Рішення

від 03.04.2023 по справі 160/1689/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року Справа № 160/1689/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (пр. Слобожанський, 3, м.Дніпро, 49081) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд.22, корп.2, м.Дніпро, 49101) про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення виявлених порушень №040404-15/187-2023 від 05.01.2023 р., -

УСТАНОВИВ:

01 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (пр. Слобожанський, 3, м.Дніпро, 49081) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд.22, корп.2, м.Дніпро, 49101), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення виявлених порушень №040404-15/187-2023 від 05.01.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про необґрунтованість призначення перевірки та безпідставність висновків щодо виявлених порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 р. провадження у справі було відкрито, та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовити з наступних підстав.

Вказує, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку №631, наказу про призначення перевірки закупівлі від 16.08.2022 №221 Офісом проведено перевірку закупівель продуктів харчування першої необхідності на поповнення регіонального матеріального резерву, предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, здійснену Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатами якої встановлено ряд порушень та недоліків, що відображено в акті перевірки закупівлі від 21.11.2022 №0404-27/10 (далі - акт перевірки закупівлі).

Враховуючи, що вжитими в період перевірки закупівлі заходами не було забезпечено повне усунення виявлених порушень, Відповідачем на підставі п.1 ч.І ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону №2939, підпункту 7 п.4, підпункту 14 п.6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, п. 27 Порядку №631, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку №550, було пред`явлено Управлінню обов`язкову до виконання вимогу про усунення виявлених порушень від 05.01.2023 №040415-15/187-2023.

На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631 (далі - Порядок №631) із змінами, п. 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, із змінами, на підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби про призначення перевірки закупівлі від 16.08.2022 року №221, та направлення від 16.08.2022 № 360, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби

Васильєвим О.В., головним державним аудитором відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Східного офісу Держаудитслужби Сорокіною В.М. проведено перевірку закупівель продуктів харчування першої необхідності на поповнення регіонального матеріального резерву та закупівлі предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю здійснені Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації (далі - Управління).

16 серпня 2022 року начальником відділу у соціальній галузі та сфері культури Східного офісу Держаудитслужби складено, а заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби затверджено Програму перевірки закупівель Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації, відповідно до якої:

Тема: дослідження питань дотримання вимог законодавства під час проведення перевірки закупівель Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації продуктів харчування першої необхідності на поповнення регіонального матеріального резерву та закупівель предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю у постачальників:

ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» (оголошення UА -2022-03-10-000392-Б);

ТОВ «АНАСТАСІ КОМПАНІ ЛТД» (оголошення UА-2022-03-04-001684- а, UА -2022- 03-04-001068-с);

ТОВ «ГАРНА СТРАВА ДНІПРО» (оголошення UА -2022-03-10-0003145- а, UА -2022- 03-01-000646-Ь);

ТОВ «Гарна страва» (код ЄДРПОУ 39422516, договір від 30.03.2022 № 64/03-22 на суму 7 000 000,0 грн, інформація в електронній системі закупівель не оприлюднена);

ТОВ «Фірма «Валенсіа» (код ЄДРПОУ 43035225, договір від 06.04.2022 № 73/04-22 на суму 2 654 108,76 грн, інформація в електронній системі закупівель не оприлюднена), укладання договорів про закупівлю та їх виконання.

Період перевірки: протягом усього періоду проведення процедури закупівлі починаючи з планування та оприлюднення інформації про закупівлю до повного виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами» проведення.

Підстава для проведення перевірки: підпункт 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 631 із змінами.

Мета перевірки: перевірка дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів.

Питання програми:

1. Дотримання вимог законодавства у сфері закупівель під час проведення Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації процедур закупівлі продуктів харчування першої необхідності на поповнення регіонального матеріального резерву та закупівель предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю у:

ТОВ «ДОЛЯ І КО.ЛТД» (оголошення UА-2022-03-10-000392-Ь, код ЄДРПОУ 01043342, договір від 10.03.2022 №50 03-22 на суму 12 996 000,0 грн);

ТОВ «АНАСТАСІ КОМПАНІ ЛТД» (оголошення UА-2022-03-04-001684- а, код ЄДРПОУ 36254688, договір від 04.03.2022 № 47/02-22 на суму 999 936,0 грн, оголошення UА-2022-03-04-001068-С договір від 04.03.2022 №248/03-22 на суму 935 424,0 грн);

ТОВ «Гарна страва» (код ЄДРПОУ 39422516, договір від 30.03.2022 № 64/03-22 на суму 7 000 000,0 грн, інформація в електронній системі закупівель не оприлюднена);

ТОВ «ГАРНА СТРАВА ДНІПРО» оголошення UА-2022-03-10-0003145- а, код ЄДРПОУ 43737377, договір від 12.02.2022 №51 03-22 на суму 5 000 000,0 грн, оголошення UА-2022-03-01-000646- Ь. договір від 12.02.2022 ,№ 42/02-22 на суму 5 000 000,0 грн);

ТОВ «Фірма «Валенсіа», договір від 06.04.2022 № 73/04-22 на суму 2 654 108,76 грн. в інформаційній системі системі закупівель не оприлюднена).

2. Стан розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів. Правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості. Стан претензійно-позовної роботи.

3. Перевірка інших питань, що застосуються діяльності тендерного комітету та закупівлі, яка перевіряється.

4. Проведення зустрічних звірок на підприємствах, в установах та організаціях з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю (за необхідністю).

За результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби складений Акт перевірки закупівель продуктів харчування першої необхідності на поповнення регіонального матеріального резерву та закупівлі предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю здійснені Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 21.11.2022 №04.04-27/10 в якому наведено наявність порушень:

- порушення вимог пункту 13 Порядку створення та використання матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 30.09.2015 № 775 (далі - Порядок № 775), а саме за рахунок коштів за КПКВ МБ 2918110 «Заходи і запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» на 2022 рік, відповідно до Розпорядження № 6/0/527- 22, на поповнення регіонального матеріального резерву Дніпропетровської області, Управлінням проведено закупівлю продуктів харчування - консерви рибні «Лосось з квасолею» на суму 1 935 360,0 гривень. Внаслідок чого, управлінням витрачено кошти обласного бюджету на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів у сумі 1935360,00 грн, визначених у паспорті бюджетної програми за КПКВ МБ 298110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» на 2022 рік за КЕКВ 2230 «Продукти харчування», на порушення вимог ч. 4, ч.5, ч.б ст.20, п.5, 4.6,ч.7 ст.22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ. Відповідно до абз.З, ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України, це є нецільовим використанням бюджетних коштів.

- порушення вимог пункту 13 Порядку №775, а саме за рахунок коштів за КПКВ МБ 298110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» на 2022 рік, відповідно до Розпорядження № 6/0/527-22, на поповнення регіонального матеріального резерву Дніпропетровської області, Управлінням проведено закупівлю витратних матеріалів для пакування, фасування та транспортування на загальну суму 2654108.76 гривень. Внаслідок чого, управлінням витрачено кошти обласного бюджету на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів у сумі 2 654 108,76 грн, визначених у паспорті бюджетної програми за КПКВ МБ 298110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» на 2022 рік за КЕКВ 2210 «Предмети матеріали, обладнання та інвентар», на порушення вимог ч. 4, ч.5, ч.6 ст.20, п.5, 4.6,ч.7 ст.22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ. Відповідно до абз.3, ч.І ст.119 Бюджетного кодексу України, це є нецільовим використанням бюджетних коштів.

- порушення пункту 2,7 Порядку №775, п.4 частина 2,частина 8 ст.20, ст.25 Законом № 771/97-В, частина 4 ст.1 Закону № 2639-УІІІ, п.7 Порядку №775, ч 1, ч,5.ч.7 ст. 28 Закону № 124-УІІІ, ч.2 Закону №1023-ХІІ, п. 6.3.2, п.2.1, п.2.2, пункти 2.3 договорів від №64/03- 22, від 28.02.2022 № 42/02-22, від 10.03.2022 №51/03-22. Використання коштів загального фонду обласного бюджету та коштів резервного фонду обласного бюджету, передбачених на закупівлю продуктів харчування (продуктових наборів) для поповнення регіонального матеріального резерву у сумі 17 000, тис. грн. всупереч діючого законодавства.

На підставі вищевказаних правопорушень, Східним офісом Держаудитслужби винесено Вимогу про усунення виявлених порушень № 040404-15/187-2023 від 05.01.2023.

Пунктом 1 вимоги від Позивача вимагалося розглянути результати проведеної перевірки та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Управління, якими допущені порушення.

Пунктом 2 вимоги від Позивача вимагалося здійснити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) у сумі 12 000 000,00 грн, заподіяної внаслідок закупівлі у ТОВ «Гарна страва» та ТОВ «Гарна страва

Дніпро» кулінарних страв (продуктових наборів) керуючись статтями 216-229 Господарського кодексу України від 01.01.2004 №436-ІУ, статтями 610-625 Цивільного кодексу України від 01.01.2004 №435-ІУ. При цьому наголошено, що Позивач не позбавлений можливості стягнути з винних осіб шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 133-136 КЗпПУ.

Пунктом 3 вимоги від Позивача вимагалося забезпечити відшкодування видатків за КПКВ 2918110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» по КЕКВ 2210 «Предмети матеріали, обладнання та інвентар» у сумі 2 654 108,76 грн, по КЕКВ 2230 «Продукти харчування» у сумі 6 935 360 грн шляхом коригування та перерозподілу бюджетних асигнувань в загальній сумі 9 589 468, 76 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Не погодившись з діями ревізійного органу, вважаючи необґрунтованими висновки ревізії та пункти вимоги про усунення порушень, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 2939-XII, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-XII, визначені повноваження органу державного фінансового контролю під час проведення перевірки, а саме: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п. 1); одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю (п. 6); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1 п. 3 Положення № 43).

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), а на підставі рішення суду в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі Порядок № 550).

Відповідно до п.2 цього Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 16 Порядку № 550, ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.

Згідно з пп. 9 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів: застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до п. 50 вказаного Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Водночас, відповідно до вимог пп. 16 п. 6 цього ж Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені вище норми кореспондуються з приписами п. 7 ст. 10 Закону № 2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 15 Закону № 2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган Держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками, заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі БК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 113 БК України, до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 БК України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

За правилами ч. 1 ст. 118 БК України, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена БК України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте, саме БК України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 БК України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільове використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 117 БК України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Наведені норми закріплюють право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Офіс діяв на підставі та в межах повноважень визначених чинним законодавством.

Щодо правомірності оскаржуваної вимоги.

Так, відповідно до вимог пп.16 п.6 цього ж Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені вище норми кореспондуються з приписами п.7 ст.10 Закону №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст.15 Закону №2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган Держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

За правилами ч.1 ст.118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена Бюджетним кодексом України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - нецільове використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 ч.1 ст. 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Наведені норми закріплюють право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Так, вимога Східного офісу Держаудитслужби №040404-15/187-2023 від 05.01.2023 стосується усунення виявлених ревізією порушень, викладених в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, яким встановлено порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

Оскаржуване попередження (вимога) хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить інформаційний характер та не впливає на права, обов`язки або законні інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №821/3929/14.

Також відповідач вимагає розглянути питання про притягнення до відповідальності працівників позивача, що допустили виявлені порушення. Враховуючи, що виявлені під час перевірки фінансові порушення, які призвели до нецільового витрачання коштів, є нічим іншим як заподіяними збитками, суд приходить до висновку, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, натомість такі збитки можуть бути відшкодовані у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Разом з тим, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосуються виключно визнання неправомірною вимоги щодо усунення порушень, складеної за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі (попередженні), проте вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, в постанові від 26.02.2020 року у справі №520/2759/19.

Суд вказує, що оспорювані позивачем пункти вимоги самі по собі не створюють для позивача юридичних наслідків та не підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства, оскільки шляхом формування вимоги та її надіслання позивачу неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Позивач має право усунути вказані в вимозі та акті ревізії порушення будь-яким способом, а у разі незгоди з викладеними у вимозі порушеннями та відповідно невиконанні вимоги, така бездіяльність не буде мати негативні наслідки для позивача.

Враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлені позивачем вимоги про скасування визначених вище пунктів вимоги є передчасними.

Також, суд зазначає, що за змістом норм Закону № 2939-XII, Положення № 43 «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Позивачем не доведено невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи сукупність викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із відмовою позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (пр. Слобожанський, 3, м.Дніпро, 49081) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд.22, корп.2, м.Дніпро, 49101) про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення виявлених порушень №040404-15/187-2023 від 05.01.2023 р. відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова