Рішення

від 21.04.2023 по справі 911/268/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/268/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ, в інтересах держави в особі Козинської селищної ради, смт. Козин Обухівського району Київської області,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», смт Козин Обухівського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Громадської організації «Екологічна безпека Київщини», с. Личанка Бучанського району Київської області,

про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,

за участю представників:

від прокуратури: не з`явився; від позивача:не з`явився;

від відповідача:не з`явився; від третьої особи:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 (повний текст якого було підписано 07.04.2023) у позові Заступнику керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради відмовлено повністю.

06.03.2023 від представника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» до Господарського суду Київської області надійшла заява від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якій представник відповідача просить суд стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу на користь Адвокатського бюро «Лукашенко Є.О.» у розмірі 93 500,00 грн.

До заяви додано копію платіжного доручення від 28.07.2022 №656 на оплату ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на користь ТОВ "НДЛСЕ" (код ЄДРПОУ 37384029) 207948,00 грн. в оплату за проведення земельно-технічної експертизи згідно рахунку №08/22 від 26.07.2022, а також копію Акту №1 від 07.02.2023, за яким Клієнт ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» прийняв виконану виконавцем АБ «Лукашенко Є.О.» правничу (правову допомогу) відповідно до пункту 1.2 Договору №125 від 24.06.2022 (фіксована оплата) разом на суму 93500,00 грн.

07.03.2023 до господарського суду від представника третьої особи ГО «Екологічна безпека Київщини» надійшло клопотання від 06.03.2023 про доручення доказів, у якому представник третьої особи просить суд залучити до матеріалів справи докази згідно переліку, а саме копії договору №02/05-21 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС Партнерс» та ГО «Екологічна безпека Київщини», Рахунку на оплату №25/12-2022-1 від 25.12.2022 на суму 380 576,00 грн., виписки з банківського рахунку від 19.01.2023; Акту про надання послуг №03/03-2023-1А від 03.03.2023 на суму 186 105,43 грн. (без підписів сторін).

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач зробив відповідну заяву у порядку частини 8 ст. 129 ГПК України усно у судовому засіданні 28.02.2023, що узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №920/810/18.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення ухвалено 28.02.2023, відтак п`ятиденний строк розпочав перебіг 01.03.2023; останній п`ятий день (05.03.2023) припав на вихідний день, відтак, у порядку ст. 116 ГПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день (06.03.2023), заявник подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 03.03.2023 (згідно поштової накладної на конверті, в якому надійшла заява), відтак заява подана у строк, передбачений частиною 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2023 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення на 21.04.2023. Запропоновано учасникам справи у строк до судового засідання подати суду свої пояснення, заперечення щодо заяви ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення та клопотання ГО «Екологічна безпека Київщини» про долучення доказів.

19.04.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» надійшла заява про уточнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №911/268/22, яким:

- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 93 500,00 грн.;

- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн.

21.04.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі уповноваженого представника.

У судове засідання прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явились. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» у відзиві на позовну заяву зазначило орієнтовний розрахунок суми судових витрат 63 500,00 грн.

В силу прямої норми частини 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

24.06.2022 між Адвокатським бюро «Лукашенко Є.О.» (виконавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (клієнт) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №125 (далі за текстом договір), відповідно до якого:

- клієнт доручає, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу, визначену в п. 1.2. цього договору (п. 1.1 Договору);

- правнича (правова) допомога (надалі Сторони домовились вживати один термін правнича допомога) надається на представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді у справі №911/268/22 за позовом Прокурора Київської області «Про витребування земельних ділянок» (п. 1.2 Договору);

- на виконання цього договору виконавець уповноважений здійснювати будь-які необхідні дії, не заборонені законом та цим договором, зокрема, а не виключно, дії передбачені ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі звертатись з адвокатськими запитами до всіх без виключення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань незалежно від форми власності та представляти інтереси клієнта перед ними. Виконавець може залучати до виконання цього договору адвокатів, професіоналів та інших осіб на договірних засадах (п. 1.3 Договору);

- за надання правничої допомоги за цим договором сторони встановили фіксовану оплату в розмірі:

6 000 грн./один документ складання позовної заяви у справі; складання відзиву на позовну заяву; складання відповіді на відзив у справі; складання апеляційної скарги; складання відзиву на апеляційну скаргу; складання касаційної скарги; складання відзиву на касаційну скаргу;

2 000 грн./один документ складання процесуального та іншого документу правового характеру;

3 000 грн./одна дія ознайомлення з матеріалами справи;

1 500 грн./один запит складення та направлення адвокатського запиту;

4 000 грн./одне засідання представництво інтересів клієнта (участь) в одному судовому засіданні в суді будь якої інстанції;

2 000 грн./одна подія клієнт сплачує у випадку перенесення судового засідання з причин, які не залежали від виконавця;

2 000 грн./одна консультація клієнт сплачує за надання письмової консультації (п. 2.1 Договору);

- клієнт оплачує правничу допомогу на підставі виставленого рахунку (рахунків). Правнича допомога надається на умовах передоплати, розмір якої визначається в рахунку на передоплату з урахуванням п. 2.1 Договору, у випадку відмови клієнта здійснювати передоплату протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку виконавець має право розірвати Договір (п. 2.2 Договору);

- за наслідками виконання цього договору (окремих його етапів) сторони підписують Акт виконаних робіт (наданих послуг). Акт виконаних робіт виконавець надсилає на поштову адресу клієнта, вказану в Договорі або email у випадку відсутності зауважень до акту виконаних робіт надісланих клієнтом на адресу виконавця протягом 10 днів з моменту отримання Акту виконаних робіт, робота вважається прийнята клієнтом в повному обсязі (п. 2.4 Договору);

- цей договір діє до 22.06.2024 (п. 4.7 Договору).

За змістом Акта №1 від 07.02.2023 на підставі Договору №125 від 24.06.2022, виконавцем була надана наступна правнича (правова допомога) відповідно до п. 1.2 Договору:

- складання та направлення до суду відзиву у справі №911/268/22 (кількість: 1 шт.) 6 000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту (кількість: 13 шт.) 19 500,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 04.07.2022 4 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи 13.07.2022 3 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення доказів у справі 20.07.2022 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 25.07.2022 4 000,00 грн.;

- виконання протокольної ухвали суду про направлення доказів третій стороні процесу 2 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи 04.08.2022 3 000,00 грн.;

- складення та направлення заперечень на відзив у справі №911/168/22 04.08.2022 6 000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту №Д125/А8, №Д125/А7, №Д125/А9 (кількість: 3 шт.) 4 500,00 грн.;

- складання клопотання про витребування документів в приватного нотаріуса Середи В.Г. нотаріально посвідчену заяву Самусєва М.С. «Про погодження розробки детального плану» від 19.09.2022 (кількість: 2 шт.) 4 000,00 грн.;

- складання заяви про зловживання процесуальними правами прокурором Київської області. Заява від 16.09.2022 2 000,00 грн.;

- складення клопотання від 19.09.2022 про витребування доказів, а саме листа прокурора Київської області від 24.11.2021 №15/1:1112вих21 2 000,00 грн.;

- складення клопотання від 19.09.2022 про оголошення перерви в судовому засіданні 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 20.09.2022 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 04.10.2022 4 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертиз 2 000,00 грн.;

- складення клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертиз 2 000,00 грн.;

- складення заперечення на клопотання про витребування доказів 2 000,00 грн.;

- складення заперечення на клопотання прокурора про проведення земельно-технічної експертизи 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 13.12.2022 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 24.01.2023 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» в судовому засіданні 06.02.2023 4 000,00 грн.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії Договору про надання правничої (правової) допомоги №125 від 24.06.2022 укладеного між Адвокатським бюро «Лукашенко Є.О.» (виконавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу щодо представництво інтересів клієнта в Господарському суді. Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді у справі №911/268/22; акта №1 від 07.02.2023 щодо наданої правничої (правової допомоги) відповідно до п. 1.2 Договору; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №694 від 30.09.2010 гр. Лукашенка Є.О.; ордер серії АВ №1038818 від 24.06.2022.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Суд враховує правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, в якій міститься висновок про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат відповідача на правову допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У пункті 52 постанови від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 Верховний Суд вказав, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд дослідивши наданий відповідачем Акт №1 від 07.02.2023 наданої правничої (правової допомоги) вважає послуги з складання клопотання про витребування документів в приватного нотаріуса Середи В.Г. нотаріально посвідченої заяви Самусєва М.С. «Про погодження розробки детального плану» від 19.09.2022 в кількості 2 шт.; складання заяви від 16.09.2022 про зловживання процесуальними правами прокурором Київської області; складення клопотання від 19.09.2022 про витребування доказів, а саме листа прокурора Київської області від 24.11.2021 №15/1:1112вих21, такими, що не були необхідними (неминучими) для розгляду даної справи.

Відтак, відмовляє у включенні вказаних витрат в розмірі 8 000,00 грн. до судових витрат у справі.

Суд також відмовляє в задоволенні заявлених відповідачем судових витрат на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн., з огляду на те, що проведення експертного дослідження здійснювалось за ініціативою відповідача, однак понесені витрати не були необхідними (неминучими). Зокрема під час розгляду справи суд неодноразово звертав увагу учасників справи на те, що спростування аргументів одне одного у спосіб подання висновків експертизи з питань (у тому числі правових питань), що знаходяться поза межами предмету спору та поза межами повноважень судових експертів, є власною волею учасників справи, які реалізують право на захист своїх прав на власний розсуд. Висновки суду у справі не ґрунтувалися на поданих учасниками справи висновках експертизи, які не мали для суду вирішального та безспірного значення та оцінювались у комплексі разом з іншими доказами.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено в постановах від 07.06.2022 у справі №910/2704/21, від 18.10.2022 у справі №910/13056/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справі, що розглядається, Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради звернувся з позовом до відповідача ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина 1 якої визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, в постанові від 26.02.2019 у справі №915/478/18, в постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, в постанові від 15.01.2020 у справі №698/119/18, в постанові від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, в постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Частина 3 ст. 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Частиною 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).

Частини 1 та 2 ст. 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновків, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №908/2005/19 стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.

Суд звертає увагу на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо правомірності стягнення судових витрат з прокуратури, у справах за позовами прокурора в інтересах держави, які викладено в постанові від 19.01.2023 у cправі № 923/507/21.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 85 500,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд покладає на Київську обласну прокуратуру обов`язок відшкодувати відповідачу вказані витрати на правову допомогу у сумі 85 500,00 грн.

Щодо клопотання представника третьої особи ГО «Екологічна безпека Київщини» про доручення до справи доказів судових витрат третьої особи (380 576,00 грн. згідно рахунку на оплату №25/12-2022-1 від 25.12.2022, та 186 105,43 грн. згідно Акту про надання послуг №03/03-2023-1А від 03.03.2023), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Третя особа підтримувала заявлені прокурором позовні вимоги. Разом із тим, відповідно до частини 1 ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника. Прохальна частина клопотання представника третьої особи від 06.03.2023 полягає у залученні доказів судових витрат до матеріалів справи. Відтак суд, у відповідності до прохальної частини клопотання, залучає подані докази до матеріалів справи, однак не здійснює їх оцінку з точки зору обґрунтованості, відповідності, розумності та необхідності, та не вирішує питання про включення витрат третьої особи, пов`язаних із розглядом справи, до судових витрат по справі та про їх розподіл між сторонами.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Старокиївська, буд. 59, ідентифікаційний код 42621783)

85 500,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення підписано 25.04.2023.

Суддя О.В. Конюх