Ухвала

від 26.09.2024 по справі 712/8541/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 712/8541/20

провадження № 61-10862ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поддимая Андрія Борисовича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року в справі за позовом Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю

«А.Ф. Злагода» до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів, договорів оренди землі та

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2020 року Сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «А. Ф. Злагода» (далі - СГ ТОВ «А. Ф. Злагода») звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» (далі - ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою»), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів та договорів оренди землі.

22 серпня 2022 року рішенням Городищенського районного суду Черкаської області, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду

від 18 січня 2023 року, позов СГ ТОВ «А. Ф. Злагода» задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», викладену в рішенні про відмову в реєстрації претендента на участь у земельних торгах від 30 листопада 2018 року, в реєстрації СГ ТОВ «А.Ф. Злагода» як учасника земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області з лотами № 28273, № 28253, № 28260, № 28266, № 28269, № 28287 (аукціон

№ 14566).

Визнано протиправною відмову ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», викладену в рішенні про відмову в реєстрації претендента на участь у земельних торгах від 05 грудня 2018 року, в реєстрації СГ ТОВ «А.Ф. Злагода» як учасника земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з лотами № 28273, № 28253, № 28260, № 28266, № 28269, № 28287 (аукціон № 14566).

Визнано недійсними результати земельних торгів у формі аукціону № 14566, проведених 10 грудня 2018 року організатором земельних торгів - Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, виконавцем -

ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з продажу права оренди наступних земельних ділянок: з кадастровим номером 7120381500:02:001:0853, площею 8,6867 га, лот № 28260; з кадастровим номером 7120381500:02:001:0861, площею 22,2790 га, лот № 28266; з кадастровим номером 7120381500:02:001:0862, площею 24,3837 га, лот

№ 28269; з кадастровим номером 7120381500:02:001:0859, площею

16,2997 га, лот № 28287.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7120381500:02:001:0859, яка розташована за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в особі керівника відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисака Р. О. та ОСОБА_1 строком на 7 років, рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13 лютого 2019 року, індексний номер 45501284.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7120381500:02:001:0862, яка розташована за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в особі керівника відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисака Р. О. та ОСОБА_1 строком на 7 років, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 лютого 2019 року, індексний номер 45500954.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7120381500:02:001:0861, яка розташована за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в особі керівника відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисака Р. О. та ОСОБА_1 строком на 7 років, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 лютого 2019 року, індексний номер 45500127.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7120381500:02:001:0853, яка розташована за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області в особі керівника відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисака Р. О. та ОСОБА_1 строком на 7 років, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 лютого 2019 року, індексний номер 45498794.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

16 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поддимай А. Б. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

14 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків.

Заявнику було запропоновано: звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги.

Заявнику роз`яснено, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано ним в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, в відкритті касаційного провадження в справі буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). У разі невиконання інших вимог касаційної скарги - її буде визнано неподаною та повернуто.

Залишаючи касаційну скаргу без руху в частині пропуску строку на касаційне оскарження, касаційний суд, зокрема, виснував, що 02 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору.

26 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявниці.

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку вдруге направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.

03 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для направлення на адресу касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження; для надання нової редакції касаційної скарги з належним обґрунтуванням пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, на який заявниця посилається як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

25 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявниці.

Отже, повернення двічі поданої ОСОБА_1 касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.

Надання копії довідки про отримання ОСОБА_1 тимчасового захисту не дає можливості встановити її зміст, оскільки вона викладена іноземною мовою, подана без офіційного перекладу.

Тимчасове проживання на території іншої держави не свідчить про неознайомлення зсудовими рішення.

ОСОБА_1 знала про результат розгляду справи № 712/8541/20 Черкаським апеляційний судом, оскільки 20 лютого 2023 року вперше подала касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня

2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року вказану касаційну скаргу було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Вдруге з касаційною скаргою вона звернулася у квітні 2024 року, майже через рік після повернення вперше поданої її касаційної скарги.

Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від

ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду

від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).

Наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Поддимаєм А. Б. причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дали достатніх підстав для визнання їх поважними.

Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містилодоказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті заявником, а тому Верховний Суд визнав вказані доводи неповажними і запропонував подати заявником клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

На виконання вимог вказаної ухвали заявник засобами поштового зв`язку надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги,в якій, зокрема, зазначив, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки на момент ухвалення рішення та впродовж строку на касаційне оскарження на території України триває воєнний стан. Регулярні повітряні тривоги через ракетні атаки та відключення електроенергії вплинули на здатність

ОСОБА_1 вчасно підготувати та подати належним чином оформлену касаційну скаргу.

У зв`язку з чим він вважає, що пропуск строку на звернення з касаційною скаргою відбувся з поважних причин.

На підтвердження вказаного надав роздруківку з веб-ресурсу «Київ Цифровий», який належить Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр», щодо дати оголошення та тривалості повітряних тривог у м. Києві.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та надана роздруківка з веб-ресурсу «Київ Цифровий» не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки заявником надано докази, з яких не вбачається підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Необхідно зауважити, що, звертаючись з касаційною скаргою, представник ОСОБА_1 - адвокат Поддимай А. Б. зауважив, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та бойові дії в Україні ОСОБА_1 була вимушена разом з дітьми виїхати за кордон. Вказує, що там вона отримала тимчасовий захист.

Адвокат Поддимай А. Б., звертаючись в інтересах ОСОБА_1 , адресою свого місця перебування зазначив: Черкаська обл., м. Черкаси.

Отже, за інформацією, наданою заявником, жоден з них: ні ОСОБА_1 , ні адвокат Поддимай А. Б. протягом 2023 - 2024 років не перебували та не перебувають у м. Києві.

З огляду на вказане, надання роздруківки про тривалість повітряних тривог та їх кількість у м. Києві не можуть бути прийнято до уваги як поважна та об`єктивна обставина пропуску строку на касаційне оскарження і не дає підстав для його поновлення.

З матеріалів касаційного оскарження ОСОБА_1 рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, які перебували на розгляду у Верховному Суді в 2023 та в 2024 роках (провадження

№ № 61-2456ск23, 61-5668ск24), встановлено, що вперше вона звернулася з касаційною скаргою 20 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку (відправник кореспонденції - Акціонерне товариство «Укрпошта») особисто. Зазначила в касаційній скарзі свою поштову адресу: АДРЕСА_1 .

02 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду її касаційну скаргу залишено без руху.

07 березня 2023 року вказану ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 , яку вона зазначила в поданій касаційній скарзі.

04 квітня 2023 року поштове відправлення з ухвалою суду повернулося на адресу Верховного Суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вдруге ОСОБА_1 особисто звернулася з касаційною скаргою 16 квітня

2024 року засобами поштового зв`язку (відправник кореспонденції - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»). Зазначила в касаційній скарзі свою поштову адресу: АДРЕСА_1 .

06 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду її касаційну скаргу залишено без руху.

08 травня 2024 року вказану ухвалу направлено на адресу ОСОБА_1 , яку вона зазначила в поданій касаційній скарзі.

24 травня 2024 року поштове відправлення з ухвалою суду повернулося на адресу Верховного Суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про отриману кореспонденцію. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштового відправлення.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах: від 09 серпня 2019 року в справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Отже відправлені 07 березня 2023 року та 08 травня 2024 року ухвали про залишення касаційної скарги без руху, які повернулись до суду з відміткою про причини невручення на поштовому відправленні «адресат відсутній за вказаною адресою», вважаються врученими ОСОБА_1 в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання, вказаним у касаційній скарзі.

Таким чином, посилання в касаційній скарзі на поважність пропуску строку на касаційне оскарження у зв`язку з відсутністю доступу до необхідних документів, інформації про строки та процедури подання касаційної скарги є необґрунтованими.

Доказів пришвидшення звернення з касаційною скаргою вдруге з 23 квітня

2023 року до 16 квітня 2024 року заявником не надано. Причин пропуску строку для звернення з касаційною скаргою в цей проміжок часу - не наведено.

Тому необхідно визнати такі докази неналежними.

Щодо запровадження в Україні воєнного стану, то вказаним підставам надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року та визнано їх неповажними.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - в разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції в відкритті апеляційного провадження - в разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.

Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС Українита ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.

Так само є уніфікованими і підстави відмови в відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.

Тому при вирішенні питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України у контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити в відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Поддимая Андрія Борисовича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року в справі за позовом Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів, договорів оренди землі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська