Ухвала

від 26.04.2023 по справі 712/8541/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 712/8541/20

провадження № 61-2456ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі за позовом Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів та договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник,посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. від 02 березня 2023 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: для сплати судового збору.

Ухвала Верховного Суду від 02 березня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 березня 2023 2023 року.

Копія ухвали суду касаційної інстанції від 02 березня 2023 року направлена на адресу ОСОБА_1 (буд. АДРЕСА_1 ), яка зазначена в касаційній скарзі.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 16 березня 2023 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306309423102, яким надіслано ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 02 березня 2023 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

30 березня 2023 року копію ухвали суду касаційної інстанції від 02 березня 2023 року повторно надіслано на поштову адресу заявника.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 04 квітня 2023 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306309526424, яким повторно надіслано ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 02 березня 2023 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на 26 квітня 2023 року вимоги суду касаційної інстанції не виконано.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги, як неподаної, особі, яка її подала, з огляду на таке.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12

та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.

Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ОСОБА_1 до суду не надавалася заява про зміну місця проживання чи перебування, водночас, за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція поверталася без вручення.

Разом з тим, місцезнаходження ОСОБА_1 не відноситься до території, на якій проводяться (проводились) бойові дії, не є тимчасово окупованою територією і не знаходиться в оточенні.

Виходячи з того, що заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням обставин, які склалися у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, однак, вона не проявила належної обачності в захисті своїх прав, не цікавилася результатами розгляду касаційної скарги та не зверталася із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків, та враховуючи, що станом на 26 квітня 2023 року вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 02 березня 2023 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 має бути визнана неподаною та повернута заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі за позовом Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів та договорів оренди землі, визнати неподаною та повернути.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко