Постанова

від 20.04.2023 по справі 640/12406/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12406/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних рідин» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних рідин» (надалі за текстом - «ТОВ «ФЗОР») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0011885705 від 25.04.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 1 506 075 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0011895705 від 25.04.2019 р., яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 363 632 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за результатами камеральної перевірки можуть бути виявлені арифметичні та методологічні помилки в заповненні декларацій, а не визначено достовірність і повнота декларування показників податкової звітності.

ТОВ «ФЗОР» також стверджувало, що помилки в декларації не призвели до зміни фінансового результату.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011885705 від 25.04.2019 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011895705 від 25.04.2019 р. в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 427 716,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову з огляду на порушення, встановлені під час проведення перевірки.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2019 р. посадовцем Головного управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «ФЗОР» за 2018 р.

Результати перевірки оформлено актом № 326/10-36-57-05/39033274 від 23.03.2019р.

Згідно цьому акту позивачем неправомірно завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2018 р. на 4 363 632 грн. та занижено позитивне значення об`єкта оподаткування за 2018 р. на 6 693 668 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Підприємством безпідставно включено до рядку 3.2.4 додатку РІ «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) суму 3 966 632 грн., оскільки за даними поданої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2017 р. від 23.03.2018 р. № 9299800802 від`ємне значення об`єкта оподаткування (ряд. 4 декларації «Об`єкт до оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)» становить 193 832 грн., тоді як підприємством включено до рядку 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 р. суму 4 160 464 грн., чим порушено підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України.

Також, при заповненні додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 р., підприємством не заповнено графу «Різниці, на які збільшується фінансовий результат» рядку 1.1.1 «Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)» на суму нарахованої амортизації за даними бухгалтерського обліку в розмірі 7 085 500 грн. Так, відповідно до рядку 1012 «знос» фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ф. 1-м, поданого 01.03.2019 р. за № 9311240433, сума нарахованої амортизації за 2018 рік становить 7 085 500 грн., яка не включена до рядку 1.1.1 додатка РІ, чим порушено пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України.

Крім того, підприємством порушено вимоги пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 1.2.1 АМ «Сума захованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) на суму 7 121 384 грн., в той час коли підприємством додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік подано з нульовими показниками.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0011885705 від 25.04.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 1 506 075 грн. , у тому числі 1 204 860 грн. за основним платежем та 301 215 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0011895705 від 25.04.2019 р., яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 363 632 грн.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.(Тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано положеннями статті 76 ПК України, пунктом 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов`язок самостійно визначити суму грошових зобов`язань та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Наведене дає підстави для висновку, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

У даній правовій ситуації під час проведення камеральної перевірки використовувались лише дані податкової звітності, що відповідає вимогам підпункту 75.1.1 статті 75 ПК України.

Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про правомірність проведення камеральної перевірки.

При цьому, у разі встановлення обставин, що свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток відповідач, з огляду на приписи підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, відповідач зобов`язаний був самостійно визначити суму грошових зобов`язань та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас, ухвалюючи рішення у справі, окружний адміністративний суд помилково зазначив, що допущені ТОВ «ФЗОР» численні арифметичні помилки при заповненні податкової звітності не призвели до заниження податкових зобов`язань та від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

По-перше, за змістом пункту 137.4 статті 137 ПК України податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком.

Таким чином, не відображення у податковій декларації показників, що були вказані у деклараціях минулих періодів або відображення їх неправильно, не можна вважати арифметичною помилкою.

По-друге, пункт 46.1 статті 46 ПК України визначає, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

Із наведеного випливає, що нарахування та/або сплата податкового зобов`язання здійснюється на підставі поданої платником податкової декларації.

При цьому, згідно підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Питання чи виникло б у ТОВ «ФЗОР» податкове зобов`язання у разі правильного заповнення податкової декларації не є предметом спору у цій справі.

Позивач самостійно визначив показники податкової декларації з податку на прибуток за 2018 р., а відповідач, виходячи з цих показників, розрахував грошове зобов`язання та зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

У цьому контексті судова колегія зазначає, що відповідно до статті 50 ПК України позивач не був позбавлений можливості внести зміни до податкової звітності шляхом подачі уточнюючих розрахунків навіть після проведення камеральної перевірки, однак цим правом не скористався.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено в повному обсязі 25 квітня 2023 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя О.М.Оксененко

суддя В.П.Мельничук