Постанова

від 25.04.2023 по справі 310/9028/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3311/23 Справа № 310/9028/20 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Лещенко С.В. нарішення Томаківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 12 грудня 2022 року (ухвалене під головуванням судді Кондус Л.А.) у справі №310/9028/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Приватний нотаріусБердянського міськогонотаріального округуЗапорізької областіТищук НаталіїЮріївни,про визнаннядоговору недійсниму частиніпокупця тавитребування майнаіз чужогонезаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 черезсвого представниказвернувся досуду ззазначеним позовом.В обґрунтуванняпосилався нате,що в лютому 2017 року він познайомився з ОСОБА_2 .. В кінці травня 2017 року він вимушений був повернутися в Америку, вони домовились про те, що відповідач шукає квартиру для придбання, в разі якщо квартира його влаштовує, то він передає їй кошти на сплату завдатку.

Після сплатизавдатку вінмав приїхатив Українута оформитидане майнона своєім`я. 21.08.2017 року на ім`я відповідачки ним було здійснено грошовий переказ на суму 20300 доларів США; 01.09.2017 року - на суму 6150 доларів США.

В кінці серпня 2017 року відповідачка в телефонній розмові повідомила про те, що оскільки вони вирішили одружитися, то квартиру вона оформить на своє ім`я і вона буде в їхній спільній сумісній власності, як подружжя. Позивач їй повірив і дав свою згоду, тому що згідно законодавства США майно придбане в фактично шлюбних відносинах набуває статусу спільного сумісного майна.

05 вересня 2017 року за договором купівлі-продажу,посвідченим нотаріально,відповідач придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Покупцем в договорі вказана ОСОБА_2 .

Придбання даної квартири здійснювалось виключно за кошти позивача, оскільки відповідач не працювала, власних коштів на придбання квартири не докладала і не мала.

Позивач продовжував передавати кошти відповідачці. Загалом на кінець 2017 року ним було здійснено грошових переказів на суму 30300 доларів США, що підтверджуються банківськими виписками, які додаються. Зазначені кошти відповідачем як подарунок не декларувалися та з них податки не сплачувалися.

20 квітня 2018 році вони одружилися, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 виданого Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 20 квітня 2018 року.

Весь цей час він фінансово утримував відповідачку, оскільки вона не працювала, ніякого доходу не мала.

В грудні 2019 році відповідачка приїхала до позивача в США та спільно проживали, однак між ними почали виникати непорозуміння та конфлікти.

В червні 2020 року відповідач виїхала з квартири позивача зі своїми речами. Вона не відповідає на дзвінки. З тих пір місце знаходження її не відомо та зв`язку з нею не має.

В період проживання разом він вживав всі необхідні дії для збереження їхньої сім`ї, та до від`їзду відповідачки намагався не піднімати питання переоформлення спірної квартири на його ім`я.

Просить визнати недійсним у частиніпокупця договір купівлі продажу двокімнатної

квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 05.09.2017 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області за реєстровим № 652, та визнати покупцем за вказаним договором ОСОБА_1 . Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вищевказану квартиру. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішенням Томаківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 12 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Вапеляційній скарзіпредставник ОСОБА_1 просить скасуватирішення судупершої інстанціїта ухвалитинове прозадоволення позовнихвимог.Судомбуло встановленота незаперечувалось представникомвідповідача,що відповідачотримувала коштивід позивачана загальнусуму 30300доларів СШАі самев періодкупівлі-продажуквартири.Висновок судупро те,що самфакт переказукоштів непідтверджує фактпридбання спірногомайна зробленийна неповновстановлених обставинахпо справі.На моментпридбання спірноїквартири ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі, а тому була усна домовленість між сторонами про оформлення квартири на ім`я відповідачки з послідуючим переоформленням на позивача. Суд не врахував, що покупцем є той, хто сплатив кошти за квартиру.

У відзиві наапеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення. Вважає, що позивач не довів, що він планував бути покупцем спірної квартири. Після одруження у 2018 році відповідачка передала отримані від позивача кошти позивачеві та вони разом вклались у спільний бізнес в Америці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючив задоволенніпозовних вимог,суд першоїінстанції виходивз того,що спірнийдоговір булоукладено вписьмовій формі,посвідчено нотаріально,за умовамидоговору сторонидійшли згодищодо всіхістотних умов,отже підставдля визнаннятакого договоруудаваним правочиному відповідностідо положеньст.235ЦКУкраїни немає.

Такий висновоквідповідає встановленимобставинам танормам матеріальногоі процесуальногоправа.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений без включення до нього недійсної частини.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2017 року ОСОБА_2 через представника за нотаріально посвідченим договором купівлі -продажу придбала на своє ім`я двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

20 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Бучацькому РВ ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Як вбачається з роздруківок грошових переказів позивачем на ім`я відповідача ОСОБА_2 було зроблено грошові перекази а саме 14.12.2017 року - 1000 $, 26.12.2017 року 850$ , 21.08.2017 року 20300 $ , 01.09.2017 року 6150 $ , 28.11.2017 року 2000$ .

Будь яких доказів, які б свідчили про те, що купівля спірної квартири здійснена за особисті кошти позивача, за відсутності інших даних, які могли мати наслідком недійсність договору в частині визначення покупця не надано. Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину як в цілому, так і в оспорюваній частині, зокрема не спростовано, що під час укладення договору купівлі-продажу позивач діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з всіма їх істотними умовами. Дії позивача при укладанні оспорюваного договору не суперечили його волевиявленню, у діях відповідача порушення закону відсутні.

Судом встановлено, що 05 вересня 2017 року відповідачем було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернуся лише 04 грудня 2020 року. Хоча з його слів йому було відомо, що договір укладено на ім`я відповідачки, але він не хотів ускладнювати стосунки з ОСОБА_2 та ставити питання щодо переоформлення спірної квартири на його ім`я.

Завстановлених обставинсуд першоїінстанції правильновиходив ізтого,що належнихта допустимихдоказів того,що міжсторонами булапопередня домовленістьпро придбанняспірної квартирина ім`явідповідачки зпослідуючим переоформленнямна ім`япозивача ненадано,і обґрунтовановідмовив взадоволенні позовнихвимог .

Грошові перекази позивача на ім`я відповідачки також не свідчать про те, що вони були зроблені з метою придбання квартири для позивача, і також не свідчать, що відповідачка придбала спірну квартиру саме за кошти позивача. Позивачем не доведено, що ОСОБА_2 виступила фіктивним покупцем по договору у зв`язку з тим, що позивач не міг оформити квартиру на своє ім`я,так як перебував на той час у шлюбі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лещенко С.В. залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 12 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: