Ухвала

від 20.04.2023 по справі 463/658/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/658/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/353/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна-адвоката

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Старший детектив Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки у Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №72023140000000012 від 24.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року клопотання задоволено.

Накладено арешт, шляхом позбавлення та юридичних осіб, до його скасування у встановленому порядку, права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке вилучено 09.03.2023 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання бухгалтера ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528) ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72023140000000012 від 24.01.2023, а саме: мобільний телефон «Редмі S2» (абонентский номер НОМЕР_1 ) IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .)

Судове рішення мотивоване тим, що вилученні речі, можуть бути знаряддями вчинення кримінального праворушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та у задоволенні клопотання слідчого відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки задовольнив клопотання, за відсутності доказів подання такого у межах строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Вважає, що детектив та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Заслухавши доповідь судді, виступ представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2023 року внесено відомості у кримінальному провадженні за №72023140000000012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ПАТ «Укрнафта» протягом 2019-2021 років за результатами біржових аукціонів укладала контракти про продаж нафти з ПАТ «Укртатнафта» виключно з умовою зворотного викупу цієї нафти «Укрнафтою» та подальшою переробкою цього ресурсу на потужностях Кременчуцького НПЗ по давальницькій схемі.

В результаті запровадження вказаного механізму ПАТ «Укрнафта» більшу частину видобутої нафти переробляє за власний кошт (3 млрд грн/рік за послуги переробки та 150 млн грн./рік за транспортування і зберігання нафти) по договорам комісії.

Так, частина отриманих в результаті функціонування вказаної схеми готових нафтопродуктів реалізовувалась через мережу АЗС «Укрнафта», а решта продукції по договорах купівлі - продажу реалізована на адресу ПАТ «Укртатнафта» та комерційним структурам, серед яких ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528).

В подальшому ТОВ ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528) реалізувало отримані нафтопродукти через мережу АЗС «Авіас», «ANP» та не розрахувалось по своїм зобов`язанням перед ПАТ «Укрнафта».

Разом з цим, компаніями - операторами АЗС групи «Приват» реалізовувався вказаний об`єм з частковим податковим оформленням з метою незаконної мінімізації податкового навантаження.

Крім цього, встановлено, що за результатами функціонування вищеописаної давальницької схеми ПАТ «Укрнафта» отримала «скретч-картки» (емітент талонів ТОВ «Лівайн-Торг») з логотипом «Авіас» на відпуск пального (бензину та дизельного палива), а перероблений ресурс посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» фактично реалізувався через підконтрольні компанії - оператори АЗС АЗС «Авіас», «ANP».

Водночас, колишнім менеджментом ПАТ «Укрнатфа» укладені із сумнівною вигодою договори комісії на реалізацію вищевказаних паливних карт з компаніями, серед яких ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528).

За отриманими даними, вищевказані суб`єкти підприємницької діяльності в якості недобросовісних комісіонерів реалізували «скреч-картки» ПАТ Укрнафта» не в повному обсязі та наростили безнадійну кредиторську заборгованість перед підприємством. На балансі ПАТ «Укрнафта» обліковуються скретч-картки на загальний об`єм 112 млн літрів пального. При цьому, отримання пального за вказаними картками заблоковано підприємствами реалізаторами нафтопродуктів на АЗС.

Керівництво ПАТ «Укрнафта» всупереч інтересам підприємства здійснювало незаконну пролонгацію договорів комісії з простроченим виконанням та не ініціювало належну претензійно-позовну роботу з приводу невиконання договірних зобов`язань комісіонерами.

Також встановлено, що з метою ухилення від сплати податків, компаніями комісіонерами частина паливних карт реалізовувалась за готівку без відображення у податковій звітності.

Окрім цього, встановлено, що в бухгалтерському обліку ПАТ «Укрнафта» облікована безнадійна дебіторська заборгованість в розмірі понад 6 млрд. грн. за рахунок проведених впродовж 2022 року торгівельних операцій з реалізації готових нафтопродуктів на адресу суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ «Ремарі», ТОВ «Моріта», ТОВ «Вілара», ТОВ «Мідан Центр», ТОВ «Брайл», ТОВ «Вільєна», ТОВ «Дектум-С», ТОВ «Вабрі-С», ТОВ «Марс 2018», ТОВ «Барвінок-Інвест», ТОВ «Юнайтед Енерджі», ТОВ «Сівер Ойл», ТОВ «Ексон Ойл» (експлуатанти мережі АЗС «Авіас», «ANP») та ПАТ «Укртатнафта».

Водночас, посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» на отриманий в результаті вищевказаних операцій паливний ресурс впродовж 2022 року укладено договори комісії на реалізацію нафтопродуктів та без належного відображення в податковій звітності передано цілому ряду підприємств - операторам АЗС групи «Приват», серед яких ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528).

В подальшому вищевказані суб`єкти господарювання реалізували отримане по комісії пальне використовуючи мережу АЗС «Авіас», «ANP» без відображення в податковій звітності. З метою легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, останні провели сумнівні операції з виводу грошових активів, в тому числі, шляхом надання фінансової допомоги на адресу ТОВ «Лівайн Торг», чим умисно нарощують кредиторську заборгованість перед ПАТ «Укртатнафта».

Разом з цим, загальний обсяг накопиченого та не сплаченого до державного бюджету обов`язкового податку на додану вартість з реалізації вищевказаної продукції впродовж 2022 року складає понад 260 млн грн.

Окрім цього, колишнім керівництвом ПАТ «Укртатнафта», у змові з акціонерами товариства, організовано схему з безоплатного відпуску готових нафтопродуктів на адресу комерційний структур афілійованих до ФПГ «Приват» в обмін на отримання від останніх фінансової допомоги. Такий механізм дозволяв протиправно виводи активи компанії без зупинки операційної діяльності Кременчуцького НПЗ.

Встановлено, що загальна сума отриманої ПАТ «Укртатнафта» фінансової допомоги від вищевказаних компаній складає близько 11 млрд. грн. Така ситуація фактично призвела до збільшення кредиторської заборгованості ПАТ «Укртатнафта» на відповідну суму у разі отримання вимог з повернення такої допомоги.

Поряд з цим, посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» у змові з окремими акціонерами товариства впродовж 2022 року системно виводились кошти підприємства та нарощувалась безнадійна дебіторська заборгованість шляхом укладання непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг з цілим рядом комерційних структур, серед яких ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528).

Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, 09.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова проведено обшук за місцем фактичного проживання бухгалтера ТОВ «ВІЛАРА» (код 44110528) ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вивлено та вилучено: мобільний телефон «Редмі S2» (абонентський номер НОМЕР_1 ) IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .

Постановою старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_11 від 09.03.2023, вилучений мобільний термінал визнано речовим доказам у зазначеному кримінальному провадженні.

В клопотанні, яке задоволено слідчим суддею, детектив покликався на те, що казаний мобільний термінал має значення для кримінального провадження, оскільки містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

У розумінні положень ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження і є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, згідно ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені обставини а також те, що вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на зазначене майно.

Доводи сторони захисту, що клопотання про накладення арешту на майно належним чином не мотивоване , не беруться до уваги колегії суддів.

Крім цього, прокурором в судовому засіданні апеляційного суду долучено постанову детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг ОСОБА_12 , 15 березня 2023 року у вищевказаному кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя накладаючи арешт на мобільний телефон «Редмі S2» (абонентський номер НОМЕР_1 ) IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , врахувавши обставини викладені у клопотанні слідчого, дійшов до вірного висновку про задоволення клопотання детектива, і наклав арешт на вказане майно, так як є підстави вважати, що вилучений мобільний термінал під час згаданого обшуку містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використаний, як доказ у суді, з врахуванням того, що не забезпечення його схоронності може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_8 , не спростовують висновків слідчого судді.

Клопотання старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна подано відповідно до вимог ст. 171 КПК України.

Отже, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3