Ухвала

від 25.04.2023 по справі 910/3921/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.04.2023Справа № 910/3921/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення

Представники учасників справи:

від позивача: Бєлкін Леонід Михайлович - представник за ордером серія АТ №1037361 від 08.03.2023

від відповідача: Бодюк Віталій Адамович - представник за ордером серія АА №1132886 від 10.01.2023

третя особа: не з`явилася

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." про визнання недійсним рішення, а саме:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом від 14.02.2023 №14/02-23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2023. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 . Повідомлено учасників справи, що заява про забезпечення позову буде розглянута в судовому засіданні.

28.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.03.2023 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення.

31.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

04.04.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення.

У підготовче засідання 04.04.2023 не з`явився позивач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкладено підготовче засідання на 25.04.2023.

У підготовче засідання 25.04.2023 не з`явилась третя особа, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання повідомлена належним чином.

Представник позивача підтримав подану раніше заяву про забезпечення позову в якій просив суд забезпечити позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, оформленого протоколом загальних зборів ТОВ "Арджуна." Від 14.02.2023 №14/02-23, шляхом заборони державному реєстратору внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про будь-яку зміну директора товариства, крім первісного директора ОСОБА_1 .

Представник відповідача заперечував проти поданої заяви.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що починаючи з жовтня 2022 року третя особа ОСОБА_2 почав спрямовувати свою діяльність на незаконне захоплення товариства з обмеженою відповідальністю Арджуна.". Так, ОСОБА_2 , не повідомляючи іншого учасника, імітував «проведення» зборів учасників, «рішення» яких оформив протоколом від 18 жовтня 2022 року № 18/10-22. Відповідно до цього протоколу, ОСОБА_2 призначив директором сам себе. Однак, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2023 у справі № 910/13908/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Арджуна.» позов задоволено, визнане недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Арджуна.» від 18.10.2022 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 18/10-22 від 18.10.2022 року. В подальшому, з метою ускладнення виконання цього судового рішення ОСОБА_2 оформив протокол інших зборів - протокол від 14.02.2023 № 14/02-23, де «призначив» директором замість себе іншу особу, а саме - ОСОБА_3 . Отже, в діяльності ОСОБА_2 проглядається очевидна системність в оформленні все нових і нових протоколів загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Арджуна.» після скасування в судовому порядку попередніх рішень зборів. В результаті створюється реєстрація нових директорів, внаслідок чого позивач не може відновити в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про себе як єдиного легітимного директора. Тобто, ці дії ОСОБА_2 від імені відповідача унеможливлюють виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає уваги на те, що з поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що фактично позивач просить забезпечити виконання судового рішення у справі № 910/13908/22.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду заяви директором товариства з обмеженою відповідальністю «Арджуна.» є ОСОБА_3 .

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявником не надано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України

Суддя С.М. Мудрий