Ухвала

від 14.08.2024 по справі 712/8541/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 712/8541/20

провадження № 61-10862ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поддимая Андрія Борисовича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року в справі за позовом Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» до Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів земельних торгів, договорів оренди землі та

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поддимай А. Б. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, а підстави для його поновлення необхідно визнати неповажними, з огляду на таке.

18 січня 2023 року Черкаським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, датою складення повного тексту зазначено 19 січня 2023 року.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що надання загального доступу до оскаржуваної постанови надано 20 січня 2023 року.

20 лютого 2023 року ОСОБА_1 вперше подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 18 січня 2023 року.

02 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору.

26 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявниці.

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку вдруге направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.

03 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для направлення на адресу касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження; для надання нової редакції касаційної скарги з належним обґрунтуванням пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, на який заявниця посилається як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

25 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявниці.

Звертаючись втретє з касаційною скаргою, представник ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження тим, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та бойові дії в Україні вона була вимушена разом з дітьми виїхати за кордон. Вказує, що там вона отримала тимчасовий захист, про що надала докази.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.

Запровадження воєнного стану дійсно може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, але за певних умов.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові

від 10 листопада 2022 року в справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22), введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обставина закінчення перебігу процесуального строку на звернення до суду на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання такого строку заявником та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду.

Надання копії довідки про отримання ОСОБА_1 тимчасового захисту не дає можливості встановити її зміст, оскільки вона викладена іноземною мовою, подана без офіційного перекладу.

Тимчасове проживання на території іншої держави не позбавляє можливості заявниці знайомитися з судовими рішення в ЄДРСР.

До того ж ОСОБА_1 знала про результат розгляду справи № 712/8541/20 Черкаським апеляційний судом, оскільки 20 лютого 2023 року вперше подала касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 січня

2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року вказану касаційну скаргу було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Вдруге з касаційною скаргою вона звернулася у квітні 2024 року, майже через рік після повернення вперше поданої її касаційної скарги.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня

1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85,

§ 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

У зв`язку з тим, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, надати строк для усунення недоліків, а саме направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Також касаційна скарга не оплачена судовим збором.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Заявником оскаржується судове рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 23 542,00 грн (2 102,00 грн х 7 (задоволені позовні вимоги) х 200 %х0,8).

Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 23 542,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

У в разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені в касаційній скарзі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поддимая Андрія Борисовича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 18 січня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік