Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/3921/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/3921/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бєлкін Леонід Михайлович - представник за ордером серія АТ №1037361 від 08.03.2023

від відповідача: Єлисеєв Євген Вікторович - представник за ордером серія АІ №1083942 від 30.05.2023

третя особа: ОСОБА_2 .

встановив:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." про визнання недійсним рішення, а саме:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом від 14.02.2023 №14/02-23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2023. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 . Повідомлено учасників справи, що заява про забезпечення позову буде розглянута в судовому засіданні.

28.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.03.2023 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення.

31.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

04.04.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення.

У підготовче засідання 04.04.2023 не з`явився позивач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 відкладено підготовче засідання на 25.04.2023.

У підготовче засідання 25.04.2023 не з`явилась третя особа, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання повідомлена належним чином.

Присутні в засіданні представники позивача та відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 16.05.2023.

05.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення до заперечень відповідача.

15.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.05.2023 протокольною ухвалою відкладено судове засідання на 30.05.2023.

26.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про врахування судового рішення у суміжній справі №910/13908/22.

29.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо формування порядку денного.

В судовому засіданні 30.05.2023 представник позивача просить суд позов задовольнити, стягнути судові витрати з третьої особи.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа заперечувала щодо задоволення позову.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

10.04.2014 року Голосіївською районною державною адміністрацією міста Києва зареєстровано ТОВ "Арджуна.", номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10681020000036128.

Відповідно до Статуту ТОВ "Арджуна." (у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників № 1 від 03.04.2014 року, надалі - Статут) та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, його учасниками є: ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 2 000 000,00 грн.), що відповідає 40% статутного капіталу; ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 3 000 000,00 грн.), що відповідає 60% статутного капіталу.

Управління товариством здійснюється його органами управління відповідно до їх компетенції (п. 12.1 Статуту).

Згідно з п. 12.2.1 Статуту вищим органом товариства є Загальні збори учасників.

Відповідно до п. 12.3 Статуту вищим органом товариства є збори, які складаються з учасників, або представників. Представником учасника може бути особа, яка діє за довіреністю учасника або групи учасників. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Позивачем зазначено, що при створенні товариства директором товариства призначалась особа, яка представляла інтереси ОСОБА_1 , а пізніше - особисто ОСОБА_1 . У такий спосіб учасники вирішили забезпечити баланс інтересів учасників: ОСОБА_1 , маючи меншість голосів на зборах, отримував контроль над виконавчим органом. Згідно з п.12.8 Статуту, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Отже, вважалось, що без взаємної згоди учасників збори не можуть бути проведені.

Однак, починаючи з жовтня 2022 року третя особа ОСОБА_2 почав спрямовувати свою діяльність на незаконне захоплення товариства з обмеженою відповідальністю Арджуна.". Так, ОСОБА_2 , не повідомляючи іншого учасника, імітував "проведення" зборів учасників, "рішення" яких оформив протоколом від 18 жовтня 2022 року № 18/10-22. Відповідно до цього протоколу, ОСОБА_2 призначив директором сам себе. Однак, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2023 у справі № 910/13908/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." позов задоволено, визнане недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." від 18.10.2022 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 18/10-22 від 18.10.2022 року.

З метою ускладнення виконання цього судового рішення ОСОБА_2 оформив протокол інших зборів - протокол від 14.02.2023 № 14/02-23, де "призначив" директором замість себе іншу особу, а саме - ОСОБА_3 .

14.02.2023 відбулись Загальні збори учасників ТОВ "Арджуна.", на яких був присутній учасник товариства, який володіє частковою у розмірі 60% статутного капіталу, а саме ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 60%).

Протокол Загальних зборів учасників ТОВ "Арджуна." № 14/02-23 від 14.02.2023 року свідчить, що до порядку денного зборів було включено таке питання:

1. Звільнення з посади директора товариства та призначення директора товариства.

За результатами голосування, згідно з протоколом № 14/02-23 від 14.02.2023 року, учасник вирішили: звільнити з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." ОСОБА_2 з 14 лютого 2023 року, та обрати на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." ОСОБА_3 з 15 лютого 2023 року.

Позивач зазначає, що як свідчить зміст протоколу № 14/02-23 від 14.02.2023 року, фактично було прийняте рішення за порядком денним, зміст якого не відповідає раніше визначеному у повідомленні від 12.01.2023. У зборах 14.02.2023 позивач участі не брав, тому для прийняття рішення з питань попередньо не включеного до порядку денного, не було кворуму 100 %-ої участі учасників і 100%-ої згоди на розгляд питання не включеного до порядку денного. А тому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом від 14.02.2023 №14/02-23.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що позивача повідомлялося належним чином про проведення та скликання загальних зборів, що підтверджується копією повідомлення №12.01/23 від 12.01.2023, яке було також завчасно направлене на адресу позивача з описом вкладення від 13.01.2023. на вказаний лист 12.01.2023 позивач надав відповідь у формі листа, чим фактично підтвердив обізнаність про загальні збори від 14.02.2023. враховуючи те, що на вказаних загальних зборах учасників товариства був присутнім учасник ОСОБА_2 ,, який володіє частковою в розмірі 60% статутного капіталу товариства, що володіє 60 голосами, що свідчить про те, що кількість голосів присутніх була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, які позивач просить суд визнати недійсним.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Тобто, особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для належного повідомлення учасників товариства про проведення цих зборів. При цьому повідомлення про їх проведення не може бути формальним.

Отже, відомості про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів є обов`язковими для їх зазначення у повідомленні про загальні збори учасників. При цьому інформація, що міститься в повідомленні, має бути зрозумілою, відповідати принципу достовірності і повноти (статті 2 Закону України "Про інформацію"). Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно. Адже необізнаність учасника товариства про скликання зборів, про конкретні дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства та про порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити учаснику товариства реалізувати його права на участь в управлінні товариством шляхом участі у відповідних загальних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу загальних зборів тощо.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо вимог до відомостей у повідомленні про проведення зборів, викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 922/333/19, від 13.10.2021 у справі № 908/1767/20, від 28.07.2022 у справі № 916/877/21, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від відповідача, підписане директором товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." Ветряковим Ю.М. повідомлення про скликання загальних зборів учасників вих.. № 12.01/23, в якому повідомлено, що загальні збори учасників ТОВ "Арджуна." Відбудуться 14.02.2023р. о 12-00, за адресою Київська обл., м. Київ, вул. Сеченова, 7, з наступним порядком денним:

1. Прийняття рішення щодо подальшої діяльності на посаді директора ТОВ "Арджуна."

2. Різне.

14.02.2023 відбулись Загальні збори учасників ТОВ "Арджуна.", на яких був присутній учасник товариства, який володіє частковою у розмірі 60% статутного капіталу, а саме ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 60%).

Протокол Загальних зборів учасників ТОВ "Арджуна." № 14/02-23 від 14.02.2023 року свідчить, що до порядку денного зборів було включено таке питання:

1. Звільнення з посади директора товариства та призначення директора товариства.

За результатами голосування, згідно з протоколом № 14/02-23 від 14.02.2023 року, вирішили: звільнити з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." ОСОБА_2 з 14 лютого 2023 року, та обрати на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." ОСОБА_3 з 15 лютого 2023 року.

Суд погоджується з твердженням позивача щодо того, що як свідчить зміст протоколу № 14/02-23 від 14.02.2023 року фактично було прийняте рішення за порядком денним, зміст якого не відповідає раніше визначеному у повідомленні від 12.01.2023 року.

Так, у повідомленні від 12.01.2023 року зазначено, що питанням порядку денного є: «прийняття рішення щодо подальшої діяльності на посаді директора ТОВ "Арджуна.", а не питання щодо «звільнення з посади директора товариства та призначення директора товариства». Отже, дані формулювання не є тотожними, та фактично різними порядками денними зборів.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань.

Відповідно до Статуту ТОВ "Арджуна." (у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників № 1 від 03.04.2014 року, надалі - Статут) та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, його учасниками є: ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 2 000 000,00 грн.), що відповідає 40% статутного капіталу; ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 3 000 000,00 грн.), що відповідає 60% статутного капіталу.

Оскільки, у загальних зборах товариства 14.02.2023 позивач - ОСОБА_1 участі не брав, тому, для прийняття рішення з питань попередньо не включеного до порядку денного, не було кворуму 100 %-ої участі усіх учасників і 100%-ої згоди на розгляд питання, не включеного до порядку денного.

Так, у постанові від 18.06.2020 у справі № 911/938/19 КГС ВС дійшов висновку, що зі змісту формулювання питання порядку денного загальних зборів безпосередньо не випливає, які рішення будуть прийняті за результатами розгляду зазначеного питання порядку денного, що, в свою чергу, свідчить, що питання, за якими загальними зборами фактично були прийняті рішення, не були відображені у порядку денному.

Отже, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що рішення загальних зборів, які були прийняті за результатами розгляду пункту 2 порядку денного, не відповідали його формулюванню, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, а саме визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ у зв`язку з порушенням частини п`ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства", що є самостійною та безумовною підставою для визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів.

Факт присутності представника позивача на вказаних загальних зборах та його голосування "проти" з такого питання не може бути підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги в цій частині з огляду на те, що він не мав змоги підготуватися до розгляду саме зазначеного питання, дати вказівки своєму представнику, як голосувати з такого питання, та вирішити чи може він взагалі довірити участь у таких зборах своєму представнику, зважаючи на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

У постанові КГС ВС від 24.04.2019 у справі №914/921/18 суд зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Таким чином, оскільки оспорюване рішення загальних зборів учасників товариства прийняте без належного доведення до позивача як учасника товариства справжнього порядку денного, за яким приймалося рішення, а також беручи до уваги те, що відповідачем прийнято рішення з питань, не включених до порядку денного, тому вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом від 14.02.2023 №14/02-23 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 14/02-23 від 14.02.2023 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." (03127, м. Київ, вул. Сєченова, буд. 7 ідентифікаційний код 39175955) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 08.06.2023 року.

Суддя С.М. Мудрий