Постанова

від 12.04.2023 по справі 380/12782/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12782/22 пров. № А/857/2129/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Ланкевич А.З.), ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Львові 26 грудня 2022 року у справі №380/12782/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

13.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25/33-00-07-01 від 08.02.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перевірки, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків. Суд першої інстанції вказав, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу. Суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки від 10.01.2022 №01/33-00-07-02/31978272 не може слугувати підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки у розумінні вимог ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України є доказом, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно ТОВ «Перша приватна броварня» відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Товариство включено до переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних діянь посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України. Скаржник вказує, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки зумовлено отримання від Товариства на запит контролюючого органу документів у неповному обсязі по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ». Скаржник зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» була чинною та підлягала виконанню. Скаржник зазначає, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді повинна бути суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Скаржник вказує, що заявлені процедурні порушення жодним чином не пов`язані з правильністю висновків акта перевірки, а платник податків не наводить відомостей, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між порядком і підставами проведеної перевірки та встановленими порушеннями. Скаржник також вказує, що відсутність реального джерела походження товарів, не підтвердження факту перевезення, відсутність достовірної інформації щодо виробника, об`єктивно свідчать про неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» та ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей як для себе!». Скаржник вважає, що фактично Товариство здійснило безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання Товару і склало первинні документи без факту формування відповідного активу. Також вказує, що позивач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений у ПК України, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялась.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник Товариства щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!»» зареєстроване як юридична особа 31.03.2004, основний вид економічної діяльності - виробництво пива (11.05).

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 25.11.2021 по 30.12.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства метою здійснення контролю за дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 40276807) за червень 2020 року, що відображено у декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року від 20.07.2020 №9172245891, ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 42550676) за вересень 2020 року, що відображено у деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2020 року від 21.12.2020 №9339848177, за грудень 2020 року від 20.01.2021 №9369867874 з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.01.2022 №01/33-00-07-02/31978272 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення Товариством п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 334 000,00 грн, в т.ч.: за червень 2020 року в сумі 270 000,00 грн, за листопад 2020 року в сумі 5 824 000,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 6 240 000,00 грн.

На підставі акта перевірки від 10.01.2022 №01/33-00-07-02/31978272 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 №25/33-00-07-01, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 12 334 000,00 грн. за основним платежем та 3 083 500 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство включене до переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних діянь посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної ради України від 24.04.2020 №568-ІХ та доведений до відпрацювання відповідно до наказу ДФС України від 28 липня 2015 року №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ».

Так, Товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року від 20.07.2020, в якій включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаєморозрахунку з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» в розмірі 270 000 грн.

Контролюючий орган скерував Товариству запити від 20.08.2020 №28505/10/28-10-52-04, просило надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах Товариства з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП». Вказано, що обов`язково необхідно надати засвідчені підписом посадової особи Товариства та скріплені печаткою, копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» у період з 01.06.2020 по 30.06.2020.

На вказаний запит Товариство повідомило, що контролюючий орган вказує не на факти недотримання Товариством податкового законодавства, а на припущення щодо можливих порушень, які ймовірно допущені ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП», підстави для отримання запитуваної інформації відсутні, а тому Товариство вважає себе таким, що є звільненим від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Також, Товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року від 21.12.2020 №9339848177, в якій включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» в розмірі 5 824 000 грн., з періодом виписки податкових накладних вересень 2020 року, та за грудень 2020 року від 20.01.2021 №9369867874, в якій включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» в розмірі 6 240 000 грн., з періодом виписки податкових накладних вересень 2020 року.

На адресу Товариства контролюючий орган скерував запит від 22.12.2020 №39386/10/28-10-52-03 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ». Вказано, що обов`язково необхідно надати засвідчені підписом посадової особи Товариства та скріплені печаткою, копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» у період з 01.11.2020 по 30.11.2020.

У відповідь на вказаний запит Товариство листом від 09.02.2021 №65 повідомило, що на підставі договорів проводилися господарські операції між Товариством та ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ», а саме придбання товару в період вересень 2020 року та відображення у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року. Для документального підтвердження проведення господарських операцій за відповідний період надано копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки від 03.08.2020 №ППБ-03/08/2020.

22.01.2021 контролюючий орган скерував Товариству запит №51/6/33-00-04-01-02, просив надати пояснення щодо формування даних податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, а також надати їх документальне підтвердження.

Товариство листом від 09.02.2021 №66 повідомило, що на підставі договорів проводилися господарські операції між Товариством та ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ», а саме придбання товару в період вересень 2020 року та відображення у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року.

03.08.2021 контролюючий орган скерував Товариству запит про надання інформації та її документального підтвердження №2520/6/33-00-07-02, просив надати обґрунтовані письмові пояснення та документальне підтвердження для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» за період з 01.06.2020 по 30.06.2020, з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» за період з 01.09.2020 по 30.09.2020.

На вказаний запит Товариство інформації не надало.

Так, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Вказане стало підставою для прийняття наказу №151 від 24.11.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (код ЄДРПОУ: 31978272)».

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (пункт 78.7 статті 78 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Так, Товариство покликається на те, що відповідачем при призначенні та проведенні перевірки порушені норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Скаржник вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» скорочені строки дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, та дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX).

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21.

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, хоч і можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, однак врахуванню підлягає баланс публічних та приватних інтересів, особливо при наявності ризиків несплати до бюджету податків та забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

В свою чергу, введення мораторію не можна розглядати як припинення податкових обов`язків платника податку.

Так, у пункті 49 рішенні Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 р. у справі «Україна-Тюмень» проти України» Суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом» («subject to the conditions provided for by law»), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». У пункті 55 надано тлумачення «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном де Суд зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» («fair balance») між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Отже, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Так, Товариство не вказує, яким чином обставини призначення та проведення перевірки в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, за наявності допуску до її проведення представників контролюючого органу уповноваженими особами Товариства.

Товариство не наводить відомостей, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що перевіркою встановлено, що Товариством занижено ПДВ по взаємовідносинах у червні 2020 розу з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» щодо придбання пшениці фуражної 300 т на суму ПДВ 270 000 грн. та по взаємовідносинах у вересні 2020 року з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» щодо придбання олії соняшникової сирої нерафінованої 2900 т на суму ПДВ 12 064 000 грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Отже, у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно з пунктом 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення).

Згідно з пунктом 2.15 вказаного Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

При цьому, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як зазначено контролюючим органом в акті перевірки від 10.01.2022 №01/33-00-07-02/31978272 Товариство уклало договір поставки з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» від 29.05.2020 №29/05/20, відповідно до умов якого ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» як Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» як Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті, іменовану як Товар, характеристика, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що поставляється, зазначається Сторонами в Специфікації до Договору №29/05/20, що є його невід`ємною частиною. Товар поставляється партіями, на кожну партію Товару Покупець виписує товарну накладну.

Відповідно до специфікації №1 до Договору №29/05/20 здійснено поставку «пшениці фуражної» в кількості 300 т, ціна 4500 грн. за одиницю без ПДВ, загальна вартість 1620000 грн.

ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» по взаєморозрахунках з Товариством виписана податкова накладна та видаткова накладна.

Аналізом видаткової накладної від 01.06.2020 №РН-0000022 контролюючий орган встановив, що в графі «За довіреністю» відсутні відомості про дату та номер довіреності, в графі «місце складання» зазначено «м.Харків», без зазначення конкретної адреси, в графі «Покупець» зазначено ТзОВ «ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ» без будь-яких додаткових реквізитів.

При оцінці можливості здійснення операції з поставки ТМЦ зазначених в одній видатковій накладній та дослідженні процесу «переміщення» контролюючий орган вказав, що переміщення 300 тон пшениці фуражної не може, з огляду на кількість та об`єм поставки здійснюватись одночасно, фіксуючись одним документом.

Так, Товариство надало контролюючому органу акт приймання-передачі Товару (пшениця фуражна) від 01.06.2020 №01/0000022 в кількості 300 тон до Договору №29/05/20, місце складання : м.Харків, вул.Лиса, будинок 55, підписаний від імені Товариства Генов А.І., тоді як у видатковій накладній від 01.06.2020 №РН-0000022 зазначено отримувача від імені Товариства Павлюк Ю.В. При цьому, до перевірки Товариство не пред`явило документів на відрядження працівників, не підтвердило факт відвантаження товару за вказаною адресою.

Відповідач вказує на ненадання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних, документів на транспортування, договорів/актів на відповідальне зберігання, складських квитанцій на зерно, сертифікатів або посвідчень якості на товар, що зафіксовано в актах ненадання документів.

Відповідно до наданої до перевірки картки рахунку 281 Товариства за червень 2020 листопад 2021 пшениця фуражна в кількості 300 тон обліковується на залишку, однак документи щодо місць зберігання не надані, складська квитанція на зерно до перевірки не представлена.

Водночас, проведеним аналізом баз даних ІС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2020 №23491 віднесено до переліку ризикових платників податків, що відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» виписано та зареєстровано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1 620 000 грн., в т.ч. ПДВ 270 000 грн з наступними товарними групами: за кодом УКТЗЕД 1001 (пшениця фуражна) 300 т, ціна за 1 т. 4500 грн., сума ПДВ по таких податкових накладних включена Товариством до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року. При цьому, за даними ЄРПН в період з 01.06.2020 по 30.06.2020 не встановлено придбання ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» пшениці фуражної (код УКТЗЕД 1001). У березні 2020 року суб`єктами господарювання виписано на ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» податкові накладні на придбання пшениці (код УКТЗЕД 1001) в кількості 10871 т.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання відповідно до зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» в червні 2020 року здійснювало реалізацію на адресу позивача пшениці фуражної, яка за попередніми ланками постачання має ознаки невідомого походження.

Також контролюючий орган вказує на те, що наявна узагальнена податкова інформація ГУ ДПС у Харківській області від 17.05.2021 №349/20-40-07-06-11/40276807 щодо ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» за звітні періоди декларування ПДВ червень, серпень 2020 року, згідно з якою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» відповідно до оформлених документів з контрагентами-постачальниками та покупцями за червень, серпень 2020 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено про незначну кількість трудових ресурсів у ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП», відсутність достовірної інформації про зберігання товарів, про транспортування, про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також на наявність узагальнених податкових інформацій щодо контрагентів-постачальників ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП», якими встановлено неправомірне визначення платниками податків сум податкових зобов`язань (податкового кредиту) про продажу (купівлі) товарів/послуг на адресу контрагентів, в т.ч. на адресу ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП».

Враховуючи вказане, відповідач дійшов висновку, що Товариство за нереальними операціями на підставі неправомірно складених первинних документів та зареєстрованих ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» податкових накладних в ЄРПН в порушення норм податкового законодавства завищено суму податкового кредиту за червень 2020 року на 270 000 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» по придбанню олії соняшникові сирої нерафінованої 2900 т на суму ПДВ 12 064 000 грн. у вересні 2020 року, то контролюючим органом зазначено, що Товариство уклало з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» договір від 03.08.2020 №ППБ-03/08/2020 відповідно до умов якого ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» (Постачальник) зобов`язується передати Товариству з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (Покупцю), а Покупець прийняти та оплатити Товар, кількість, асортимент та ціна якого, строки поставка й оплати, місце постачання визначаються Додатками до Договору ППБ-03/08/2020, які є невід`ємними частинами такого. На кожну партію Товару Постачальник передає Покупцеві сертифікат або посвідчення якості на товар, виданий заводом або виробником продукції.

ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» по взаєморозрахунках з Товариством виписані податкові та видаткові накладні, аналізом яких відповідач встановив такі недоліки: в графі «Договір» зазначено: «основний договір» без будь-яких додаткових реквізитів; в графі «За довіреністю» відсутні відомості про дату та номер довіреності; в графі «місце складання» зазначено: «м.Ірпінь», без зазначення конкретної адреси; в графі «Покупець» вказано ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» без додаткових реквізитів, зазначено отримувача від імені Товариства Павлюк Ю.В., однак до перевірки не пред`явлено документів на відрядження працівника, який міг приймати участь у підписанні документів.

Контролюючий орган при оцінці можливості здійснення операції з поставки ТМЦ зазначених в одній видатковій накладній та дослідженні процесу «переміщення» встановлено, що враховуючи кількість і об`єм поставки (61-200 тон олії соняшникової сирої нерафінованої) одночасно не можливо перемістити таку кількість олії, а відповідно фіксувати поставку одним документом (видатковою накладною, оскільки ТТН не надано і не можна зробити даний аналіз з прив`язкою до відповідних транспортних засобів).

Відповідач вказує на ненадання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних, документів на транспортування товару, сертифікатів або посвідчень якості на товар, виданий заводом або виробником продукції, актів прийому-передачі ТМЦ, що зафіксовано в актах ненадання документів.

Проведеним аналізом баз даних ІС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2021 №2935 ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» віднесено до переліку ризикових платників податків, що відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, податкова інформація: встановлено наявність ризикових операцій.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання, згідно з зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» у вересні 2020 року здійснювало реалізацію на адресу Товариства ТМЦ - олії соняшникової сирої, нерафінованої, яка за попередніми ланками постачання має ознаки невідомого походження.

Крім того, за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» виписало та зареєструвало на адресу позивача податкові накладені загальною сумою 72 384 000,61 грн., в т.ч. ПДВ 12 064 000 грн. з наступними товарними групами: за кодом УКТЗЕД 1512 (олія соняшникова сира, нерафінована), 2900 т, ціна за 1 т 20 800 грн.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання відповідно до зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» в вересні 2020 року здійснювало реалізацію на адресу позивача ТМЦ, які за попередніми ланками постачання мають ознаки невідомого походження.

Також контролюючий орган вказує на наявну узагальнену податкову інформацію ДПС у Київській області від 10.11.2021 №4893/7/10-36-18-13 щодо ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» за звітний період декларування ПДВ: вересень, листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року, згідно з якою неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» з контрагентами покупцями, зокрема з ТОВ торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!»» та контрагентами продавцями за вересень, листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року, оскільки не було надано підтверджуючих документів щодо фактичного здійснення придбання/постачання товарів/послуг, первинна документація підприємства надана не була. Відсутня достатня кількість матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для реального здійснення фінансово-господарських операцій, не підтверджено факт придбання та переміщення товару.

Враховуючи відсутність реального джерела походження товарів, не підтвердження факту перевезення, відсутність достовірної інформації щодо виробника Товару, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» та позивачем, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок ТМЦ у спірних періодах, що вказує на відсутність мети настання реальних наслідків.

В свою чергу позивач вказує на те, що первинні документи не могли бути подані в повному обсязі через вилучення оригіналів таких органами прокуратури, однак суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство на вимогу №31/3/3-45088-20 від 28.08.2021 прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних підрозділів ДБР Офісу Генерального прокурора прокуратури України передано оригінали документів по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІНІТІ ТРАНС КОМПАНІ» (договір поставки №ППБ-03/08/2020 від 03.08.2020, додаток №1 від 25.08.2020 до вказаного договору, видаткові накладні №№64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74 від 18.09.2020, №№76, 77, 79, 82, 83 від 22.09.2020, платіжні доручення за період з 22.10.2020 по 21.05.2021), тоді як документи по взаємовідносинах з ТОВ «ГРЕЙН ТРЕЙД ГРУПП» не вилучались, що ставить під сумнів неможливість подання як оригіналів так і завірених копій таких документів контролюючому органу для проведення перевірки, оскільки в силу приписів ст.85 ПК України, такі надаються посадовим (службовим) особам контролюючого органу2.

За таких обставин, аргументи позивача щодо належного оформлення первинних документів, відповідності проведених фінансово-господарських операцій економічному змісту господарської діяльності позивача на підставі вище досліджених обставин справи не можуть братись судом апеляційної інстанції як самодостатні та беззаперечні на підтвердження правомірності віднесення спірних сум до податкового кредиту.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи доктрину належної обачності й обережності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки позивачем не подано контролюючому органу належні та достатні документи на підтвердження походження ТМЦ, отриманих від вказаних контрагентів, а тому приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги про скасування такого за встановлених обставин є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження від 28.02.2023 задоволено заяву Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відстрочено Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків сплату 19601 грн. 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення судом апеляційної інстанції.

На час прийняття постанови судом апеляційної інстанції у цій справі судовий збір скаржником не сплачений, а тому такий підлягає стягненню.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі №380/12782/22 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місце знаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 44045187) на користь Держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) 19 601 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот одну гривню шість копійок) 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 25.04.2023 у зв`язку з участю головуючого судді Шинкар Т.І. в заході, що проводився НШС України 20-22.04.2023 та перебування у відпустці 24.04.2023