ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.06.2023Справа № 910/3921/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна."
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення
При секретарі судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
третя особа: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." про визнання недійсним рішення, а саме: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом від 14.02.2023 №14/02-23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна.", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 14/02-23 від 14.02.2023 року. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." (03127, м. Київ, вул. Сєченова, буд. 7 ідентифікаційний код 39175955) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
08.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 призначено розгляд заяви на 20.06.2023.
19.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення щодо можливої неявки у судове засідання 20.06.2023.
В судове засідання 20.06.2023 представники учасників судового процесу не з`явилися.
Відповідно до ч.1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Частиною 2 статті 124 ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Тобто, неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом із позовною заявою не є безумовною підставою для відмовити у відшкодуванні судових витрат, а тому враховуючи вищезазначене у суду відсутні підстави для відмови у відшкодування судових витрат (на професійну правничу допомогу).
Згідно з п.9 ч.3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем зазначено, що позивач попередньо очікує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані з подачею і розглядом позовної заяви у розмірі 24 000,00 грн. з розрахунку 4 000,00 грн. за 1 год. роботи адвоката * 6 годин = 24 000,00 грн. з огляду на умови договору про надання правової допомоги щодо погодинної ставки, визначити точний розмір судових витрат буде можливо лише після винесення рішення.
Звертаючись з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотриманням вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи ОСОБА_1 надано:
- договір про надання правової допомоги від 09.02.2023, укладений між адвокатом Бєлкіним Леонідом Михайловичем та фізичною особою ОСОБА_1 , відповідно до умов якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (п.4.1 договору);
- додаткову угоду до договору від 09 лютого 2023 року про надання правової допомоги від 28.02.2023, відповідно до п.1 якої сторони визначили: на доповнення до обсягу робіт, встановлених у пунктах 1.1 та 1.2 договору від 09 лютого 2023 року про надання правової допомоги, адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати правову допомогу у господарських справах/провадженнях з ТОВ "Арджуна." З метою визнання недійсними в судовому порядку загальних зборів товариства, що відбулися 14 лютого 2023 року.
У зв`язку із збільшенням обсягу послуг за договором від 09 лютого 20223 року про надання правової допомоги відповідно до даної додаткової угоди встановлюється вартість послуг за даною додатковою угодою орієнтовно 24 000 гривень. Вартість послуг підлягає уточненню відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг з урахуванням фактичних витрат часу адвоката з розрахунку 4 000 грн. за 1 годину роботи адвоката (п.2 додаткової угоди).
У зв`язку із фінансовими труднощами клієнта сторони домовились, що вартість послуг буде сплачена адвокату після отримання компенсації від сторони, що програла справу (п. 4 додаткової угоди).
- акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 03.03.2023, відповідно до умов якого загальна вартість наданих послуг становить 40 000,00 грн.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001223 від 14.09.2017р. на ім`я гр. Бєлкін Леонід Михайлович,
- ордер серія АТ № 1037361 від 08.03.2023 на адвоката Бєлкіна Леоніда Михайловича.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивачаа були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі №910/23210/17.
Згідно із частинами 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 про те, що "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)".
З урахуванням наведеного, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арджуна." (03127, м. Київ, вул. Сєченова, буд. 7 ідентифікаційний код 39175955) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання додаткового рішення:29.06.2023 року.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111886736 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні