Ухвала
від 26.04.2023 по справі 522/21568/20
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

26.04.2023

Справа № 522/21568/20

Провадження №1-кс/522/1895/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю серетаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Одесі скаргу представника ЖБК « Парк Фонтанів» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020160000000001 від 09.01.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ЖБК « Парк Фонтанів» звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020160000000001 від 09.01.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В скарзі заявник вказує на те, що станом на поточний час СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020160000000001 від 09.01.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ЖБК «Парк Фонтанів» (ЄДРПОУ 40982188) у особливо великих розмірах. Досудове розслідування даного кримінального правопорушення триває вже понад три роки. Встановлений пунктом 2 ч. 2 ст.219 КПК України загальний строк досудового розслідування для даного кримінального правопорушення, який мав сплити ще 09.07.2021 року, був продовжений на максимально можливий термін 12 місяців до 09.07.2022 року на підставі Ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 06 липня 2021 року. Жодній особі по цей час не повідомлено про підозру.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила задовільнити її. Зазначала, що по вказаному кримінальному провадженні вже назначалася експертиза у 2021 році, проте вона не була проведена у зв`язку недостатньою кількістю матеріалів, які надавалися експерту на дослідження.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що матеріали кримінального провадження №32020160000000001 від 09.01.2020 року наразі перебувають на експертизі в Одеському ноуково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно із положеннями викладеними в п. 18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя здійснює в порядку передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У ч.2 ст.28 КПК України, зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

У відповідності до ч.4 ст.21 КПК України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

В ч.1 ст.24 КПК України передбачено право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, в порядку передбаченому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідноз ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч. 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину.

В свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.4 Узагальнення практики застосування судами загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства у кримінальних справах статей3,5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року за 2011 - перше півріччя 2012 року, зокрема констатував:

-«Важливість гарантії розгляду справ упродовж розумного строку зумовила вироблення позиції ЄСПЛ щодо необхідності існування у національному законодавстві спеціальних правових інструментів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження у справі та пришвидшити її розгляд».

-«…за будь-яких обставин строк досудового розслідування та судового розгляду не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено у статтях 6, 13 Конвенції».

-«У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження».

Досудове розслідування, як стадія та частина кримінального провадження має також проводитись у розумні строки. Строк досудового розслідування є певним строком, який складає разом з іншими загальний строк провадження.

Проте,КПК Українине встановлює граничний строк досудових розслідувань, в яких про підозру нікому не повідомлялось.

Частиною 6ст.9 КПКвстановлено, що: «У випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу».

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

У своєму рішенні Венгерський проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Пелісьє і Сассі проти Франції" ( 980_398 ) (Pelissier and Sassi v. France), [GC], N 25444/94, п. 67, ECHR 1999-II). Далі Суд вказує на те, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення статті 6 ( 995_004 ) покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (див. справи "Нахманович проти Росії" (Nakhmanovich v. Russia), N 55669/00, п. 89, від 2 березня 2006 року, та "Іванов проти України" (974_136 ) (Ivanov v. Ukraine), N 15007/02, п. 71, від 7 грудня 2006 року).

Відповідно до п.18 ч.1 ст.З КПК України зазначено, що головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню.

Згідно ч. ч.1-3 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з ч.6 ст.28 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до ст.113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь- якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ч.1-2 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. Закріплення у ч.б ст.28 КПК України права підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК, втілює міжнародно- правовий стандарт, на необхідність якого неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст.2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч.І ст.6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч.І ст.6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину'.

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п.253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст.6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст.6 (п.62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".

У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п.1 ст.6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред`явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища (підозрюваного), чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)".

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020160000000001 від 09.01.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ЖБК «Парк Фонтанів» (ЄДРПОУ 40982188) у особливо великих розмірах.

Досудове розслідування даного кримінального правопорушення триває вже понад три роки.

Жодній особі по цей час не повідомлено про підозру.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України зазначено, що головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України визначено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Так, відповідно до положень КПК України, службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Слідчий суддя, враховує той факт, що проведення тривалого досудового розслідування, навіть у кримінальному провадженні, де про підозру жодній особі не повідомлено, спричинює порушення охоронюваних прав і законних інтересів, адже одним із основних завдань здійснення кримінального провадження є його швидкість, з тим, щоб кожен хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнути до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений і засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя, виходячи з положень ч. 4 ст. 40-1 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Слідчий суддя відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 28, 114, 303, 307, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ЖБК « Парк Фонтанів» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020160000000001 від 09.01.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури встановити розумний строк для закінчення кримінального провадження №32020160000000001 від 09.01.2020 року, терміном на 4 місяці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення26.04.2023
Оприлюднено28.04.2023
Номер документу110453349
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора

Судовий реєстр по справі —522/21568/20

Ухвала від 01.08.2023

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Журавльов О. Г.

Ухвала від 30.05.2023

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Журавльов О. Г.

Ухвала від 30.05.2023

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Журавльов О. Г.

Ухвала від 26.04.2023

Кримінальне

Приморський районний суд м.Одеси

Осіік Д. В.

Ухвала від 25.04.2023

Кримінальне

Приморський районний суд м.Одеси

Осіік Д. В.

Ухвала від 21.07.2022

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Журавльов О. Г.

Ухвала від 21.07.2022

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Журавльов О. Г.

Ухвала від 24.11.2021

Кримінальне

Приморський районний суд м.Одеси

Іванов В. В.

Ухвала від 24.11.2021

Кримінальне

Приморський районний суд м.Одеси

Іванов В. В.

Ухвала від 12.08.2021

Кримінальне

Приморський районний суд м.Одеси

Іванов В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні