала з собою речі для себе і для дитини та документи, а також, що ніхто їм не говорив, що заходити потрібно через приймальне відділення.

З показань свідка ОСОБА_20 вбачається, що потерпіла ОСОБА_10 є її сусідкою. 17.09.2014 року, після обіду, вона( ОСОБА_10 ) до неї подзвонила і попросила зайти. Коли вона прийшла, ОСОБА_10 повідомила їй, що в неї починаються роди. Вона відразу подзвонила до мами ОСОБА_10 , а також сказала своєму чоловікові, щоб той відвіз ОСОБА_34 на машині, бо вона вже не може сама йти, так як вже відійшли води. За кермом автомобіля був її чоловік. В салоні їхали вона, ОСОБА_35 з чоловіком та її мама. Сестра ОСОБА_10 чекала на них біля Яремчанської ЦРЛ. Прийшовши у пологове відділення, вони подзвонили у двері. ОСОБА_32 прийняли, взяли її речі та папку з документами, а вони залишились чекати.

Через деякий час двері знову відчинилися, вийшла ОСОБА_35 з речами в супроводі акушерки, яка сказала, що ще родової діяльності бути не може. Вона ( ОСОБА_36 ) сказала їй, що у ОСОБА_10 вже відійшли води, однак акушерка ще раз запевнила, що родової діяльності ще нема. Вже в машині вона довідалась, що це була ОСОБА_12 . Пригадує, що ОСОБА_10 мала з собою всі медичні документи і що ніхто з персоналу пологового відділення не говорив їм, що поступати треба через приймальний покій лікарні.

Ствердила, що госпіталізувати потерпілу ОСОБА_10 акушерка ОСОБА_12 не пропонувала.

Свідок ОСОБА_22 повідомила, що працює в жіночій консультації Яремчанської поліклініки. Вагітна ОСОБА_10 стояла в них на обліку з 11.04.2014 року і приходила на обстеження. Це була в неї третя вагітність, але вона проходила нормально. 07.07.2014 року ОСОБА_10 отримала декрет, а вона в серпні пішла у чергову відпустку. Вийшла на роботу у вересні і 15.09.2014 року подзвонила ОСОБА_10 , щоб вона прийшла в поліклініку, бо в серпні її на огляді не було.

Зазначає, що вагітна ОСОБА_10 не з`явилася в жіночу консультацію. Пізніше вона дізналася, що 23.09.2014 року вона потрапила в перинатальний обласний центр з ускладненнями.

Підтвердила, що якихось порушень розвитку плоду у вагітної ОСОБА_10 не було.

З пояснень свідка ОСОБА_23 - дільничного лікаря-педіатра Яремчанської ЦМЛ встановлено, що на нарадах та засіданнях, які проходили в їхньому лікувальному закладі, вона була секретарем. Пригадує, що одна з нарад відбувалася з приводу роботи ОСОБА_12 , бо мав місце факт смерті дитини. На цій нараді були присутні головний лікар пологового відділення Яремчанської ЦМЛ, лікарі акушер-гінекологи, акушерки, інші медичні працівники. Яке рішення було прийняте щодо роботи ОСОБА_12 , вона не пам`ятає.

Допитана як свідок ОСОБА_21 - завідувачка акушерсько-гінекологічного відділення Яремчанської ЦМЛ (тепер КНП "Яремчанська ЦМЛ"), суду повідомила, що ОСОБА_10 знаходилася на обліку як вагітна, а вона була її ведучим лікарем. Вагітність у ОСОБА_10 проходила нормально, не пам`ятає, чи були якісь ускладнення. Скарг вагітної на погане самопочуття також не було. Не пригадує вона, чи у вагітної були проблеми з артеріальним тиском. Зазначає, що за всіх вагітних відповідає вона, як заввідділенням. Однак, якщо якогось лікаря немає, вагітну оглядає інший лікар, що є його обов`язком. До обов`язків акушера входить виконувати на прийомі практично всі функції лікаря. З дозволу лікаря, акушер має право оглянути вагітну. Про всі результати та проведені маніпуляції акушер повинна повідомляти ургентного лікаря.

Разом з тим не пам`ятає, чи повідомляли їй про те, що у відділення приходила вагітна ОСОБА_10 , в якої вже відійшли води, та про те, що остання відмовилася від госпіталізації.

Зазначає, що госпіталізація вагітної, в якої відійшли води, здійснюється негайно в той же час. У вагітної ОСОБА_10 будь-яких порушень у вазі, чи розвитку плоду не було. Не може пригадати, чи пропускала ОСОБА_10 обов`язкові під час ведення вагітності огляди лікаря. Їй відомо, що в процесі розбирання цієї ситуації їй дали догану.

Стверджує, що акушерка не може визначати самостійно, що родова діяльність ще не настала, це має констатувати виключно лікар.

Свідок ОСОБА_25 - лікар жіночої консультації м.Яремча та лікар УЗД суду пояснила, що вагітна ОСОБА_10 стояла на обліку у лікаря-акушер-гінеколога ОСОБА_21 та приходила до неї ( ОСОБА_25 ) відкрити декретну відпустку. Декрет їй вона оформила.

07.07.2014 року вона робила ОСОБА_10 . УЗД, і жодних патологій плоду в неї виявлено не було. В подальшому, вона до них в жіночу консультацію на огляд не приходила. Також не оглядалася планово після 30 тижнів вагітності.

Свідок ОСОБА_24 - чоловік потерпілої ОСОБА_10 пояснив, що 17.09.2014 року він був на роботі. Десь перед обідом йому подзвонила дружина і повідомила, що в неї відійшли води і починаються роди. Він прийшов додому, допоміг приготувати речі в роддом, і після обіду сусід на автомобілі повіз дружину, його та тещу до пологового відділення Яремчанської ЦМЛ. В пологовому відділенні вони подзвонили в двері, їх відчинила санітарка та впустила дружину з медичними документами, що стосуються родів та речами в приміщення відділення.

Однак через деякий час в коридор вийшла акушерка з його дружиною та повідомила їм, що родів ще немає, відправила їх додому, при цьому дала їм якийсь номер телефону, за яким вони, в разі чого, повинні були подзвонити.

Як він в подальшому дізнався, це була ОСОБА_12 . Після, вони всі поїхали додому, однак до кінця тижня дружині стало дуже погано. Тому 23.09.2014 року він відвіз її в обласний перинатальний центр, лікарі якого сказали, що дружину треба терміново рятувати, бо плід вже мертвий. В цей же день дружина народила мертвого хлопчика.

З показань допитаного в якості свідка ОСОБА_15 встановлено, що він працює лікарем акушер-гінекологом з надання екстренної медичної допомоги Яремчанської ЦМЛ. Обвинувачена ОСОБА_12 - його дружина. Про випадок, що мав місце 17.09.2014 року, він дізнався десь через 7-8 днів потому від працівників Яремчанського пологового будинку. Йому відомо, що повторно вагітна ОСОБА_10 , минаючи приймальне відділення, звернулася із скаргами на болі внизу живота в пологове відділення, щоб її обстежили. Ургентного лікаря на той час у відділенні не було, була тільки постова акушерка, дитяча медсестра та санітарка.

Акушерка її оглянула у відділі, ознак родової діяльності не виявила, однак запропонувала їй залишитися в пологовому будинку для проведення повного обстеження. ОСОБА_10 виділили у відділі палату, а акушерка пішла на приймальний покій заповнити історію хвороби. Однак вагітна не захотіла залишитися, хоча акушерка переконувала її, а санітарка вже застелила ліжко. Жінка пішла з відділу, і, минаючи приймальне відділення, поїхала додому.

Також відомо, що ОСОБА_10 зверталася 21.09.2014 року до акушерки в с.Микуличин, яка їй сказала негайно лягати в лікарню, однак вона проігнорувала цю рекомендацію, і аж 23.09.2014 року була госпіталізована в обласний перинатальний центр, де в цей же день народила мертвий плід.

Дружина йому про випадок з вагітною ОСОБА_10 17.09.2014 року нічого не розповідала.

Зазначив, що в цей день він заступив на чергування з 21 год. 00 хв. Хто поступає, має йти на приймальне відділення, там же і складаються акти у випадку відмови від госпіталізації.

Вважає, що акушер має право оглядати вагітну, якщо немає лікуючого лікаря. На його думку, 17.09.2014 року у ОСОБА_10 не було родів.

Вважає, що в цій ситуації акушерка ОСОБА_12 виконала свій обов`язок.

Допитаний в судовому засіданні експерт КНП «Івано-Франківський перинатальний центр Івано-Франківської міської ради», лікар акушер-гінеколог ОСОБА_26 повідомив, що вагітна, яка поступає в обласний перинатальний центр, проходить декілька відділів: передродовий, пологовий, післяродовий. Клінічний діагноз встановлюється на 3-й день.

Вагітні з ускладеннями переводяться в гінекологічний відділ, де працює він. Вперше він побачив ОСОБА_10 після пологів. Займався він цією жінкою з 01.10.2014 року по 10.10.2014 року, тобто тоді, коли вона лежала вже в післяродовому відділі, потім її виписував. Зазначає, що історію пологів на ім`я ОСОБА_10 заповнював не тільки він. Зокрема, першу сторінку заповнював не він, а приймальний покій. Він цю жінку не приймав і діагноз не ставив, такий діагноз ставиться на підставі висновку лікарні, з якої направлена хвора, або зі слів жінки.

Пояснив, що вагітна жінка може мати ПРПО (передчасний розрив плодових оболонок) і народити доношену дитину, а може не мати ПРПО , однак дитина може загинути.

Діагноз ПРПО вагітнсть 6 діб ставив також не він, а лікар приймального покою на підставі цілого консилярного огляду в складі багатьох лікарів.

23.09.2014 року о 12 год. 00 хв. проставлений цей діагноз, а заключний діагноз в післяродовий період - 17 доба вже виставляв він: гістаційна гіпертензія - підвищення артеріального тиску під час вагітності після 20 тижнів вагітності.

Зазначив, що гістаційна гіпертензія може мати негативні наслідки: кровотечі, відшарування плаценти, втрата зору, завмирання плоду і т.д.

Теоретично, гіпертензія могла призвести і до смерті плоду. Однак спрогнозувати при ПРПО 6 діб чи настане смерть плоду - не можна.

Ствердив, що якщо вагітна жінка звертається у лікарню, є відповідні протоколи, згідно яких зобов`язані діяти медпрацівники і коли вона потребує госпіталізації - госпіталізується.

Вина обвинуваченої ОСОБА_12 також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- копією консультативної довідки лікаря ОСОБА_38 на ім`я потерпілої ОСОБА_10 від 10.10.2014 року з графіком ЕКГ лікувально-діагностичного центру "Діа-Лік," який підтверджує погіршення стану здоров`я ОСОБА_10 після пологів 23.09.2014 року, в зв`язку з чим вона перебувала на лікуванні в гінекологічному відділі Обласного перинатального центру (т.1, а.к.п.130-131,135);

- копією виписки з історії хвороби №3774 Обласного перинатального центру (гінекологічний відділ м.Івано-Франківськ вул.Чорновола,47) на ім`я потерпілої ОСОБА_10 , де вона знаходилась на лікуванні, в якій зазначений діагноз вагітної ОСОБА_10 , вказані проведені обстеження, лікування та рекомендації (т.1, а.к.п.132);

- копією обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні (Обласного перинатального центру м.Івано-Франківськ) форми №013/о на ім`я потерпілої ОСОБА_10 в якій зафіксовані особливості перебігу пологів (тривалість, ускладнення в пологах у матері і плоду) (т.1,а.к.п.133 );

- копією ультразвукового дослідження серця №2615 від 10.10.2014 року лікувально-діагностичного центру "Зевс" (т.1, а.к.п.134-135);

- копією наказу № 10 від 07.10.2014 року головного лікаря Яремчанської центральної міської лікарні "Про одноразове грубе порушення виробничої дисципліни та функціональних обов`язків акушеркою ОСОБА_12 ", згідно якого ОСОБА_12 відсторонено від роботи до з`ясування всіх деталей даного випадку (т.1, а.к.п.136);

- копією витягу з наказу №56-к від 31.03.1993 року про зарахування ОСОБА_39 (після одруження ОСОБА_40 ) на посаду завідувача ФАП с.Вороненка та копією витягу з наказу № 70-к від 03.05.1993 року про перевід ОСОБА_39 (після одруження ОСОБА_40 ) на посаду акушерки родильного (пологового) відділення Яремчанської ЦМЛ (т.1, а.к.п.139);

- копією посадової інструкції № 34 від 2006 року акушерки пологового відділу Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_39 (після одруження ОСОБА_40 ), затвердженої головним лікарем Яремчанської ЦМЛ, з якої вбачається, що акушерка пологового відділу зобов`язана: готувати породіль до рентгенологічних функціональних, лабораторних досліджень (п.6 розділу 2); приймати і розміщувати по палатах хворих роджениць, які поступили, контролювати якість проведення санобробки. Проводити зважування хворих, ознайомлювати їх з роботою відділення (п.8 розділу 2); вести і зберігати потрібну звітну медичну документацію (п.11 розділу 2); повідомляти лікуючому і черговому лікарю про стан здоров`я породіллі (п.14 розділу 2). Акушерка пологового відділу несе відповідальність за недоліки, а також бездіяльність і неприйняття рішень, які входять в сферу її обов`язків і компетенцію (п.2 розділу 5) (т.1, а.к.п.140-141);

- копією графіку обліку використання робочого часу за вересень 2014 року Яремчанської ЦМЛ (відділення неврологічне-гінекологічне) з якого вбачається, що 17.09.2014 року на чергуванні у пологовому відділенні Яремчанської ЦМЛ знаходилась саме акушерка ОСОБА_12 (т.1, а.к.п.147-148);

- копією табелю обліку робочого часу працівника за вересень 2014 року Яремчанської ЦМЛ з якого вбачається, що 17.09.2014 року акушерка ОСОБА_12 знаходилась на робочому місці (чергуванні) (т.1, а.к.п.149);

- протоколом №13 засідання медичної ради Яремчанської ЦМЛ від 01.10.2014 року, яким підтверджено, що встановлено факт грубого порушення 17.09.2014 року акушеркою пологового відділення Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_12 виробничої дисципліни та своєї посадової інструкції, що виразилось у недостатньому огляді вагітної ОСОБА_10 та не повідомленні ургентного акушера - гінеколога, що в свою чергу привело до народження вагітною ОСОБА_10 мертвого плода чоловічої статі та значних ускладнень з боку породіллі в післяпологовому періоді. На засіданні медичної ради постановили притягнути до відповідальності винну особу - акушерку ОСОБА_12 (т.1, а.к.п.155-157);

- копією примірного положення про акушерку акушерського стаціонару, яке затверджене Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12 2003 року №620, з якого вбачається, що акушерка знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні лікаря-акушера-гінеколога, старшої акушерки та завідуючого відділенням акушерського стаціонару (п.3), акушерка здійснює підготовку вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих до медичного огляду (п.7. 2); допомагає лікарю у проведенні оглядів вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, лікувальних та оперативних маніпуляцій п.7.4); здійснює контроль за станом вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, своєчасно доповідати лікарю акушеру-гінекологу, завідуючому відділенням, а при їх відсутності - черговому лікарю про всі зміни стану здоров`я пацієнтів, ускладнення та захворювання, при необхідності негайно викликати лікаря (п.8.5) (т.1, а.к.п.158-159);

- протоколом №22 засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА від 10.10.2014 року, з якого видно, що констатовано факт порушення 17.09.2014 року акушеркою пологового відділення Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_12 своїх посадових інструкцій, що виразилось у неповідомленні про факт звернення цього дня вагітної ОСОБА_10 до акушерсько-гінекологічного відділення Яремчанської ЦМЛ міського спеціаліста з акушерства і гінекології та ургентного лікаря, що призвело в подальшому до внутрішньоутробної загибелі плода та тривалого подальшого лікування ОСОБА_10 в умовах Івано-Франківського обласного перинатального центру. (т.1, а.к.п.162-165);

- висновком експерта № 84 комісійної експертизи від 26.05.2015 року, згідно якої у потерпілої ОСОБА_10 вагітність протікала нормально до моменту дородового злиття навколоплідних вод у терміні 41 тиждень. Медична допомога вагітній ОСОБА_10 в Яремчанській ЦМЛ на момент її звернення надавалась неправильно. При наявності скарг на злиття навколоплідних вод або навіть підозри про це, чергова акушерка пологового стаціонару повинна була повідомити чергового лікаря про випадок і госпіталізувати вагітну. При відмові вагітної від госпіталізації необхідно було документально оформити факт відмови із фіксацією у медичній документації. Якщо би вагітній ОСОБА_10 був своєчасно встановлений діагноз передчасного злиття навколоплідних вод, це дозволило би надати медичну допомогу в повному об`ємі, що в свою чергу дало би можливість уникнути настання смерті плода у вказаної громадянки. Смерть плода у вагітної ОСОБА_10 наступила внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії, яка стала наслідком розвитку запального процесу в плаценті та оболонках. Акушерка пологового відділенім Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_12 порушила посадові інструкції, не повідомивши ургентного лікаря про звернення до закладу вагітної ОСОБА_10 , що стало причиною невстановлення правильного діагнозу. У випадку якщо би вагітній був своєчасно встановлений правильний діагноз, загибель плода у ОСОБА_10 можна було попередити (т.1, а.к.п.167-173);

- копією положення про акушерське відділення затвердженої головним лікарем Яремчанської ЦМЛ (т.1, а.к.п.180-181);

- копією довідки про причину смерті (до форми №106-2/о №52 видається для поховання) від 24.09.2014 року, з якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_41 (плід чоловічої статі), причина перинатальної смерті: внутріутробна асфіксія плоду (т.1, а.к.п.182);

- протоколом огляду предметів та документів від 28.07.2015 року, що був проведений ст.слідчим СВ Яремчанського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_42 в приміщенні службового кабінету Яремчанського МВ УМВС України в Івано-Франківській області який провів огляд - оригіналу Обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні (Талон 1. Відомості жіночої консультації про вагітну) на ім`я ОСОБА_10 ; оригіналу Індивідуальної карти вагітної та породіллі Яремчанської ЦМЛ № 63 на ім`я гр. ОСОБА_10 ; оригіналу Історії пологів №3774 Івано-Франківського ОПЦ на ім`я ОСОБА_10 ; оригіналу Протоколу патологоанатомічного дослідження Івано-Франківської ОКЛ №С-91/14 від 24.09.2014; оригіналу ультразвукового дослідження серця на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014; оригіналу Консультативної довідки на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014; опечатану банку ємкістю 0,25 л. з вологим архівом від мертвонародженої дитини чоловічої статі; опечатану коробку з препаратами з шматочків внутрішніх органів від трупа мертвонародженої дитини чоловічої статі та поміщено до білого поліетиленового пакета з надписом "Барва супер маркет", який опечатано та скріплено підписами понятих (т.1, а.к.п.206);

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.07.2015 року, з якої вбачається, що оригінал Обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні (Талон 1. Відомості жіночої консультації про вагітну) на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Індивідуальної карти вагітної та породіллі Яремчанської ЦМЛ № 63 на ім`я гр. ОСОБА_10 ; оригінал Історії пологів №3774 Івано-Франківського ОПЦ на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Протоколу патологоанатомічного дослідження Івано-Франківської ОКЛ № С-91/14 від 24.09.2014; оригінал ультразвукового дослідження серця на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014; оригінал Консультативної довідки на ім"я ОСОБА_10 від 10.10.2014; опечатану банку ємкістю 0,25 л. з вологим архівом від мертвонародженої дитини чоловічої статі; опечатану коробку з препаратами з шматочків внутрішніх органів від трупа мертвонародженої дитини чоловічої статі визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Яремчанської МВ УМВС України в Івано-Франківській областіта квитанцією №236 про отримання на зберігання даних речових доказів (т.1, а.к.п.208);

- висновком експерта (експертизою за матеріалами справи) № 77 від 22.07.2021 року експертної комісії Бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради, яким підтверджується, що враховуючи записи в медичній документації (17.09.2014 року о 19 год. 00 хв. видимі ознаки передпологової родової діяльності після відходження навколоплідних вод 17.09.2014 року о 17 годині 00 хвилин; з 20.09.2014 року вагітна не відчувала рухів плоду; у спеціалізованому медичному центрі 23.09.2014 року о 12 годині 00 хвилин на момент поступлення серцебиття плоду не прослуховується (ЧСС - «-»); регулярні перейми розпочалися з 06 годині 23.09.2014 року; при огляді з родових шляхів виділяються брудно-зелені темні води із неприємним запахом; пологи завершилися 23.09 о 12 годині 25 хвилин з мертвим плодом з ознаками автолізу мозку та останків кісток черепа плоду, плацента з ознаками хоріонамніоніту на вигляд - «варене м`ясо»), комісія експертів приходить до висновку, що смерть плоду вагітної ОСОБА_10 наступила 17-18.09.2014 року, про що свідчить перебіг передвісників пологів (17.09.2014 року кров`янисті виділення із родових шляхів; відходження навколоплідних вод о 17 годині); безводний період 6 діб (17.09.2014-23.09.2014 року), що призвів до асфіксії, інфікування і розвиток гнилісних змін дитячого місця та народження мертвого плоду (т.3, а.к.п.174-181);

У судовому засіданні також досліджено графік чергувань чергових лікарів за вересень 2014 року Яремчанської ЦМЛ; журнал обліку прийому хворих в стаціонар Яремчанської ЦМЛ (форма 001/0/ за 17.09.2014 року (т.1, а.к.п.150-151, 153-154).

Крім того, у судовому засіданні були оглянуті речові докази оригінал Обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні (Талон 1. Відомості жіночої консультації про вагітну) на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Індивідуальної карти вагітної та породіллі Яремчанської ЦМЛ № 63 на ім`я гр. ОСОБА_10 ; оригінал Історії пологів №3774 Івано-Франківського ОПЦ на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Протоколу патологоанатомічного дослідження Івано-Франківської ОКЛ №С-91/14 від 24.09.2014 року; оригінал ультразвукового дослідження серця на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014 року; оригінал Консультативної довідки на ім"я ОСОБА_10 від 10.10.2014 року.

Зазначені докази по кримінальному провадженні зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою діяння, інкримінованого їй стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілої, свідків у кримінальному провадженні.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_12 та її захисника ОСОБА_13 про те, що висновок експерта № 84 ві 26.05.2015 року, складений експертами «Закарпатського обласнеого бюро судово-медичної експертизи» є неповний та суперечить матеріалам кримінального провадження. У зв"язку з цим слід зазначити, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає оцінці та перевірці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об"єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження у сукупності. Як встановлено судом, експерти, які брали участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи, мали спеціальні знання, освіту, досвід роботи і професійну репутацію, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих висновків. Висновки, яких дійшли експерти за результатами проведення експертизи у кримінальному провадженні є чіткими, повними, конкретизованими, обґрунтованими і не суперечать іншим доказам. Тому, на переконання суду висновок експерта № 84 ві 26.05.2015 року, отриманий з дотриманням норм КПК України, без істотних порушень прав та свобод обвинуваченої ОСОБА_12 під час проведення експертизи.

Критично оцінює суд і показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 в тій частині, що на його думку, акушерка ОСОБА_12 в ситуації, що мала місце з вагітною ОСОБА_10 в пологовому відділенні 17.09.2014 року повністю виконала свій професійний обов`язок, оскільки обвинувачена та свідок перебувають в особливих стосунках, а саме - обвинувачена є дружиною даного свідка (т.1, а.к.п.189). Крім того, зазначений свідок не був очевидцем цих подій.

Заперечення обвинуваченою ОСОБА_12 своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та доводи сторони захисту, що її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину немає, не заслуговують на увагу, і суд розцінює їх, як обраний обвинуваченою спосіб захисту та намагання уникнути кримінальнї відповідальності за скоєне.

Разом з тим, в судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_13 просив визнати недопустимим, як доказ посадову інструкцію від 02.02.2015 року акушерки пологового відділу Яремчанської ЦМЛ ОСОБА_12 , яка затверджена головним лікарем Яремчанської ЦМЛ., належним чином завірена копія якої долучена до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.к.п.176-179), бо погоджена і затверджена вона адміністрацією Яремчанської ЦМЛ та підписана акушеркою ОСОБА_12 в 2015 році, а інкриміновані їй стороною обвинувачення дії мали місце восени 2014 року.

В зв`язку з наведеним суд констатує:

Згідно зі ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Враховуючи доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 , перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що надана стороною обвинувачення, як доказ функціональних обов`язків акушерки ОСОБА_12 , зазначена вище посадова інструкція датована 02.02.2015 року, не може підтвердити чи спростувати факт неналежного виконання обвинуваченою 17.09.2014 року своїх професійних обов`язків акушерки, оскільки ще не існувала, а отже в розумінні ст.85 КПК України, є неналежним доказом, тому суд до уваги її не бере.

Таким чином, оцінивши здобуті докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого їй злочині доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_12 у пред`явленому їй обвинуваченні кваліфіковано вірно за ч.1 ст.140 КК України, оскільки вона вчинила дії, які виразилися в неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило потерпілій ОСОБА_10 тяжкі наслідки.

При призначенні обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є необережним злочином невеликої тяжкості, однак спричинило тяжкі наслідки; особу винної, яка раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, по місцю проживання та роботи - характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, її поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного, а також думку потерпілої ОСОБА_10 , яка просить призначити їй покарання згідно закону та позицію прокурора, висловлену в судових дебатах.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, суд враховує вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

З врахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченої ОСОБА_12 , суд прийшов до висновку, що їй слід призначити покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції інкримінованої їй відповідної частини статті КК України, а саме у виді виправних робіт з відрахуванням відсотків із суми заробітку ОСОБА_12 в дохід держави, що буде достатнім для виправлення та перевиховання особи.

Водночас суд встановив і наступне:

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст.44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Також, згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, яке згідно санкції вказаної частини статті на момент його вчинення відносилось відповідно до ст.12 КК України, чинної на час інкримінованого їй злочину, до злочинів невеликої тяжкості. На даний час у відповідності до чинної ст.12 КК України, ч.1 ст.140 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_12 , вона вчинила 17.09.2014 року. На момент спливу строку притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема і на час ухвалення даного вироку, від явки до органів слідства, прокурора та суду обвинувачена не ухилялася та не переховувалася, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення, не зупинявся та не переривався.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, на час ухвалення вироку - закінчився.

Однак, згідно з ст.285 КК України, якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Враховуючи, що в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_12 заперечила проти закриття кримінального провадження за нереабілітуючою її підставою, слід ухвалити обвинувальний вирок і у відповідності до ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_12 від покарання з підстави передбаченої п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Також, потерпілою ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, який в ході розгляду кримінального провадження вона уточнила та збільшила.

Просила суд позов задоволити та стягнути у солідарному порядку з Яремчанської центральної міської лікарні та Державної казначейської служби України шляхом списання Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку на її користь матеріальну шкоду у розмірі 44940 грн. 75 коп. та моральну шкоду в розмірі 900000 грн.

Представники цивільних відповідачів - Яремчанської центральної міської лікарні та Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явилися, натомість подали до суду заяви з яких вбачається, що позовні вимоги потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкодивони не визнають. Просять розглядати цивільний позов без їх участі та відмовити ОСОБА_10 в його задоволенні.

Третя особа на стороні відповідача - обвинувачена ОСОБА_12 в судовому засіданні також просила відмовитипотерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_10 в задоволенні її позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .

Відносно поданого потерпілою (цивільним позивачем) ОСОБА_10 цивільного позову про відшкодування 44940 грн. 75 коп. матеріальної та 900000 грн. моральної шкоди суд констатує:

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Тому вирішуючи питання про відшкодування моральної та майнової шкоди потерпілій ОСОБА_10 суд виходить з наступного.

Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявність матеріальної шкоди характеризується зафіксованими документально втратами майнових чи немайнових благ, які мають певну економічну цінність та виражаються в грошовому еквіваленті.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Також у відповідності до ч.1 ст.1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Разом з тим суд акцентує, що солідарна відповідальність - один із різновидів цивільно-правової відповідальності. Солідарна відповідальність - відповідальність у зобов`язальному праві кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 року (справа №242/4741/16-ц) зазначила, що згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином саме у спорі, де відповідачем(або одним з відповідачів) є орган державної влади, можна у передбаченому процесуальним законом порядку вирішувати питання про відшкодування шкоди з відповідного територіального органу Державної казначейської служби України (ДКСУ), яка здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.

Водночас потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_10 пред`явила свої позовні вимоги до відповідача - Яремчанської центральної міської лікарні (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області) та відповідача - Державної казначейської служби України.

Суд зауважує, що Яремчанської ЦМЛ (КНП "Яремчанська ЦМЛ") відноситься до комунальної власності, а не до державної. За своєю суттю комунальна власність є колективною, а суб`єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста.

Тому Державна казначейська служба України не має обов`язків щодо Яремчанської ЦМЛ (КНП "Яремчанська ЦМЛ" Яремчанської м/ради Івано-Франківської області), як сторони по заявленому цивільному позові, відтак і не може нести будь-яку цивільну відповідальність, в тому числі і солідарну.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_10 , в частині стягнення з державного бюджету України шляхом списання Державним казначейством України з казначейського рахунку коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на переконання суду, до задоволення не підлягають.

Відповідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною ним у справі 6-933цс16, Верховний Суд України визначив, що частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Також суд акцентує, що за приписами ст.ст.23, 1167 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав, яка відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В той же час, як уже зазначалось, за приписами ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин, завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, достовірно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_12 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 140 КК України, внаслідок чого настала смерть плода чоловічої статі у вагітної ОСОБА_10 , перебуваючи у трудових відносинах з Яремчанською центральною міською лікарнею (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області).

У такому разі, відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, обов`язок відшкодувати шкоду, завдану працівником юридичної особи під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків покладається на юридичну особу.

Оскільки наведена норма є спеціальною, порівняно зі статтями 1166, 1167 ЦК України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, тому в даному конкретному випадку застосуванню підлягатиме саме спеціальна норма (ч.1 ст.1172 ЦК України), тобто завдана шкода має бути стягнута саме із Яремчанської центральної міської лікарні (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня").

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, а саме до рішення у справі «Арская проти України» (Arskayav. Ukraine) (2014) (заява № 45076/05), в якому ЄСПЛ зазначив таке: «… принципи втілені в ст. 2 Конвенції застосовуються у сфері громадського здоров"я. Позитивні обов"язки держави втілені у цій статті вимагають від Держав прийняти відповідне законодавство, яке б змушувало державні або приватні заклади охорони здоров`я вживати належних заходів для захисту життя їхніх пацієнтів. Ці принципи також вимагають створення наявність ефективної та незалежної судової системи для того, щоб причина смерті пацієнтів зумовлена діями медичних працівників, чи то в державному чи приватному секторі була встановлена, а винні особи понесли відповідальність. У сфері надання медичної допомоги відмова від певного лікування може неминуче призвести до фатального наслідку, проте лікування, яке проводиться без згоди психічно компетентного дорослого пацієнта, свідчитиме про втручання у фізичну цілісність особи у спосіб, який зачіпатиме права, передбачені ст. 8 Конвенції. Однак ст. 2 Конвенції втілює принцип святості (недоторканності) людського життя, що є наочним у випадку лікаря, який застосовує свої навики для того, щоб рятувати життя та повинен діяти в якнайкращих інтересах пацієнта…». Також у своєму рішенні у справі «Ксома проти Румунії» (Csoma V. Romania) (2013) (заява № 8759/05) Європейський суд з прав людини зазначив про таке: «Суд ще раз наголошує, що країни, які ратифікували Конвенцію, зобов"язані прийняти правила, які зобов`язуватимуть як приватні, так і державні заклади охорони здоров"я, вживати адекватних заходів для захисту життя пацієнтів».

Беручи до уваги всі зібрані та перевірені в процесу розгляду цивільного позову потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_10 докази, з урахуванням поданого позивачем (потерпілою) заяви про уточнення позовних вимог, суд вважає, що її позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо відшкодування матеріальних витрат понесених ОСОБА_10 в розмірі 44940 грн. 75 коп., які пов`язані із проходженням обстеження та лікування в медичних закладах, суд вважає, що розмір таких підтверджений належними письмовими доказами (т.2, а.к.п.63-67), тому вони підлягають стягненню з цивільного відповідача - Яремчанської центральної міської лікарні (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня") в повному обсязі.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зауважує, що статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

А згідно роз`яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди": відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що потерпілій ОСОБА_10 , яка зазнала фізичних та душевних страждань через народження мертвої дитини, було завдано моральну шкоду. Однак, виходячи з вимог розумності та справедливості, із врахуванням обставин заподіяння шкоди, характеру правопорушення, а також ступеня вини ОСОБА_12 у настанні тяжких наслідків, глибину фізичних та духовних страждань позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з Яремчанської центральної міської лікарні (тепер Комунальне некомерційне підприємство "Яремчанська центральна міська лікарня") на користь потерпілої ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 300000 грн. 00 коп.

У зв`язку з цим, суд критично оцінює заперечення та відмову Яремчанської ЦМЛ (КНП "Яремчанська ЦМЛ") визнавати позовні вимоги ОСОБА_10 , які викладені в заяві від 07.12.2015 року, оскільки вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена зібраними і дослідженими доказами. З огляду на те, що на момент заподіяння потерпілій шкоди ОСОБА_12 перебувала із Яремчанською центральною міською лікарнею у трудових відносинах, в силу вимог ст.1172 ЦК України, саме даний відповідач повинен відшкодувати заподіяну позивачам моральну і матеріальну шкоду.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_12 не обирався і підстав для його обрання на даний час немає.

Згідно ст.124 КПК України з ОСОБА_12 підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та призначити їй покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20% із суми заробітку засудженої в дохід держави.

На підставі ч.5 ст.74, п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного їй покарання у виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20% із суми заробітку засудженої в дохід держави, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_10 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої злочином - задоволити частково.

Стягнути з Яремчанської центральної міської лікарні (Комунального некомерційного підприємства "Яремчанська центральна міська лікарня" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області), на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 - 44940 грн. 75 коп. матеріальної шкоди та 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої злочином (кримінальним правопорушенням).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_10 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , на користь держави 4000 грн. 00 коп. витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи № 84 від 26 травня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , на користь Бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я, 10029, м.Житомир, вул.Князів Острозьких (Шелушкова),131, р/р UА478201720314251001201037244, МФО 820172 в ДКСУ м.Київ, код 05503579 «Обласне бюро судово-медичної експертизи». Призначення платежу на код 25010100 - 5404 грн. 96 коп. витрат за проведення судово-медичної комісійної експертизи № 77 від 22 липня 2021 року.

Речові докази по кримінальному провадженні:

- оригінал Обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні (Талон 1. Відомості жіночої консультації про вагітну) на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Індивідуальної карти вагітної та породіллі Яремчанської ЦМЛ № 63 на ім`я гр. ОСОБА_10 ; оригінал Історії пологів №3774 Івано-Франківського ОПЦ на ім`я ОСОБА_10 ; оригінал Протоколу патологоанатомічного дослідження Івано-Франківської ОКЛ №С-91/14 від 24.09.2014 року; оригінал ультразвукового дослідження серця на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014 року; оригінал Консультативної довідки на ім`я ОСОБА_10 від 10.10.2014 року, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Яремчанського ВП Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- опечатану банку ємкістю 0,25 л. з вологим архівом від мертвонародженої дитини чоловічої статі; опечатану коробку з препаратами з шматочків внутрішніх органів від трупа мертвонародженої дитини чоловічої статі, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_12 - в той самий строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1