Ухвала

від 24.04.2023 по справі 300/2813/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа №300/2813/22

адміністративне провадження №К/990/7867/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Приватна фірма «Кебель», Товариство з обмеженою відповідальністю «Траян», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування клопотання, стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

- визнати протиправними дії Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради щодо проведення заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, згідно виданого повідомлення №14/34.3-02.35в від 12.01.2022;

- визнати протиправним і скасувати клопотання Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в в частині необхідності вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом вчинення дій щодо укладення ним спільно з ПФ «Кебель» і ТзОВ «Траян» із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 03.03.2023, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

На виконання ухвали Верховного Суду від 21.03.2023 скаржником надано квитанцію від 24.03.2023 про сплату судового збору.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із проведенням відповідачем заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки на предмет дотримання позивачем вимог земельного законодавства та прийняттям за наслідками такого заходу клопотання щодо необхідності вжиття заходів реагування.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3, 4 частини четвертої та підпункти «а», «б», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 189 Земельного кодексу України в редакції від 01.01.2022, підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» в редакції від 01.01.2022 та статті 20 Закону України «Про охорону земель» в редакції від 01.01.2022 у поєднанні з іншими підзаконними актами, що регулюють здійснення органом місцевого самоврядування заходів самоврядного контролю в частині видачі ним акту реагування за результатами проведення такого заходу.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що клопотання щодо вжиття заходів реагування не зумовлює виникнення будь-яких обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, що не може бути предметом оскарження у публічно-правовому спорі.

Також скаржник вважає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Крім того, скаржник посилається на пункт 2 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Приватна фірма «Кебель», Товариство з обмеженою відповідальністю «Траян», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про визнання дій протиправними, скасування клопотання, стягнення моральної шкоди.

Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 300/2813/22.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець