Рішення

від 09.04.2009 по справі 2-723/2009

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-723/2009 року

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року     Києво-святошинський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Волчка А.Я.

при секретарі Тичковській Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 10000 гривень основного боргу, та 370000 гривень неустойки.

Свої вимоги обґрунтував тим, що він 21 грудня 2007 року дав у борг відповідачу гроші в сум 10000 гривень, які він зобов'язався повернути 01 вересня 2008 року. До цього часу він борг не повернув. Згідно борговому зобов'язанню його виконання забезпечувалось неустойкою в розмірі 25% від простроченої суми, що складає 2500 гривень, уся сума боргу складає 380000 гривень.

Відповідач добровільно борг повернути не бажає, тому він вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, та збільшив їх розмір, просив стягнути з відповідача на його користь 370000 гривень неустойки, 2230 гривень інфляційних витрат, 366 гривень річних, 10000 гривень основного боргу, 30 гривень витрат на ІТЗ.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлений.

Заслухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За правилами ст.. 1046 ЦК України ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч. 1 ст.. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.. ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Положеннями ч. 3 ст. 551 цього Кодексу передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом та матеріалами справи встановлено, що між сторонами по справі 27 грудня 2007 року був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000 гривень, які зобов'язався повернути в строк, а саме 01 версия 2008 року з урахуванням інфляції.

В разі неповернення боргу в строк, відповідач зобов'язався відповідно до ст.. 624, 625 сплатити щоденну неустойку (штраф, пеню) в розмірі 25 відсотків від всієї суми.

Дана обставина підтверджується борговим зобов'язанням від 21 грудня 2007 року, підписаним, та складеним власноручно відповідачем ОСОБА_2

Всупереч вимог ст.. 526 ЦК України відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, борг у встановлений договором строк не повернув.

Тому позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки, то суд їх задовольняє частково.

Так відповідно до розрахунку та умов договору позики укладеного між сторонами розмір неустойки за неналежне виконання зобов'язання становить 370000 гривень, однак як вважає суд цей розмір неустойки значно перевищує в даному випадку розмір збитків, тому суд з тих підстав вважає за можливе відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки, при цьому суд враховує також і матеріальний стан відповідача.

Крім цього відповідно до ст.. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 2230 гривень, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 366 гривень відповідно до розрахунків представлених позивачем, які суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.. ст.. 526, 549, 551, 1047-1050 ЦК України, ст.. ст.. 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 основного боргу, 5000 гривень неустойки, 2230 гривень боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми в розмірі 366 гривень, та 30 гривень витрат на ІТЗ, всього 17626 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та шляхом подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.