Справа № 947/8221/23
Провадження № 1-кс/947/3816/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ «Рис Груп» адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022167150000123 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022167150000123 від 08.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.191 КК України.
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, 08.11.2022 до чергової частини відділення поліції № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява менеджера південного регіону ДП «Центр сертифікації експертиз насінь та садивного матеріалу» ( далі-«ЦСЕНСМ») ОСОБА_6 про те що група осіб у складі посадових осіб ТОВ «РИС ГРУП» за попередньою змовою з іншими невстановленими особами за період з квітня 2020 року по теперішній час незаконно заволоділи майном, яке належить ДП «ЦСЕНСМ». Сума завданих матеріальних збитків державному підприємству встановлюється.
Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що у період з 2016 по березень 2020 років займав посаду директора Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ». Під час перебування на вказаній посаді крім техніки, яка перебуває на балансі підприємства на підставі договору зберігання та сумісної діяльності також використовувалась сільськогосподарська техніка, яка належить ФГ «Агропівдень+». У червні 2020 року ОСОБА_6 було звільнено з займаної посади і на той час сільськогосподарська техніка, яка належала ФГ «Агропівдень+» та Кілійській філії ДП «ЦСЕНСМ» знаходилась на території останньої, а саме за адресою: Одеська область м.Кілія,вул.Маяк, буд.316.
Відразу після цього, на територію Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ`прибули працівники та посадові особи ТОВ «РИС-ГРУП», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спільно з іншими особами та незаконно захопили територію Кілійської СДС. При цьому, ОСОБА_9 зазначив, щоразом з новим керівником ОСОБА_11 буде приймати сільськогосподарську техніку, яказнаходилась на балансі Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ» та всю іншу техніку, яка фактично перебувала на території філії. У подальшому вказаними особамисільськогосподарську техніку незаконно викрадено з території Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ`та реалізовано приватним особам без законних на то підстав та належного документального оформлення, а частина техніки наразі безпідставно знаходиться на території, яка використовується ТОВ «РИС-ГРУП». Крім цього, свідок зазначив, що одночасно з цим на територію Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ» завозилася техніка з інших філій ( Одеської дільниці Одеської філії, Одеської філії, Рисосіючої дільниці Одеської філії, Кілійської дільниці Одеської філії, Кілійської СДС Одеської філії, Березівської дільниці Одеської філії, Південної дільниці Одеської філії, Ізмаїльської дільниці Одеської філії) вказаного державного підприємства, якою вказані особи також заволоділи.
Допитані як свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 надали аналогічні покази щодо незаконного заволодіння представниками ТОВ «РИС-ГРУП» сільськогосподарською технікою ДП «ЦСЕНСМ`та ФГ «Агропівдень+».
Також, допитаний як свідок директор ФГ «Агропівдень+» ОСОБА_15 показав, що у 2017 році між ФГ «Агропівдень+» та Кілійською філією ДП «ЦСЕНСМ» укладено договір зберігання на підставі якого на території останнього знаходилася наступна сільськогосподарська техніка, яка належитьФГ «Агропівдень+»: ГАЗ -53 будка, трактор ДТ-75, трактор Т-25, катки ЗКВГ 1,4-8 шт, плуг ПЛН 3-3,5, плуг ПЛН 5-35-2 шт, плуг ПЛН 4-35, борони -25 шт., трактор Т-150 К, культиватор КПЕ -3,8, комбайн ДОН-1500, сіялка кукурдзяна, каток угольчатий ККШ-10, оприскувач навісний, косилка навісна, підбірник на комбайн, борона дискова ЮДТ-7-2 шт., розкидувач добрива МВД-1200, жатка ЖРН-5, стіл слісарний-2 шт., станок сверильний- 2 шт., станок фрейзерний-2 шт., причіп ТВС-2, причіп 2 ПТС-4-2 шт., причіп 2ПТС-6, оприскувач ОП -2000, сіялка СЗ-3,6, культиватор КПС-4, жатка ДОН -1500, ГАЗ 52 бензовіз, залізні бочки -4 шт., навантажувач КУН -800-2 шт.
На початку березня 2020 року до Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ» прибули представники ТОВ «РИС ГРУП`а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та тимчасово виконуючий обов`язки директора Кілійської філії ДП «ЦСЕНСМ» ОСОБА_17 , які повідомили, що договір розірвано в односторонньому порядку, вся територія філії та майно, що на ній знаходиться відтепер належить їм.
У подальшому, в березні 2022 року ОСОБА_6 призначено на посаду менеджера Південного регіону ДП «ЦСЕНСМ». Так, 05.05.2022 на території Ізмаїльської сортодослідної, Кілійської рисосіючої, Кілійської, Одеської, Березівської та Південної сортодослідних станцій ОСОБА_6 у складі комісії проведено інвентаризаційну перевірку за результатом якої виявлено відсутність більшоїчастини сільськогосподарської техніки, яка належить ДП «ЦСЕНСМ» та перебувала на територіївказаних станцій, зокрема: Одеська дільниця Одеської філії, Одеська філія, Рисосіюча дільниця Одеської філії, Кілійська дільниця Одеської філії, Кілійська СДС Одеської філії, Березівська дільниці Одеської філії, Південна дільниця Одеської філії, Ізмаїльська дільниця Одеської філії ДП «ЦСЕНСМ». Зокрема, відповідно до «Звіту про інвентаризацію Одеської філії ДП «ЦСЕНСМ» фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та готової продукції станом на 01.05.2022» виявлено нестачу наступних одиниць техніки на Одеській дільниці у кількості 1 комбайну, обладнання по переробці крупи 1 шт; сівалка -1 шт; трактор -1 шт.; на Рисосіючій дільниці - 1 сівалки; на Кілійській дільниці: 1 борони дискової прицепної, 1 дискового агрегату; дощової установки -1 шт; 1 комбайну, зрошувальної системи - 1 шт; на Березівській дільниці: сівалки у кількості 2 шт; 1 трактору; 1 ноутбуку; на Південній дільниці: 1 ноутбуку; на Ізмаїльській дільниці:1 комбайну 1 трактора.
Проведеним подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що більшість викраденої сільськогосподарської техніки, яка належить ДП «ЦСЕНСМ» та ФГ «Агропівдень+» станом на теперішній час знаходиться на приватній території, що використовується ТОВ «РИС ГРУП» за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Кілія, пров.Іванова, 2, а також у володінні приватних осіб на території м.Кілія.
Так, свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_6 показали, що ними було виявлено місцезнаходження сільськогосподарської техніки, на території, яку використовує у своїй діяльності ТОВ «РИС ГРУП», а саме: за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, пров. Іванова, буд.2.
Також, свідок ОСОБА_13 підтвердив факт виявлення сільськогосподарської техніки, яка належала Кілійській філії ДП «ЦСЕНСМ» у сторонніх осіб з числа мешканців м. Кілія.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_10 та фактично використовується, у тому числі ТОВ «РИС ГРУП». При цьому, ОСОБА_10 будучи співзасновником ТОВ «РИС ГРУП» спільно з іншими посадовими особами ТОВ «РИС ГРУП»(код ЄДРПОУ:42914195)може бути причетний до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування було проведено обшук за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Кілія, пров. Іванова, буд.2, під час проведення якого виявлено та вилучено: підборщик, зеленого кольору зі слідами іржі інвентарний номер зафарбовано.
Вказаний підборщик передано на відповідальне зберігання співзасновнику ТОВ «РИС ГРУП» ОСОБА_10 для зберігання за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, пров. Іванова, буд.2.
25.03.2023 року постановою слідчого виявлене та вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно має доказове значення Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, які мають важливе значення для досудового розслідування, оскільки таке майно є знаряддям та об`єктом протиправних дій та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій та відповідних криміналістичних експертиз у науково - дослідних експертних установах.
Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.
В судовомузасіданні:
-прокурор підтримав вимоги поданого клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що вказане майно є власністю державного підприємства та на даний час перевіряються факти можливого незаконного заволодінням таким майном, а саме сільськогосподарською технікою. Метою накладення арешту на таке майно є забезпечення збереження речових доказів, які мають істотне значення для встановлення істини за фактичними обставинами означеного кримінального провадження та подальшого проведення судової експертизи, об`єктом дослідження якої є виявлене під час обшуку майно;
-представник ТОВ«Рис Груп» - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що вказане майно було передано ТОВ «Рис Груп» на відповідальне зберігання відповідно договору, а тому накладення арешту на таке майно буде перешкоджати погашенню боргу ДП «ЦСЕНСМ» перед ТОВ «Рис Груп». У зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане у клопотанні майно.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, врахувавши положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.191 КК України.
Як вбачається з матеріалів поданого клопотання в ході проведення санкціонованого обшуку було виявлено майно, яке може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 25.03.2023 року, а отже, таке майно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Крім того, слідчий суддя вважає переконливими твердження прокурора щодо необхідності накладення арешту на виявлений під час проведення обшуку під борщик, який є об`єктом подальших експертних досліджень в рамках означеного кримінального провадження.
Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
При цьому, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оскільки з наведених міркувань вбачається, що арешт майна є необхідним в цілях забезпечення збереження майна, яке може бути використано в якості речового доказу, на думку слідчого судді, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження об`єктивно може призвести до його знищення або ж переховування, так як очевидно, що оскільки такі речі можуть містити відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність до вчинення кримінально-протиправних дій конкретних осіб, останні не зацікавлені у її отриманні органом досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.
Відтак, з метою й забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), крім того наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначений у клпоотанні мобільний телефону зокрема.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
За такихобставин,враховуючи розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження,наслідки арештумайна,слідчий суддяприходить довисновку прообґрунтованість клопотаннята необхідністьнакладення арештуна майно,оскільки наданістороною обвинуваченняматеріали доводятьнаявність правовихпідстав длянакладення арештуна згаданемайно тана цьомуетапі кримінальногопровадження потребидосудового розслідуваннявиправдовують такевтручання управа таінтереси власниківмайна,з метоюзабезпечення кримінальногопровадження,при цьомуна данійстадії слідчийсуддя невправі вирішуватиті питання,які повиненвирішувати судпри розглядікримінального провадженняпо суті,тобто невправі оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіі допустимостідля встановленнявини чиїї відсутностіу фізичноїособи абоюридичної особиза вчиненнякримінального правопорушення,а лишезобов`язаний напідставі розумноїоцінки сукупностіотриманих данихвизначити,що наданісуду матеріалиє достатнімидля застосуванняв рамкахданого кримінальногопровадження заходівзабезпечення кримінальногопровадження,одним зяких єарешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022167150000123 від 08.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.191 КК України задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке було вилучено 24.03.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на підборщик, зеленого кольору зі слідами іржі інвентарний номер зафарбовано.
Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2023 |
Оприлюднено | 08.05.2024 |
Номер документу | 110452660 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Федулеєва Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні