Рішення

від 25.04.2023 по справі 520/3653/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 квітня 2023 року Справа № 520/3653/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) , Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (надалі за текстом - ТОВ ТРП Таргет, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Рівненській області), Державної податкової служби України (надалі за текстом - ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби України у Рівненській області від 04.01.2023 № 8020387/44890192, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 258 від 16.11.2022, датою його первинного отримання.

Крім того, позивач просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених ТОВ Торговельно-ремонтним підприємством Таргет у зв`язку із розглядом даної справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на думку позивача, є протиправним, прийняте без врахування наданих позивачем пояснень та додаткових документів, а тому підлягає скасуванню, а відновленням порушених прав є зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію не прийнятої податкової накладної.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

ГУ ДПС у Рівненській області 07.03.2023 надало відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів. З огляду на вищезазначене, та не надання позивачем необхідних первинних документів на підтвердження господарських операцій, податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022.

Державна податкова служба України своїм правом на надання відзиву на позов не скористалася, відзив до суду не направила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Між ТОВ ТОВ ТРП Таргет (постачальник, платник податку - продавець) та ТОВ «Моравтотранспорт» (покупець, платник податку - покупець) був укладений Договір поставки № 250722/001, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати

(поставити) у передбачені цим Договором строки Покупцеві Товар згідно Специфікації цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар і

сплатити за нього передбачену цим Договором грошову суму.

Відповідно до Специфікації № 3 від 10.11.2022 до Договору поставки №250722/001 від 25.06.2022, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар на загальну вартістю 619 455, 00 грн..

ТОВ ТРП Таргет 16.11.2022 отримало оплату від ТОВ «Моравтотранспорт» (код ЄДРПОУ: 38058298) за товар згідно з Рахунком на оплату № 1287 від 10.11.2022 в розмірі 619 455, 00 грн., в тому числі ПДВ 103 242, 50 грн., що підтверджується відповідним Платіжним дорученням № 622 від 16.11.2022.

На виконання умов Договору ТОВ ТРП Таргет реалізувало товар ТОВ «Моравтотранспорт» за видатковою накладною № 2 150 від 07.12.2022 на загальну суму 619455, 00 грн., в тому числі ПДВ 103 242, 50 грн..

ТОВ ТРП Таргет на підставі отриманої від покупця грошової суми була складена податкова накладна № 258 від 16.11.2022.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2022, Документ було прийнято, але реєстрація була зупинена. Було зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України), реєстрація ПН/РК від 16.11.2022 № 258 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Коди УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 4010, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З боку податкового органу запропоновано «надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "Б" = 5.4099%, "Р"=36733.43.».

ТОВ ТРП Таргет скористалось пропозицією контролюючого органу та надало Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом із поясненнями, складеними у довільній формі та документами, які безпосередньо підтверджують, що підприємство здійснює господарську діяльність, зокрема з: виробництва гумових виробів, що воно орендує виробниче приміщення та має автоматизоване обладнання, яке дозволяє здійснювати виробництво і виготовлення стрічки конвеєрної шевронної, реальність здійсненої господарської операції, в тому числі всі первинні документи на товар, а також усі супровідні документи до Договору на підставі якого здійснювалась поставка та платіжне доручення про здійснення оплати Покупцем на користь ТОВ ТРП Таргет.

Вказані документи були направлені з урахуванням певних типових форм, галузевої специфіки та відсутності у квитанціях про зупинення реєстрації вичерпного переліку документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію спірних податкових накладних. Так, позивачем були надані докази на підтвердження: придбання необхідної продукції, за допомогою якої здійснювалось безпосереднє виготовлення та виробництво стрічки конвеєрної шевронної, здатність підприємства здійснювати таке виробництво, наявність у нього відповідного приміщення та обладнання, трудових одиниць, права на здійснення відповідного виробництва.

Окреслене повідомлення було направлено через електронний кабінет платника податків 29.12.2022 та було прийнято контролюючим органом.

ГУ ДПС у Рівненській області 01.11.2021 ухвалено Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач намагався поновити свої порушені права шляхом оскарження Рішення Відповідача-1 у позасудовому адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

ТОВ ТРП Таргет 01.02.2023 була подана відповідна Скарга із дотриманням вимог Порядку № 1165 розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. Постановою КМУ від 11.12.2019 (надалі за текстом - Порядок № 1165), шляхом направлення її через Електронний кабінет платника податків.

ДПС України 08.02.2023 ухвалило Рішення № 12945/44890192/2 за результатами розгляду скарги № 9012833083 від 01.02.2023 про залишення такої скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Згідно з правовою позицією, що викладена в позовні заяві ТОВ ТРП Таргет вважає, що ДПС України так само, як і ГУ ДПС у Рівненській області фактично проігнорувало пояснення ТОВ ТРП Таргет та не з`ясували належним чином обставини справи, не дослідили належним чином подані ТОВ ТРП Таргет документи, внаслідок чого було ухвалено незаконне і необґрунтоване Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що в наданих поясненнях з боку ТОВ ТРП Таргет зазначено, що підприємство орендує виробниче приміщення на підставі Договору оренди з ТОВ «Віта Спорт» (код ЄДРПОУ 41208523) за адресою : 61070, місто Харків, вул. Г.Рудика, 6.

Обладнання повністю автоматизоване, що гарантує виробництво високоякісного продукту. Встановлене обладнання дозволяє виготовляти стрічку конвеєрну шевронну.

Матеріально-технічне забезпечення здійснюється через систему прямих угод; реалізує свою продукцію, за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі; веде бухгалтерський облік, складає і подає фінансову звітність згідно діючого законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.п. а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відтак, для складання податкової накладної головною умовою є здійснення господарської операції, що підтверджує факт постачання товарів послуг, або отримання попередньої оплати.

Підпунктами 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

За пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Згідно із п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому чинними нормами ПК України не передбачено можливості виключення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені без факту здійснення господарської операції).

Суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п. 8 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 8 цього Порядку не може бути застосована".

Попри це, надіслана ТОВ ТРП Таргет квитанція від 05.12.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022 містить вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в спірній податковій накладній № 258 від 16.11.2022, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної накладної, що в свою чергу є недотриманням принципу правової визначеності.

Відмовляючи у реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісія регіонального рівня виходила з того, що з боку позивача не надано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того розділ додаткова інформація не заповнено.

Водночас, податковий орган жодним чином не вказує на недостатність документів, які вже були подані з боку ТОВ ТРП Таргет.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування Рішення Головного управління Державної податкової служби України у Рівненській області від 04.01.2023 № 8020387/44890192, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 258 від 16.11.2022, датою його первинного отримання, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 258 від 16.11.2022, подану позивачем є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з цим суд зазначає, що формулювання «датою його первинного отримання» жодним чином не змінює позовні вимоги та є здвоєнням їх змісту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відносно заяви позивача з питань стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Отже, приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

Договір про надання правової допомоги з адвокатом Лискою П.О. та сторони погодили, що гонорар адвоката обчислюється відповідно до ст. 8 Договору у погодинній оплаті.

Розмір гонорару адвоката за комплекс дій, пов`язаних з підготовкою та складенням Позовної заяви до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визначається у Додатковій угоді до Договору про надання правової допомоги від 13.02.2023 і складає 1000 (одна тисяча) гривень за годину праці Адвоката.

Факт надання правової допомоги підтверджується звітом Адвоката. Оплата гонорару на підставі звіту адвоката або рахунку з переліком послуг є підтвердження прийняття таких послуг (ст. 10 Договору про надання правової допомоги).

Згідно звіту та рахунку від 14.02.2023, адвокат витратив 6 годин робочого часу, а саме:

Аналіз Рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.11.2022 р. № 8020387/44890192 - 0,5 години;

Аналіз документів, на підставі яких була складена податкова накладна, на підставі яких була здійснена господарська операція, які підтверджують законність реєстрації податкової накладної - 0,5 години;

Надання клієнту усної консультації, правової інформації і роз`яснень з правових питань з приводу необхідності подання Позовної заяви до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України - 0,5 години;

Підготовка і складення позовної заяви до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - 4 години;

Підготовка Позовної заяви з додатками для її подання до суду - 0,5 години.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

У відзивах будь-яких зауважень щодо неспівмірності витрат зі складністю предмету спору відповідачем не зазначено.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 по справі №320/3271/19, від 10.03.2020 по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд приймає до уваги позицію ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії". Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).".

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Проаналізувавши зміст наданої правової допомоги, суд зазначає, що заявлена її вартість є співмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 6000,00 грн., в даному випадку є обґрунтованою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, не підлягає зменшенню, тому наявні підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 141, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби України у Рівненській області від 04.01.2023 № 8020387/44890192, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 258 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 258 від 16.11.2022 подану Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет (вул. Рудика, буд. 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 44890192) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 25.04.2023.

Суддя Супрун Ю.О.