ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24645/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шелест С.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправною бездіяльності,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі також - ДЕІ України), Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі також - ДЕІ Столичного округу), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції України щодо непризначення позапланової перевірки, викладених у заяві до Держекоінспекції України від 01.04.2020, вх. № 4335/20 від 06.04.2020, фактів порушень природоохоронного режиму, зокрема:
розтрати, незаконної приватизації, підміни сторонньою ділянкою, порубки, забудови земель об`єкту природно-заповідного фонду - Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», оголошеного рішенням Київської обласної ради від 12.01.1987 №5, розташованого в с. Пірнове Вишгородського району Київської області та переданого під охорону Пірнівській сільській раді Вишгородського району Київської області згідно з Охоронним зобов`язанням від 08.08.1995 в межах вулиць Партизанська - Леніна - Калініна - Радянська с. Пірнове Вишгородського району Київської області;
включення до складу земель Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський» діючого комунального проїзду;
будівництва нового стадіону в с. Пірнове, впритул до об`єкту природно-заповідного фонду Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський» без врахування його природоохоронного режиму;
знищення та забудови інших зелених зон та водоохоронної зони р Десни в межах с. Пірнове, що згідно з рішенням Київської обласної ради від 28.07.1971 №470 має статус курорту місцевого значення;
- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо непроведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області згідно із заявою до Держекоінспекції Столичного округу від 01.04.2020 щодо:
розтрати земель, масової порубки, знищення, забудови та підміни сторонньою земельною ділянкою частини території об`єкту природно-заповідного фонду - Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», розташованого в с. Пірнове Вишгородського району Київської області та оголошеного рішенням Київської обласної ради від 12.01.1987 №5;
включення до складу земель об`єкту природно-заповідного фонду - Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», діючого комунального проїзду;
будівництва нового стадіону в с. Пірнове без врахування природоохоронного режиму об`єкту природно-заповідного фонду - Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський»;
знищення та забудови інших зелених зон та водоохоронної зони р. Десни в межах с. Пірнове, що згідно з рішенням від 28.07.1971 №470 було затверджено курортом місцевого значення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ДЕІ України та ДЕІ Столичного округу покладених на них законом обов`язків щодо здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, що виявилося у непроведенні на підставі звернень позивача від 01.04.2020 перевірки фактів порушень природоохоронного законодавства на території Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський».
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.08.2022 у задоволенні позову відмовив.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про задоволення позову.
Від відповідачів відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 як мешканець с. Пірнове Вишгородського району Київської області 01.04.2020 звернувся до ДЕІ України та ДЕІ Столичного округу із заявами, в яких повідомляв про низку фактів, що мають ознаки порушень природоохоронного законодавства на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області.
Зокрема, позивач повідомив, що Пірнівська сільська рада у 2011 році в порушення вимог природоохоронного законодавства прийняла рішення про передачу у власність 25 земельних ділянок, які входять до схеми розташування Орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський» та на яких безпосередньо розташовувалися місця гніздування сірої чаплі (сосновий ліс).
Також позивач наголосив, що при розробці та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж земельних ділянок заказника в натурі фактично були змінені межі орнітологічного заказника шляхом виключення з його складу земельних ділянок, переданих для будівництва.
ОСОБА_1 у зверненнях від 01.04.2020 зазначив, що вказані події призвели до незаконної вирубки соснового лісу як безпосередньо місця гніздування сірої чаплі.
Також позивач повідомив про будівництво у 2019 році впритул до залишків місця гніздування птахів нового стадіону, який згідно з нормами пункту 5.3 ДБН В.1.1-31:2013 є джерелом зовнішнього біогенного шуму.
Крім того, ОСОБА_1 у зверненнях від 01.04.2020 також зауважив про системну забудову 100 метрової водоохоронної зони р. Десна, масову вирубку лісових насаджень на території Пірнівської сільської ради, що за його посиланням носять характер системних.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 у зверненні від 01.04.2020 просив ДЕІ України:
1) призначити позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства на території Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», розташованого в с. Пірнове Вишгородського району Київської області, зокрема щодо наступних фактів:
підміни частини території Заказника сторонньою ділянкою, яка на момент створення Заказника до складу його земель не входила, зокрема, ділянкою площею 1,57 га кадастровий № 322.188680031:159:0644 за межами с.Пірнове (на час вчинення дій);
розтрати земель Заказника (перевірити наявність 5.0 га облікової площі соснового лісу, що примикає до вул. Партизанська в межах села Пірнове , рішенням Київської обласної ради № 5 від 12.01.1987 р. оголошеного Заказником та затвердженого природно-заповідним фондом України);
масової порубки, знищення та забудови на території Заказника;
факту включення до складу земель Заказника діючого комунального проїзду;
факту будівництва нового стадіону в с. Пірнове, що межує із Заказником та не враховує його природоохоронний режим, також під час його відкриття 20 червня 2019 р.;
2) призначити позапланову перевірку на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області щодо знищення та забудови інших зелених зон та водоохоронної зони на інших ділянках в межах с. Пірнове з вказаними у заяві кадастровими номерами;
3) на підставі проведених перевірок вжити передбачених законом заходів реагування та усунути порушення; про прийняті рішення та вжиті заходи повідомити письмово; про проведення вказаних перевірок надати копії актів;
4) винести припис, яким заборонити будь які спортивні змагання та інші масові заходи на стадіоні по вулиці Партизанській без номера в с.Пірнове , що межує із Орнітологічним заказником місцевого значення «Пірнівський» на час гніздування птахів у Заказнику (в період з березня по серпень включно);
5) розгляд звернення та перевірку провести за участі ОСОБА_1 .
У зверненні від 01.04.2020 ОСОБА_1 просив ДЕІ Столичного округу:
1) провести позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства на території Державного орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», розташованого в с. Пірнове Вишгородського району Київської області, зокрема щодо наступних фактів:
підміни частини території Заказника сторонньою ділянкою, яка на момент створення Заказника до складу його земель не входила, зокрема, ділянкою площею 1,57 Га кадастровий № 322.188680031:159:0644 за межами с.Пірнове (на час вчинення дій);
розтрати земель Заказника (перевірити наявність 5.0 Га облікової площі соснового лісу що примикає до вул. Партизанська в межах села Пірнове , рішенням Київської обласної ради № 5 від 12.01.1987 р. оголошеного Заказником та затвердженого природно-заповідним фондом України);
масової порубки, знищення та забудови на території Заказника;
факту включення до складу земель Заказника діючого комунального проїзду;
факту будівництва нового стадіону в с. Пірнове, що межує із Заказником та не враховує його природоохоронний режим, також під час його відкриття 20 червня 2019 р.;
2) провести позапланову перевірку на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області щодо знищення та забудови інших зелених зон та водоохоронної зони на інших ділянках в межах с. Пірнове з вказаними у заяві кадастровими номерами;
3) на підставі проведених перевірок вжити передбачених законом заходів реагування та усунути порушення; про прийняті рішення та вжиті заходи повідомити письмово; про проведення вказаних перевірок надати копії актів;
4) винести припис, яким заборонити будь які спортивні змагання та інші масові заходи на стадіоні по вулиці Партизанській без номера в с.Пірнове , що межує із Орнітологічним заказником місцевого значення «Пірнівський» на час гніздування птахів у Заказнику (в період з березня по серпень включно);
5) розгляд звернення та перевірку провести за участі ОСОБА_1 .
На підтвердження викладених у зверненнях порушень вимог природоохоронного законодавства позивачем до звернень від 01.04.2020 надані документи у кількості 30 додатків.
Листом ДЕІ України від 08.04.2020 №2635/2.6/11-20 звернення ОСОБА_1 скероване до Державної екологічної інспекції Столичного округу; зобов`язано Державну екологічну інспекцію Столичного округу, як орган до повноважень якого належить вирішення порушених у зверненні питань, детально розглянути твердження, викладені в зверненні заявника, при виявленні порушень природоохоронного законодавства застосувати заходи впливу до винних осіб у встановленому законодавством порядку та за результатами розгляду звернення проінформувати заявника та надати копію відповіді Держекоінспекції.
Листом ДЕІ Столичного округу від 04.05.2020 №Ч-223/07-24 позивача повідомлено, що спеціалістами ДЕІ Столичного округу проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) у термін з 10.04.2020 по 24.04.2020, за результатами якого були відібрані пояснення у голови Пірнівської сільської ради С. Книжникова.
Вважаючи, що відповідачами не виконано покладені на них законодавством обов`язки щодо здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на підставі його звернень, чим допущено протиправну бездіяльність, позивач у жовтні 2020 року звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності ознак протиправної бездіяльності відповідачів за результатами розгляду звернень позивача від 01.04.2020. Зазначена позиція суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ДЕІ України обґрунтовано та в межах наданих повноважень скерувала звернення позивача до ДЕІ Столичного округу як територіального органу ДЕІ, уповноваженого на розгляд порушених у зверненні питань, який, у свою чергу, в межах наданих законом повноважень провів захід державного нагляду (контролю), про результати якого повідомив позивача листом від 04.05.2020.
Обґрунтовуючи судове рішення суд першої інстанції також зробив посилання на факт видачі ДЕІ Столичного округу направлення від 08.04.2020 № 3/5/000342 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за результатами розгляду звернення позивача, а також прийняття зазначеним органом наказу про проведення позапланової перевірки від 08.04.2020 № 355-П.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи. Скаржник зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо проведення перевірки за його зверненнями від 01.04.2020, оскільки в матеріалах справи відсутній акт перевірки, складений за її результатами. Також скаржник зазначає про безпідставність посилання суду першої інстанції на направлення на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 08.04.2020 №3/5/000342 та наказ ДЕІ Столичного округу про проведення позапланової перевірки від 08.074.2020 №355-П, оскільки зазначені документи, за посиланням скаржника, в матеріалах справи відсутні. Зазначає, що відповідачем до відзиву були долучені копії документів неналежної якості, з яких неможливо встановити їх зміст, у зв`язку з чим він просив суд першої інстанції зобов`язати ДЕІ Столичного округу усунити зазначені недоліки - надати документи у читабельному вигляді. Зазначає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції документів, доданих до відзиву на позовну заяву, які були б належної якості, до матеріалів справи ДЕІ Столичного округу не додані. Також ОСОБА_1 наголошує, що пояснення голови Пірнівської сільської ради не є доказом проведення перевірки, позаяк таким доказом є акт перевірки, який в матеріалах справи відсутній.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі - Закон № 2456-XII) до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.
Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення (частина друга статті 3 Закону № 2456-XII).
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні (частина третя статті 3 Закону № 2456-XII).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (частина друга статті 7 Закону № 2456-XII).
За змістом частини першої статті 10 Закону № 2456-XII громадяни України з питань охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду мають право на, у тому числі, участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об`єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону № 2456-XII державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Своєю чергою, відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV) охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює також центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом «а» статті 7 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать, у тому числі, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині: додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
Зазначеним положенням кореспондують положення статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, щодо використання та охорони земель, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; охорони, захисту, використання та відтворення лісів; охорони, утримання і використання зелених насаджень; використання, охорони і відтворення рослинного світу; охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу; про природно-заповідний фонд.
За змістом пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення про ДЕІ України) центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Положення про ДЕІ України основними завданнями ДЕІ України є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, у тому числі, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища.
За змістом підпункту 2 пункту 4 Положення про ДЕІ України Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:
про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій (підпункт «б»);
про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; збереження корисної для лісу фауни (підпункт «ґ»);
про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу, зокрема, щодо регулювання чисельності диких тварин; використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, занесених до Червоної книги України; охорони середовища перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації і схрещування диких тварин (підпункт «д»);
про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо: додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду; наявності лімітів і дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та дотримання їх обсягів, відтворення природних ресурсів на території природно-заповідного фонду (підпункт «к»).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, у тому числі, проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення про ДЕІ України Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Згідно з пунктом 7 Положення про ДЕІ України Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства (частина шоста статті 7 Закону № 877-V).
Погоджуючись з доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду першої інстанції в частині відсутності підстав для вжиття заходів судового захисту прав позивача за вказаним позовом, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
На обґрунтування висновку щодо відсутності ознак протиправної бездіяльності ДЕІ Столичного округу в частині непроведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у спірному випадку підтверджується направленням від 08.04.2020 № 3/5/000342 та наказом про проведення позапланової перевірки від 08.04.2020 № 355-П.
Втім судом апеляційної інстанції встановлено, що копії документів, долучених ДЕІ Столичного округу на підтвердження зазначених обставин (т.1 а.с. 72-74, 110-112), неналежної якості, що унеможливлює встановлення повноти зазначеної у них інформації та, відповідно, здійснення належної перевірки наявності обставин, на підтвердження яких їх надано.
Крім того, суд апеляційної інстанції також зауважує, що наказ про призначення перевірки та направлення є розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю), наявність та належне оформлення яких є обов`язковою умовою для здійснення заходу контролю. Водночас зазначені документи складаються до початку проведення перевірки та не є належними доказами на підтвердження факту її завершення.
Належним доказом на підтвердження факту здійснення державного нагляду (контролю) в силу вимог частини шостої статті 7 Закону № 877-V є акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, уніфікована форма якого, зокрема, затверджена, зокрема наказом Міністерства енергетики та захисту довкіллі України від 26.11.2019 № 450.
Так, акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення заходу державного нагляду (контролю) та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач при поданні позовної заяви обґрунтовував свої позовні вимоги, у тому числі, відсутністю акту перевірки. Натомість суд першої інстанції під час судового розгляду справи не вжив вичерпних заходів для з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у тому числі, витребування доказів з власної ініціативи.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи акту, складеного за результатами проведення позапланової перевірки та наявність посилання на нього у запереченнях на відповідь на відзив Державної екологічної інспекції України (т.1 а.с. 119), а також враховуючи те, що документи, долучені ДЕІ Столичного округу неналежної якості, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 від ДЕІ Столичного округу витребувано належним чином засвідчені копії: наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 08.04.2020 №355-п про проведення позапланової перевірки; направлення від 08.04.2020 « 3/5/000342 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); акту, складеного за результатами проведення позапланової перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 01.04.2020; надано строк для надання витребуваних документів - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 отримана ДЕІ Столичного округу 29.03.2023. Станом на момент розгляду справи документів на виконання вимог ухвали суду зазначеним відповідачем не надано.
За вказаних обставин, зважаючи на непідтвердження належними доказами факту проведення ДЕІ Столичного округу позапланової перевірки як заходу державного нагляду (контролю) за зверненням ОСОБА_1 від 01.04.2020, колегія суддів апеляційного суду зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності ознак протиправної бездіяльності зазначеного відповідача у спірних правовідносинах.
У той же час колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією суду першої інстанції щодо відсутності ознак протиправної бездіяльності ДЕІ України у непризначенні перевірки, оскільки у спірному випадку, зважаючи на те, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснюється за зверненням фізичної особи, органом, уповноваженим на його здійснення (призначення та проведення) в силу вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону № 877-V є територіальний орган державного нагляду (контролю).
Зазначене кореспондується також з положеннями пункту 7 Положення про ДЕІ України, згідно з якими Держекоінспекція здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У спірному правовідносинах ДЕІ України як центральний орган виконавчої влади за результатами опрацювання звернення фізичної особи про порушення вимог природоохоронного законодавства та призначення перевірки обґрунтовано скерувала його до свого територіального органу, як органу уповноваженого на прийняття відповідного рішення.
У вказаній частині доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо непроведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області згідно із заявою ОСОБА_1 до Держекоінспекції столичного округу від 01.04.2020, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду у вказаній частині та ухвалення нового, про часткове задоволення позову.
Відповідно до приписів частини другої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України поновлення порушених прав суд може здійснювати у такий спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.
Зокрема, у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, суд може зобов`язати вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи зазначене, зважаючи на встановленому судом апеляційної інстанції протиправну бездіяльність ДЕІ Столичного округу щодо непроведення перевірки, колегія суддів апеляційного суду з метою ефективного захисту порушених прав позивача, з урахуванням вимог частини другої статті 5 КАС України вважає за необхідне зобов`язати ДЕІ Столичного округу здійснити перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області згідно із заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу від 01.04.2020.
Водночас суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для конкретизації у резолютивній частині рішення фактів порушень законодавства, які мають бути предметом перевірки (розтрата земель, масова порубка, знищення, забудова, підміна сторонньою земельною ділянкою тощо). Так, предмет перевірки має бути визначений відповідачем з урахуванням його повноважень на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у тій чи іншій сфері, а також з дотриманням вимог частини першої статті 6 Закону № 877-V щодо заборони проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), що у спірному випадку не охоплюється предметом переданого на вирішення суду спору.
Отже апеляційна скарга ОСОБА_1 є такою, що підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України)
Згідно з платіжними дорученнями від 11.10.2020 №95182 та від 06.10.2022 №9793-6538-6103-3214 позивачем за подання позовної заяви сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, за подання апеляційної скарги - у розмірі 1261,20 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача, у спірному випадку - з ДЕІ Столичного округу, складає 1051,00 грн.
Керуючись статтями 5, 139, 241, 242, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №640/24645/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про:
визнання протиправної бездіяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо непроведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області згідно із заявою ОСОБА_1 до Держекоінспекції Столичного округу від 01.04.2020.
У вказаній частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо непроведення перевірки дотримання природоохоронного законодавства на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області за заявою ОСОБА_1 до Держекоінспекції Столичного округу від 01.04.2020.
Зобов`язати Державну екологічну інспекцію Столичного округу здійснити перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області за заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу від 01.04.2020.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №640/24645/20 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу (ЄДРПОУ 42163667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Cуддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 27.04.2023 |
Номер документу | 110439787 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні